Рішення № 137517919, 18.06.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/2316/25

Номер провадження 2/555/172/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року

Березнівський районний суд Рівненської області

у складі:

головуючого судді Мельничук Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук С.Я.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Штундер Л.В.,

представника відповідача - Головного управління Національної поліції в Рівненській області Никитюк Т.В.

представника відповідача - Рівненської обласної прокуратури -Дячук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Березне цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Рівненської обласної прокуратури, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що він- ОСОБА_1 є потерпілим в кримінальному провадженні №12020180060000091 від 11.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Зазначене кримінальне провадження було розпочато за заявою ОСОБА_1 з приводу того, що в період часу з 07.09.2019 по 22.09.2019, невстановлена особа, шляхом прошкодження навісних замків, проникла до підсобного приміщення та житлового будинку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала грошові кошти та інші цінні речі, належні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

29.11.2022 року слідчим на підставі п. 10, абзацу другого ч.1 ст. 284 КПК України прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Тобто, досудове розслідування продовжувалось 18 місяців і було закрито без встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та без повідомлення підозри жодній особі. За тривалий час досудового розслідування не було вжито жодних заходів для встановлення та притягнення до відповідальності винних осіб. В подальшому постанову про закриття кримінального провадження неодноразово було скасовано слідчим суддею Березнівського районного суду Рівненської області та Рівненським апеляційним судом. Разом з тим в Ухвалі Березнівського районного суду Рівненської області від 24.03.2023 року було встановлено неефективність досудового розслідування, з чим в подальшому погодилась і колегія суддів Рівненського апеляційного суду під час судового розгляду скарги на вказану Ухвалу13 квітня 2023 троку.

Кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 було завдано матеріальну та моральну шкоду. Проте, потерпілий не може стягнути матеріальну та моральну шкоду з винних осіб, оскільки за час слідства жодній особі не повідомлено про підозру, не дивлячись на те, що потерпілим повідомлялось про осіб причетних до вчинення злочину.

Через вказану бездіяльність органів досудового розслідування та прокуратури ОСОБА_1 , будучи особою похилого віку, безкінечно шукаючи справедливості, сподіваючись на її відновлення, зіткнувшись з повною байдужістю правоохоронної системи та її бездіяльністю, зазнав значних моральних страждань та, як наслідок спричинення моральної шкоди.

Як встановлено із ЄДРСР, який перебуває у вільному доступі та вказана інформація є загальнодоступною, по кримінальному провадженні №12020180060000091 від 11.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України було прийнято наступні судові рішення: 4 листопада 2021 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу представника потерпілого задоволено частково. Ухвалу слідчого судді скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

04 листопада 2021 року Ухвалою Рівненського апеляційного суду ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні скарги представника на постанову слідчого СВ про закриття кримінального провадження скасовано та призначено новий розгляд скарги в суді першої інстанції 1 грудня 2021 року ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області скасовано постанову слідчого СВ про закриття кримінального провадження 6 червня 2022 року ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області скасовано постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні 22 серпня 2022 року ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження №105928850.

2 березня 2023 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду поновлено представнику строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, апеляційну скаргу представника в інтересах потерпілого задоволено частково, ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні скарги представника на постанову слідчого СВ про закриття кримінального провадження скасовано та призначено новий розгляд скарги в суді першої інстанції

24 березня 2023 року ухвалою слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області у задоволенні скарги представника потерпілого на постанову слідчого СВ про закриття кримінального провадження відмовлено, однак встановлено неефективність досудового розслідування.

13 квітня 2023 року ухвалою Рівненського апеляційного суду Ухвалу слідчого судді Березнівського районного суду Рівненської області від 24 березня 2023 року залишено без змін.

Однак, ОСОБА_1 позбавлений можливості надати докази бездіяльності правоохоронної системи, оскільки на запит представника адвоката Штундер Л.В. про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, (в закритому 29.11.2022 року), кримінальному провадженні № 12020180060000091 від 11.02.2020 року, за ч. 3 ст. 185 КК України, які містяться в матеріалах вказаного кримінального провадження, мені, як представнику позивача ОСОБА_1 , який є потерпілим у вказаному провадженні, шляхом подання вказаних матеріалів, як доказів, до позовної заяви про стягнення моральної шкоди заподіяної бездіяльністю органу досудового розслідування та прокуратури, було відмовлено.

