Рішення № 137518058, 18.06.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/671/26

Провадження № 2/565/540/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 червня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

з участю секретаря судового засідання Алексейчик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

23.03.2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №85037273 від 25.10.2021 року в загальній сумі 20400,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 25.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №85037273 (далі - кредитний договір №85037273 від 25.10.2021 року).

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору, згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п.3.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» зобов`язується надати ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 6000,00 грн., з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п.3.2 цього Договору, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

На підставі укладеного договору, відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 6000,00 грн., шляхом перерахунку вказаної суми коштів на зазначений ОСОБА_1 рахунок - платіжну картку № НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

01.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» укладений договір відступлення прав вимоги №01092025/01 від 01.09.2025 року.

Відповідно до умов даного договору відбулось відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №85037273 від 25.10.2021 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1

ТзОВ «ФК «Позика» зазначає, що сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №85037273 від 25.10.2021 року були передані позивачу від первісного кредитора - ТзОВ «ФК «Ірбіс» згідно договору відступлення прав вимоги №01092025/01 від 01.09.2025 року.

Позивач зазначає, що сума заборгованості ОСОБА_1 становить 20400,00 грн. відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №01092025/01 та складається з: 6000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14400,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Таким чином, у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед позивачем ТзОВ «ФК «Позика» за кредитним договором №85037273 від 25.10.2021 року в загальній сумі 20400,00 грн.

У судове засідання представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» - Міньковська А.В., будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, не з`явилась, у поданій до суду заяві просила розгляд справи провести у її відсутності, позов просила задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи в системі «Електронний суд» та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на веб-сайті судової влади України, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подавала.

Тому, судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача проти такого вирішення справи не заперечує.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що 25.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №85037273.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору, згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Судом встановлено, що кредитний договір, а також додаток №1 до кредитного договору - таблиця обчислення загальної вартості кредиту, підписані ОСОБА_1 в електронній формі, за допомогою одноразового ідентифікатора - 637593, який був надісланий на номер телефону НОМЕР_2 , зазначений відповідачем при укладенні договору, що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025 року.

Також ОСОБА_1 при укладенні договору зазначено картковий рахунок для надання кредитних коштів № НОМЕР_1 .

Згідно п.3.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» зобов`язується надати ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 6000,00 грн, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п.3.2 цього Договору, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Згідно умов, визначених в п.4.2 договору, Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 23.01.2022 року (строк кредитування).

На підставі укладеного договору, відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 6000,00 грн., шляхом перерахунку вказаної суми коштів на вказаний ОСОБА_1 рахунок - платіжну картку № НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно інформаційної довідки за вих.№3152_251024112756 від 24.10.2025 року, ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс», що 25.10.2021 року, о 10 год. 50 хв. 11 сек., відбулось перерахування коштів в сумі 6000,00 грн. на платіжну картку клієнта, номер картки - № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - НОМЕР_3 .

01.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» укладений договір відступлення прав вимоги №01092025/01 від 01.09.2025 року.

Відповідно до умов даного договору відбулось відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №85037273 від 25.10.2021 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 .

Як зазначено позивачем ТзОВ «ФК «Позика», сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №85037273 від 25.10.2021 року були передані позивачу від первісного кредитора - ТзОВ «ФК «Ірбіс» згідно договору відступлення прав вимоги №01092025/01 від 01.09.2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №01092025/01 від 01.09.2025 року, сума заборгованості ОСОБА_1 становить 20400,00 грн., яка складається з: 6000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14400,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Суд зазначає, що згідно додатку №1 до кредитного договору - таблиці обчислення загальної вартості кредиту, загальна вартість кредиту визначена в сумі 20400,00 грн., яка складається з: 6000,00 грн. - тіла кредиту; 14400,00 грн. - відсотків, які обраховані станом на 23.01.2022 року.

Судом проведено аналіз розрахунку заборгованості, який наданий первісним кредитором, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не вносила платежів на погашення заборгованості, при цьому, 14400,00 грн. відсотків нараховано за період з 25.10.2025 року по 23.01.2022 року, що відповідає погодженим умовам кредитування.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором №85037273 від 25.10.2021 року в загальній сумі 20400,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не подано до суду ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заперечень відносно позову, ні належних і допустимих документальних доказів на спростування вимог, викладених у позовній заяві.

Разом з цим, суд вважає, що перехід права вимоги за кредитним договором проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.

Окрім цього, зауважує, що кредитний договір підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу нею на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Доказів того, що персональні дані ОСОБА_1 (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані первісним кредитором чи іншими особами для укладення кредитних договорів від її імені, матеріали справи не містять.

Звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів із заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій, матеріали справи також не містять.

Відповідач ОСОБА_1 не оскаржувала правомірність укладених договорів у судовому порядку.

Окрім цього, встановлено, що у відповідності до умов договору передбачено умови та строки нарахування відсотків за користування коштами, які дотримано первісним кредитором.

Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами

При цьому, суд зауважує, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором, позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника. Позивач лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором.

Відповідач ОСОБА_1 не спростовувала розрахунок заборгованості, надавши власний розрахунок.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладання відповідачем кредитного договору, обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним договором, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 20400,00 грн.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» у позові заявлено, що судові витрати позивача на правничу допомогу адвоката складають 5500,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання вищезазначених вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат у справі, до суду надано: договір про надання правничої допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року, укладений між ТОВ «ФК «Позика» та адвокатом - ФОП Горобей Л.І.; додаткову угоду №85037273 від 16.02.2026 року до договору про надання правничої допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року, яка стосується зобов`язання ФОП Горобей Л.І. надати правничу допомогу з приводу стягнення заборгованості із Шевчук О.В.; детальний опис робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року, вартість яких визначена в сумі 5500,00 грн.; акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2024 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

При цьому, доказів про перерахування коштів ТОВ «Фінансова компанія «Позика» для ФОП- адвоката Горобей Л.І. за надання правничої допомоги, матеріали справи не містять.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу, суд враховуючи обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги від 02.01.2026 року та додаткової угоди до нього, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та обсяг виконаних робіт, ціну позову та (або) значення справи для сторони, вважає, що витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката, понесені позивачем, підлягають до часткового задоволення в розмірі 2000,00 грн.

За подання до суду позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» сплачено 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.2,3,81,89,141,263,264,265,268,280,352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (юридична адреса: 07406, Київська область, м.Бровари, бул.Симона Петлюри, буд.№21/1, код ЄДРПОУ: 39493634) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість в загальній сумі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка складається з: 6000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14400,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судові витрати у справі в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційнускаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя І.М.Незнамова