Ухвала суду № 137517753, 17.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.06.2026Справа № 554/3978/26 Провадження № 2-о/554/160/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Михайлової І.М.,

за участі секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Яценко М.А., заінтересована особа: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій представник заявника просила встановити факт, що свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис №1332 від 08.09.1978 року) видане на ім`я російською мовою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказані вимоги представник заявника уточнила та просила встановити факт, що особа зазначена у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис №1332 від 08.09.1978 року) видане на ім`я російською мовою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та особа, зазначена у паспорті серії НОМЕР_2 , виданому на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 21.08.2002 року, є однією і тією ж особою.

Заява вмотивована тим, що у ОСОБА_1 виникла необхідність у проставленні апостиля на свідоцтві про народження та 12.03.2026 року вона звернулася до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою щодо повторної видачі свідоцтва про народження, оскільки свідоцтва старого зразка для апостилювання не приймаються. Листом від 19.03.2026 року № 246/22.18-34 Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві їй було відмовлено у видачі свідоцтва про народження на підставі того, що під час перевірки поданих документів виявлено розбіжності у написанні прізвища заявниці, у поданих документах зазначені різні варіанти написання прізвища ОСОБА_3 , що унеможливлює однозначну ідентифікацію особи та підтвердження належності відповідного актового запису.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 24.03.2026 року відкрито провадження у справі.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, представник заявника - адвокат Яценко М.А. надіслала заяви у яких просить розглядати заяву про встановлення факту, що має юридичне значення без її участі.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про місце та час слухання справи повідомлена належним чином, не повідомила суд про причини неявки в судове засідання.

Зокрема, надісланий на адресу за місцем проживання відповідача рекомендований лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі, повідомленням про розгляд справи, ОСОБА_1 не був вручений, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній». Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України заявник вважається належним чином повідомленою про розгляд судом цивільної справи, учасником якої вона є.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис №1332 від 08.09.1978 року) ОСОБА_2 (зазначено російською мовою) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Октябрським РВ УМВС в Полтавській області 21.08.2002 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із відповіддю Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 19.03.2026 року № 246/22.18-34 ОСОБА_1 відмовлено у видач повторного свідоцтва про народження, оскільки під час перевірки документів виявлено розбіжності у написанні прізвища, а саме зазначено різні варіанти написання прізвища ОСОБА_4 / ОСОБА_5 , що унеможливлює однозначну ідентифікацію особи та підтвердження належності відповідного актового запису.

При цьому, представник заявника просить встановити тотожність особи ОСОБА_1 у свідоцтві про народження та паспорті громадянина України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.

Згідно із ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року в справі № 320/948/18 викладено правовий висновок, згідно якого справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05.12.2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03.02.2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16.06.2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08.09.2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21), від 25.01.2024 року у справі № 335/4497/23 (провадження № 61-12264св23).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

В пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку встановлення факту належності правовстановлюючого документа, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи.

Наведене свідчить про те, що у випадку коли актовий запис про реєстрацію народження особи не відповідає прізвищу особи у документі, що посвідчує таку особу, заявник вправі звернутися до компетентного органу із заявою про внесення змін до актового запису або подати відповідні документи, що підтверджують правильність написання прізвища, або звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме - щодо відповідності актового запису.

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Заявник вказує, що встановлення факту зміни прізвища, фактично за наслідком його укладення, розірвання шлюбу, для встановлення належності диплому. Однак, про встановлення факту належності самого диплому не просить.

В пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку встановлення факту належності правовстановлюючого документа, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи.

Враховуючи, що факт наявності помилок у написанні прізвища зафіксований актовий записом, в даному випадку про народження, свідоцтво про народження не є правовстановлюючим документом, а є документом, який фіксує певні дії та події. Також, аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить встановити факт тотожності особи, що суперечить вимогам ст.315 ЦПК України.

Такі обставини виключають можливість розгляду цієї заяви в порядку цивільного судочинства, тому суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі, оскільки встановлення факту тотожності особи суперечить вимогам ст. 315 ЦПК України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.186, 260, 293, 315 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.М. Михайлова