Рішення № 137521654, 15.06.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/119/26

Єдиний унікальний №733/2500/25

Рішення

Іменем України

15 червня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Карапиш Т.В.,

за участю секретаря Чигрин Л.М.,

представника позивача Романяка В.О.,

представника відповідачки Матвійчук А.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ічня в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів сплачених як орендна плата за договорами оренди землі на користь нового кредитора у зобов`язанні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів сплачених як орендна плата за договорами оренди землі на користь нового кредитора у зобов`язанні. Свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок проведених аукціонів щодо права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності між Талалаївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено: договір оренди землі від 03 липня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52698275, дата державної реєстрації: 23 листопада 2023 року на земельну ділянку площею 14,1 га з кадастровим номером: 7423380400:06:001:0031, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області; договір оренди землі від 29 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52061367, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку площею 16,9969 га з кадастровим номером: 7423380400:01:001:0052, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області; договір оренди землі від 25 квітня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52061610, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку площею 18,8000 га, з кадастровим номером: 7423380400:08:002:0142, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області; договір оренди землі від 15 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52057433, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку площею 20,0000 га, з кадастровим номером: 7423380400:08:002:0137, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області; договір оренди землі від 10 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52057096, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку площею 20,0000 га з кадастровим номером: 7423380400:08:002:0138, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області; договір оренди землі від 29 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52062099, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку площею 17,0000 га з кадастровим номером: 7423380400:01:001:0053, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Між позивачем та відповідачкою, які перебувають у тривалих відносинах, заснованих на взаємній довірі та попередній спільній сількоськогосподарській діяльності, існувала усна домовленість про те, що сторони укладуть договір про спільну діяльність щодо обробітку вищевказаних ділянок. На підтвердження такої домовленості та з метою забезпечення виконання майбутніх договірних зобов`язань та збереження права оренди за відповідачем, позивач сплатив на рахунок Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області кошти в розмірі орендної плати за вказані земельні ділянки.

Внаслідок погіршення відносин між позивачем та відповідачкою, остання відмовилася реалізовувати раніше погоджений план спільної діяльності та відмовилася від належного юридичного оформлення відносин на майбутнє, а сплачені позивачем на рахунок органу місцевого самоврядування кошти в розмірі орендної плати для забезпечення виконання майбутніх зобов`язань в спільних інтересах, повернуто позивачу не було.

Позивач, передбачаючи небезпеку втрати відповідачкою права оренди земельних ділянок через несплату орендної плати Талалаївській сільській раді та з метою збереження цього права за боржником (відповідачкою) для реалізації усної домовленості сторін щодо спільного обробітку землі, задовольнив вимогу кредитора (Талалаївської сільської ради), перерахувавши кошти в розмірі орендної плати. Права позивача як нового кредитора у зобов`язанні порушено відмовою відповідачки повернути сплачені кошти. Відповідачка ухиляється від виконання обов`язку за зобов`язанням, а тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти в сумі 1197265 грн. 33 коп. (один мільйон сто дев`носто сім тисяч двісті шістдесят п`ять гривень 33 копійки) як нового кредитора у зобов`язанні щодо сплаченої орендної плати за укладеними між Талалаївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ: 04415258) та ОСОБА_2 за договорами оренди землі: від 03 липня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52698275, дата державної реєстрації: 23 листопада 2023 року на земельну ділянку з кадастровим номером: 7423380400:06:001:0031; від 29 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52061367, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку з кадастровим номером: 7423380400:01:001:0052; від 25 квітня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52061610, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку з кадастровим номером: 7423380400:08:002:0142; від 15 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52057433, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку з кадастровим номером: 7423380400:08:002:0137; від 10 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52057096, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку з кадастровим номером: 7423380400:08:002:0138; від 29 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52062099, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку з кадастровим номером: 7423380400:01:001:0053. Також просить стягнути з відповідачки на його користь понесені судові витрати.

26 грудня 2025 року ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

12 січня 2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Матвійчук А.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти позову та вказує на те, що в період з квітня 2023 року по липень 2023 року між ОСОБА_2 , як орендарем та Талалаївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області, як орендодавцем, були укладені шість договорів оренди землі, на виконання умов яких ОСОБА_2 у 2023 році було сплачено орендодавцю орендну плату за користування земельними ділянками на загальну суму 1951248,13 грн. Таким чином, відповідач своєчасно, добросовісно та в повній мірі виконувала передбачені договорами оренди землі обов`язки і не потребувала будь-чиєї допомоги.

