Рішення № 137515014, 10.06.2026, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/48/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 червня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі- Степанчук С.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області цивільну справу №275/48/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор"звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10200 гривень.

В обгрунтування позовних вимог вказали, що 04 листопада 2020 між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №04.11.2020-100002186 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною договору, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 6000 грн. з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою у розмірі 28%.

08 серпня 2024року між ТОВ "Споживчий Центр" та ТОВ "Новий Колектор" укладено договір факторингу №СЦ-06082024-13, відповідно до умов якого ТОВ "Споживчий Центр" передало ТОВ "Новий Колектор" належні йому права вимоги до боржників, а ТОВ "Новий Колектор" прийняв належні ТОВ "Споживчий Центр" права вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №04.11.2020-100002186 .

Відповідач належним чином договірні зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим станом на 16 грудня 2025 року має заборгованість за кредитом у розмірі 10200 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн., заборгованість за відсотками - 4200 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором (оферти) №01.11.2020-100002186 від 01 листопада 2020 у розмірі 10200,00 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.

До суду представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити, не заперчував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду повторно не з`явився; відзиву, заяв та клопотань від нього не надходило, про причини неявки суд не повідомив.

Суд ухвалює заочне рішення зі згоди позивача, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 на підставі заявки від 04 листопада 2020 року уклали кредитний договір №04.11.2020-100002186, за умовами якого позичальнику ОСОБА_1 04.11.2020 року надано кредит, шляхом перерахування коштів на належний позичальнику електронний платіжний засіб у розмірі 6000,00 грн. Строк користування кредитом за умовою "Короткий кредит": 14 календарних днів з дати отримання, 28% фіксована незмінююча процентна ставка, що становить 1680 грн.;строк користування кредитом за умовою "Довгий кредит" на 28 календарних днів з дати отримання, 70% фіксована незмінююча процентна ставка, що становить 4200 грн.;

Відповідно до п.2.1, п.2.3 пропозиції про укладення кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача.

Вказаний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором (J6976) який був надісланий на номер телефону 068-6767931 відповідача.

Перерахування коштів за договором підтверджується квитанцією про переказ ТОВ "Споживчий Центр" коштів в сумі 6000 грн. на картку № НОМЕР_1 , призначення: 04.11.2020-100002186.

06.08.2024 року між ТОВ " Споживчий Центр" та ТОВ "Новий Колектор" укладено договір факторингу №СЦ-060824-13, відповідно до умов якого до ТОВ " Новий Колектор" перейшло права грошової вимоги до відповідача у сумі 10200 грн., з яких: тіло кредиту - 6000,00 грн., відсотки- 4200 грн.

З розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором №04.11.2020-100002186 від 04.11.2020 року слідує, що за період з 04.11.2020 по 17.12.2025 заборгованість складає 10200 грн., з них: 6000 грн.- заборгованість за тілом кредиту , 4200грн.- заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3,12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як слідує з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами( ст. 629 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором( стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом( ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ "Споживчий Центр" були виконані умови договору про надання позики та перераховано 6000 грн. на картковий рахунок відповідача.

Відповідач свої зобов"язання за вказаним договором не виконав має заборгованість перед позивачем, до якого відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України перейшло право вимоги, у розмірі 10200 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за тілом кредиту ,4200 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів на спростування розміру заборгованості перед позивачем та відсутності заборгованості.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №04.11.2020-100002186 від 04 листопада 2020 року у розмірі 10200 гривень.

Щодо вимог про відшкодування понесених позивачем витрат на надання професійної правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір №07/24-НК про надання правничої допомоги від 02.07.2024, укладеного між ТОВ "Новий колектор" та АО "Верітас Центр"; додаткову угоду №4 до Договору №07/24-НК про надання правничої допомоги від 14.08.2024 ; додаткову угоду №17 до Договору №07/24-НК про надання правничої допомоги від 03.04.2025 ; додаткову угоду №19 до Договору №07/24-НК про надання правничої допомоги від 16.04.2025; звіт про виконану роботу відповідно до Договору №07/24-НК з детальним описом надання послуг від 08.01.2026 , платіжну інструкцію від 08.01.2026 про сплату ТОВ " Новий Колектор" за надання правничої допомоги АО " Лекс Верітас" 6000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд враховує характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною, типовою та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 гривень

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі Законів України " Про електронну комерцію", "Про електронні документи та електронний документообіг", ст.ст.525,526,530,551,610,611,629, 1048-1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 288, 352-355 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Новий Колектор" ( ЄДРПОУ 43170298) заборгованість за кредитним договором № 04.11.2020- 100002186 від 04 листопада 2020 року в розмірі 10200( десять тисяч двісті) гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2662( дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500( чотири тисячі п"ятсот ) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення, яке складено 15.06.2026 року.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення, яке складено 15.06.2026 року.

Суддя Л.І. Лівочка