Рішення № 137519640, 17.06.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1920/26

2-др/705/20/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 705/1920/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувала на розгляді цивільна справа № 705/1920/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 червня 2026 року позовну заяву задоволено частково, без вирішення питання розподілу судових витрат, а саме в частині відшкодування сплачених позивачем витрат на правничу допомогу.

11.06.2026 представник позивача ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Шишка Ю.О. звернулася до суду із письмовою заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 835 грн 84 коп., оскільки судом щодо даної вимоги рішення ухвалено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Перевіривши матеріали справи № 705/1920/26 та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 червня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416, вул. Фізкультури, 30-в, м. Київ) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 34589-11/2025 у розмірі 33 067 (тридцять три тисячі шістдесят сім) гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 19 000 грн; заборгованості по відсотках 2 907 грн; заборгованості по прострочених відсотках 9 260 грн; заборгованості по простроченій комісії 1 900 грн та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 068 грн 15 коп.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц, від 26.08.2018 у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/3929/18 та інших.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства встановлено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2026 між Адвокатським об`єднанням «КН ПЕРШИЙ ЮРИДИЧНИЙ ОФІС» та позивачем укладено Договір про надання правничої допомоги. Відповідно до п. 1.1 Договору визначено детальний опис робіт (наданих послуг), які Адвокатське об`єднання зобов`язане надати позивачу у зв`язку із супроводом претензійно-позовної діяльності та примусового стягнення заборгованості стосовно позичальників (боржників) ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» згідно Реєстру, який є Додатком № 1 та невід`ємною частиною даного Договору, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 зазначена під № 38. Зокрема, супровід включає в себе: підготовку та направлення досудових вимог; підготовку та подання позовних заяв про стягнення заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту; супровід судових засідань у суді першої інстанції; супровід процедури отримання рішення судів першої інстанції про стягнення боргу (що набрали законної сили); отримання виконавчих документів. У пункті 2.1. вищевказаного Договору визначено розмір винагороди/ гонорару в сумі 8 800 грн.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: Договір про надання правової допомоги від 27.01.2026; Витяг з Реєстру боржників до Договору про надання правової допомоги від 27.01.2026; Договір про надання юридичних послуг від 01.11.2025 між Адвокатським об`єднанням «КН ПЕРШИЙ ЮРИДИЧНИЙ ОФІС» та адвокатом Шишкіною Ю.О.; платіжні доручення.

З урахування вищевикладеного, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

У Постанові Верховного Суду № 922/676/21 від 14.12.2021 вказується на те, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими, та доводити їх неспівмірність, відповідно забезпечує дотримання принципу змагальності.

Відповідач не була позбавлена права змагатися з позивачем з приводу розміру витрат на правничу допомогу, однак заяв до суду про їх неспівмірність складності справи, не подавала.

Відтак, вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу згідно з поданою заявою, суд враховує відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, обґрунтованість розміру цих витрат, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності таких витрат.

Враховуючи те, що судом ухвалено рішення про часткове задоволення позовної вимоги на загальну суму 33 067 грн, що становить 77,68% від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 835,84 грн. (8800*77,68%).

З огляду на зазначене, враховуючи, що зазначений позивачем розмір витрат, понесених позивачем на отримання правничої допомоги, є обґрунтованим, оцінюючи складність справи, час, необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених у розрахунку-описі витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 133-141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416, вул. Фізкультури, 30-в, м. Київ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 835 (шість тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн 84 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення рішення.

Суддя О.І.Єщенко