Рішення № 137514472, 18.06.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 165/349/26

Провадження № 2/156/327/26

Рядок статзвіту № 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Іваничівського районного суду Волинської області 24.03.2026 надійшла цивільна справа №165/349/26 за позовом ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до ухвали Нововолинського міського суду Волинської області від 19.02.2026 про передачу цієї справи на розгляд за підсудністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №500814287 від 25.02.2019, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Відповідач умови вказаного договору не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 75224,76 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 головуючим суддею у цій справі визначено суддю Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н.

Ухвалою судді від 26.03.2026 цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у спрощеному порядку з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву, у якій позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без участі представника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи повідомленою про розгляд справи належним чином, у судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Ухвалою від 18.06.2026 суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутності відповідача заочно.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що 25.02.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено в кредитний договір №500814287 (в електронній формі), відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» надало позичальнику кредит у сумі 88422,64 грн на строк 36 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 23,00 %.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язувалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором. Незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «Форт» 22.02.2021 укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Форт».

Окрім цього, 23.02.2021 між ТОВ «ФК «Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №500814287 від 25.02.2019, укладеним між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 .

Згідно з детальним розрахунком заборгованості загальний розмір заборгованості відповідача станом на 22.02.2021 становить 84124,76 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 67508,36 грн, заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 16616,40 грн та штрафу у розмірі 100,00 грн.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно із ч.2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку, суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за кредитом у розмірі 84124,76 грн, яка виникла станом на 22.02.2021.

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивач ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 75224,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що встановлена судом сума фактичної заборгованості за кредитним договором (84124,76 грн) є більшою, ніж сума, яку позивач просить стягнути у прохальній частині позову, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства та діючи виключно в межах заявлених позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість у розмірі, заявленому в прохальній частині, а саме 75224,76 грн, який також відповідає ціні позову. Збільшення судом суми стягнення за власною ініціативою призвело б до порушення балансу інтересів та виходу за межі вимог, що прямо заборонено процесуальним законом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати - судовий збір в сумі 3328,00 грн, оскільки позов задоволено повністю в межах заявлених вимог.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9200 грн., суд враховує наступне.

За ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024, копію акту №4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025, копію платіжної інструкції № 2722 від 10.06.2025 на суму 9200,00 грн.

Вищенаведені документи оцінюються судом, як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 4. ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Дана справа відноситься до категорії малозначних, обсяг документів, доданих до позовної заяви, є незначним, а судова практика у справах цієї категорії є сталою і не потребувала значного часу для аналізу законодавства.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторін, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне визначити суму відшкодування витрат ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат. В іншій частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 247, 263-268, 273, 280-282, 284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ: 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2) заборгованість за кредитним договором №500814287 від 25.02.2019 в розмірі 75224 (сімдесят п`ять тисяч двісті двадцять чотири) гривні 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» сплачений судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Н.Н. Комзюк