Обґрунтування причинно наслідкового зв`язку між бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органом досудового розслідування, прокуратури та настанням моральної шкоди для позивача: Моральна шкода ОСОБА_1 полягає у глибоких душевних стражданнях, спричинених втратою впевненості в ефективності правового захисту, необхідністю самостійно боротися за свої права у ситуації, де органи державної влади виявили бездіяльність та небажання діяти належним чином. Особливої уваги заслуговує той факт, що постраждалий є особою похилого віку 67 років, який за станом здоров`я, життєвими обставинами та з огляду на вік потребує особливого ставлення та захисту з боку Держави. Він був змушений витрачати власний час, ресурси та зусилля на ті дії, які мали би бути виконані державними органами у межах їхніх повноважень. Відчуття правової ізоляції, беззахисності, емоційне виснаження через безрезультатність очікування правосуддя, постійна напруга, погіршення стану здоров`я, а також відчуття безнадії через демонстративну байдужість і непрофесійність відповідачів стали наслідком глибоких моральних страждань, спричинили втрату душевної рівноваги, а також суттєво вплинули на його звичний, спокійний спосіб життя, що є особливо болісним у похилому віці.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що йому спричинена моральна шкода в сумі 1 000 000 грн, саме компенсація в такому розмірі відповідатиме тим моральним стражданням, які заподіяні внаслідок бездіяльності органів досудового розслідування та прокуратури.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

14 жовтня 2025 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі.

24 жовтня 2025 року від відповідача- ГУНП в Рівненській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона вказала, що позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема матеріали справи не містять жодних свідчень та відповідних доказів про ступінь його моральних чи фізичних страждань або шкоди завданої його здоров?ю. Будь яких доказів про страждання, заподіяні позивачу внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру, моральної втрати, порушення нормальних життєвих зв?язків, що вимагають додаткових зусиль для організації свого життя, позивачем не надано. Просить в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Рівненської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.

31 жовтня 2025 року представник позивача- адвокат Штундер Л.В., надіслала до суду відповідь на відзив де вказала, що моральну шкоду позивачу було завдано бездіяльністю Відповідачів, яка полягає у тому, що, досудове розслідування кримінального провадження продовжувалося 18 місяців та не проводилось належним чином і було закрито без притягнення винних осіб до відповідальності. Наявність таких моральних страждань, як втрата звичайного способу життя, примус до вчинення непритаманних дій направлених на захист порушених винними особами його законних прав, переживаннями та хвилюваннями через не спроможність у розумні терміни розслідувати справу, підрив відповідачами його глибокої віри у справедливість та соціальну рівність громадян перед законом, безкарність посадовців - відповідачів за тяганину, що не має меж, відсутність звичайної, людської порядності у відповідачів, наявність відчуття беззахисності перед свавіллям та некомпетентністю відповідачів, спричинення матеріальних збитків, втрата спокою, не потребують надання до суду жодних доказів, оскільки підтверджується фактом бездіяльністі Відповідачів, які так і не притягнули винних осіб до відповідальності. Це і спричинило моральні страждання Позивача.

03 листопада 2025 року від тртетьої особи- Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області Клімкович Я. Й. до суду надійшли пояснення щодо позову або відзиву, де вказано , що позивачем у справі лише перераховано обставини, у чому могла полягати моральна шкода, без подання будь-яких доказів, на підставі яких, суд мав би реальну можливість встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимогу про стягнення моральної шкоди. Не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). У позовній заяві не вказано, з яких міркувань Позивач дійшов до визначення суми у розмірі 1000000,00 грн. Позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів ушкодження здоров`я та/або порушення інших цивільних прав, що у силу вимог ст. 81 та 83 ЦПК України свідчить про не доведення обставин, на які посилаються як на підставу своїх вимог. Головне управління Казначейства звертає увагу, що презумпції відшкодування моральної шкоди не існує, а тому у Позивача виникає обов`язок доказування не тільки наявності такої шкоди, але і неправомірності дій заподіювача шкоди, причинно-наслідкового зв`язку між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, а також вини особи. Вказані умови є обов`язковими для цивільно-правової відповідальності. Тобто, право на моральну шкоду не гарантує її безумовне відшкодування, це право повинна довести особа, яка звертається до суду із відповідною позовною вимогою. Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Казначейство вважає Позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, у зв`язку з не доведенням обставин, які підлягають обов`язковому з`ясуванню під час вирішення питання про відшкодування шкоди .

