Рішення № 137521595, 18.06.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/544/26

Провадження № 2/486/1009/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 16.09.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №9338922 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 12000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики. Сторони визначили, що строк позики (строк договору) складає 30 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних процентів 0,48% в день, розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки договору) складають 2,7% в день. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує та не виконав. У зв`язку з неповерненням заборгованості за договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості відповідач за договором №9338922 від 16.09.2020 станом на 13.05.2021 (дата відступлення права вимоги) становить 35040,00 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом 12000,00 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 23040,00 грн. 10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020. 13.05.2021 між сторонами за договором факторингу було підписано реєстр прав вимоги №116 за договором факторингу №10072020, відповідно до котрого право вимоги за договором позики №9338922 від 16.09.2020, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал». У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 35040,00 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору.

У позові позивач просив здійснювати розгляд справи без участі його представника, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою суду від 06.04.2026 розгляд справи призначено на 07.05.2026 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання був належним чином повідомлений, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення. Також судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України». Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши надані докази у справі в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.09.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №9338922 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Параметри та умови позики: сума позики 12000,00 грн.; строк позики (строк договору) 30 днів; процентна ставка (базова) в день 1,60% (фіксована); дата надання позики 16.09.2020; дата повернення позики 16.10.2020; знижена процентна ставка 0,48%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,7% в день. Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору. Даний договір підписаний відповідачем електронним підписом 16.09.2020.

Відповідно до п. 4.2. Договору позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

Згідно з п. 5 Договору визначено, що цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до п. 11 Договору договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «wpazlSu6Ug», рахунок позичальника № НОМЕР_1 .

Довідкою №КД-000091113/ТНПП від 02.12.2025 ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (Рішення НБУ про включення до Реєстру платіжної інфраструктури та видачу ліцензії від 27.04.2023 №21/764-рк), підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: 1) дата 16.09.2020; 2) номер платежу 218d3343-99e0-4994-a428-1ef0329c51a5; 3) сума 12000,00 грн.; 4) отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №9338922 від 16.09.2020 станом на 13.05.2021 складає 35040,00 грн., з яких: 12000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23040,00 грн. сума заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 16.09.2020 до 13.05.2021.

Відповідно до договору факторингу №10072020 від 10.07.2020, Реєстру прав вимог №118 від 13.05.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) відступило ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (Фактор) право вимоги до ОСОБА_1 (номер за порядком №11) за договором позики №9338922 від 16.09.2020 станом на 13.05.2021 складає 35040,00 грн., з яких: 12000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23040,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Висновки стосовно правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, зокрема, Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вище викладене, фактом надання первісним кредитором грошових коштів відповідачу підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», згідно якої компанія підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції наданої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 16.09.2020, номер платежу 218d3343-99e0-4994-a428-1ef0329c51a5, сума 12000,00 грн., отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Відповідачем у свою чергу не доведено, що вказаний картковий рахунок йому не належить та він не отримував кредитні кошти.

Відтак, суд вважає доведеними факти належного виконання первісним кредитором свого зобов`язання про надання коштів в сумі 12000,00 грн. у кредит ОСОБА_1 , на підставі договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №9338922 від 16.09.2020, та отримання ним вказаної суми.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення відсотків, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з договору позики №9338922 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 16.09.2020 сторони врегулювали у договорі відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, відповідно до п.2 договору, у розмірі 1,6 %, знижена процентна ставка складає 0,48%.

Сторонами було погоджено строк дії позики (строк договору), відповідно до п. 2 договору - 30 днів (до 16.10.2020).

Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідно до умов п.2 договору сторонами визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки договору) складає 2,7%).

Також, у позовній заяві зазначено, що відповідно до п.4.2 Договору кредиту підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.

Водночас суд звертає увагу, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді можливість пролонгації і відповідно нарахування відсотків понад встановлений договором 30 денний строк.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, зазначивши, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У зв`язку з викладеним, судом здійснено перерахунок заборгованості за відсотками в межах строку дії договору, тобто за 30 днів, починаючи з 16.09.2020 до 16.10.2020, та встановлено, що розмір заборгованості за відсотками складає 5760,00 грн. (12000* 1,6%*30=5760).

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Профіт Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №9338922 від 16.09.2020 підлягають частковому задоволенню. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість у загальному розмірі 17760,00 грн. (12000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, та 5760,00 грн. заборгованість за процентами).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат у справі, до суду надано: копію договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024; копію додаткової угоди №1/1 від 01.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024; копію акту №1 прийому-передачі реєстру боржників, від 10.04.2025; копію акту №97 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24.12.2025, згідно з якими вартість правової допомоги становить 7000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов`язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.

Проте у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому (з урахуванням розміру задоволених позовних вимог) дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог (50,68%), виходячи із змісту вище зазначеної норми, з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1349,43 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 12, 77, 80-82, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ: 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) заборгованість за кредитним договором №9338922 від 16.09.2020 в розмірі 17760 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка складається з: 12000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 5760,00 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ: 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) 1349 (одну тисячу триста сорок дев`ять) гривень 43 (сорок три) копійки в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук