Ухвала суду № 137512057, 18.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/955/26

н/п 1-кп/766/3196/26

УХВАЛА

18.06.2026 м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу, подане у кримінальному провадженні №22024150000000212, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

встановив

Херсонським міським судом Херсонської області здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у колабораційній діяльності, а саме в тому, що він, будучи громадянином України, знаходячись на тимчасово окупованій території Херсонської області, не пізніше 03.06.2022 року добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.7 ст.111-1 КК України.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу закінчується. Разом з цим, ризики, які враховані при обранні запобіжного заходу на даний час не зменшились. Зокрема, обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Інші запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, вважав його необґрунтованим, крім того, посилався, що посаду в окупаційному органі зайняв внаслідок застосування до нього примусу.

Захисник також просив відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до змісту ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зі змісту п.1 ч.3, ч.5 ст.199 КПК України вбачається, що у продовженні строку тримання під вартою має бути відмовлено у разі, якщо прокурор не доведе, що, зокрема, заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.07.2025 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

05.03.2026, 30.04.2026 Херсонським міським судом Херсонської області запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого продовжувався, востаннє до 27.06.2026.

При прийнятті вказаних рішень встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.

Під час судового розгляду судом досліджено документи та показання свідків, які вказують, що обвинувачений зайняв посаду у випраній колонії, створеній окупаційною владою на тимчасово окупованій території, сукупність цих даних дають підстави для висновку, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується.

Як встановлено судом обвинувачений неодружений, дітей на утриманні немає, місце проживання зареєстроване на тимчасово окупованій території.

При вирішенні клопотання суд виходив з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років.

Суд враховує як тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, суворість покарання, яке може бути призначене в разі доведення його винуватості, так і відсутність у нього стійких соціальних зав`язків. Зазначені обставини в сукупності свідчать про наявність об`єктивних підстав вважати, що обвинувачений може вчинити дії спрямовані на ухилення від суду. Станом на час розгляду клопотання зазначений ризик не втратив своєї актуальності та не зменшився.

Свідки обвинувачення судом допитані, у зв`язку з чим, зазначений прокурором ризик незаконний вплив на свідків істотно зменшився.

Крім того, в судовому засіданні не доведено ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Зі змісту ч.1, ч.6 ст.176 КПК України вбачається, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Оскільки завершити судовий розгляд до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо, на даний час ризик переховування обвинуваченого від суду не зменшився, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти даному ризику, суд дійшов висновку, що наявні підстави для продовження запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 176-178, 199, 314-317, 369, 372 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під вартою продовжити по 16.08.2026 року включно.

Ухвалу направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Для обвинуваченого строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

СуддяОСОБА_1