Рішення № 137514543, 18.06.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1489/26

Провадження № 2/159/1501/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», від імені якого діє представник АО «Апологет», адвокат Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» або позивач або кредитор або товариство) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або відповідач або позичальник або боржник) про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №101134448 від 22.11.2023 у розмірі 19201,38 грн (далі кредитний договір).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.11.2023 року між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та відповідачем у електронній формі було укладено договір про споживчий кредит №101134448, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 5500,00 гривень.

26.04.2024 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» укладеного договір про відступлення права вимоги №107-МЛ/Т за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №101134448, що укладений з відповідачем.

Станом на день формування позовної заяви у позичальника існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 19201,38 грн, яка складається з 4235,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 14581,38 грн заборгованості за процентами (на дату відступлення права вимоги), 385,00 грн заборгованості за комісіями.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 17.03.2026 суд залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків, які позивач усунув у визначений в ухвалі суду строк.

Ухвалою від 06.04.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребував докази в АТ КБ «Приват Банк», розгляд та формування справи вирішив здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.

14.05.2026 до суду надійшли з АТ КБ «Приват Банк» витребувані судом докази.

До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R068082430389, яким відповідач повідомлявся про розгляд справи, з відміткою про отримання під особистий підпис.

Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.

Позивач та відповідач не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

22.11.2023 між кредитором та позичальником укладено Договір про споживчий кредит № 101134448. За умовами кредитного договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 5500,00 грн (п. 1.2). Процентні ставки за користування кредитом становлять 1,16 % та 3,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день залежно від періоду користування (п. 1.5.2, 1.5.3).

Протягом пільгового періоду нараховуються проценти за зниженою процентною ставкою, яка становить 1,16 % від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.2, 2.2.3). Протягом поточного (стандартного) періоду застосовується стандартна базова процентна ставка у розмірі 3,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.3, 2.2.3). Стандартна ставка нараховується з дати, наступної за днем завершення пільгового періоду (п. 1.3.2).

Кредит надається загальним строком на 105 днів, який складається з пільгового періоду (15 днів) та поточного періоду (90 днів) (п. 1.3, 1.3.1, 1.3.2). Дата повернення кредиту (дата остаточного погашення заборгованості) визначена як 06.03.2024 (п. 1.3.2).

Строк кредитування може бути продовжений (пролонгований) за ініціативою позичальника шляхом підписання додатку або додаткової угоди із застосуванням одноразового ідентифікатора та за умови сплати комісії за управління та обслуговування кредиту (п. 2.3.1, 2.3.2).

Договором передбачена комісія за надання кредиту у розмірі 385,00 грн, що становить 7,00 % від суми кредиту та нараховується одноразово в момент видачі (п. 1.5.1), сплата якої здійснюється не пізніше дати остаточного погашення заборгованості (п. 1.4). Також передбачена комісія за управління та обслуговування кредитом у випадку пролонгації, розмір якої залежить від строку (3, 7 або 15 днів) і становить 3,00 %, 6,00 % або 10,00 % від суми кредиту; вона нараховується та сплачується в момент підписання додаткової угоди (п. 2.3.1).

Іншими істотними умовами є визначення цільового призначення кредиту: грошові кошти надаються на придбання товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (Розділ «Терміни та визначення»). Кредитні кошти надаються безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1).

У разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 15 відсотків від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми одержаного кредиту (п. 4.1). Крім того, передбачено нарахування процентів на рівні стандартної ставки як міри відповідальності відповідно до ст. 625 ЦК України (п. 4.2).

В умовах договору прямо передбачено право кредитора відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати права за цим договором, а також передавати в заставу свої права на користь третіх осіб у будь-який час без згоди позичальника (п. 3.2.6).

У реквізитах кредитного договору зазначені паспортні дані позичальника, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), адреса місця реєстрації (проживання), номер мобільного телефону та електронна пошта. Також зазначено номер банківської карти позичальника НОМЕР_1 (п. 2.1). Договір укладений в електронній формі та підписаний сторонами: позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором "834942", а кредитором кваліфікованою електронною позначкою.

Невід`ємним додатком до кредитного договору є Додаток № 1 «Графік платежів за договором про споживчий кредит №101134448 від 22.11.2023». Істотними умовами цього додатка є встановлений графік розрахунків, де загальна вартість кредиту становить 24167,00 грн, а орієнтовна реальна річна процентна ставка 17067,00 %; Додаток №2 «Заява на отримання кредиту» у якій відповідач зазначив свій РНОКПП, дату народження, електрону скриньку, адресу проживання, реквізити паспорта громадянина України, вказав розмір бажаного кредиту, розмір процентної ставки та строк кредитування, а також зазначив номер своєї платіжної карти для отримання кредиту; Додаток №3 «Додаткові контактні дані позичальника» у якому позичальник зазначив свої контактні номери телефонів.

