Ухвала суду № 137515502, 17.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3958/26

Провадження № 2-а/357/272/26

У Х В А Л А

17.06.2026 місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Бондаренко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмового провадження) клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 , про виключення з кола відповідачів у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

12.03.2026 представник позивача, адвокат Голубцов Василь Анатолійович, звернувся до суду з вказаним позовом, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №3/63 від 27.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн. Також, представник позивача просить поновити позивачу строк звернення з даним позовом про оскарження постанови, оскільки постанову №3/63 від 27.03.2025 позивач отримав лише 11.03.2026.

01.04.2026 судом, після усунення позивачем недоліків позову, постановлено ухвалу, якою поновлено строк звернення до суду з позовною заявою, прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 , за результатами якої було винесено постанову №3/63 від 27.03.2025.

08.04.2026 представник ІНФОРМАЦІЯ_1 за довіреністю - Кондратюк Ярослав Ігорович подав до суду клопотання, у якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не є належним відповідачем у вказаній справі з огляду на наступне. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки було утворено на базі діючих на той час військових комісаріатів шляхом їх перетворення відповідно до Закону України від 30 року 2021 року № 1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку». Нормативним актом, що регулює правові засади діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є постанова Кабінету Міністрів України № 154 від 23 лютого 2022 року «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки». Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. ІНФОРМАЦІЯ_5 хоч і не має статусу юридичної особи, проте є відокремленим підрозділом та відповідно до КВЕД здійснює діяльність у сфері оборони, що підтверджується довідкою № 186/21 з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_5 є суб`єктом владних повноважень. Оскаржувана ОСОБА_1 постанова була винесена посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_6 , як до вищестоящого органу, з метою оскарження постанови №3/63 від 27.03.2025 в порядку ст. 288 КУпАП. Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_7 не приймав жодних рішень щодо громадянина ОСОБА_1 , а тому не є належним відповідачем по справі. Тому, просив суд виключити ІНФОРМАЦІЯ_4 з кола відповідачів.

При вирішенні клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1, 2, 7 ч.1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

П. 9 ч.1 ст. 4 КАС України визначено, що відповідач це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно положень ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Разом з тим, вказане клопотання подано відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не наділений вказаним правом згідно вимог ст. 48 КАС України, а позивачем відповідне клопотання не заявлялося, тому суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 2, 4, 46, 48, 248, 256, 294 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_8 , про виключення з кола відповідачів, відмовити.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: О. В. Бондаренко