07 листопада 2025 року від відповідача- Рівненської обласної прокуратури Безпалової А.В., надійшов відзив на позовну заяву, в огрунтування якої вказала, що ОСОБА_1 не наведено в заяві, які саме його права як громадянина порушено, не доведено заподіяння йому моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру, не надано будь-яких доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких, які мають бути встановлені судом і враховані при розрахунку суми відшкодування моральної шкоди.Таким чином, ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідачів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі. Як зазначалося, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею). До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 19.03.2020 у справі № 686/13212/19, від 20.01.2021 у справі № 686/27885/19. Проте, ОСОБА_1 у позовній заяві не доведено факту спричинення йому моральної шкоди чи немайнових втрат, так як і протиправності дій, бездіяльності чи рішень відповідачів у справі, а також причинно-наслідкового зв`язку між ними, оскільки відсутні будь-які докази на їх підтвердження. Доводи позивача щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди з посиланням на прецедентну практику ЄСПЛ є необґрунтованими та підлягають відхиленню, оскільки, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності, ураховуючи обставини справи.

Позивач та представник позивача- адвокат Штундер Л.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов.

У судовому засіданні представник ГУНП в Рівненській області старший юрисконсульт сектору правового забезпечення Головного управління Національної поліції в Рівненській області Никитюк Т.В. позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні представник відповідача- Рівненської обласної прокуратури прокурор Дячук Ю.О. позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області Клімкович Я. Й. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

11 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення, де вказав про кількість викраденого майна та перелік пошкоджених речей. Окрім цього, вказав на свідка ОСОБА_4 , яка повідомила прізвища ймовірно причетних осіб. Також міститься рукописний текст, де зазначено про часткове відшкодування викрадених грошових коштів ОСОБА_5 за себе.

12 лютого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 допитано в якості потерпілих.

В матеріалах кримінального провадження також міститься заява від ОСОБА_3 про добровільну згоду на огляд території господарства, прийнята слідчим Штемпелем В.Ю., однак, як встановлено з огляду матеріалів кримінального провадження така першочергова слідча дія як «Огляд місця події» так і не була проведена.

06 липня 2021 року представником потерпілого було подано клопотання про проведення радіорозвідки на місці вчинення кримінального правопорушення, проведення допитів мешканців прилеглих будинків, проведення товарознавчої експертизи.

08 липня 2021 року слідчим Ковтуном М.Г. адвокату направлено повідомлення про задоволення такого клопотання, однак, як свідчать матеріали кримінального провадження жодних реальних дій на виконання вчинено не було.

23 липня 2021 року потерпілим ОСОБА_1 заявлено клопотання про виклик та допит ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як батьків дітей причетних до вчинення кримінального правопорушення.

27 липня 2021 року слідчим Ковтуном М.Г. надано повідомлення потерпілому в якому вказано, що всі слідчі дії перераховані в клопотанні будуть проведені в повному обсязі. Однак, як встановлено з матеріалів кримінального провадження, жодна така слідча дія так і не була проведена.

Наявні в матеріалах кримінального провадження № 12020180060000091 ЄРДР від 11.02.2020, рапорти оперативного уповноваженого СКП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_13 від 15.07.2021 та 30.06.2021 є копіями рапортів від 26.06.2021 і 19.07.2021 (відповідно). Хоча вказані рапорти адресовані на ім`я начальника ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Трофимчука Ю., однак кожен з цих рапортів не містить резолюції вказаної особи, що викликає сумніви як у їх достовірності, так і сумніви щодо реального виконання доручення слідчого оперативним уповноваженим.

Як убачається з адресованого в.о. начальника Березнівського ВП Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області доручення від 12.02.2020 №51 у термін до 08.03.2020 підпорядкований оперативний підрозділ мав встановити: особу (осіб), які проникли в підсобне приміщення та житловий будинок потерпілих в с.Вітковичі Березнівського району; осіб, яким відомі обставини стосовно вчинення цього праовопорушення; допитати неповнолітніх вказаних у заявах потерпілого та їх батьків щодо цієї події, а також провести ряд інших необхідних слідчих (розшукових) дій.

