Рішення № 137521277, 18.06.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/617/26

Провадження № 2/131/380/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Коваля А.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Іллінецького районного суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 25.09.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1451-6473. За умовами договору відповідачу було надано кошти в розмірі 11 500,00 грн. Крім того, Додатковими угодами до Договору про відкриття кредитної лінії № 1451-6473 від 25.09.2024 року сторони погодили надання додаткових кредитних коштів: № 1 від 27.09.2024 на суму 1 000,00 грн; № 2 від 29.09.2024 1 200,00 грн; № 3 від 30.09.2024 1 000,00 грн; № 4 від 07.11.2024 600,00 грн. Відповідач здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості, однак в повному розмірі заборгованість не погасила, тому позивачем було нараховано борг в розмірі 64 704,54 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом 14 682,60 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами 48 951,94 гривень; - заборгованість по комісії 90,00 гривень; - заборгованість по штрафам 980,00 гривень.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу та сплачений ним судовий збір.

Сторони в судове засідання не викликались, так як справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подала відзив, у якому факт укладення договору та отримання коштів не заперечує, проте просить відмовити у стягненні штрафу у розмірі 980,00 грн, оскільки на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Також відповідач вважає нараховані проценти в сумі 48 951,94 грн очевидно неспівмірними з тілом кредиту (14 682,60 грн) та просить суд зменшити їх розмір на засадах справедливості, розумності й добросовісності. Наголошує на своєму тяжкому матеріальному становищі, оскільки не працює через постійний догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи «А» і живе лише на соціальну допомогу. Крім того, відповідач зазначає, що як законний представник дитини з інвалідністю вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та просить врахувати її скрутний сімейний стан при розподілі інших судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 25.09.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1451-6473 та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A5653. Умови договору є наступними: сума кредиту 11 500,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка 0,60 % в день; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0.75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Додатковими угодами до Договору про відкриття кредитної лінії № 1451-6473 від 25.09.2024 року сторони погодили надання додаткових кредитних коштів: № 1 від 27.09.2024 на суму 1 000,00 грн; № 2 від 29.09.2024 1 200,00 грн; № 3 від 30.09.2024 1 000,00 грн; № 4 від 07.11.2024 600,00 грн.

За умовами договору та додаткових угод до нього відповідачу було надано кошти в загальному розмірі 15300,00 грн, що підтверджується квитанціями № 2522784722, 2523749559, 2524680673, 2525273737, 2543392867, довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту №1451-6473 від 25.09.2024.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості в розмірі 4780,20 грн, однак в повному розмірі заборгованість не погасила, тому позивачем було нараховано борг в розмірі 64 704,54 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом 14 682,60 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами 48 951,94 гривень; - заборгованість по комісії 90,00 гривень; - заборгованість по штрафам 980,00 гривень.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що умови договору №1451-6473 від 25.09.2024, відповідачем виконані не були.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту, інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов зазначених договорів (ст. 638 ЦК України).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенню частини 1 статті 81 ЦПК України, не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору, у передбачені договором строки кредит не погашений.

Крім того, суд звертає увагу, на факт часткового погашення відповідачем боргу за кредитним договором. Таким чином, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23 грудня 2020 року).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану вимагається до сплати штраф за договором №1451-6473 від 25.09.2024 в розмірі 980,00 грн, від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог законодавства, суд робить висновок про відсутність правових підстав для його стягнення.

З приводу заперечень відповідача щодо неспівмірності нарахованих процентів, суд зазначає наступне. Як встановлено матеріалами справи, сторонами при укладенні договору було погоджено строк кредитування, розмір процентної ставки та порядок нарахування відсотків. Усі заявлені позивачем до стягнення проценти в сумі 48 951,94 грн нараховані виключно в межах узгодженого сторонами строку дії договору та на залишок заборгованості за тілом кредиту. Визначена договором процентна ставка є результатом добровільного волевиявлення сторін та відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема не перевищує встановлених законом обмежень щодо максимального розміру денної процентної ставки за споживчим кредитом. Оскільки відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання у встановлений строк, нарахування процентів є правомірною платою за користування кредитними коштами, а тому підстав для їх зменшення суд не вбачає.

Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за Договором про надання кредиту № 1451-6473 від 25.09.2024 року в розмірі 63 724,54 грн, що складається з: заборгованості за кредитом 14 682,60 грн; заборгованості за нарахованими процентами 48 951,94 грн; заборгованості по комісії 90,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір сплачується сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З приводу доводів відповідача щодо звільнення її від сплати судового збору суд зазначає, що судовий збір у розмірі 2 662,40 грн уже був належним чином сплачений позивачем при поданні позову до суду, і саме ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є платником цього збору в розумінні закону. У даному випадку розглядається питання не про сплату судового збору відповідачем до бюджету, а про відшкодування (стягнення) судових витрат, які фактично поніс позивач у зв`язку з розглядом справи. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, ці понесені позивачем витрати підлягають пропорційному відшкодуванню за рахунок відповідача.

Позивач заявив позовні вимоги на загальну суму 64 704,54 грн (з урахуванням штрафу), з яких судом визнано обґрунтованими та задоволено вимоги на суму 63 724,54 грн. Загальний розмір судового збору, сплаченого позивачем за подання позову, складає 2 662,40 грн. Враховуючи пропорційний розподіл судових витрат, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 2 622,08 грн (розрахунок: 2 662,40 * 63 724,54 / 64 704,54 = 2 622,08 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354, 417 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598, заборгованість за договором №1451-6473 від 25.09.2024 у розмірі 63724 (шістдесят три тисячі сімсот двадцять чотири) гривні 54 копійки, з яких: - заборгованість за кредитом 14682,60 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами 48951,94 гривень; - заборгованість по комісії 90,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598, судовий збір у розмірі 2622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) гривні 08 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ: 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26, офіс 407.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: