Ухвала суду № 137512381, 18.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/14031/25

Провадження № 2-п/686/109/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Хараджі Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Козуляк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2026 року у справі №686/14031/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що у провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває справа № 686/14031/25 за позовною заявою ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1367-9331 від 20.03.2024 р., в розмірі 54 000,00 гривень, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом 10 800,00 гривень;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами 43 200,00 гривень.

Судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень, пов`язані з розглядом цієї Позовної заяви, у встановленому законодавством порядку покласти на Відповідача, та стягнути їх з нього в повному обсязі на користь Позивача.

27.11.2025 р. заочним рішенням Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області у справі № 686/14031/25 позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено та стягнуто з мене, ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1367-9331 від 20.03.2024 р., в розмірі 54 000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 10 800,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 43 200,00грн., а також судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Втім, зазначене заочне рішення вважає не законним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки обставини справи встановлені не у повному обсязі.

Щодо поважності причин неявки у судове засідання слід зазначити наступне:

Як вбачається із рішення суду Ухвалою від 19.06.2025 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

З рішення вбачається, що Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, однак судова повістка не вручена під час доставки та повернута до суду, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Подати відзив на позовну заяву, відповідач не міг оскільки не знав про розгляд справи, ухвалу про відкриття провадження із матеріалами позовної та повідомлення з пошти не отримував.

На момент розгляду справи, відповідач з поважних причин не перебував за місцем проживання, оскільки з 25.06.2025 року, зарахований на військову службу за контрактом, на момент розгляду справи та по теперішній час перебуває у Збройних Силах України (що підтверджується пунктом 9, військового квитка АГ635723 5 ОСОБА_1 )

З цієї ж самої причини не отримував копію заочного рішення суду від 27.11.2025 р.

Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Вважає, що заочне рішення суду від 27.11.2025 підлягає перегляду з наступних підстав.

1. Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

- відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

- відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

- відповідач не подав відзив;

- позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

ОСОБА_1 , як Відповідач, не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань у справі № 686/14031/25.

Так, відповідно до ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Відповідно до ст.130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею.

У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

Таким чином, він був позбавлений права на доступ до правосуддя, справедливий та публічний розгляд справи, оскільки не був ознайомлений із позовною заявою, і не зміг подати відзив, як і взяти участь у розгляді справи.

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).

Верховний Суд вказав, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-12, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Враховуючи те, що він був позбавлений можливості подати відзив, надати докази, заявити заперечення та реалізувати свої процесуальні права, гарантовані ЦПК України, вважаю, що наявні підстави для скасування заочного рішення.

Про наявність судової справи мені стало відомо лише після винесення у межах іншої справи №648/33146/24 постанови про арешт коштів боржника №80787146 від 17.04.2026 року (копія додається).

Після цього мені знадобився певний час для з`ясування обставин виникнення зазначеного виконавчого провадження та отримання інформації щодо судового рішення, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

У подальшому, самостійно здійснивши пошук інформації на офіційному вебсайті «Судова влада України», я дізнався про наявність заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №686/14031/25 від 27.11.2025 року та отримав можливість ознайомитися з його повним текстом.

Лише після ознайомлення з текстом заочного рішення мені став відомий зміст заявлених позовних вимог та обставини, на які посилається позивач, у зв`язку з чим виникла можливість надати свої заперечення та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ознайомившись із вимогами та доводами позивача, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню через безпідставність позовних вимог, нарахування та виставлення до стягнення процентів із порушенням вимог чинного законодавства у зв`язку із чим, прошу суд врахувати наступне.

1. Згідно із матеріалами судової справи та наданими Позивачем документами до стягнення виставляється сума у розмірі 54 000,00 грн., яка утворилася за Договором про відкриття кредитної лінії №1367-9331 продукту «НА ВСЕ» від 20.03.2024, укладеного між Відповідачем та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на суму кредиту 10 800,00 грн., стандартна процентна ставка 1,50 % відсотків за кожен день користування кредитом, строк користування кредитними коштами 300 днів (до 13.01.2025 року), цільове призначення кредитних коштів на задоволення особистих потреб; орієнтована загальна вартість кредиту 55 771,67 грн.

Як доказ видачі кредитних коштів Позивач надав лист від платіжного посередника LIQPAY про здійснення переказу коштів на номер карткового рахунку, ПІП одержувача відсутній. При цьому, доказів того, що вказаний картковий рахунок належить саме ОСОБА_1 Позивачем не надано.

Верховний Суд у постановах: від 30.11.2022 № 214/6975/15-ц; від 25.11.2022 № 1542/2-214/11; від 21.09.2022 № 381/1647/21; від 01.08.2022 № 369/11694/15-ц; від 06.07.2022 № 128/2269/20; від 01.06.2022 № 172/35/16-ц; від 31.05.2022 № 194/329/15-ц; від 25.05.2022 № 219/7527/16; від 25.05.2022 № 645/59/16-ц; від 20.05.2022 № 336/4796/18; від 09.02.2022№ 161/5648/20; від 02.02.2022 № 205/7751/16-ц в аналогічних правовідносинах дійшов наступного висновку: «Виписка по особовому рахунку, платіжне доручення є документом, який підтверджує факт видачі кредиту».

Суть вказаного висновку зводиться до того, що саме виписка по рахунку клієнта, відповідне платіжне доручення є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому саме виписка, відповідне платіжне доручення може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника.