Наявне в матеріалах судової справи доручення слідчого від 07.07.2021 №5729 на проведення слідчих (розшукових) дій, котре адресоване начальнику Березнівського ВП Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області також залишене без виконання. Проте потерпілий у своїй заяві-повідомленні, яка адресована начальнику Березнівського РВП Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області зазначив осіб, яких він вважає причетними до крадіжки та псування майна в житлі потерпілих.

12 серпня 2021 року слідчим у кримінальному провадженні було прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування щодо тяжкого злочину так як жодній особі не повідомлено про підозру.

Після чого така постанова про закриття кримінального провадження неодноразово була скасована ухвалою слідчого судді та один раз постановою прокурора в кримінальному провадженні.

Окрему увагу слід звернути на обставини, які встановлені в Ухвалах суду:

04 листопада 2021 року Ухвалою Рівненського апеляційного суду було встановлено: «Із матеріалів кримінального провадження видно, що в процесі проведення досудового розслідування кримінального провадження №12020180060000091 від 11.02.2020 слідчим поліції не були належним чином дослідженні всі обставини кримінального провадження та безпосередньо дослідженні, з наданням оцінки слідчим, показанням, речам і документам, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Тому закриття провадження фактично внаслідок неналежного виконання слідчим та прокурором своїх обов`язків порушує права потерпілої особи (осіб). го. ДіючийКПК не містить заборони на звернення з клопотанням до слідчого судді про продовження ;строку досудового слідства..

Вказані обставини та неналежне виконання працівниками поліції своїх службових обов`язків залишилась поза увагою суду першої інстанції, а тому твердження в ухвалі слідчого судді щодо безальтернативності закриття кримінального провадження за збігом строку досудового розслідування позбавлене підстав. Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності

01 грудня 2021 року Ухвалою Березнівського районного суду було встановлено: Із матеріалів кримінального провадження видно, що в процесі проведення досудового розслідування кримінального провадження №12020180060000091 від 11.02.2020 слідчим поліції не були належним чином дослідженні всі обставини кримінального провадження та безпосередньо досліджені, з наданням оцінки слідчим показанням, речам і документам, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Тому закриття провадження фактично внаслідок неналежного виконання слідчим та прокурором своїх обов`язків порушує права потерпілої особи (осіб). Діючий КПКне містить заборони на звернення з клопотанням до слідчого судді про продовження строку досудового слідства.»

31 жовтня 2022 року ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області було встановлено, що клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування надійшло до суду 27 жовтня 2022 року, тобто після спливу строку досудового розслідування 11 серпня 2021 року, внаслідок чого у його задоволенні було відмовлено.

24 березня 2023 року ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області було встановлено: Водночас слідчий суддя погоджуться із доводами представника потерпілого, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було проведено неефективно. Представник потерпілого. зверталась із клопотанням про проведення ряду слідчих дій (радіорозвідку, покартирний обхід, допит сусідів потерпілих), на що отримала відповідь, що такі дії будуть проведені, проте як свідчать матеріали кримінального провадження цього вчинено не було. На стадії досудового розслідування слідчим неодноразово були дані доречення в порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК Українина проведення слідчих розшукових дій (17.05.2021 року, 17.06.2021 року, 07.07.2021 року, 26.07.2021 року), однак оперуповноважені СПК ВП №4 обмежилсь формальним поданням рапортів щодо невстановлення таких осіб або ж про те, що будинки осіб, яких слід допитати зачинені. Окрім цього, було встановлено, що «У вказаному провадженні строки досудового розслідування закінчились і у встановленому законом порядку продовжені не були.», що і стало підставою для відмови у задоволенні скарги представника потерпілого на постанову про закриття кримінального провадження.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року було констатовано, що колегія суддів бере до уваги доводи, що слідчим не виконувались доручення, а досудове розслідування проведено поверхнево та неповно.

З наведеного слідує, що кримінальне провадження №12020180060000091 розпочате 11 лютого 2020 року, закрите постановою слідчого 29 листопада 2022 року, тривало 2 роки 9 місяців 18 днів, за цей час слідчим проведено лише три слідчих (розшукових) дій, це допит потерпілого ОСОБА_1 , допит потерпілої ОСОБА_3 та додатковий допит потерпілої ОСОБА_3 , разом з тим, не проведено жодної слідчої (розшукової) чи процесуальної дії, яка б була направлена на встановлення причетних осіб, збір доказів або хоча б перевірку причетності осіб на яких вказав потерпілий у своїй заяві та клопотаннях про допит вказаних осіб. Прокурором у кримінальному провадженні належним чином не виконано обов`язку передбаченого ст. 36 КПК України та не здійснено нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження прокурором не було також проведено жодних слідчих (розшукових) дій або ж видано відповідного доручення слідчому.

Позивач має право на компенсацію від держави за невиконання державою свого позитивного зобов`язання щодо проведення ефективного розслідування злочину, де він є потерпілим.

Оскільки органи досудового розслідування та органи прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво, не змогли ефективно розслідувати справу, в якій потерпілий надав повну інформацію про осіб, що скоїли злочин, то саме вони мають відповідати за спричинену шкоду. Адже винних осіб не встановлено і стягнути шкоду з них Позивач не може.

Наявність таких моральних страждань, як втрата звичайного способу життя, примус до вчинення непритаманних дій направлених на захист порушених винними особами його законних прав, переживаннями та хвилюваннями через не спроможність у розумні терміни розслідувати справу, підрив відповідачами його глибокої віри у справедливість та соціальну рівність громадян перед законом, безкарність посадовців - відповідачів за тяганину, що не має меж, відсутність звичайної, людської порядності у відповідачів, наявність відчуття беззахисності перед свавіллям та некомпетентністю відповідачів, спричинення матеріальних збитків, втрата спокою, не потребують надання до суду жодних доказів, оскільки підтверджується фактом бездіяльністі Відповідачів, які так і не притягнули винних осіб до відповідальності. Це і спричинило моральні страждання Позивача.

У справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, ЄСПЛ виходить із презумпції спричинення моральної шкоди позивачу відповідачем та обов`язку саме відповідача спростувати таку презумпцію. У контексті визнання ЄСПЛ існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди прикладом може слугувати, зокрема, рішення від 15 жовтня 2009 року в справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Іvanov v. Ukraine), заява № 40450/04, де ЄСПЛ послався на своє рішення від 15 січня 2009 року в справі «Бурдов проти росії» (№ 2) (Burdov v. russia (no. 2), заява № 33509/04, у якому зазначив таке: «Існує обґрунтована й водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди».

Аналогічна позиція викладена в рішенні від 27 липня 2004 року в справі «Ромашов проти України» (Romashov v. Ukraine), заява № 67534/01, де ЄСПЛ указав, що моральна шкода завдана самим фактом порушення з боку державного органу.

Такі висновки викладено в постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року в справі № 607/11835/22 (провадження № 61-6708св23).

Окрім цього, в Постанові Верховного Суду № 712/3308/23 від 28 липня 2025 року вказано про те, що під час вирішення таких спорів слід виходити з того, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції.

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України та роз"яснень, викладених в п.п.7,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року / із змінами/ " Про судову практику у справах про відшкодування моральної/ немайнової / шкоди ", заподіяна моральна/ немайнова/ шкода відшкодовується в повному обсязі тій фізичній чи юридичній особі, права якої безпосередньо порушені протиправними діями / бездіяльністю/ інших осіб. РОзмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначити залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин. ПРи цьому суд має виходити із засад розумності , виваженості і справедливості .

З врахуваснням характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач у зв"язку з неправомірними діями відповідачів, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості на користь позивача за заподіяну моральну шкоду слід стягнути 10 000 гривень.

Керуючись ст.ст.1173,1174,1167 ЦК України, ст.ст.258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч ) гривень компенсації моральної шкоди.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач 1: Головне управління Національної поліції в Рівненській області ел. пошта public@rv.police.gov.ua адреса 33028, м. Рівне, вул. Хвильового, 2 ЄДРПОУ 40108761

Відповідач 2: Рівненська обласна прокуратура ел. пошта oblprok@pro.gov.ua адреса вулиця 16-го Липня, 52, Рівне, Рівненська область, 33000 ЄДРПОУ 02910077

Третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області ел. пошта office@rv.treasury.gov.ua адреса 33001, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 13 ЄДРПОУ 38012494.

Суддя: Мельничук Н. В.