Оскільки станом на 01.01.2024 року у ОСОБА_2 була наявна переплата з орендної плати за землю в сумі 1155679,03 грн., то остання розуміючи, що вказана плата буде зарахована в майбутні платежі по орендній платі за 2024 рік, не сплачувала орендну плату, що не свідчить про уповноваження позивача сплатити орендну плату за неї.

Відповідачка дійсно мала намір укласти договір з відповідачем про спільну діяльність з обробітку землі, однак між сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов такої співпраці, а тому вказаний договір так і не було укладено. ОСОБА_2 не зверталася до ОСОБА_1 з проханням здійснити за неї сплату орендної плати за користування вищезазначеними ділянками за 2024 рік. Вказані у позові платежі були проведені позивачем без згоди та відома відповідача.

За загальним правилом, кредитор може звернути стягнення на майно боржника тільки в разі невиконання чи неналежного виконання ним обов`язку, що, як наслідок, може призвести до настання для третьої особи правових наслідків негативного характеру, що є можливим виключно за наявності відповідного правового зв`язку третьої особи з боржником основного зобов`язання. В даному випадку ОСОБА_1 не є носієм будь-якого права (оренди, користування, застави, тощо) на земельні ділянки, які перебувають в користуванні у ОСОБА_2 на підставі договорів оренди землі, укладених з Талалаївської сільською радою Ніжинського району Чернігівської області. Гіпотетичне невиконання відповідачем зобов`язань за вказаними договорами оренди землі жодним чином не вплинули б на права та інтереси позивача, а самої небезпеки втрати відповідачкою права оренди на вказані земельні ділянки не існувало, так як ОСОБА_2 своєчасно, добросовісно виконувала обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками. Таким чином, оскільки позивач не є носієм права на майно відповідача (боржника за головним зобов`язанням), у ОСОБА_1 відсутня небезпека втрати права на майно, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 , то до правовідносин, що склалися між сторонами, не може бути застосовано положення ч. 3 ст. 528 ЦК України, а тому позов не підлягає задоволенню. Крім того, позивач не позбавлений можливості звернутися до Головного управління ДПС у Чернігівській області з вимогою повернути сплачені кошти або безпосередньо до суду в порядку статті 1212 ЦК України.

15 січня 2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мороз В.М. надійшла відповідь на відзив, в якій остання вказує, що відповідачка у відзиві прямо підтверджує відсутність здійснення будь-яких платежів з орендної плати за земельні ділянки за 2024 рік, яку остання обґрунтовує наявністю переплати, що свідчить про те, що відповідачка покладалася на наявність переплати як на підставу для невиконання поточних зобов`язань, без будь-яких активних дій для підтвердження її обґрунтованості чи законності. Відповідачка не наводить жодних доказів того, що вживала заходів для перевірки, чи не є ця переплата результатом рахункової помилки, технічної несправності в системі ДПС, помилкового зарахування коштів з інших джерел або навіть можливих порушень з боку податкових органів. Така пасивність відповідачки є особливо критичною, оскільки переплата в такій значній сумі (понад 1 млн. грн.) не є рутинним явищем і вимагає від платника податків активної позиції для уникнення потенційних ризиків. У підсумку, підтвердження відповідачкою відсутності платежів за 2024 рік, обізнаності про переплату та повної бездіяльності щодо її перевірки підкреслює відсутність належної сумлінності у виконанні договірних та податкових зобов`язань.

Пасивна поведінка відповідачки щодо переплати в сумі 1155679,03 грн., на яку вона посилається як на підставу для невиконання зобов`язань за 2024 рік, не може бути визнана добросовісною чи виправданою, оскільки відповідачка знала та чітко усвідомлювала, що черговий платіж за орендну плату за 2024 рік за неї був здійснений позивачем. Відповідачка не лише знала про намір здійснення таких платежів, але й безпосередньо сприяла цьому, надаючи позивачу всю необхідну інформацію, без якої сплата була б неможливою, так як на момент здійснення такої сплати позивач не мав копій договорів оренди земельних ділянок та доступу до них, а також до відомостей щодо точної суми орендної плати за кожну земельну ділянку за 2024 рік, реквізитів для сплати. Твердження відповідачки про відсутність звернення до позивача з проханням здійснити сплату є маніпулятивним, оскільки переговори щодо спільної діяльності хоч і не завершилися укладенням договору, проте включали обговорення фінансових аспектів, у тому числі сплати орендної плати для забезпечення безперервного обробітку землі.

Застосування ст. 1212 ЦК України (про повернення безпідставно набутого майна) також є неприпустимим у даній ситуації, оскільки дана норма застосовується виключно до випадків, коли особа набула майно без достатньої правової підстави. У даному випадку сплата орендної плати позивачем здійснювалася на виконання умов договорів оренди земельних ділянок. Ці договори є чинними правовими підставами для сплати орендної плати.

19 січня 2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Матвійчук А.С. надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому остання вказує, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. Так, статтями 285, 286 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної ділянки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Водночас п. 4.8 Договорів оренди землі, укладених ОСОБА_2 з Талалаївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області передбачено, що користування земельною ділянкою в наступних періодах в межах строку дії договору орендна плата вноситься відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Зважаючи на те, що на виконання умов Договорів оренд землі ОСОБА_2 протягом п`яти днів з дня їх укладення (в період з 21.04.2023 по 07.07.2023) було перераховано орендну плату на загальну суму 1155679,03 грн., що підтверджується квитанціями, вказані кошти акумулювались на бюджетному рахунку, а контролюючим органом не було проведено нарахування ОСОБА_2 по сплаті орендної плати за 2023 рік у 2023 році, у зв`язку з чим в особистому кабінеті платника податків по бюджетному рахунку станом на 01.01.2024 обліковувалась переплата у розмірі 1155679,03 грн., що підтверджується витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2023 по 01.01.2024. Переплата станом на 01.01.2024 у сумі 1155679,03 грн. виникла у зв`язку зі сплатою позивачем орендної плати відповідно до вимог договорів оренди землі, але з невідомих причин контролюючим органом не було проведено нарахування орендної плати та її списання, тоді як нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку відповідачки з`ясовувати причини виникнення переплати.

Звертає увагу на ст. 43 ПК України, яка передбачає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання та вказує на те, що в даному випадку надмірно сплачена відповідачем орендна плата за землю автоматично була зарахована контролюючим органом у сплату майбутніх платежів за цим бюджетним рахунком. Саме тому, розуміючи, що надмірно сплачені суми орендної плати за землю у 2023 році будуть зараховані як орендна плата за 2024 рік, ОСОБА_2 не сплачувала її у 2024 році, аби уникнути переплати знову. В даній справі потребує детального розгляду наявність правових підстав у позивача сплачувати орендну плату за землю в інтересах відповідача без її відома, за відсутності між ними договірних відносин, відсутності небезпеки втрати права на майно та зважаючи на те, що позивач взагалі не є носієм права на майно відповідача.

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвокат Романяк В.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав, зазначених у ньому та відповіді на відзив. Також зазначив, що ОСОБА_1 за ОСОБА_3 було сплачено орнедну плату з фізичних осіб, однак не було чітко прописано кадастрових номерів земельних ділянок. Відповідно до листа Головного управління ДПС у Чернігівській області № 1354/5/25-01-24-02-0-2 від 23.03.2026 року, згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України до інтегрованої картки (ІКП) ОСОБА_2 з орендної плати з фізичних осіб по Талалаївській сільській територіальній громаді 21.08.2024 року було зараховано 6 платіжних інструкцій № 84, 86, 87, 88, 89, 90 на загальну суму 1197265,33 грн. Вказані кошти були перераховані до бюджету Талалаївської сільської територіальної громади ОСОБА_1. Підставою для зарахування коштів та заповнення призначення платежу: орендна плата з фізичних осіб ОСОБА_2. Відповідач не мала достатньо коштів для виконання зобов`язання та внесення плати за користування землею, що підтверджується довідкою про доходи останньої, згідно якої її дохід з 2022 по 2024 рік становив 36000 гривень. Доходів, отриманих від товарного сільськогосподарського виробництва на вищевказаних земельних ділянках, відповідачка не декларує. Фактично плату за користування землею здійснив позивач у 2024 році. В силу ст.ст. 512, 538 ЦПК України, відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, право вимоги грошових коштів перейшло від орендодавця (сільської ради) - до позивача, тому просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Матвійчук А.С. в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив. Також зазначила, що в даній справі між позивачем та відповідачкою відсутні будь-які письмові доручення або договори про заміну кредитора або заміну боржника. Щодо доводів представника позивача про застосування ч. 3 ст. 528 ЦК України про те, що позивач самостійно вирішив здійснити платіж за відповідачку, то передумов здійснення такого платежу останнім не існувало як у 2024 році, так і на даний час, оскільки не існувало небезпеки втрати майна та ОСОБА_1 не має жодного відношення до зазначених орендованих земельних ділянок. Будь-яких підстав здійснення орендної плати позивачем за відповідачку не було. Припущення представника позивача про неможливість здійснення орендної плати відповідачкою є не доведеним, оскільки відповідачкою було сплачено орендну плату за 2023 та 2025 роки, ніякої заборгованості немає, а довідка, на яку посилається представник позивача не є доказом того, що доходів ОСОБА_3 не має, так як у неї є інші джерела доходу, вона є платником певних сільгоспподатків і тому подібне. Оскільки позивач не є носієм права на майно відповідачки, а саме на вказані земельні ділянки та в ОСОБА_1 була відсутня небезпека втратити право на ці земельні ділянки, що перебувають в користуванні ОСОБА_3 , а тому просила в позові відмовити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу в розмірі 34500 грн.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідачки, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні, внаслідок проведених аукціонів щодо права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності між Талалаївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено: договір оренди землі від 03 липня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52698275, дата державної реєстрації: 23 листопада 2023 року на земельну ділянку площею 14,1000 га з кадастровим номером: 7423380400:06:001:0031, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Чернігівська область, Ніжинський район, Талалаївська сільська рада, власники: Територіальна громада, Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області. Згідно п. 4.2.2 Договору, орендна плата складає 190000,00 грн. (а.с. 14; 45-46); договір оренди землі від 29 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52061367, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку площею 16,9969 га з кадастровим номером: 7423380400:01:001:0052, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Чернігівська область, Ніжинський район, Талалаївська сільська рада, власники: Територіальна громада, Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області. Згідно п. 4.2.2 Договору, орендна плата складає 190000,00 грн. (а.с. 9;47-48); договір оренди землі від 25 квітня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52061610, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку площею 18,8000 га, з кадастровим номером: 7423380400:08:002:0142, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Чернігівська область, Ніжинський район, Талалаївська сільська рада, власники: Територіальна громада, Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області. Згідно п. 4.2.2 Договору, орендна плата складає 208100,00 грн. (а.с. 10;55-56); договір оренди землі від 15 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52057433, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку площею 20,0000 га, з кадастровим номером: 7423380400:08:002:0137, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Чернігівська область, Ніжинський район, Талалаївська сільська рада, власники: Територіальна громада, Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області. Згідно п. 4.2.2 Договору, орендна плата складає 191000,00 грн. (а.с. 11;51-52); договір оренди землі від 10 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52057096, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку площею 20,0000 га з кадастровим номером: 7423380400:08:002:0138, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Чернігівська область, Ніжинський район, Талалаївська сільська рада, власники: Територіальна громада, Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області. Згідно п. 4.2.2 Договору, орендна плата складає 180000,00 грн. (а.с. 12;53-54); договір оренди землі від 29 травня 2023 року, номер запису про інше речове право: 52062099, дата державної реєстрації: 02 жовтня 2023 року, на земельну ділянку площею 17,0000 га з кадастровим номером: 7423380400:01:001:0053, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населених пунктів Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області. Згідно п. 4.2.2 Договору, орендна плата складає 180001,00 грн. (а.с. 13; 49-50).

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.п. 4.4, 4.5 вищевказаних Договорів оренди землі, обчислення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнту індексації, визначеного законодавством. Орендар (переможець земельних торгів) сплачує орендну плату за перший рік користування не пізніше п`яти банківських днів з дня укладання договору.

Згідно п.п. 4.6, 4.7 вищевказаних Договорів, гарантійний внесок, сплачений переможцем до початку земельних торгів, зараховується до купівельної ціни. Виконавець забезпечує перерахунок гарантійного внеску, як частини орендної плати, на рахунок місцевого бюджету, на який сплачується орендна плата.

За користування земельною ділянкою в наступних періодах в межах строку дії договору орендна плата вноситься відповідно до вимог Податкового кодексу України (п. 4.8 Договорів оренди землі).

У відповідності до п. 4.9 вищевказаних Договорів оренди землі, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом.

Договори укладено на 7 (сім) років (п. 4.9 вищевказаних Договорів оренди землі).

Згідно п. 285.1 ст. 285 Податкового Кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 285 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п. 42.1 Податкового Кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

ГУ ДПС у Чернігівській області на адресу ОСОБА_2 було надіслано податкові повідомлення-рішення від 26.08.2025 року за 2023 рік: № 664182-2408-2513-UA74040330000024949, № 664183-2408-2513-UA74040330000024949, № 664193-2408-2513-UA74040330000024949, № 664185-2408-2513-UA74040330000024949, № 664181-2408-2513-UA74040330000024949, № 664184-2408-2513- НОМЕР_1 (а.с. 66;67;68;69,зворот).

Як встановлено п. 4.2.1 Договорів оренди землі, орендна плата складає: за договором від 03.07.2023 року - 190000,00 грн. (а.с. 45); за договором від 29.05.2023 року - 190000,00 грн. (а.с. 47); за договором від 29.05.2023 року - 180001,00 грн. (а.с. 49); за договором від 15.05.2023 року - 191000,00 грн. (а.с. 51); за договором від 10.05.2023 року - 180000,00 грн. (а.с. 53); за договором від 25.04.2023 року - 208100,00 грн. (а.с. 55).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового Кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Водночас, відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового Кодексу України, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов`язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПК України).

На виконання договорів оренди землі, відповідачкою (орендарем) земельних ділянок ОСОБА_2 сплачено на користь орендодавця - Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області орендну плату за користування вищевказаними земельними ділянками за 2023 рік, що підтверджується копіями квитанцій АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.3082882003.1 від 07.07.2023 року на суму 190000,00 грн. (а.с. 58); № 0.0.3026533716.1 від 01.06.2023 року на суму 190000,00 грн. (а.с. 59); № 0.0.3026542710.1 від 01.06.2023 року на суму 180001,00 грн. (а.с. 60); № 0.0.2999999615.1 від 16.05.2023 року на суму 191000,00 грн. (а.с. 60,зворот); № 0.0.2961280582.1 від 21.04.2023 року на суму 208100,00 грн. (а.с. 62), а також роздруківками з особистого кабінету платника податків за 2023 рік (а.с. 72), копією витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2023 року по 01.01.2024 року (а.с. 74).

Як видно з витягів з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2023 по 01.01.2024 та за період з 01.01.2024 по 01.01.2025, платником податків ОСОБА_2 надмірно сплачені суми становлять 1155679,03 грн. (а.с. 74-75). Таким чином, у відповідачки ОСОБА_3 станом на 01.01.2024 року була наявна переплата з орендної плати за землю в сумі 1155679,03 грн.

ГУ ДПС у Чернігівській області було надіслано ОСОБА_2 наступні податкові повідомлення-рішення за 2024 рік від 11.06.2024 року: № 849936-2408-2513- НОМЕР_1 (а.с. 63); № 849938-2408-2513- НОМЕР_1 (а.с. 64); №849937-2408 2513- НОМЕР_1 (а.с. 64,зворот); № 849940-2408-2513- НОМЕР_1 (а.с. 65,зворот); № 849939-2408-2513 НОМЕР_1 (а.с. 65,зворот); № 849941-2408-2513- НОМЕР_1 (а.с. 66,зворот).

21.08.2024 року ФОП ОСОБА_1 на користь Талалаївської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області було сплачено орендну плату з фізичних осіб за ОСОБА_2 в наступних сумах: згідно платіжної інструкції АБ «Південний» № 85 від 21.08.2024 року - 189206,23 грн. (а.с. 16); згідно платіжної інструкції АБ «Південний» № 86 від 21.08.2024 року - 199698,56 грн. (а.с. 16,зворот); згідно платіжної інструкції АБ «Південний» № 87 від 21.08.2024 року - 199698,72 грн. (а.с. 17); згідно платіжної інструкції АБ «Південний» № 88 від 21.08.2024 року - 218717,87 грн. (а.с. 17,зворот); згідно платіжної інструкції АБ «Південний» № 89 від 21.08.2024 року - 200764,40 грн. (а.с. 18); згідно платіжної інструкції АБ «Південний» № 90 від 21.08.2024 року - 189179,55 грн. (а.с. 18,зворот).