Довідкою про ідентифікацію виданою ТОВ «Мілоан» підтверджується, що 22.11.2023 відповідач ідентифікований, підписання договору позичальником здійснювалось у формі одноразового ідентифікатора 834942 та номер телефону на який було відправлено ідентифікатор.

Анкетою-заявою на кредит підтверджується процес оформлення та розгляду заяви на отримання кредиту.

Копією платіжного доручення від 22.11.2023 стверджується, що ТОВ «Мілоан» перерахував відповідачу 5500,00 грн на банківську картку НОМЕР_1 , призначення платежу «кошти згідно договору 101134448».

Відповіддю АТ КБ «Приват Банк» підтверджується, що банківська карта з номером НОМЕР_2 емітована на ім`я відповідача і 22.11.2023 на банківський рахунок відповідача було зараховано 5500,00 грн.

У розрахунку заборгованості зазначено, що 22.11.2023 позичальнику видано кредитні кошти в розмірі 5500,00 грн та нараховано комісію за оформлення в розмірі 385,00 грн. За період з 23.11.2023 по 25.03.2024 позичальнику щоденно нараховувались проценти (спочатку по 63,80 грн на день, а після переходу на нестандартну ставку та пролонгації сума змінювалась 61,25 грн, 184,80 грн, 148,23 грн тощо).

Згідно з останнім записом у розрахунку, нарахування процентів припинилося 25.03.2024.

З розрахунку також вбачається, що позичальник частково сплачував заборгованість: 07.12.2023 550,00 грн; 13.12.2023 550,00 грн; 20.12.2023 1100,00 грн; 29.12.2023 550,00 грн; 05.01.2024 550,00 грн.

У виписці з особового рахунку за кредитним договором № 101134448 від 22.11.2023 зазначено, що у відповідача існує кредитна заборгованість за цим договором у розмірі 19201,38 грн з яких 4235,00 грн заборгованість п за сумою кредиту, 14581,38 грн боргу за процентами та 385,00 грн заборгованості за комісією.

26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №107-МЛ/Т.

За цим договором позивачу відступається за плату право грошової вимоги до боржників належні кредитору ( п. 1.1 договору факторингу).

Права вимоги переходять до Нового Кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній у пункті 7.1 цього Договору (1944279,09 грн), після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення Права Вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання передачі Реєстру Боржників (Додаток 2) відповідно до п. 8.3.2 Договору (п. 6.2.3).

26.04.2024 між сторонами договору підписано Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 26.04.2024 за яким на виконання договору №107-МЛ/Т позивач прийняв право вимоги до боржників на загальну суму 50178311,06 грн.

Витягом з реєстру боржників від 26.04.2024 підтверджується передача позивачу права вимоги до відповідача за договором №101134448 від 22.11.2023 в розмірі 19201,38 грн, порядковий номер 2908.

Платіжною інструкцією 1402 від 26.04.2024 підтверджується сплата позивачем 26.04.2024 ТОВ «Мілоан» 1944279,09 грн.

04.02.2026 позивач склав претензію до відповідача про виконання умов кредитного договору та сплати 19201,38 грн.

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що позивач здійснює діяльність з надання інших фінансових послуг (вед 64.99).

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 101134448 від 22.11.2023 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «834942» , який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, в тому числі з паспортом споживчого кредиту, графіком платежів, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

На виконання п. 6.2.3 договору відступлення права вимоги №107-МЛ/Т від 26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підписано Акт приймання-передачі реєстру боржників, сплатив кошти у розмірі та строк передбачений п. 7.1 договору. Отже позивач, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №101134448 від 22.11.2023.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Копією платіжного доручення від 22.11.2023 стверджується, що ТОВ «Мілоан» перерахував відповідачу 5500,00 грн на банківську картку НОМЕР_1 , призначення платежу «кошти згідно договору 101134448».

Відповіддю АТ КБ «Приват Банк» підтверджується, що банківська карта з номером НОМЕР_2 емітована на ім`я відповідача і 22.11.2023 на банківський рахунок відповідача було зараховано 5500,00 грн.

Дата повернення кредиту (дата остаточного погашення заборгованості) визначена як 06.03.2024 (п. 1.3.2).

Докази того, що відповідач погасив суму кредиту, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Протягом пільгового періоду нараховуються проценти за зниженою процентною ставкою, яка становить 1,16 % від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.2, 2.2.3). Протягом поточного (стандартного) періоду застосовується стандартна базова процентна ставка у розмірі 3,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.3, 2.2.3). Стандартна ставка нараховується з дати, наступної за днем завершення пільгового періоду (п. 1.3.2).

Кредит надається загальним строком на 105 днів, який складається з пільгового періоду (15 днів) та поточного періоду (90 днів) (п. 1.3, 1.3.1, 1.3.2).

З розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник частково сплачував заборгованість: 07.12.2023 550,00 грн; 13.12.2023 550,00 грн; 20.12.2023 1100,00 грн; 29.12.2023 550,00 грн; 05.01.2024 550,00 грн.

