Ухвала суду № 137511775, 22.05.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2026 Справа №607/17170/19 Провадження №6/607/161/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Грицай К.М.,

за участі секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелих Анатолій Іванович, боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (далі - ТОВ «Капіталресурс») звернувся в суд із заявою, у якій просить замінити сторону стягувача з АТ КБ «ПриватБанк», як вибулої сторони, на його правонаступника - заявника у виконавчому листі № 607/17170/19 від 14.01.2020, виданому Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором та видати дублікат виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором. 14.01.2020 на підставі рішення суду видано виконавчий лист № 607/17170/19.

22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс».

Щодо видачі дублікату виконавчого листа зазначає, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 61410771 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 04.05.2020 приватним виконавцем вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних АСВП жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Вказує, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено 3-ри роки, але у перехідних положеннях ЗУ «Про виконавче провадження» вказано про те, що - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - визначені ЗУ «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається. За наведених обставин просить задовольнити заяву.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, проте у заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Боржник ОСОБА_1 , представник заінтересованої особи та приватний виконавець в судове засідання не з`явилися, хоча про день та час розгляду заяви повідомлялися у встановленому законом порядку, що не перешкоджає розгляду заяви, згідно вимог частини третьої статті 442 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою учасників справи, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід задовольнити, виходячи із наступних підстав.

Суд встановив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.11.2019 позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 31 травня 2010 року у розмірі 7117 (сім тисяч сто сімнадцять) грн 65 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп.

14.01.2020 на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» судом надіслано оригінал виконавчого листа у цій справі.

Відповідно до інформації, яка міститься в відкритому доступі в Автоматизованій системі виконавчого провадження, 28.02.2020 було відкрито виконавче провадження № 61410771, боржником у якому є ОСОБА_1 , а стягувачем АТ КБ «ПриватБанк».

04.05.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. у виконавчому провадженні № 61410771 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно якої виконавчий лист № 607/17170/19, виданий 14.01.2020 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 31.05.2010 у розмірі 7117,65 грн та сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн, повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно та кошти, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого Клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги Клієнта до позичальників, визначених у Реєстрі боргових зобов`язань.

Пунктом 4 договору факторингу передбачено, що моментом (днем) переходу до Фактора Прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов`язань.

Відповідно до Акту № 5 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 5 від 10.09.2025 за Договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 та Витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 5 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025, до ТОВ «Капіталресурс» перейшло право вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 .

Таким чином, із заяви та доданих до неї документів вбачається, що заявник, ТОВ «Капіталресурс», є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ «КБ «ПриватБанк».

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з положеннями статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, підставою для заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Частина 4 статті 263 ЦПК України визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові ВП ВС від 10 вересня 2025 року у справі № 369/13444/20 зазначено, що підставою для заміни стягувача у виконавчому листі є заміна кредитора у матеріальних правовідносинах, у зв`язку із чим суд насамперед має з`ясувати, чи первісному кредиторові належало право вимоги до боржника на момент його відступлення, а також перевірити дійсність/ чинність вимоги на момент звернення до суду з відповідною заявою.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Так, у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду зазначила (пункти 27-130), що реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Зокрема, у даній постанові зазначено, що відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території держави.

Підпунктом 17.4) п.17 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно частини 5 цієї статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває і на даний час.

Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненим Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102/ІХ, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Подібний висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22, від 03 квітня 2025 року у справі № 712/8159/15-ц, від 05 лютого 2025 року у справі № 1616/803/2012, від 22 жовтня 2025 року у справі № 336/3450/13.

У постанові Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у справі №1625/2550/12 зазначено, що оскільки у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану строки пред`явлення виконавчих документів до виконання перериваються, Верховний Суд зазначає про відсутність підстав вважати, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Переривання строків пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання згідно з пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» означає анулювання строку, який сплив до моменту запровадження воєнного стану, та до дня припинення або скасування воєнного стану зупиняється перебіг трирічного строку на пред`явлення до виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, що не сплив на дату запровадження воєнного стану. Відповідно, після припинення або скасування воєнного стану перебіг цього строку починається заново.

Встановивши, що відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, виконавчий лист повернутий стягувачу та є втраченим не з вини стягувача, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущений, виконавчий документ на примусовому виконанні не перебуває, рішення суду не виконано, суд дійшов висновку про підставність вимог, тому вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України, ст. ст. 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 55, 442, 258, 260, 353, 354, 433, п.17.4 розділу ХШ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі та видачу дубліка виконавчого листа - задовольнити.

Замінити Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», код ЄДРПОУ 43513923, у виконавчому листі №607/17170/19, виданому 14.01.2020 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 31 травня 2010 року в розмірі 7117 (сім тисяч сто сімнадцять) грн 65 коп. та сплаченого судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Видати дублікат виконавчого листа №607/17170/19 від 14.01.2020, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 31 травня 2010 року в розмірі 7117 (сім тисяч сто сімнадцять) грн 65 коп. та сплаченого судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений та підписаний суддею 22.05.2026.

Головуючий суддя К. М. Грицай