Постанова № 137511622, 29.05.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/10734/26

Номер провадження 3/523/2309/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м.Одеса

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Ловигіна О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 12.05.2026 року о 18:00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражалась в її бік нецензурною лайкою.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 29.05.2026 року не з`явилась, проте звернулась до суду із клопотанням, в якому зазначила про невизнання нею своєї провини та просила розглянути справу без її участі, а також подала свої письмові заперечення, з огляду на що та з урахуванням вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суддя вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, повністю доказана та підтверджується дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №177058 від 12.05.2026 року, в якому наведені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, підписаним останньою без будь-яких зауважень чи заперечень (а.с.1);

- рапортом помічника чергового ЧЧ ВнП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Ференц Г.В. від 13.05.2026 року, згідно з якими за заявою малолітньої ОСОБА_2 відносно неї застосовувалось домашнє насильство (а.с.4);

- поясненнями ОСОБА_1 від 12.05.2026 року, в яких викладені обставини конфлікту між нею та її малолітньою донькою - ОСОБА_2 (а.с.6).

У своїй письмових поясненнях від 29.05.2026 року, ОСОБА_1 посилалась на те, що домашнього насильства не було, а її малолітня донька ОСОБА_2 веде себе неадекватно, агресивно, неодноразово без відома залишала місце проживання. Останній раз матір її знайшла у місці, де перебували люди з алко- та наркозалежністю, малолітня була в нетверезому стані, брудна та в синцях. Під час розглядуваної події особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, сама викликала поліцію та наполягала на приїзді соціальної служби, бо самостійно не могла впоратись із донькою. Наразі остання перебуває у реабілітаційному центрі, вже зрозуміла, що накоїла, просила вибачення, оскільки її ніхто не бив, пошкодження отримала сама, коли втікала через вікно та впала. ОСОБА_1 вказує, що вона працює кухарем-універсалом, а її співмешканець - приватний підприємець, вони є порядною родиною, на підтвердження чого надала характеристику від сусідів, довідку від невролога та з місця проживання.

Втім, суд критично оцінює наведені ОСОБА_1 доводи та вважає їх необґрунтованими, оскільки її посилання на неналежну поведінку малолітньої доньки, її самовільне залишення місця проживання, перебування у неблагополучному середовищі, можливе самостійне отримання тілесних ушкоджень - не спростовують встановлених обставин вчинення щодо неї домашнього насильства та не виключають складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Твердження про те, що саме ОСОБА_1 викликала працівників поліції та просила залучити соціальні служби, саме по собі не свідчить про відсутність у її діях ознак адміністративного правопорушення та не підтверджено жодним доказом. Надані нею характеристика від сусідів, довідка від лікаря-невролога та довідка з місця проживання характеризують особу правопорушниці, однак не спростовують фактичних даних, покладених в основу протоколу та підтверджених іншими доказами у справі.

При цьому суддя зауважує, що зважаючи на незгоду ОСОБА_1 зі складеним стосовно неї протоколом про адміністративне правопорушення, матеріали розглядуваної адміністративної справи не містять будь-яких даних щодо оскарження вказаної особою дій працівників поліції.

Частиною 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до ч.2 ст.173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність за цією нормою закону настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, що тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

В силу положень ст.33 КУпАП, приймаючи до уваги характер та обставини правопорушення, ступінь вини та особу ОСОБА_1 , яка працює шеф-кухарем (з матеріалів справи), а також ураховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень до вказаної особи єдиним можливим уявляється застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З огляду на вимоги ст.39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Згідно ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ст.28 ч.1, 2 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Таким чином, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни її насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, суддя вважає за необхідне одночасно вирішити питання про направлення вказаної особи, в порядку ст.39-1 КУпАП на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. За умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст.390-1 КК України, а притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.1, 23, 33, 39-1, 173-2, 251-252, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень.

В порядку ст.39-1 КУпАП, направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Центру соціальних Служб Одеської міської ради (м.Одеса, вул.Іцхака Рабіна 7) для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на 3 (три) місяці.

На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795 (00020, м.Київ, вул.Липська 18/5).

Копію постанови для виконання направити ОСОБА_1 , спрямувати до Центру соціальних Служб Одеської міської ради (адреса електронної пошти: css@dpsp.omr.gov.ua) для виконання в частині їх відповідних повноважень, а також надіслати для відома до ВнП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та надати іншим заінтересованим особам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя: В.В. Шурупов