Отже, за період з 23.11.2023 по 07.12.2023 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 957,00 грн (5500,00 грн тіла кредиту * 1,16% на день * 15 днів). Позичальник 07.12.2023 сплатив 550,00 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 5500,00 грн та 407,00 грн процентів (957,00 грн нарахованих процентів 550,00 грн сплачених коштів).

За період з 08.12.2023 по 13.12.2023 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 1155,00 грн (5500,00 грн тіла кредиту * 3,50% на день * 6 днів). Позичальник 13.12.2023 сплатив 550,00 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 5500,00 грн та 1012,00 грн процентів (1155,00 грн нарахованих процентів + 407,00 грн процентів за попередній період 550,00 грн сплачених коштів).

За період з 14.12.2023 по 20.12.2023 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 1347,50 грн (5500,00 грн тіла кредиту * 3,50% на день * 7 днів). Позичальник 20.12.2023 сплатив 1100,00 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 5500,00 грн та 1259,50 грн процентів (1347,50 грн нарахованих процентів + 1012,00 грн процентів за попередній період 1100,00 грн сплачених коштів).

За період з 21.12.2023 по 29.12.2023 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 1732,50 грн (5500,00 грн тіла кредиту * 3,50% на день * 9 днів). Позичальник 29.12.2023 сплатив 550,00 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 5500,00 грн та 2442,00 грн процентів (1732,50 грн нарахованих процентів + 1259,50 грн процентів за попередній період 550,00 грн сплачених коштів).

За період з 30.12.2023 по 05.01.2024 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 1347,50 грн (5500,00 грн тіла кредиту * 3,50% на день * 7 днів). Позичальник 05.01.2024 сплатив 550,00 грн, отже на цю дату у нього залишилась заборгованість в розмірі: тіло кредиту 5500,00 грн та 3239,50 грн процентів (1347,50 грн нарахованих процентів + 2442,00 грн процентів за попередній період 550,00 грн сплачених коштів).

За період з 06.01.2024 по 06.03.2024 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 11742,50 грн (5500,00 грн тіла кредиту * 3,50% на день * 61 день), водночас позичальник зобов`язаний був сплатити до 06.03.2024 комісію за надання в розмірі 385,00 грн. За цей період позичальник платежів не здійснював, отже станом на 06.03.2024 включно у нього залишилась загальна заборгованість в розмірі: тіло кредиту 5500,00 грн, 14982,00 грн процентів (11742,50 грн нарахованих процентів + 3239,50 грн процентів за попередні періоди) та 385,00 грн комісії.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач сплачував за кредитним договором у більшому розмірі.

Контррозрахунку заборгованості відповідач не надав.

На підставі викладеного, керуючись принципом диспозитивності, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 4235,00 грн та процентів в розмірі 14581,38 грн є підставною.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору передбачений обов`язок відповідача сплатити комісію у розмірі 385,00 грн.

Доказів того, що відповідач сплатив таку комісію на виконання умов кредитного договору, матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Отже, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути комісію в розмірі 385,00 грн.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити повністю стягнувши з відповідача на користь позивача 19201,38 грн з яких: 4235,00 грн суми виданого кредиту, 14581,38 грн суми нарахованих процентів, комісії у розмірі 385,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач сплатив судовий збір в мінімальному його розмірі 2662,40 грн, то його належить стягнути з відповідача в повному обсязі, не залежно від розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначає, що 01.07.2025 між ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та АО «Апологет» укладено договір про надання правничої допомоги № 0107. Відповідно до п. 1.1 договору, клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правничої допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції. Вартість надання послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00 грн без ПДВ (п. 2.3), а строк дії договору становить 3 роки (п. 1.4).

Актом наданих послуг від 12.02.2026 підтверджується, що адвокатське об`єднання надало позивачу послуги з правової допомоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором відповідача. Вартість наданих послуг становить 8000,00 грн.

Детальним описом наданих послуг від 12.02.2026 підтверджується обсяг правової допомоги, наданої адвокатським об`єднанням позивачу.

Копією ордера адвоката від 20.10.2025, що міститься в матеріалах справи, підтверджуються повноваження адвоката на надання правової допомоги.

На переконання суду розмір понесених позивачем судових витрат є співмірним складності справи та суми позову, відповідач не довів суду протилежного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21 містяться правові висновки, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

На переконання суду, надані позивачу послуги були необхідними та пов`язані з розглядом спору, не є надмірними, відповідають складності справи та виконаній роботі.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 8000,00 грн, які підлягають розподілу.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредт-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредт-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №101134448 від 22.11.2023 у розмірі 19201,38 грн, з яких:

- 4235,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту;

- 14581,38 грн простроченої заборгованості за процентами;

- 385,00 грн заборгованості з комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредт-Капітал» судовий збір у сумі 2662,40 грн та 8000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредт-Капітал» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп 28; ЄДРПОУ 35234236);

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене 18.06.2026.

Суддя Р.Я. Смалюх