Ухвала суду № 137522061, 18.06.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/433/26

Провадження № 2/670/410/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

18 червня 2026 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Мусієнко М.Б., розглянувши заяву заступника керівника Летичівської окружної прокуратури Яремчука С. про забезпечення позову, подану одночасно з пред`явленням ним позову в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНСЕЛКО АГРО» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах, припинення права оренди,

ВСТАНОВИЛА:

16.06.2026 до суду надійшла позовна заява заступника керівника Летичівської окружної прокуратури Яремчука С. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНСЕЛКО АГРО» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах, припинення права оренди.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд застосувати такі заходи забезпечення позову: накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6820682500:03:009:0072 площею 1,2 га та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо її перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, розпорядження та зміну цільового призначення; заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6820682500:03:009:0072 площею 1,2 га з іншими земельними ділянками.

В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що ОСОБА_1 , будучи громадянкою Республіки Молдова, на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Факт отримання ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки у порядку спадкування підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 30.05.2023, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Макаровою Н.В., яка посвідчила, що на підставі заповіту, виданого Дашковецькою сільською радою Віньковецького району Хмельницької області 22.02.2011 за реєстровим № 13, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 , в склад спадкового майна входить земельна ділянка з кадастровим номером 6820682500:03:009:0072, площа 1,2 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Дашковецької сільської ради. Дана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 030612 від 06.05.2008.

У подальшому, 30.05.2023 ОСОБА_1 зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6820682500:03:009:0072 площею 1,2 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, де в розділі власник зазначено - ОСОБА_3 , країна громадянства - Молдова, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 471139753. Відомості про речове право внесено за номером 50444836 від 30.05.2023 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу, Хмельницької області Макаровою Н.В.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_3 зазначену земельну ділянку із кадастровим номером 6820682500:03:009:0072 передала в оренду ТОВ «ЕНСЕЛКО АГРО» на підставі договору оренди від 01.09.2012 із строком дії до 31.12.2029.

Відтак, враховуючи те, що ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та її державної реєстрації (з 30.05.2023 та по даний час) не відчужила її та не розірвала договір оренди землі від 01.09.2012, то є підстави для припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6820682500:03:009:0072 шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та продажу на земельних торгах.

Водночас існує велика імовірність вчинення будь-яких дій щодо перетворення, поділу, об`єднання земельної ділянки за кадастровим номером 6820682500:03:009:0072 з іншими, зміни її цільового призначення, тощо. Це утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду та витребування земельної ділянки в ОСОБА_1 у разі задоволення судом позову, є необхідність застосування вказаних вище заходів забезпечення позову.

Ухвалою судді від 18.06.2026 у справі відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, призначено справу до розгляду по суті 03.07.2026.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з положеннями ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо-обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа № 759/3972/18), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 6 серпня 2025 року (справа № 759/22148/24) зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Враховуючи те, що заступник керівника Летичівської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНСЕЛКО АГРО» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах, припинення права оренди, виходячи з підстав та предмету спору, обраного способу забезпечення позову та зазначених причин, у зв`язку з якими виникла необхідність забезпечення позову, вбачається прямий зв`язок між заявленими позовними вимогами та способом забезпечення позову (накладення арешту на земельну ділянку).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявником в достатній мірі обґрунтовано необхідність вжиття перелічених вище заходів забезпечення позову, обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки між сторонами дійсно існує спір щодо права власності на майно і невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав заявника, за захистом якого звернулися до суду.

На думку суду, спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є співмірним. Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі, ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Водночас невжиття заходів забезпечення позову, у свою чергу, може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів заявника. У випадку задоволення позовних вимог рішення неможливо буде виконати. З огляду на вказане, у таких справах важливим є вжиття заходів забезпечення позову. Без цього ефективний захист прав та інтересів власника, належне виконання рішення суду про задоволення позову можуть бути неможливими внаслідок переходу майна до іншої, ніж відповідач, особи під час розгляду справи або після того, як суд ухвалить таке рішення.

Суд зазначає, що дії відповідачів щодо розпорядження спірними земельними ділянками та внесення відповідних змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно призведуть до неефективності обраного заявником способу судового захисту, можуть значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, вжиття таких заходів є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого поданий позов.

Отже, враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна, правову підставу для арешту майна, характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів, та те, що спір виник з приводу земельної ділянки, яка може бути відчужена або видозмінена в ході розгляду справи, що ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення поданої заяви та забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_1 земельну ділянку та заборони вчиняти певні дії, а саме розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6820682500:03:009:0072 з іншими земельними ділянками.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Роз`яснити, що за приписами ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. 149-150, 153, 157, 258, 259, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

заяву заступника керівника Летичівської окружної прокуратури Яремчука С. про забезпечення позову, подану одночасно з пред`явленням ним позову в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНСЕЛКО АГРО» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах, припинення права оренди, задоволити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчиняти певні дії, а саме:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6820682500:03:009:0072 площею 1,2 га та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо її перетворення, поділу об`єднання з іншими земельними ділянками, розпорядження та зміну цільового призначення;

- заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6820682500:03:009:0072 площею 1,2 га з іншими земельними ділянками.

Стягувач: держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код в ЄДРПОУ 39767479, місцезнаходження: вул. Інститутська, буд. 4/1, м. Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область.

Боржник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Боржник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНСЕЛКО АГРО», код в ЄДРПОУ 37083810, місцезнаходження: вул. Центральна, 13/1 с. Сахнівці, Хмельницький район, Хмельницька область.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом. Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців - до 18 вересня 2026 року.

Копію ухвали невідкладно надіслати Летичівській окружній прокуратурі для відома та для пред`явлення до виконання до компетентних органів, зобов`язавши надати суду відповідний документ, що свідчить про її виконання.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до положень ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО