Ухвала суду № 137521217, 09.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10653/26

Провадження № 2-о/369/515/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про залишення заяви без руху)

09.06.2026 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із вищевказаною заявою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Козак І.А.

Суд, дослідивши матеріали заяви у судовому засіданні, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 194 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

За загальним правилом цивільного процесуального законодавства України та положень статті 294 ЦПК України на заявника покладено обов`язок визначати заінтересованих осіб у справі.

Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі заявником.

Суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди заявника залучати інших заінтересованих осіб до участі у справі та зобов`язується вирішити справу за тією заявою, що пред`явлена, і стосовно тих осіб, які зазначені у ній.

Таким чином, визначення заінтересованих осіб у справі окремого провадження є правом заявника, а встановлення належності сторін у справі є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Така правова позиція міститься у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 449/1352/15-ц).

Згідно зі ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Ознайомившись з матеріалами справи встановлено, що заява подана без дотримання вимог статтей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на викладене суд звертає увагу заявника на доцільності уточнення кола учасників справи з наданням до суду копії заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи.

В разі подання до суду заяви в новій редакції, заявнику необхідно надати суду її копії разом з додатками відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме для приведення заяви у відповідність до вимог цивільного процесуального законодавства.

Отже, заявнику необхідно залучити заінтересованих осіб до справи та надати примірники виправленої заяви разом із додатками до неї, у відповідній кількості учасників справи, якщо таку заяву подано через "Електронни суд" учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185, 294, 311 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ірина КОЗАК