Ухвала суду № 137513096, 18.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/9959/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Міністерства юстиції України щодо виконання рішення суду у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/9959/24.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №620/9959/24 позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України від 08.02.2024 № 34 про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 . Зобов`язано Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України повторно розглянути матеріали ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.01.2025 змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, у решті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 17.06.2025 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі №620/9959/24 скасовано. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №620/9959/24 залишено в силі.

Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій останній просить зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Заява мотивована тим, що фактично, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 року у справі №620/9959/24 відповідачем не виконується, а саме Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій у Міністерстві юстиції України повторно не розглянула матеріали ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків викладених у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 та постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 запропоновано Міністерству юстиції України подати до суду пояснення на заяву позивача про встановлення судового контролю.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 заяву позивача про встановлення судового контролю задоволено. Зобов`язано Міністерство юстиції України протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі № 620/9959/25.

04.05.2026 на адресу суду надійшов звіт про виконання судового рішення, в якому вказано, що Міністерство виконало повністю Рішення після набрання ним законної сили в апеляційній інстанції. На засіданні Комісії 20.02.2025 (протокол № 7) на виконання Рішення, яке набрало законної сили після розгляду в апеляційній інстанції, повторно розглянуто матеріали стосовно визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій та відповідно до абзацу 6 пункту 9 Положення про комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України, затвердженого наказом Міністерства від 18.12.2023 № 4324/5, зареєстрованим у Міністерстві 19.12.2023 за № 2201/41257, прийнято рішення повернути на доопрацювання до Пенітенціарної академії України оригінали документів щодо надання йому статусу учасника бойових дій. Постанова Верховного Суду від 17.06.2025 у даній справі, якою сформульовано правовий висновок щодо достатності Довідки № 580/д/ОУВЧ як підстави для надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , була ухвалена після повного виконання Міністерством Рішення, а відтак об`єктивно не могла бути врахована та, з огляду на принцип незворотності дії актів у часі, закріплений статтею 58 Конституції України, не могла слугувати підставою для ретроспективної оцінки правомірності дій Відповідача. Таким чином, Міністерством виконано Рішення, мотивувальну частину якого змінено судом апеляційної інстанції, у повному обсязі та належним чином, зокрема, шляхом повторного розгляду відповідних матеріалів, а відсутність остаточного рішення щодо надання Позивачу статусу учасника бойових дій на даний час не свідчить про протиправну бездіяльність чи ухилення від виконання судового рішення, оскільки не залежить від дій Комісії.

Так, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

В силу вимог абзацу першого частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд завертає увагу, що Верховний Суд в пункті 30 постанови від 17.06.2025 зазначив, що відповідач, вирішуючи питання про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 зобов`язаний був врахувати відомості, наведені в довідці від 08.11.2022 №580/д/ОДВЧ, навіть за відсутності інших документів, які вимагались положеннями Порядку № 413, в редакції чинній на момент подання Академією матеріалів про надання статусу учасника бойових дій, зокрема, журналу бойових дій чи витягів з підсумкових бойових донесень, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена довідка є достатнім доказом на підтвердження факту участі позивача в заходах, пов`язаних з відсіччю та стримуванням збройної агресії російської федерації проти України.

Водночас, відповідач розглядаючи повторно матеріали про надання статусу учасника бойових дій позивачу на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 та Постанови Верховного суду від 17.06.2025 у протоколі від 10.04.2026 №12 вказав, що довідка від 08.11.2022 №580/д/ОУВЧ не може вважатися належним документом у розумінні чинної редакції Порядку №413, оскільки не відповідає формі додатку 6 та її зміст не містить відомостей участі особи у бойових діях або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у зв`язку з чим комісія вирішила зупинити розгляд матеріалів у межах строків їх розгляду для встановлення додаткових обставин, що мають істотне значення для прийняття рішення на підставі абзацу дванадцятого пункту 9 Положення та прийнято рішення про направлення запитів/листів.

Проаналізувавши обставини справи, суд зазначає, що відповідач незважаючи на підтвердження Верховним Судом того, що довідка від 08.11.2022 №580/д/ОДВЧ є достатнім доказом на підтвердження факту участі позивача в заходах, пов`язаних з відсіччю та стримуванням збройної агресії російської федерації проти України, при повторному розгляду вказав, що вказана довідка не може вважатися належним документом у розумінні чинної редакції Порядку №413.

Проте суд звертає увагу, що довідка Оперативного угрупування військ «ЧЕРНІГІВ» № 580/д/ОУВЧ була видана 08.11.2022 до внесення згідно з Постановою КМУ № 685 від 07.07.2023; в редакції Постанови КМУ № 887 від 22.08.2023 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413. Водночас, негативні наслідки тривалості розгляду матеріалів про надання статусу учасника бойових дій позивачу відповідною комісією Міністерства юстиції України, під час яких відбулися законодавчі зміни, не можуть покладатись на позивача.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповідач при повторному розгляді матеріалів не врахував висновків суду, що довідка від 08.11.2022 №580/д/ОДВЧ є достатнім доказом на підтвердження факту участі позивача в заходах, пов`язаних з відсіччю та стримуванням збройної агресії російської федерації проти України, а тому суд дійшов висновку, що відповідач не виконав судове рішення у повному обсязі.

Враховуючи, що станом на момент розгляду звіту комісією повторно розглянуто матеріали про надання статусу учасника бойових дій позивачу, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту про виконання рішення суду та встановлення суб`єкту владних повноважень нового строку для подання звіту про виконання судового рішення протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали.

Керуючись статтями 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Міністерства юстиції України від 01.05.2026 про виконання судового рішення у справі № 620/9959/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити Міністерству юстиції України новий строк для подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі № 620/9959/25 протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити Міністерству юстиції України, що звіт про виконання судового рішення має містити, зокрема: орієнтовні строки виконання судового рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вживаються ним для їх усунення.

Попередити Міністерство юстиції України, що невиконання або неналежне виконання боржником рішення суду без поважних на те причин може мати наслідком накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.06.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА