Ухвала суду № 137519454, 18.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

ЄУ № 712/661/26

Провадження №2/712/1956/26

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., за участі позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації «Аврора-4» про визнання протиправною бездіяльності голови громадської організації та зобов`язання надати статутні, управлінські та фінансові документи,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до відповідачів, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність голови ГО «Аврора-4» Роздорожного Юрія Миколайовича, яка полягає у ненаданні позивачу статутних, управлінських та фінансових документів організації;

- зобов`язати відповідача громадську організацію надати позивачу належним чином завірені копії: чинного Статуту ГО «Аврора-4»; протоколів усіх загальних зборів за 20202025 роки; протоколів засідань правління за 20202025 роки; реєстру членів ГО та рішень про прийняття і виключення членів; банківських виписок, платіжних доручень, кошторисів та річних фінансових звітів; інших документів, запитуваних позивачем у письмових зверненнях.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що позивач є членом та членом правління Громадської організації «Аврора-4», а також співвласницею приміщення №111, що перебуває в управлінні зазначеної організації, власницею приміщення 118 кв.м.

Відповідно до Закону України «Про громадські об`єднання» кожен член громадської організації має гарантоване законом право на доступ до Статуту організації, протоколів загальних зборів та засідань правління, рішень керівних органів, а також інформації про використання майна та коштів організації.

Як член органу управління (правління), позивач має розширений обсяг прав та обов`язків, зокрема щодо здійснення контролю за діяльністю організації, що є неможливим без доступу до внутрішньої документації.

Проте голова правління ГО «Аврора-4» Роздорожний Ю.М., діючи всупереч інтересам організації та вимогам закону, умисно, системно та безпідставно ігнорує її звернення та не надає такі документи.

З метою реалізації гарантованого законом права на доступ до інформації та документів ГО, а також виконання функцій члена правління, позивач неодноразово зверталася до Відповідача.

28 січня 2025 року, 21 березня 2025 року, 23 жовтня 2025 року, 31 жовтня 2025 року та 27 листопада 2025 року позивач звернулася до Відповідача із розширеною письмовою заявою, в якій просила надати: Статут ГО; усі протоколи загальних зборів; усі протоколи засідань правління; документи щодо кошторису та фінансової діяльності за 2024 рік; протоколи загальних зборів та засідань правління за 20222025 роки; банківських виписок, платіжних доручень; кошторисів та річних фінансових звітів.

Однак відповідач указані документи не надав.

На переконання позивача, така поведінка є умисною та спрямованою на блокування доступу до інформації члена органу управління громадської організації. Зазначена бездіяльність порушує її право на доступ до інформації, а також право на участь у діяльності та управлінні громадською організацією.

Протиправна поведінка відповідача створює цілу низку негативних наслідків, які унеможливлюють нормальне функціонування організації та реалізацію прав позивача: 1. Неможливість здійснення контролю за діяльністю ГО як прямий наслідок ненадання документів, ненадання відповідачем статутних, управлінських та фінансових документів призводить до фактичної неможливості здійснення будь-якого контролю за діяльністю ГО «Аврора-4»; 2. Неможливість перевірки законності управлінських рішень; 3. Неможливість з`ясування підстав використання майна та коштів ГО; 4. Ознаки одноосібного управління та порушення принципу колегіальності; 5. Неможливість оскарження дій та рішень керівництва; 6. Неможливість підготовки інших самостійних позовів; 7. Порушення принципу правової визначеності та добросовісності.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 лютого 2026 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, розпочато підготовче провадження у справі.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Протокольною ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 червня 2026 року оголошено перерву до 18 червня 2026 року для ухвалення судового рішення у справі.

Позивач у судовому засіданні просила задовольнити її позов, зазначаючи, що дії відповідача порушують її права як члена громадської організації.

Відповідачі до судового засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, під час проведення підготовчого судового засідання відповідач заперечив проти задоволення позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Указана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Згідно із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zandv. Austria), заява №7360/76, доповідь Комісії від 12 жовтня 1978 року). Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…).

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, та справи у спорах щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;

9) справи щодо процедури превентивної реструктуризації;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) юридичних осіб та їх органів, посадових та службових осіб, а також фізичних осіб - підприємців у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;

19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій;

20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;

21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.

Таким чином, до компетенції господарської юрисдикції віднесено вирішення спорів, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів

Відповідно до Статуту громадської організації «Аврора - 4» громадська організація створена власниками приміщень цілісного майнового комплексу, що знаходиться у м. Черкаси по вул. Припортова, 22а (п. 1.1). Членом громадської організації може бути будь-яка особа, яка є власником приміщення у майновому комплексі (п. 9.1). Членство в громадській організації розпочинається з моменту прийняття відповідного рішення загальними зборами громадської організації на підставі письмової заяви власника приміщення та відповідного клопотання правління (п. 9.3). Член громадської організації має право, зокрема, знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність громадської організації; вимагати від правління організації ознайомлення з усіма фінансовими звітами (п. 10.1).

Відповідно до протоколу № 32 загальних зборів членів Громадської організації «Аврора -4» від 31.01.2024 ОСОБА_1 обрано членом правління Громадської організації.

Позивач також є членом Громадської організації «Аврора - 4».

Отже, указаний спір виник між членом громадської організації та самою Громадською організацією та його головою.

Бездіяльність Громадської організації, на думку позивача, порушує її право як члена Громадської організації на здійснення контролю за діяльністю організації, на перевірку законності управлінських рішень, відповідачем порушується принцип колегіальності управління Громадською діяльністю.

Отже, указані правовідносини мають ознаки юридичного спору щодо реалізації членом громадської організації свого права, закріпленого Статутом організації (п. 10.1), та Громадською організацією.

За змістом статті 1 Закону «Про громадське об`єднання» громадське об`єднання це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина п`ята статті 1 Закону № 4572-VI).

Громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, діє на підставі статуту громадського об`єднання, який повинен, зокрема, містити відомості про порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилалася на порушення своїх прав як члена громадської організації.

У постанові ВП ВС від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду послідовно у значній кількості постанов випрацювала критерії розмежування справ між цивільною та господарською юрисдикцією, визнавши юрисдикцію господарського суду у справах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи. При цьому трудові спори зазначених осіб підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного необхідно відступити від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17 (провадження № 12-100гс18), відповідно до якого правовідносини між членами громадської організації та самою організацією не мають характеру корпоративних та не підпадають під регулювання пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України (в редакції, чинній на час подання позовної заяви). Суди першої й апеляційної інстанцій помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства і неправильно визначили юрисдикційність спору, який виник між сторонами у справі.

Отже, спори між членами громадської організації та Громадською організацією є спорами, що розглядаються у порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ст.256 ЦПК України).

Роз`яснити позивачу право на звернення з позовом до господарського суду в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 256, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації «Аврора-4» про визнання протиправною бездіяльності голови громадської організації та зобов`язання надати статутні, управлінські та фінансові документи закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення з позовом до господарського суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 18.06.2026.

Суддя: О.С. Стеценко