Рішення № 137521078, 11.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5858/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді Якимець О. І.

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

представника позивача - Кінзерська Н.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» про визнання договору кредиту недійсним та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» (далі - відповідач), у якому просить суд визнати недійсним договір позики від 26.01.2025, укладений між позивачем та відповідачем на суму 9 000 (дев`ять тисяч) грн; та зобов`язати відповідача вилучити з кредитної історії ОСОБА_1 інформацію про зазнчений кредитний договір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 січня 2025 року о 22 годині 16 хвилин перебуваючи за місцем свого проживання, АДРЕСА_1 , на номер телефону позивача прийшло повідомлення в додатку «Вайбер» з номеру спам-розсилки який підписаний як «Na Vse» з кодом доступу до авторизації в компанії. ОСОБА_1 в даній кредитній фінансовій установі «Na Vse» кредит не оформляла, заявки на відкриття кредиту також не робила, ні за якими пересиланнями не переходила для оформлення кредиту. Однак, через застосунок «Дія» 26.01.2025 о 22 годині 20 хв. надійшло повідомлення про запит кредитної історії з метою видачі кредиту від 26.01.2025 22:18 де кредитором було зазначено Firstcredit ФК Абекор, а в подальшому їй надійшло повідомлення про відкриття кредиту у вказаній компанії на ім?я позивача на суму 9 000,00 грн. Позивач спробувала зателефонувати зі свого номеру Київстар до банку, однак номер телефону було заблоковано і можливість здійснення дзвінків відсутня. Оскільки позивач не зверталася до жодної фінансової установи за отриманням кредиту, позивач зателефонувала на гарячу лінію 102 з повідомленням про вчинення щодо неї шахрайських дій. У подальшому 27 січня 2025 року звернулась до відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом шахрайських дій та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025065410000022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України, в якому позивача визнано потерпілою, на даний час досудове розслідування триває. Позивач вважає, що укладений від її імені кредитний договір відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України є недійсним, оскільки вона не зверталася до відповідача про надання їй кредиту самостійно або через третю особу, у тому числі, через електронну платформу чи веб-сайт, відтак, не укладала жодних договорів з відповідачем. Одразу 26 січня 2025 року отримавши повідомлення у вайбер на свій номер телефону з номеру спам розсилки який підписаний «Na Vse» з кодом доступу до авторизації, одразу звернулась до оператора «Київстар» для блокування свого номеру, однак на гарячу лінію Київстар цього зробити не змогла так як написано було ( не зареєстровано в мережі). 27 січня 2025 року звернулась до консультанта магазину Київстар у АДРЕСА_2 , та заблокувати сім карту за номером телефону. В подальшому виявилося, що мобільний номер який було використано для нібито перерахування коштів, не належать позивачу, оскільки ОСОБА_1 не здійснювала даних операцій для оформлення кредиту.

Також, необхідно зазначити, про відсутність з боку позивача щодо волевиявлення на укладення кредитного договору, про які вона дізналася після їх оформлення невідомою особою, яка заволоділа її персональними даними.

Ураховуючи те, що позивач не мала наміру укладати з відповідачем оспорюваний кредитний договір, не подавала заявок на онлайн кредит, не мала волевиявлення на оформлення кредитного договору та не отримувала грошових коштів від відповідача, тому вважає, що відповідач зобов?язаний відредагувати та вилучити дані, які містяться в кредитній історії на ім?я ОСОБА_1 .

27 лютого 2025 року сталась аналогічна ситуація. Через застосунок «Дія» 27.02.2025 о 5 годині 09 хв. надійшло повідомлення про запит кредитної історії з метою видачі кредиту від 27.02.2025, а в подальшому їй надійшло повідомлення про відкриття кредиту у вказаній компанії на ім?я ОСОБА_1 на суму 20 000,00 грн. та 2 000,00 грн. Оскільки позивач не зверталася до жодної фінансової установи за отриманням кредиту, ОСОБА_1 знову зателефонувала на гарячу лінію 102 з повідомленням про вчинення щодо неї шахрайських дій. У подальшому ОСОБА_1 27 лютого 2025 року звернулась до відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНІ в Житомирській області де за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом шахрайських дій та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025066610000016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України, в якому позивача визнано потерпілою, на даний час досудове розслідування триває. Зазначений договір є предметом оскарження в межах іншої цивільної справи (№752/18165/25).

Таким чином, позивач вважає, що оскільки із заявами до відповідача про надання їй кредиту самостійно або через третю особу позивач не зверталася, у тому числі, через електронну платформу чи веб-сайт, відтак, такий договір не укладала, просить визнати оскаржуваний договір недійсним та зобов`язати відповідача вилучити з кредитної історії ОСОБА_1 інформацію про зазнчений кредитний договір.

Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначає, що 26.01.2025 року ТОВ «ФК «АБЕКОР» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ФК «АБЕКОР» уклали електронний кредитний договір № "1424989". Доводи і міркування позивача про неукладення Кредитного договору № "1424989" не відповідають дійсності з підстав нижче зазначених. Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 9000 грн. Відповідач виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надав кредит в сумі 9000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Строк кредиту 65 днів з кінцевим терміном повернення до «31» березня 2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці (Графік платежів) обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до кредитного договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування акційної процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 № 910/5226/17 зазначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту; безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків. Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору кошти кредиту надаються кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позивача, враховуючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітована банком України.

Зауважується, що згідно з п. 4.1. кредитного договору строк кредиту може бути продовжено за ініціативою Позичальника на кількість днів, запропоновану відповідачем (умови продовження строку кредиту, що пропонуються Кредитором, публікуються на Сайті), на підставі правочину, що укладається між Сторонами, відповідно до наступного порядку. Кредитний договір та додаток №1 до договору підписано позивачем з використанням кваліфікованого електронного підпису одноразовим ідентифікатором «v91283».

Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до № 20114-1363-184595386 квитанції за сплату від 26 січня 2025 року на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 зараховано грошові кошти в сумі 9000 грн., що здійснювалось за допомогою системи EasyPay, час операції 26.01.2025. в 22:19.

Крім того, за твердженням відповідача, згідно з п. 1.3.2. кредитного договору періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 15 днів (період, що починається з моменту укладення Договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом). У зв`язку з невиконанням умов договору у позивача виникла прострочена заборгованість перед відповідачем в розмірі 9000.00 грн тіло кредиту та 5791,50 грн нараховані проценти. Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Позивача на веб-сайті в мережі інтернет https://firstcredit.com.ua та підписаний ним електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає, що ОСОБА_1 не відомо, кому належить банківська платіжна карта № НОМЕР_1 . Відповідно до загально доступної інформації в мережі «Інтернет», встановлено, що платіжні карти № НОМЕР_2 видає АТ «КРЕДОБАНК». Однак позивач ніколи не була клієнтом такого банку. Звертає увагу, що відповідачем не надано суду жодних доказів щодо належної ідентифікації особи, яка звернулась до них із заявою про оформлення договору про надання коштів у позику, доказів на підтвердження того, що вказаний рахунок належить саме ОСОБА_1 . Відтак, ураховуючи, що грошові кошти за оспорюваним договором про надання коштів у позику перераховані на банківську картку, належність якої їй позивач не визнає, з метою захисту своїх інтересів позивач звернулась до правоохоронних органів, договір позики не містить банківські реквізити картки, на яку було перераховано кошти, то вважаю що оспорений договір не відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки відсутнє волевиявлення позивача на укладання оспорюваного правочину.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 28.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.03.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у АТ «Кредо Банк» наступну інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) платіжна картка, 5168-04ХХ-ХХХХ-4006; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки НОМЕР_4 , у період з 26.01.2025 по 30.01.2025 у сумі 9 000,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_5 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_4 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

У судому засіданні представник позивача підтримала доводи та вимоги, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно матеріалів справи, 27.01.2025 року о 13:00 год. ОСОБА_1 звернулася до відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області із заявою про кримінальне правопорушення, згідно якої 26.01.2025 близько 22 год. 20 хв. невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи персональні дані ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала договір позики на її ім`я у фінансовій установі Firstcredit ФК Абекор на суму 9 000,00 грн (заява зареєстрована 27.01.2025 за №1482).

Також згідно матеріалів справи встановлено, що за заначеною заявою розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025065410000022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України. Досудове розслідування станом на дату розгляду справи триває.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду надано договір позики №1424989 від 26.01.2025, за яким, як позичальник, виступає ОСОБА_1 , а як позикодавець, ТОВ «ФК «Абекор».

У вказаному договорі визначено, що позикодавець надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов?язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов?язки, передбачені Договором. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 9000 грн. 00 коп. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 65 днів з кінцевим терміном повернення до «31» березня 2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в Договорі/Графіку платежів.

Договір позики укладений шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У п. 11 договору позичальником зазначено: « ОСОБА_1 , НОМЕР_5

Email: ІНФОРМАЦІЯ_2 Контактні дані третьої особи: мобільний тел. НОМЕР_6 , мобільний тел. НОМЕР_7 , мобільний тел. НОМЕР_8 , ОСОБА_1 НОМЕР_5 , мобільний тел. НОМЕР_9 , мобільний тел. НОМЕР_10 , мобільний тел. НОМЕР_11 , робочий тел. НОМЕР_12 , робочий тел. НОМЕР_13 , мобільний тел. НОМЕР_14 ОСОБА_2 НОМЕР_15 ;

ОСОБА_3 НОМЕР_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 НОМЕР_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_5 НОМЕР_19 ».

Також відповідач надав довідку - «квитанція до платіжної інструкції №20114-1363-184595386», згідно якої 26.01.2025 о 22:19:20 ТОВ «ФК «Абекор» переказало 9000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , номер телефона НОМЕР_5 , банк отримувача «АТ «Сенс Банк».

Ухвалою суду від 23.03.2026 у справі №758/5858/25 витребувано у акціонерного товариства «Сенс Банк» наступні відомості: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) платіжна картка, 5168-04ХХ-ХХХХ-4006; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки НОМЕР_4 , у період з 26.01.2025 по 30.01.2025 у сумі 9 000,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_5 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_4 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 .

Згідно відповіді АТ «Сенс Банк» від 06.04.2026 №5359-БТ-32.3/2026 банк повідомив, що емітентом картки, маска якої НОМЕР_4 є - ТОВ «Кредо Банк». Додатково повідомлено, що ОСОБА_1 не є клієнтом АТ «Сенс Банк», та рахунки на її ім`я не відкривалися.

Ухвалою суду від 23.03.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у АТ «Кредо Банк» наступну інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) платіжна картка, 5168-04ХХ-ХХХХ-4006; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки НОМЕР_4 , у період з 26.01.2025 по 30.01.2025 у сумі 9 000,00 грн; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); чи є/був номер телефону НОМЕР_5 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_4 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Згідно відповіді АТ «Кредо Банк» від 27.04.2026 вих.№86-7347 зазначено, що на виконання ухвали суду від 23.03.2026 у справі №758/5858/25 банк повідомляє, що ОСОБА_1 не є клієнтом АТ «Кредо Банк», відкриті/закриті рахунки на її ім`я в АТ «Кредо Банк» відсутні.

Також долучено відповідь Житомирського РУП №1 ГУНП у Житомирській області від 24.02.2026 №33920-2026, що сектором дізнання відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 на підставі ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 27.11.2025 відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025065410000022 від 27.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України. Станом на даний час встановлюються причетні особи до скоєння вказаного правопорушення.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою для визнання такого правочину недійсним (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо доведення обставин підписання, укладення кредитного договору та отримання коштів за договором виключно вироком суду в рамках кримінального провадження.

Таким чином, обставини, на які посилалася позивачка в позовній заяві, могли бути доведені і іншими доказами, передбаченими ст. 76 ЦПК України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно матеріалів справи, оскаржуваний договір №1424989 від 26.01.2025 року був укладений шляхом підписання від імені ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що вчиняється шляхом передання одноразового ідентифікатора заявнику засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення смс-повідомлення за номером телефону, вказаним заявником під час заповнення заявки, та додається до електронного повідомлення від заявника, без застосування електронного цифрового підпису, який сам по собі ідентифікує особу.

При цьому позивач заперечувала не лише підписання нею кредитного договору з використанням одноразового ідентифікатора, а і отримання нею коштів за договором.

