Рішення № 137519108, 18.06.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/328/26

Номер провадження № 2/699/660/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку загального позовного провадження позов ОСОБА_1 до Селищенської сільської ради

про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області із цим позовом та просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.

Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що після смерті її чоловіка ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належав його матері ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 . Право власності на цей будинок ОСОБА_2 фактично набув у порядку спадкування за заповітом, але не оформив своїх спадкових прав на нього.

Позивач прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, так як відсутній документ, який засвідчує право власності на вказане майно, у зв`язку із чим нотаріус винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому позивач і звернулася до суду.

Ухвалою суду від 24.03.2026 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, витребувано від Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори необхідні для розгляду справи спадкові документи.

Ухвалою суду від 29.04.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, звернулися до суду із заявою, у якій просили розгляд справи провести без їхньої участі, позов підтримали.

Відповідач Селищенська сільська рада свого представника в судове засідання не направив, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у відсутність їхнього представника, вказують, що не заперечують проти позовних вимог позивача та визнають їх у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою сторін у суд фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.

Згідно з матеріалами наданої Корсунь-Шевченківською державною нотаріальною конторою копії спадкової справи №469/2008 від 14.06.2008, заведеної після смерті ОСОБА_2 , останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тараща Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ).

Нотаріус у цій спадковій справі визнав, що спадщину після смерті ОСОБА_2 у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця прийняла позивачка.

Нотаріус у своїй довідці № 122/01-16 від 03.03.2026 зазначає, що єдиним спадкоємцем за законом на все спадкове майно померлого ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .

Шлюбні відносини позивача і спадкодавця підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 27.04.1985 Селищенською сільською радою.

Убачається, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з грошового заощадження у ВАТ "Державний ощадний банк України", земельної ділянки розміром 1,3423 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адмінмежах Селищенської сільської ради та житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 , яка відповідно до довідок виконкому Селищенської сільської ради від 07.05.2025 №196, 197 згідно з відомостями погосподарської книги №28 (особовий рахунок № НОМЕР_3 ) обліковується за ОСОБА_3 і розташований на не приватизованій земельній ділянці площею 0,45га.

На спадкове грошове заощадження та земельну ділянку померлого ОСОБА_2 нотаріус у спадковій справі №469/2008 від 14.06.2008 видала позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВКМ №043818 від 14.06.2008 та ВРІ №211939 від 11.04.2011.

Що стосується спадкового будинку, то довідкою КП "Черкаське обласне обєднане БТІ" №197 від 03.03.2026 підтверджується те, що право власності на спірний будинок не зареєстровано.

Тому постановою державного нотаріуса Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори від 03.03.2026 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що відсутній документ, який засвідчує право власності на нього.

Ті обставини, що спірний будинок ОСОБА_2 заповідала його мати ОСОБА_3 і він спадщину після її смерті прийняв, підтверджується заповітом, нотаріально посвідченим 04.04.1994, довідкою виконкому Селищенської сільської ради від 09.05.2025 №201, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 від 05.08.1998.

Крім того, нотаріус у своїй довідці № 122/01-16 від 03.03.2026 зазначає, що ОСОБА_2 був єдиним спадкоємцем за заповітом на все спадкове майно ОСОБА_3 - його матері, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до наданих позивачкою суду відомостей технічної інвентаризації, які підтверджені технічним паспортом від 09.05.2025 на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 , за вказаною адресою розташовані такі будівлі та споруди: житловий будинок, позначений літерою А-1, збудований в 1990 році, житловою площею 43,9 кв.м, загальною площею 77,4 кв.м, сарай Б, збудований у 1990 році, прибудова б, ганок 1, колодязь 2, огорожа 3, ворота, хвіртка 4, жомова яма 5, вбипальня 6. Всі будівлі і споруди збудовані у 1990 році.

Згідно з висновком про вартість житлового будинку з надвірними спорудами, виконаного оцінювачем ОСОБА_4 , станом на 05.03.2026 ринкова вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 , Стеблівська територоіальна громада, становить 115 000,00 грн.

На теперішній час село Тараща входить до складу Селищенської територіальної громади, представницьким органом місцевого самоврядування якої є Селищенська сільська рада.

Відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17.07.2020, яка набрала чинності 19.07.2020, Корсунь-Шевченківський район ліквідовано та включено до складу нового Черкаського району (Корсунь-Шевченківська та Набутівська громади) та нового Звенигородського району (Селищенська та Стеблівська громади).

Відповідно до п.3.1 інформаційного листа №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12.05.1985 № 5-24-26.

Відповідно до п.п. 6-7 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 12.05.1985 року № 5-24-26, дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Будівництво спірного будинку та надвірних споруд відповідно до технічних характеристик є завершеним у 1990 році, тобто цей будинок з надвірними спорудами збудований до 1995 року, знаходиться в сільській місцевості. Отже ОСОБА_3 за свого життя була власником цього будинку, а її право власності було зареєстроване відповідно до вимог чинного на той момент законодавства в погосподарській книзі сільської ради.

Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її син ОСОБА_2 успадкував цей будинок в порядку спадкування за заповітом, але не оформив своїх спадкових прав на нього.

Вирішуючи питання щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже відносини спадкування регулюються ЦК УРСР, згідно з яким спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден із спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави (ст. 524 ЦК УРСР).

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу (ст. 525 ЦК УРСР).

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини (ст. 526 ЦК УРСР).

Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті (ст. 527 ЦК УРСР).

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що чоловік позивача ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління та володіння її спадковим майном, але не оформив своїх спадкових прав.

Позивач прийняла спадщину після смерті свого чоловіка також шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном чоловіка і у нотаріуса оформила свої спадкові права на грошове заощадження та земельну ділянку чоловіка. Однак, через відсутність правовстановлюючого документа на будинок, вона не може оформити своїх спадкових прав на нього.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Позивач ставить питання про визнання за нею у порядку спадкування за законом права власності на житловий будинок, який належав її покійному чоловікові.

Будь-які інші спадкоємці, крім позивачки, спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відповідно до матеріалів спадкової справи не приймали, а позивачка належним чином прийняла його спадщину і має право успадкувати належне йому майно.

Для оформлення спадкових прав в Україні діє система органів нотаріату, які є належними суб`єктами надання послуг з оформлення громадянами спадкових прав.

Як було вказано вище, у встановленому законом порядку уповноважений суб`єкт нотаріус встановив, що позивач спадщину прийняла, інші особи, які прийняли спадщину - відсутні.

Згідно з приписами пунктів 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється на підставі документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок з підстави відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже, позивач довела, що вона в установленому законом порядку, як спадкоємець за законом першої черги, прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 .

Через відсутність правовстановлюючого документа на спірний будинок визнання за позивачем права власності на цей будинку можливе лише в судовому порядку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 328, 392,1216-1218, 1261,1268-1270 ЦК України, ст. 10, 81, 200, 264-268,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Селищенської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який ОСОБА_2 успадкував за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформив своїх спадкових прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.

Відповідач: Селищенська сільська рада, ЄДРПОУ 34207201, адреса місцезнаходження: вул. Центральна, будинок 17, с. Селище, Звенигородський район, Черкаська область, 19443, інші дані суду не відомі.

СуддяЛітвінова Г.М.