Рішення № 137521678, 09.06.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/805/26

Провадження №2/751/1222/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

з участю секретаря судового засідання Усік Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №523076-КС-002 від 05.02.2025 у розмірі 62 970 грн, а також витрат понесених на сплату судового збору.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.02.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №523076-КС-002 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за умовами якого останній на засадах строковості, поворотності та платності, надано грошові кошти в розмірі 19 000 грн. Свої зобов`язання позивачем виконано та надано кредит відповідачці шляхом перерахування коштів на вказану банківську картку, проте відповідачка належним чином та у повному обсязі не виконала свої зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 62 970 грн 00 коп, з яких: 18 200 грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту; 31 470 грн 00 коп заборгованість за нарахованими процентами; 9 500 грн 00 коп заборгованість по процентах відповідно до ст. 625 ЦК України; 3 800 грн 00 коп заборгованість за комісією.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 20.03.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та за клопотанням позивача витребувано докази.

04.06.2026 до суду надійшли витребувані у справі докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить проводити розгляд справи за відсутності їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. З клопотанням про відкладення слухання справи до суду не зверталась, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

09.06.2026 ухвалою суду в порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ТОВ «Бізнес Позика» здійснює діяльність з надання фінансових послуг, зокрема кредитування (а.с.76-88).

03.12.2022 відповідачка на вебсайті позивача в мережі Інтернет зайшла в особистий кабінет, заповнила анкету клієнта, в якій вказала персональні дані, суму бажаного кредиту, номер мобільного телефону та номер банківської картки для перерахування коштів, що підтверджується візуальною формою послідовності дій та витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи https://my.bizpozyka.com (а.с.61, а.с. 60).

Також в особистому кабінеті відповідачка отримала паспорт споживчого кредиту (а.с.16-18) та оферту про надання кредиту (а.с.39-49), після чого здійснила її акцепт (прийняла пропозицію) на запропонованих позивачем умовах (а.с.50-59).

05.02.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №523076-КС-002, згідно умов якого останній надано грошові кошти в кредит у розмірі 19 000 грн строком на 24 тижні до 23.07.2025, з фіксованою стандартною процентною ставкою 1 % в день, комісією за надання кредиту 3 800 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 46 624,52 грн (а.с.19-28).

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - вебсайту https://bizpozyka.com, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавця).

Підписанням цього договору позичальник підтвердила, що до його укладення ознайомлена з текстом договору та Правилами (а.с.63-75).

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля) UA-1726, про що свідчить розділ 12 договору реквізити та підписи сторін (а.с.28).

У цей же день позивач на виконання умов кредитного договору №523076-КС-002 від 05.02.2025 перерахував на вказану у ньому відповідачкою картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 19 000,00 грн, згідно підтвердження ТОВ «ПрофітГід» (а.с.62).

Крім того, інформацією наданою АТ КБ «Приватбанк» підтверджується, що платіжна картка № НОМЕР_1 імітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та відкрито під неї відповідний банківський рахунок (а.с.110).

Згідно виписки АТ КБ «Приватбанк» на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 імітованої на імя ОСОБА_1 , 05.02.2025 здійснено зарахування коштів у сумі 19 000,00 грн (а.с.111-113).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №523076-КС-002 від 05.02.2025 вбачається, що станом на 06.01.2026 загальний розмір заборгованості становить 62 970 грн 00 коп, з яких: 18 200 грн 00 коп заборгованості за кредитом, 31 470 грн 00 коп заборгованості за процентами, 9 500 грн 00 коп заборгованість за процентами за ст.625 ЦК України, 3 800 грн 00 коп заборгованість по комісії. При цьому після закінчення строку дії договору, а саме з 23.07.2025 позивачем відсотки не нараховувались (а.с.12-14).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитувнаня» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Кредитний договір №523076-КС-002 від 05.02.2025 був укладений в електронній формі за допомогою з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - вебсайту https://my.bizpozyka.com та підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем зазначеного вище договору та отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним договору про надання кредиту № 523175-КС-001 від 14.04.2025 відповідач не звертався.

Нарахування відсотків за користування кредитом відбувалося у межах визначеного сторонами строку кредитування, зокрема з 14.04.2025 до 06.05.2025. Загальна сума відсотків становить 29,90 грн, і зазначена сума після закінчення строку дії договору не змінювалася.

Відповідачем не було подано до суду жодних доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15 спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду).

Не надано відповідачем доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Ураховуючи норми закону та те, що відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасила, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в розмірі 18 200 грн 00 коп та заборгованості за відсотками в розмірі 31 470 грн 00 коп, підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2.5 кредитного договору, комісія за надання кредиту становить 3 800 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту . Розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку дії договору.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючипроценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження N 61-7620св24).

Таким чином, вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 3 800 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідачки процентів відповідно до ст.625 ЦК Укракїни в розмірі 9 500 грн суд дійшов наступного висновку.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (пункт 8.35).

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування процентів відповідно до ст.625 ЦК України за період з 20.02.2025 до 23.07.2025 у розмірі 9 500 грн.

Ураховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки судового збору в сумі 2 662,40 грн (а.с.4), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно адоволеним позовним вимогам у розмірі 2260 грн 73 коп (53470/62970*2662,40).

На підставі викладеного, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 533, 543, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 12-13, 76-181, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту №523076-КС-002 від 05.02.2025 у розмірі 53 470 грн 00 коп (п`ятдесят три тисячі чотириста сімдесят гривень), з яких: 18 200 грн 00 коп заборгованість за тілом кредиту; 31 470 грн 00 коп заборгованість за нарахованими процентами; 3 800 грн 00 коп заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2 260 грн 73 коп (дві тисячі двісті шістдесят гривень сімдесят три копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 15.06.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26 оф. 411, ЄДРПОУ 41084239)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Головуючий - суддя І. В. Яременко