В таких правовідносинах саме на позикодавця покладається обов`язок забезпечення фіксування укладення договорів та проходження ідентифікації позичальників при отриманні позики, а тому, саме ТОВ «ФК «Абекор» мало надати суду достатні докази, які б підтверджували проходження ідентифікації ОСОБА_1 при укладенні договору та отримання нею кредитних коштів.

Крім того, оскільки саме позикодавець має забезпечити розробку та належне функціонування системи, держателем якої він є, ризики укладення договору позики від імені позичальника іншою особою, має нести саме позикодавець як суб`єкт підприємницької діяльності, який первинно допустив можливість таких дій.

Як зазначила при зверненні з позовом ОСОБА_1 , починаючи з 26 січня 2025 року на номер телефону позивача прийшло повідомлення в додатку «Вайбер» з номеру спам-розсилки який підписаний як «Na Vse» з кодом доступу до авторизації в компанії. ОСОБА_1 в даній кредитній фінансовій установі «Na Vse» кредит не оформляла, заявки на відкриття кредиту також не робила, ні за якими пересиланнями не переходила для оформлення кредиту. Однак, через застосунок «Дія» 26.01.2025 о 22 годині 20 хв. надійшло повідомлення про запит кредитної історії з метою видачі кредиту від 26.01.2025 22:18 де кредитором було зазначено Firstcredit ФК Абекор, а в подальшому їй надійшло повідомлення про відкриття кредиту у вказаній компанії на ім?я позивача на суму 9 000,00 грн. В зв`язку з цим, вона одразу на наступний день без зволікань звернулась із заявою про вчинення кримінального правопорушення до відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, а також до оператора мобільного зв`язку Київстар для блокування свого номеру телефону. При цьому зазначає, що 26.01.2025 не приймала будь-яких пропозицій укласти електронний договір та не отримувала і не використовувала електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Також, позивачка звернула увагу на те, що серед персональних даних в анкеті позичальника наведена інша інформація, яка не стосується її та їй невідома.

Водночас з`ясовано, що згідно відповіді АТ «Сенс Банк» від 06.04.2026 №5359-БТ-32.3/2026 банк повідомив, що емітентом картки, маска якої НОМЕР_4 є - ТОВ «Кредо Банк». Додатково повідомлено, що ОСОБА_1 не є клієнтом АТ «Сенс Банк», та рахунки на її ім`я не відкривалися.

Згідно відповіді АТ «Кредо Банк» від 27.04.2026 вих.№86-7347 ОСОБА_1 не є клієнтом АТ «Кредо Банк», відкриті/закриті рахунки на її ім`я в АТ «Кредо Банк» відсутні.

Таким чином, ТОВ «ФК «Абекор» посилаючись на те, що воно перерахувало кошти 26.01.2025 у розмірі 9000,00 грн на картку ОСОБА_1 - 5168-04ХХ-ХХХХ-4006, не надало суду жодних належних доказів на підтвердження того, що вказаний рахунок належить саме позивачу, а також кому взагалі належить вказаний рахунок.

При цьому суд зазначає, що при перерахуванні коштів ТОВ «ФК «Абекор» мало можливість перевірити кому саме воно перераховує кошти.

Таким чином, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору №1424989 від 26 січня 2025 року, підлягають задоволенню.

Однак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання ТОВ «ФК «Абекор» відповідача вилучити з кредитної історії ОСОБА_1 інформацію про кредитний договір №1424989 від 26 січня 2025 року, оскільки такі вимоги є передчасними та не відповідають порушеному праву, оскільки про порушення прав ОСОБА_1 в цій частині можна буде стверджувати лише після набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору та у разі не вчинення відповідачем таких дій у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог з ТОВ «ФК «Абекор» на користь позивачки підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» про визнання договору кредиту недійсним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати недійсним кредитний договір №1424989 від 26 січня 2025 року, укладений від імені ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АБЕКОР», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок № 57, оф. 601-А, код ЄДРПОУ 39287145.

Повний текст судового рішення, з урахуванням перебування судді у відпустці, складено 21.05.2026.

Суддя О. І. Якимець