Перерахування вищевказаних коштів орендної плати з фізичних осіб позивачем за відповідачку підтверджується також копією витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за період з 01 січня 2024 року по 01.01.2025 року (а.с. 75), повідомленням Головного управління ДПС у Чернігівській області № 1354/5/25-01-24-02-0-2 від 23.03.2026 року (а.с. 140-141), відповідно до якого згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України до інтегрованої картки (ІКП) ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) з орендної плати з фізичних осіб (КБК 18010900) по Талалаївській сільській територіальній громаді 21.08.2024 року було зараховано 6 платіжних інструкцій № 84, 86, 87, 88, 89, 90 на загальну суму 1197265,33 грн. Вказані кошти були перераховані до бюджету Талалаївської сільської територіальної громади ОСОБА_1. (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ). Підставою для зарахування коштів до зазначеної вище ІКП є визначення у платіжних інструкціях фактичним платником ОСОБА_2 , а саме заповнення призначення платежу: «1012721722603; Орендна плата з фізичних осіб ОСОБА_2 ».

Таким чином, не зважаючи на наявність переплати з орендної плати за землю за 2023 рік у відповідачки ОСОБА_3 , яка станом на 01.01.2024 року становила 1155679,03 грн., позивач ОСОБА_1 перерахував орендну плату з фізичних осіб за ОСОБА_2 за 2024 рік на загальну суму 1197265,33 грн.

За 2025 рік ГУ ДПС у Чернігівській області було надіслано ОСОБА_2 наступні податкові повідомлення-рішення від 01.05.2025 року: № 122627-2408-2513- НОМЕР_1 (а.с. 63,зворот); № 122623-2408-2513- НОМЕР_1 (а.с. 69); № 122622-2408-2513- НОМЕР_1 (а.с. 70); № 122624-2408-2513- НОМЕР_1 (а.с. 70,зворот); № 122626-2408-2513- НОМЕР_1 (а.с. 71); № 122625-2408-2513- НОМЕР_1 (а.с. 71,зворот). На виконання умов договорів оренди землі ОСОБА_2 було сплачено орендну плату за користування земельними ділянками на загальну суму 805940,63 грн., що підтверджується копіями квитанцій АТ «Ощадбанк» № 55 від 17.10.2025 року на суму 107013,50 грн. (а.с. 59,зворот); № 56 від 17.10.2025 року на суму 112964,00 грн. (а.с. 58,зворот); № 57 від 17.10.2025 року на суму 143108,00 грн. (а.с. 61,зворот); № 58 від 17.10.2025 року на суму 116400,00 грн. (а.с. 61); № 59 від 17.10.2025 року на суму 120894,00 грн. (а.с. 57); № 60 від 17.10.2025 року на суму 20303,00 грн. (а.с. 57,зворот), копією платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.4451088737.1 від 10.07.2025 року на суму 185258,13 грн. (а.с. 62,зворот) та роздруківкою з особистого кабінету платника податків за 2025 рік (а.с. 73).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що укладені договори або попередні договори між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 про спільну діяльність щодо обробітку вищевказаних земельних ділянок, орендарем яких є ОСОБА_2 , відсутні, що також підтверджують сторони по справі.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 510 ЦК України).

У відповідності до ст. 511 ЦК України, зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу (ст. 528 ЦК України).

Як визначено ст. 512 ЦК України, 1. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом . Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 28.02.2018 року (справа № 761/17097/15-ц, провадження № 61-1401св18), положеннями статей 513, 521 ЦК України врегульоване питання форми правочину щодо заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні та передбачено, що правочин щодо заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні має бути вчинений у формі основного зобов`язального правочину. Разом з тим, норми статей 204, 205, частини першої 206, 218, 511 ЦК України не забороняють вчиняти в усній формі правочин щодо надання згоди боржника за зобов`язанням на покладення виконання обов`язку на іншу особу. Основним критерієм для застосування правового механізму, передбаченого частиною першою статті 528 ЦК України, є воля боржника.

Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу (ч. 3 ст. 528 ЦК України).

Згідно правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 01.10.2025 року (справа № 205/7509/22, провадження № 61-12122св24), виконання третьою особою обов`язку замість боржника на підставі частини третьої статті 528 ЦК України фактично є різновидом суброгації, під якою розуміють передбачений законом перехід прав кредитора до третьої особи (суброганта) в результаті виконання зобов`язання боржника третьою особою на користь кредитора (суброгата) в рамках чинних зобов`язальних правовідносин внаслідок здійсненого платежу. Суброгація прав кредитора третій особі виникає на підставі виконання останньою обов`язку боржника за наявності таких умов: 1) третя особа є носієм права на майно боржника (право оренди, право застави тощо); 2) наявність небезпеки втрати третьою особою цього права, яка має місце не тільки за прострочення боржника, а й за загрози такого прострочення; 3) указана небезпека втрати права на майно боржника виникає внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, причому не обов`язково, щоб звернення стягнення на майно боржника вже було реально розпочато.

Водночас, якщо в разі покладення виконання (частина перша статті 528 ЦК України) третьою особою опосередковується задоволення інтересу боржника основного (головного) зобов`язання, то за виконання третьою особою обов`язку замість боржника на підставі частини третьої вказаної статті опосередковується задоволення її власного інтересу, що обумовлено специфікою кожного з цивільних правовідношень. Колегія суддів зазначає, що за таких обставин сплата позивачем заборгованості відповідача перед третьою особою має наслідком набуття ним (позивачем) прав кредитора у цьому зобов`язанні, а як наслідок набуває права вимагати повернення коштів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, ч. 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що оскільки жодних договорів щодо оренди земельних ділянок або їх спільного обробітку між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 не укладалося, а тому позивач не є носієм будь-якого права на зазначені вище земельні ділянки. Крім того, відповідачка ОСОБА_2 не мала заборгованості зі сплати орендної плати за 2024 рік і як видно з витягів з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2023 по 01.01.2024 та за період з 01.01.2024 по 01.01.2025, платником податків ОСОБА_2 надмірно сплачені суми становлять 1155679,03 грн. (а.с. 74-75), тобто у відповідачки ОСОБА_3 станом на 01.01.2024 року була наявна переплата з орендної плати за землю в сумі 1155679,03 грн., а тому доводи сторони позивача про наявність ризику втрати відповідачкою права оренди на вказані земельні ділянки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Таким чином, підстави для сплати позивачем суми орендної плати за 2024 рік за договорами оренди землі за відповідачку у відповідності до п. 3 ст. 528 ЦК України, були відсутні, а тому позов задоволенню не підлягає.

Крім того, суд акцентує увагу позивача на тому, що згідно п. 43.1, 43.3, 43.4 ст. 43 Податкового Кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 та ч.2 ст.137 ЦПК України передбачають, що витрати на правничу допомогу адвоката несуть сторони та визначаються на підставі договору та доказів фактичного надання послуг.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлює, що розмір витрат має бути співмірним із складністю справи, часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Крім того, позивачем понесені і документально підтверджені (а.с. 20-1), витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору з відповідачки стягненню не підлягають.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Матвійчук А.С. на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію ордера на надання правничої допомоги серії СВ № 1155086 від 06.01.2026 року (а.с. 44); договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 05.01.2026 року, укладеного між ОСОБА_2 та АО «ЛІГАЛ АЙК`Ю ГРУП» (а.с. 76-77); копію рахунку на полату № 1 від 05 січня 2026 року на суму 34500,00 грн. (а.с. 78); копію платіжної інструкції АТ «УКРСИББАНК» № @PL.1.477155789 від 05.01.2026 року, згідно якої ОСОБА_2 сплатила на користь АО «ЛІГАЛ АЙК`Ю ГРУП» 34500,00 грн. за надання правової (професійної правничої) допомоги за рахунком 1 від 05.01.2026 року (а.с. 79).

Враховуючи відмову у задоволенні позову, з урахуванням конкретних обставин справи, складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, а також кількості судових засідань, в яких представник відповідачки брала участь (6 засідань), суд, з урахуванням критеріїв обґрунтованості та пропорційності (співмірності), прийшов до висновку про стягнення з позивача ФОП ОСОБА_1 на користь відповідачки ОСОБА_2 понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 203, ст. 509, 510, 511 ЦК України, ст. 512 ст. 516, 528, 530, 610, 626, 627, ст. 635, 638, ст. 93 ЗК України, п. 43.1, 43.3, 43.4 ст. 43, п. 285.1 ст. 285 Податкового Кодексу України, п. 286.5 ст. 285 Податкового Кодексу України, п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового Кодексу України, п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170, п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170, п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПК України, ст.ст. 13, 21 Закону України «Про оренду землі», суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів сплачених як орендна плата за договорами оренди землі на користь нового кредитора у зобов`язанні - відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 34500 (тридцять чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: фізична особи-підприємець ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 18 червня 2026 року.

Суддя Т. В. Карапиш