Якщо кредитор не надав документи, які підтверджують факт видачі кредиту, то суд повинен відмовити в задоволенні позовних вимог.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 20.05.2022 у справі №336/4796/18.

В даному висновку, Верховний Суд зазначив, що для стягнення боргу не достатньо надати кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно надати і докази видачі кредиту. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який, відповідно, повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Даний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 р. № 6-16цс15.

Крім того, що відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, саме банківська виписка з рахунку позичальника є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Доказів приналежності саме Відповідачу карткового рахунку на який здійснював ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» переказ коштів, а також, факт отримання таких коштів в матеріалах судової справи відсутні, а отже, вказані обставини Позивачем не доведені належними доказами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13.05.2020 року, справа № 219/1704/17, провадження № 61-1211св19.

Отже, судом не було перевірено належними та допустимими доказами фактичне перерахування кредитних коштів саме відповідачу, оскільки надана позивачем довідка не є первинним банківським документом та сама по собі не підтверджує належного виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором.

2. Щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам.

Згідно із наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості за договором № 1367-9331 від 20.03.2024 року, вбачається, що заборгованість по процентам нарахована за період:

з 20.03.2024 року по 02.04.2024 року з розрахунку 1,20% в день;

з 03.04.2024 року по 13.01.2025 року з розрахунку 1,50% в день

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованим виходячи з наступного.

З 03.04.2024 року по 13.01.2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» нарахувало відповідачу проценти за користування кредитом з розрахунку 1,50% від суми кредиту.

Однак, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (до 20 серпня 2024 року).

Враховуючи, що кредитний договір було укладено 20 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому вказані норми повинні бути враховані під час укладення договору.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року не більше 1%.

Таким чином умова укладеного між сторонами договору щодо встановлення процентної ставки у розмірі 1,50 % після 20 серпня 2024 року у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.

Однак зазначені обставини не були предметом дослідження суду під час ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач був позбавлений можливості надати свої заперечення та відповідні докази.

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору провстановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 вказав, що під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Отже, загальний розмір нарахованих Відповідчу процентів не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а також суперечить Закону «Про споживче кредитування».

Тому, висновки суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості, яка утворилась в загальному розмірі в розмірі 54 000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 10 800,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 43 200,00грн. є такими, що не відповідають повною мірою обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права.

Судом не було перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості, не встановлено період нарахування процентів, підстави їх нарахування, а також не перевірено чи відповідає такий розрахунок умовам договору та вимогам чинного законодавства.

3. Під час розгляду справи судом не врахована наявність у ОСОБА_1 пільг, визначених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», щодо ненарахування штрафних санкції, пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також процентів за користування кредитом.

Відповідно до зазначеної норми закону військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до копії військового квитка НОМЕР_1 ОСОБА_1 25.06.2025 призваний на військову службу за контрактом.

На момент розгляду справи судом № 686/14031/25 відповідач проходив військову службу, у зв`язку із чим суд повинен був перевірити питання застосування до спірних правовідносин пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», однак зазначені обставини судом не досліджувались.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Суд, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи № 686/14031/25, встановив наступне.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2025 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1367-9331 від 20.03.2024 р., в розмірі 54 000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 10 800,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 43 200,00 гривень., судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Згідно зі ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

За змістом положень статті 288 ЦПК України умовою перегляду заочного рішення є не лише встановлення судом при розгляді відповідної заяви обставин того, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, а одночасно судом має бути встановлено, що докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто ці дві обставини мають існувати одночасно.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України (лист від 01 травня 2007 року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах») другу умову слід розуміти таким чином, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення посилається на такі обставини та на такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку. Заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.

Судом встановлено, що відповідач не брав участі у розгляді справи та не подав відзив на позовну заяву з поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що судові повістки та копія ухвали про відкриття провадження у справі не були вручені відповідачу та повернулися до суду з відміткою про відсутність адресата за місцем проживання. При цьому заявником надано докази того, що з 25.06.2025 року він проходить військову службу у Збройних Силах України, у зв`язку з чим фактично не перебував за місцем реєстрації та не мав можливості отримувати поштову кореспонденцію.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи та був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема подати відзив на позовну заяву, надати докази та висловити заперечення щодо позовних вимог.

Крім того, у заяві про перегляд заочного рішення відповідач навів заперечення проти позову, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема щодо:

- відсутності належних та допустимих доказів фактичного перерахування кредитних коштів саме відповідачу;

- необхідності перевірки розрахунку заборгованості та правомірності нарахування процентів;

- можливого застосування положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимальної денної процентної ставки;

- необхідності перевірки підстав застосування до відповідача гарантій та пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зазначені доводи не були предметом дослідження суду під час ухвалення заочного рішення та можуть вплинути на висновки суду щодо наявності та розміру заборгованості.

Відповідно до статей 287, 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню у разі, якщо відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив з поважних причин, а подані ним докази мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, скасування заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.11.2025 року у справі № 686/14031/25 та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Керуючись ст.284, 286, 288 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву задовольнити.

Скасувати заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2025 року, ухвалене у цивільній справі № 686/14031/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Справу призначити до розгляду на 09.50 год. 20.07.2026 року за правилами спрощеного позовного провадження.

Про дату, час та місце розгляду справи повідомити учасників справи.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду виготовлено 18.06.2026 року.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа