Рішення № 137514919, 18.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1713/26

Категорія 38

2/295/2330/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №100662302 від 21.09.2023 в розмірі 11887,5 грн, яка складається з боргу: за тілом кредитом 3000,00 грн, за відсотками 8317,50 грн, за комісією 570,00 грн, а також судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 21.09.2023 в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» Каліновська Д.О. подала заявку на отримання кредиту №100662302. Відповідачці було направлено електронне повідомлення (SMS) і одноразовий ідентифікатор, при введенні якого вона підтвердила прийняття умов кредитного договору. Таким чином, ОСОБА_1 в електронному вигляді уклала договір про споживчий кредит №100662302 від 21.09.2023 та на підставі платіжного доручення їй були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3000,00 грн.

28.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення права вимоги №105-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі, за кредитним договором №100662302 від 21.09.2023, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи наявність права вимоги до відповідача, позивач посилається на положення ст. 512, 514 ЦК України, вказує, що на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги позивач набув права кредитора у зобов`язаннях, а відтак і права вимоги до боржника.

Позивач посилається на те, що відповідач умови кредитного договору в повному обсязі не виконала, кредитні кошти в установлений графіком строк не повернула, станом на 05.01.2026 має заборгованість за кредитним договором в сумі 11887,50 грн, яку просить стягнути на свою користь.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 23.02.2026 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін; витребувано з АТ «Ощадбанк» повні реквізити картки № НОМЕР_1 із зазначенням прізвища, імені та по-батькові її власника; інформацію, чи були зараховані в період з 21.09.2023 по 26.09.2023 на картку № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 3000,00 грн.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі була надіслана та доставлена до електронного кабінету відповідачки, який, що було встановлено судом, зареєстрований в ЄСІТІС, що підтверджується змістом довідки про доставку електронного листа, складеного відповідальним працівником суду (а. с. 47), а відтак відповідачка обізнана про судове провадження.

На виконання вимог ухвали суду від 23.02.2026 з АТ «Ощадбанк» надійшли документи, які витребував суд (а. с. 55-57).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заяви по суті справи до суду також не надходили.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 на сайті https://miloan.ua/ в електронному вигляді був укладений договір про споживчий кредит №100662302 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором (а. с. 6-15).

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору сума кредиту 3000,00 грн, строк, на який він надається, - 120 днів з 21.09.2023 з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 19.01.2024 (пункти 1.3, 1.4 кредитного договору), з процентною ставкою за користування кредитом 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду, та 3% в день - за стандартною процентною ставкою (п. 1.5.2 - 1.5.3 Договору).

Пунктом 1.5.1 договору передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 570,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 2.2.1 позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах визначених в п.1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.

За змістом пунктів 6.1, 7.1 договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.

На виконання умов договору 21.09.2023 відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 3000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку ОСОБА_1 MASTERCARD НОМЕР_1 , що підтверджується змістом платіжного доручення №72914652 та змістом відповіді з АТ «Ощадбанк» (на звороті а. с. 15, а. с. 55-56).

З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі, який визначений договором.

28.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т, ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги до відповідача в сумі 11887,50 грн, що підтверджується змістом самого договору, додаткової угоди №1 від 04.02.2025 та Витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 10.09.2025 (на звороті а. с. 17-27).

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №100662302 від 21.09.2023.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Встановивши, що відповідно до умов кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти, судом не встановлено, що вона належним чином виконала свої зобов`язання з їх повернення в повному обсязі та сплатила інші платежі за договором, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з розрахунками заборгованості, наданими ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ОСОБА_2 має борг за кредитним договором, який утворився станом на 28.02.2024 - на момент передачі права вимоги за договором відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т, в сумі 11887,50 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн; за відсотками 8317,50 грн, які нараховані в межах строку кредитування по 19.01.2024; комісія за надання кредиту 570,00 грн (а. с. 16-17).

Суд визнає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення боргу за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн, оскільки в матеріалах справи відсутні докази його повернення відповідачкою.

Також суд визнає правомірними вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію.

