Рішення № 137515270, 17.06.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

(Справа № 285/1197/26, провадження у справі № 2/0285/1343/26)

розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (далі ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 53-010-869-2-21-Г в розмірі 188 724,69 грн, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 77 687,90 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 23 711,68 грн; заборгованості по сплаті комісій (в тому числі прострочена): 87 325,11 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 11 200,00 грн.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 23.07.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі АТ «МЕГАБАНК», Банк) та ОСОБА_1 (далі Клієнт, Боржник, Відповідач) було укладено Кредитний Договір № 53-010-869-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина) (далі Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір. Вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості Банка і Позичальника щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України та умов п. 1.2 Кредитного договору є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття Позичальником пропозиції Банку згідно ст. ст. 641, 644 ЦК України.

Згідно з п. 1 Кредитного договору, підписанням Кредитного договору Позичальник беззастережно та безвідклично підтвердив: ? прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції (оферти) АТ «МЕГАБАНК» на укладання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua; ? згоду з умовами Договору, а також положеннями усіх Додатків до Договору, йому зрозумілий їх зміст та він погоджується з ними та зобов`язується їх виконувати; ? укладання з Банком Договору, який складається з публічної частини договору, яка розміщена у Місці інформування Позичальника та на сайті АТ «МЕГАБАНК» www.megabank.ua, а також цієї індивідуальної частини Договору, підписанням якої Позичальник приєднується до Договору в цілому.

За умовами п. 8.2 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 22.07.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти (далі Кредит), в сумі та на умовах визначених Договором, які Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього Договору.

Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі коштів з каси Банку готівкою (п. 1.4 Кредитного договору). Для обліку Кредиту та нарахованих процентів за Кредитом Кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п. п. 3.1.1, 3.1.2 Кредитного договору).

Позичальник зобов`язувався повернути одержаний Кредит у повному обсязі до 22.07.2024.

У подальшому Банк свої зобов`язання перед Позичальником за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому Кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі. Позичальник Кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку.

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування Кредитом Відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останнього сформувалась заборгованість перед Позивачем, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 77 687,90 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 23 711,68 грн.; заборгованості по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 87 325,11 грн. Загальна сума заборгованості: 188 724,69 грн.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, Новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача боржника за Кредитним договором № 53-010-869-2-21-Г від 23.07.2021 року.

ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) 27.12.2024 року уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами.

Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до Відповідача боржника за Кредитним договором № 53-010-869-2-21-Г від 23.07.2021 року.

Згідно з Розрахунком заборгованості Відповідача боржника за Кредитним договором № 53 010-869-2-21-Г від 23.07.2021 року, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 року (дата укладання Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість Боржника/Відповідача становить: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 77 687,90 грн.; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 23 711,68 грн.; заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 87 325,11 грн.; загальна сума заборгованості: 188 724,69 грн.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 53-010-869-2-21-Г в розмірі 188 724,69 грн, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 77 687,90 грн; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 23 711,68 грн; заборгованості по сплаті комісій (в тому числі прострочена): 87 325,11 грн, та стягнути з відповідача судові витрати, а саме 2662,40 сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Встановлено, що 23 липня 2021 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № № 53-010-869-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина), який складається з публічної частини договору, яким є Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору (а.с. 52-54).

У відповідності до розділу 2 Договору (п. 2.1.-2.15.) кредит надається на строк з 23 липня 2021 року по 22 липня 2024 року включно в загальному розмірі 91 000,00 грн, процентна ставка нараховується на суму заборгованості в розмірі 10 %, орієнтовна річна процентна ставка 95,23 %, орієнтовна вартість кредиту становить 214 245,90 грн, винагорода за обслуговування кредиту становить 3,30 % та сплачується щомісячно, розмір щомісячного платежу становить 5 949,98 грн.

Відповідно п. 3.1.1., 3.1.2 для обліку кредиту відкрито позичковий рахунок № НОМЕР_1 ; та для обліку нарахованих процентів за кредитом - № UA813516290000000220820501531.

Дату повернення кредиту встановлено до 16.00 годин 22 липня 2024 року, п. 3.2.1. договору.

Відповідно до п. 4.1. повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно ануїтетними платежами передбаченими договором.

Пунктами 4.3., 4.4. передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості. У разі порушення строків сплати платежів та комісійної винагороди понад 90 днів, кредитодавець обліковує заборгованість в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості.

Відповідачем підписано 23 липня 2021 року заяву-анкету на отримання кредиту, а також заяву на видачу готівки в розмірі 91 000,00 грн (№ TR.3076524.6411.46) (а.с. 56, 61).

