Єдиний державний реєстр судових рішень
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/377/26
Провадження №2/547/438/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
18 червня 2026 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 04.04.2024 укладено договір №1536128 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. ТОВ "Слон Кредит" надало відповідачу грошові кошти в розмірі 1500,00 грн строком на 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. ТОВ "Слон Кредит" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі.
Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
24.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» права грошової вимоги до відповідача.
Тому позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 1536128 від 04.04.2024 в розмірі 15750,00 грн, понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 24.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з`явився. В позовній заяві просив розгляд даної справи проводити без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 13).
Відповідач ОСОБА_1 двічі належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судових повісток за зареєстрованим місцем проживання (а.с.110, 116). Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивача не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань до суду не направив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом вирішено здійснити заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 04.04.2024 укладено договір №1536128 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. ТОВ "Слон Кредит" надало відповідачу грошові кошти в розмірі 1500,00 грн строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка 912,5% річних (або 2,50% в день). Знижена процентна ставка 2%,з астосовується з дати видачі кредиту до 04.05.2024 року, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема до вказаного строку (включно) +3 дні здійснена сплата першого платежу з оплати процентів згідно графіку платежів або здійснено часткове дострокове повернення кредиту. Загальні витрати за кредитом 13500,00 грн. Загальні витрати за кредитом з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 13275,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою 15000,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 14775,00 грн. Реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою 90465,53%. Реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 58593,56% річних. Штрафи за умови не здійснення споживачем плати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки, встановлені договором про споживчий кредит: застосовується штраф у розмірі 5% від суми кредиту, що становить 75,00 грн, на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 1% від суми кредиту, що становить 15,00 грн, починаючи з 5-го дня за кожен факт такого порушення, тобто за кожен день невиконання та/або неналежного виконання. Кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Договір підписано електронним одноразовим ідентифікатором Е869 (а.с.62-66).
Паспорт споживчого кредиту підписано електронним одноразовим ідентифікатором Т983 (а.с. 68-69).
Листом ТОВ «Пейтек» «повідомило ТОВ «Слон Кредит» про успішне перерахування грошових коштів у сумі 1500,00 грн, номер транзакції 023879675605, 04.04.2024 09:46:14, код авторизації 7F905Ф, банк-еквайр АТ «ПУМБ» призначення платежу зарахування на картку НОМЕР_1 (а.с. 23, 38-39, 40).
З інформації АТ «А-Банк» від 12.05.2026 встановлено, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). По рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) вбачається зарахування коштів на суму 1500 UAH 04.04.2024 (а.с. 111,112).
Судом встановлено, що ТОВ "Слон Кредит" свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
У порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним кредитним договором зобов`язань належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованістьу розмірі 15750,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 1500,00 грн, заборгованості за процентами 9900,00 грн, нараховані проценти ТОВ «ФК`Фінтраст Капітал» за 96 календарних днів в розмірі 3600,00 грн, штрафні санкції 750,00 грн (а.с. 91 - 93).
24.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» права грошової вимоги до відповідача (а.с. 21-22, 24-27, 28-32).
Враховуючи те, що на момент укладання договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" строк договору № 1536128 від 04.04.2024 не сплив, позивачем здійснено нарахування процентів за користування коштами за 96 календарних днів в розмірі 3600,00 грн (а.с. 78-79).
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію").
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доказів на спростування позовних вимог відповідачем суду не надано, розрахунок заборгованості не спростовано.
Отже, судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язківза кредитним договором, у нього утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку позивача становить 15750,00 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту 1500,00 грн, заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором 9900,00 грн та процентами, нарахованими ТОВ «ФК`Фінтраст Капітал» за 96 календарних днів в розмірі 3600,00 грн, штрафні санкції 750,00 грн.
Разом з тим, визначаючи правильність нарахування процентів за користування кредитом, суд враховує наступне.
Питання нарахування процентів за користування кредитом врегульовано умовами договору.
Водночас слід врахувати, що 22 листопада 2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесені зміни до ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
При цьому, згідно п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24.12.2023) установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, а з 23.04.2024 - денна ставка повинна бути не більше 1,5%, з 21.08.2024 - денна ставка не повинна перевищувати 1%.
Договір укладено 24.04.2024 року, проценти за користування кредитом встановлені у розмірі 2,5 %, що суперечить чинним положенням законодавства.
Таким чином правильним є нарахування відсотків за період з 04.04.2024 по 22.04.2024 в розмірі денної процентної ставки не більше 2,50% (2,5 % в день за умовами кредитного договору), що становить 712,50 грн (1500,00х2,5%х19), що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
За період з 23.04.2024 по 20.08.2024 денна процентна ставка не могла перевищувати 1,5 % в день ( 120 календарні дні).
Враховуючи, що умовами кредитного договору визначено проценту ставку 2,50 % в день, а денна процентна ставка в цей період не повинна перевищувати 1,5%, то заборгованість за відсотками за цей період має становити 2700,00 грн (1500,00х1,5%х120).
За період з 21.08.2024 по 30.03.2025 денна процентна ставка не могла перевищувати 1 % в день ( 221 календарний день).
Враховуючи, що умовами кредитного договору визначено проценту ставку 2,50 % в день, а денна процентна ставка в цей період повинна бути не більше 1%, то заборгованість за відсотками за цей період не має перевищувати 3315,00 грн (1500,00х1%х221).
Тобто, загальна сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами у відповідності до умов договору з врахуванням наведених вимог законодавства складає 6727,50 грн (712,50 грн+ 2700,00 грн+3315,00 грн).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 750,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок штрафу за кредитним договором №1536128 від 04.04.2024.
З огляду на зазначене, заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 750,00 грн за кредитним договором №1536128 від 04.04.2024 не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1536128 від 04.04.2024 підлягають частковому задоволенню в розмірі 8227,50 грн, з яких 1500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, заборгованості за нарахованими процентами 6727,50 грн.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
Так, для підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: заявку № 17869 на виконання доручення від 10/12-2024 від 10.12.2024 на суму 10000,00 грн, договір про надання правової допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» № 10/12-2024 від 10.12.2024 адвокатом Столітнім М.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 від 18.09.2020, ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» адвокатом Столітнім М.М. серії АІ № 2156007 від 23.03.2026, рахунок на оплату №17869-10/04-2026 від 10.04.2026 на суму 10000,00 грн, та акт №17869 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024, що включає зустріч адвоката та клієнта, надання усної первинної консультації, дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи, аналіз чинного законодавства та судової практики, підготовка декількох позицій для ефективного захисту прав та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом, письмова юридична консультація, складання письмового консультативного висновку, проведення адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання доказів у цивільному процесі, складання позовної заяви, складанна та оформлення інших документів - додатків до позовної заяви, складання та оформлення процесуальних документів, необхідних для розгляду справи (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, представництво інтересів клієнта у судових засіданнях (а.с. 33-34, 45-46, 50, 67, 89, 94).
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, необхідності виконання такої роботи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про можливість стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1390,79 грн (2662,40 х 8227,50 /15750,00).
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 280-284, 352-354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №1536128 від 04.04.2024 у розмірі 8227,50 грн (вісім тисяч двісті двадцять сім гривень 50 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 1390,79 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2; код ЄДРПОУ 44559822).
Відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне рішення складене 18.06.2026.
Суддя Л.М.Самойленко
Судове рішення № 137517878, Семенівський районний суд Полтавської області було прийнято 18.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 547/377/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: