Рішення № 137514831, 18.06.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/620/26

Номер провадження 2/167/624/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 червня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Матвійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 37800 грн.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 18 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 8780018 (далі договір № 8780018), за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 14000 грн., які зобов`язалася повернути, а також сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 37800 грн., з яких: 14000 грн. тіло кредиту, 16800 грн. проценти, 7000 грн. пеня. 17 жовтня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 17102025, згідно з яким право вимоги за договором № 8780018 перейшло до позивача.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документа), в судове засідання не з`явилася. В позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документа), в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомляла, відзиву на позов не подала.

Процесуальні дії у справі

26 травня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

18 лютого 2025 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9287) уклали договір № 8780018, за умовами якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у гривні в розмірі 12000 грн. (пункти 1.2, 1.3) шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) (п. 2.1), на строк 360 днів (п. 1.4) зі сплатою процентів у розмірі 1% в день за стандартною процентною ставкою (п. 1.5.1) та періодичністю їх сплати кожні 30 днів (п. 1.4), а відповідач зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними, та виконати інші обов`язки, передбачені договором (арк. спр. 10-19).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 55200 грн. (пункти 1.10, 1.10.1).

Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1).

За змістом п. 6.4 договору № 8780018 у випадку невиконання та/або неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, відповідач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1080 грн. на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та 240 грн. починаючи з п`ятого дня за кожний день такого невиконання та/або неналежного виконання.

18 лютого 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 8780018, яку позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9748. За змістом пунктів 1, 1.1 цієї угоди сторони домовилися збільшити суму кредиту на 2000 грн., у зв`язку з чим вона складає 14000 грн. (арк. спр. 26-27).

Таблицями обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про дату видачі кредиту, дати платежів, кількість днів у розрахунковому періоді, суми платежів за розрахунковий період, проценти за користування кредитом, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту (арк. спр. 19 на звороті-20, 27 на звороті-28).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку кредитування, процентної ставки була доведена відповідачу у паспортах споживчого кредиту (арк. спр. 21-23, 24-25).

У листі ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 23 жовтня 2025 року № 7/16901 зазначено, що 18 лютого 2025 року грошові кошти в сумі 12000 грн. та 2000 грн. були успішно перераховані на картку № НОМЕР_2 (номери замовлення 52818844, 52819782) (арк. спр. 29).

Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_2 у листі співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім в п. 2.1 договору № 8780018.

Відповідно до поданого ТОВ «Авентус Україна» розрахунку в ОСОБА_1 станом на 16 жовтня 2025 року наявна заборгованість за договором № 8780018 в розмірі 37800 грн., з яких: 14000 грн. тіло кредиту, 16800 грн. проценти, 7000 грн. пеня (арк. спр. 30-35).

ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов`язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту (підпункт 3 п. 4.1 Договору).

З копій договору факторингу від 17 жовтня 2025 року № 17102025, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» слідує, що ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8780018. Про що також було складено акт прийому-передачі реєстру боржників № 1 (арк. спр. 36-40, 41).

Згідно з копією платіжної інструкції від 21 жовтня 2025 року № 159 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на користь ТОВ «Авентус Україна» кошти за договором факторингу від 17 жовтня 2025 року № 17102025 (арк. спр. 42).

Відповідно до копії реєстру боржників від 17 жовтня 2025 року № 1 до договору факторингу від 17 жовтня 2025 року № 17102025 від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8780018 на загальну суму 37800 грн. (арк. спр. 43).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора

до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором № 8780018.

Стосовно стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» уклали договір № 8780018 в електронній формі, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору та додаткової угоди до нього ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кошти в сумі 14000 грн. строком на 360 днів, а остання зобов`язалася повернути кошти та сплатити проценти за користування ними, розмір яких визначений договором.

18 лютого 2025 року кредитні кошти перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Авентус Україна» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі № 8780018 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитом, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 8780018.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернула кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 8780018: 14000 грн. тіло кредиту, 16800 грн. проценти.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростувала, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надала.

Отже, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором № 8780018 за тілом кредиту та процентами.

Щодо заявлених ТОВ «ФК «ЄАПБ» вимог про стягнення із ОСОБА_1 пені в розмірі 7000 грн. суд зазначає таке.

Приписами ч. 1 ст. 549 ЦК визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, виходячи із цих приписів, суд не вбачає підстав для стягнення

з ОСОБА_1 пені у розмірі 7000 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог також підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі у сумі 2169,32 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 81,48%.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 18 лютого 2025 року

№ 8780018: 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень тіла кредиту, 16800 (шістнадцять тисяч вісімсот) гривень процентів, а також 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) гривень

32 (тридцять дві) копійки судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя: В.Б. Требик