Постанова № 137516019, 15.06.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2032/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2026 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Свояк Д.В. розглянув матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області ДСР НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с.Помоклі, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, депутатки Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до пп. «б» п.1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, всупереч вимогам ч.1 ст.28, ст.35-1 Закону, ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, який виник у неї під час участі 25.12.2024 на засіданні 54 чергової сесії Ташанської сільської ради 8 скликання при розгляді питання порядку денного «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель під майном, що перебуває у власності ПП «Євросем» (приміщення контори та пождепо) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ташанської сільської ради, Малокаратульського старостинського округу, в селі Мала Каратуль вул.Переяславська, 8, Бориспільського району, Київської області», де вона прийняла участь у розгляді вказаного питання та проголосувала «за», чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що приватний інтерес ОСОБА_1 , як депутатки Ташанської сільської ради, полягає у наявності у неї договірних відносин з ПП «Євросем», зацікавленості в отриманні доходу (орендної плати). Реальний конфлікт інтересів полягає у наявності суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 , зумовлений отриманням нею доходу у вигляді орендної плати від ПП «Євросем» та її представницькими повноваженнями депутата Ташанської сільської ради під час розгляду і голосування за рішення в інтересах ПП «Євросем». Датою вчинення адміністративного правопорушення є 25.12.2024, тобто день проведення 54 чергової сесії Ташанської сільської ради 8 скликання, часом виявлення правопорушення є момент складання протоколу.

В судовому засіданні захисник Дембовський В.І. зазначив, що в діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, оскільки вона діяла не в умовах реального конфлікту інтересів. Стороною обвинувачення (поліцейським, який склав протокол, та прокурором) не доведено вчинення ОСОБА_1 зазначених у суті правопорушення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Частиною 2 ст. 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У пункті 2 примітки до ст.172-7 КУпАП зазначається, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

У 5, 7, 13, 14 абзацах ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» надається визначення термінам:

«корупційне правопорушення» діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

«корупція» використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей;

«приватний інтерес» будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

«реальний конфлікт інтересів» суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 06.10.2010 № 21-рп/2010 (п. 3.2.2.) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, і на необхідність врахування, насамперед, того, що термін корупція означає використання особою наданих їй службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, а діяння, яке не відповідає змісту терміна корупція, не може визнаватись корупційним правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст.35-1 Закону України «Про запобігання корупції», правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобіганні корупції», особи, зазначені у п.1 ч.1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів у випадку перебування особи на посаді в колегіальному органі, колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У п. 2.1 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції від 03.02.2025 № 2 зазначено, що конфлікт інтересів може існувати у особи в ситуації, коли одночасно наявні такі його складові:

- в особи є приватний інтерес;

- в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес;

- такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень).

Саме сукупність зазначених факторів дає підстави стверджувати, що приватний інтерес особи може впливати на об`єктивність та неупередженість під час вчинення особою дії, прийняття рішення, а отже, в особи є конфлікт інтересів.

За відсутності принаймні однієї із складових службових повноважень дискреційного характеру та/або приватного інтересу конфлікт інтересів не виникає.

Отже, для доведення наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, має бути доведено, що приватний інтерес особи може впливати на об`єктивність та неупередженість під час вчинення особою дії, прийняття рішення, а отже, в особи є конфлікт інтересів, і вона діє в його умовах.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачених ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього доказів не вбачається яким чином приватний інтерес ОСОБА_1 щодо отримання орендної плати від ПП «Євросем» за користування належними їй земельними ділянками впливав на об`єктивність та неупередженість під час прийняття за її участі рішення сільською радою, а отже, в неї є конфлікт інтересів.

Уповноваженою особою, яка склала протокол, та прокурором не надано доказів, що приватний інтерес ОСОБА_1 з отримання орендної плати від ПП «Євросем» за користування належними їй земельними ділянками, договір про що укладено у 2021 році якимось чином міг впливати на об`єктивність та неупередженість під час прийняття рішення сільською радою, в якому брала участь ОСОБА_1 як депутатка цієї ради у 2024 році.

Отже не доведено, що в діянні ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 172-7, 245, 247, 251, 252, 280, 283 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Переяславський міськрайонний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя: Д. В. Свояк