Ухвала суду № 137517485, 16.06.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/1648/26

Провадження №1-кп/534/130/26

УХВАЛА

16 червня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в клопотання начальника Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Одрадне Широківського району Дніпропетровської області, з середньою освітою, не працюючої, незаміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у кримінальному провадженні за №12026170520000217 від 24.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

У підготовчому судовому засіданні начальник Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В поданому клопотання прокурор зазначає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. Застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а відтак просить продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 прохали застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як встановлено в ч. 1,3 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою, суд, вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не зменшились та продовжують існувати та у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі доведення винуватості, вік, соціальні зв`язки, майновий стан.

Суд наголошує, що станом на час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу матеріали справи не досліджувалися та жодного із свідка не допитано.

Суд вважає, що обставини, що були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінились. Суд враховує тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тому під тяжкістю можливого покарання вона може переховуватися від слідства та суду, може незаконно впливати на свідків, кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того суд бере до уваги те, що остання, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років.

У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 прохав застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Разом із тим, доказів на підтвердження вказаних обставин, щодо відсутності ризиків суду надано не було.

Судом наголошується, що ані обвинуваченою, ані захисником не надано переконливих доказів підтвердження володіння чи користування обвинуваченою житлом, за яким останній можливо було застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Також суд при розгляді клопотання прокурора враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченої під вартою.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 судом враховуються вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Разом з цим, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

В той же час, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає п.3 ст.5 Конвенції (рішення у справі «Осипенко проти України»).

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі «Вренчев проти Сербії» п. 76).

Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі «S.B.C. v. the UK» п. п. 23-24).

Враховуючи вказану практику ЄСПЛ, ст.183 КПК України, яка наділяє суд дискреційними повноваженнями щодо питання стосовно застави, однак відповідно до вказаної статті зобов`язує суд визначити розмір застави застосовуючи чи продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому, суд вважає, з врахуванням обставин за можливе визначити обвинуваченій ОСОБА_4 заставу з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, з метою запобігання встановленим ризикам.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке за ступенем тяжкості відносяться до особливо тяжких злочинів, суд, вважає відповідно до ч.4 ст.182 КПК України доцільним визначити розмір застави у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи стосовно обвинуваченої альтернативний запобіжний захід у виді застави, колегія суддів вважає за необхідне покласти на обвинувачену наступні обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати до суду за першим викликом; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматися від спілкування з особами, які мають статус свідків у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.176-178, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання начальника Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали визначити до 14 серпня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_4 заставу у розмірі ста вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 599 040 грн, яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: ПІБ платника, призначення платежу, суд) обвинуваченою або заставодавцем, який зобов`язується надати суду документ, що це підтверджує.

У разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 з-під варти на неї покладаються строком до 14 серпня 2026 року наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до суду за першим викликом;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматися від спілкування з особами, які мають статус свідків у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити особі, якою буде внесено заставу, що в разі невиконання обвинуваченою перелічених вище обов`язків, заставу буде звернуто в дохід держави.

Копію ухвали направити Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)» для відома та виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій ОСОБА_4 та її захиснику.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали оголошено в залі судових засідань Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області о 13 год 00 хв 18 червня 2026 року.