Сторонами обумовлено і погоджено всі умови кредитування, підписавши паспорт споживчого кредиту (а.с. 59-60).

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту загальна сума до сплати з 23 липня 2021 року до 22 липня 2024 року становить 214 245,90 грн (а.с. 55).

03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, АТ «МЕГАБАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» приймає належні АТ «МЕГАБАНК» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між АТ «МЕГАБАНК» і боржниками (а.с. 16-18).

Відповідно до умов вищезазначеного Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі відступлення права вимоги за цим Договором, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» заміняє АТ «МЕГАБАНК» у кредитних договорах, що вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог АТ «МЕГАБАНК» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з Додатку №1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 53-010-869-2-21-Г від 23 липня 2021 року в сумі: 188 724,69 грн (а.с. 46).

27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за плату, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» приймає належні ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» і боржниками (а.с. 14-15).

Відповідно до витягу з Додатку №1 до договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27 грудня 2024 року ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 53-010-869-2-21-Г від 23 липня 2021 року в сумі 188 724,69 грн, з яких: 77 687,90 грн - основний борг; 23 711,68 грн - відсотки; 87 325,11 грн - комісії (а.с. 34).

Згідно довідки АТ «Мегабанк» за кредитним договором 53-010-869-2-21-Г від 23 липня 2021 року станом на 03 вересня 2024 року (боржник ОСОБА_1 ) заборгованість складає 188 724,69 грн та складається з боргу за тілом 77 687,90 грн, заборгованість за відсотками 23 711,68 грн, комісія 87 325,11 грн (а.с. 45).

Відповідно до виписок по особовому рахунку (виписка сформована АТ «Мегабанк») з 23 липня 2021 року по 02 грудня 2022 року та з 03 грудня 2022 року по 03 вересня 2024 року платник ОСОБА_1 , користувався кредитними коштами, здійснював платежі по рахунку та частково здійснював погашення кредиту (а.с. 35-44, 47-49).

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Ч. 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору № 53-010-869-2-21-Г а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором в установлений строк не виконав ні первісному, ні новому кредитору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту, комісією та за процентами перед позивачем ТОВ «ФК Єврокредит», який набув права грошової вимоги за вказаним договором.

З моменту набуття позивачем права вимоги з вказаним договором та станом на час проведення розрахунку заборгованість обліковувалась у розмірі 188 724,69 грн, нарахування за відсотками чи штрафними санкціями позивачем не проводились.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором №53-010-869-2-21-Г від 23 липня 2021 року (АТ «Мегабанк») заборгованість за вказаним кредитним договором складає 188 724,69 грн, з яких за тілом кредиту - 77 687,90 грн, відсотками - 23 711,68 грн, комісіями - 87 325,11 грн (а.с. 45).

Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів погашення кредиту в строки, визначені договором, а тому суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором № 53-010-869-2-21-Г в розмірі 101 399,58 грн, з яких: 77 687,90 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 711,68 грн - сума заборгованості за відсотками.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати комісії (в тому числі прострочена) в розмірі 87 325,11 грн, суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 2.8 кредитного договору № 53-010-869-2-21-Г від 23 липня 2021 року передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,30% від суми кредиту, яка сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Суму нарахувань по комісії включено і до графіку платежів.

Проте, у кредитному договорі не зазначений перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надавалися позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався такими послугами.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 05 листопада 2019 (день укладення кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, (день укладення Кредитного договору), до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1,2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1,2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що позивач, як правонаступник первісного кредитодавця АТ «Мегабанк», не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісійну винагороду в розмірі 3,3% від суми кредиту є нікчемними відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення, і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу, набуття, зміни, встановлення, припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року у справі №359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).

Враховуючи наведені правові висновки, позовна вимога ТОВ «ФК Єврокредит» про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії в розмірі 87 325,11 грн є необґрунтованою і в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме до стягнення підлягає заборгованість в розмірі 101 399,58 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 77 687,90 грн, заборгованість за відсотками - 23 711,68 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням часткового задоволення позовних вимог. Так розмір стягуваного судового збору пропорційно становить 1 430,51 грн. (53,73%).

При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

В даному випадку, суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.

У зв`язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 3 000,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) заборгованість за кредитним договором № 53-010-869-2-21-Г від 23 липня 2021 року в розмірі 101 399 (сто одна тисяча триста дев`яносто дев`ять) гривень 58 копійок.

У решті частині позовних вимог щодо стягнення 87 325,11 гривень комісії (в тому числі прострочена) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 1 430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень 51 копійка; та на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 17.06.2026 року.

Головуючий