За умовами договору, що підтверджується і змістом розрахунку заборгованості, відповідачу одноразово при наданні кредиту нарахована комісія в розмірі 19% від суми кредиту, що становить 570,00 грн (п. 1.5.1 договору).

З огляду на те, що умовами договору передбачена комісія за надання кредиту, що цілком відповідає нормам Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає її нарахування правомірним, і вона підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, суд не в повній мірі погоджується з заявленим до стягнення розміром відсотків з огляду на таке.

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-ІХ), який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Вказаним Законом були внесені зміни до Закону України "Про споживче кредитування".

Зокрема, статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною п`ятою, в якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас, у п. 17 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №3498-ІХ, передачено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким внесені зміни до Закону України "Про споживче кредитування", поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Наведене свідчить про те, що у випадку продовження строку дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України №3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

Відтак, відповідно до положень в п. 17 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки із 25.12.2023 по 22.04.2024 не міг перевищувати - 2,5%, а з 23.04.2024 по 20.08.2024 - не більше 1,5 % в день.

З огляду на те, що вказаним кредитним договором у період з 25.12.2023 по 19.01.2024 відсотки нараховані за відсотковою ставкою 3% в день, а відтак таке нарахування не відповідає імперативним обмеженням щодо максимального розміру процентної ставки, які передбачені в п. 17 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування".

За таких обставин, за період з 25.12.2023 по 19.01.2024 відсотки підлягають перерахунку за процентною ставкою 2,5 % в день і становлять 1950,00 грн (3000,00 грн (тіло кредиту) х 2,5 % х 26 днів).

Нарахування відсотків за період з 22.09.2023 по 24.12.2023 в розмірі 6250,50 грн відповідає умовам укладеного договору і є правомірним, що підтверджується розрахунком заборгованості.

А відтак, загальна заборгованість за відсотками, яка нарахована за період з 22.09.2023 по 19.01.2024 (в межах заявлених вимог) становить 8200,50 грн (6250,50 грн + 1950,00 грн).

Дослідивши надані сторонами докази в обґрунтування заявленої позивачем вимоги про стягнення боргу за договором про споживчий кредит №100662302 від 21.09.2023, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 11770,50грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн, за відсотками 8200,50 грн, комісія - 570,00 грн.

В задоволенні решти вимог про стягнення відсотків суд відмовляє за безпідставністю.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2635,78 грн (2662,40 грн х 99% від задоволених вимог).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 8000,00 грн підтверджено змістом договору №0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, детальним описом виконаних робіт від 05.01.2026, які складаються з усної консультації клієнта 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції клієнта 30 хв., складання позовної заяви 3 год. 30 хв.; актом №Д/14384 від 05.01.2026 на підтвердження надання правничої (правової) допомоги (а. с. 30-31).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

В постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 та у додатковій постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначено, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанова від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80, від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відповідно до послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 18.03.2021 у справі № 520/4012/19, від 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, від 14.06.2021 у справі № 826/13244/16).

Враховуючи категорію і складність цієї справи, яка за характером спірних правовідносин є малозначною, розглянута в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін розмір заявлених до стягнення вимог, те, що позовні вимоги задоволені частково, беручи до уваги обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, яка складається фактично з підготовки позовної заяви та направлення її до суду, з огляду на зміст позовної заяви, яку складав адвокат, яка є типовою, значною мірою містить лише загальні формулювання і посилання на правові норми, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності наданих адвокатських послуг, суд вважає не підтвердженим необхідність складання позовної заяви протягом 3 год. 30 хв., а також ознайомлення з матеріалами кредитної справи протягом 2 год., консультацію та погодження правової позиції в кожній справі, які є однотипними, подаються до суду у значній кількості, а відтак суд робить висновок, що заявлені до стягнення витрати на надання правничої допомоги підлягають зменшенню, судом не встановлена їх доцільність в такому розмірі, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача витрати з надання правничої допомоги в сумі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №100662302 від 21.09.2023 у розмірі 11770,50 грн, яка утворилась станом на 19.01.2024, яка складається із боргу за тілом кредита - 3000,00 грн, відсотками - 8200,50 грн; комісія - 570,00 грн, а також стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн та судовий збір у розмірі 2635,78 грн.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28; код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Стрілецька