Рішення № 137511230, 21.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/2059/26

Провадження № 2/521/3487/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» про розірвання Договору асоційованого членства в споживчому товаристві у зв`язку з істотними порушеннями та відшкодування збитків в розмірі сплаченої частки пайового внеску,

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до До Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» про розірвання Договору асоційованого членства в споживчому товаристві у зв`язку з істотними порушеннями та відшкодування збитків в розмірі сплаченої частки пайового внеску, в якому посилалася на наступні обставини.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Споживче Товариство «Будова Парк» планувало забезпечити фінансування будівництва житлового комплексу «М. Парк» забудовником Колективне Підприємство «Будова» на земельній ділянці, належної на праві оренди ТОВ «Михайлівський маєток», в Одесі за адресою: площа Михайлівська, 16. Проект складався з двох 16-ти поверхових будинків.

Рішенням Одеської міської ради №2109-VII від 26.04.2017 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий №5110137300:18:010:0007), площею 0,5179 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової і громадської забудови) за адресою АДРЕСА_1 , присвоєно вказаній земельній ділянці адресу, а також надано ТОВ «Михайлівський маєток» вказану земельну ділянку в оренду на 5 років для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоквартирних житлових будинків із підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями.

Позивач вказує, що 14.12.2020 року між нею та Споживчим товариством «Будова Парк» укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/58. На виконання своїх зобов`язань за Договором №2/58 ОСОБА_1 сплатила 14.12.2020 року перший внесок на користь Споживчого Товариства «Будова Парк» у сумі 42955,00 доларів США.

В той же час, Споживче товариство «БУДОВА ПАРК», отримавши від ОСОБА_1 грошові кошти за період з грудня 2020 року по січень 2021 року в загальному розмірі 42955,00 доларів США, свої зобов`язання забезпечити фінансування будівництва будинку, взагалі не виконало, оскільки будівництво будинку так і не було почато після підписання Договору.

Споживче Товариство «Будова Парк» не виконало свого обов`язку у встановлений строк 4 квартал 2023 року передати пайовикові ОСОБА_1 після здачі будинку в експлуатацію двокімнатну квартиру загальною площею 62,8 кв.м. під будівельним номером АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 неодноразово на протязі 2020-2023 років зверталась усно до відділу продажу Споживчого Товариства «Будова Парк» за номером телефону 063 036 98 59 (відділ продаж) з питаннями щодо роз`яснення порядку дій відповідача щодо виконання фінансових зобов`язань за укладеним договором, але жодних пояснень щодо відсутності початку будівництва Споживче Товариство «Будова Парк» не було надало до сьогодні. На питання щодо повернення коштів, була отримана інформація, що дане питання відкладається на невизначений термін. В подальшому, будь-які спроби записатися на особистий прийом до керівництва або потрапити до офісу Споживчого Товариства «Будова Парк» виявились неможливими, оскільки відповідач уникає зустрічей з пайовиками.

Крім того, позивачу стало відомо, що рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2023 року по справі №916/3126/22 визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5179 га, за адресою: АДРЕСА_1 та надання її в оренду ТОВ «Михайлівський маєток».

Зазначає, що Споживче Товариство «Будова Парк» не здатне виконати свій обов`язок взагалі, встановлений договором строк остаточно сплинув 01.06.2024 року, неможливо передати пайовикові після здачі будинку в експлуатацію двокімнатну квартиру загальною площею 62,8 кв.м. під будівельним номером АДРЕСА_2 , оскільки будівництво взагалі не почалося станом на лютий 2026 року, що є істотним порушенням умов Договору.

ОСОБА_1 вимагає розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/58 від 14.12.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Будова Парк»; стягнути з відповідача на її користь понесені збитки в розмірі сплаченої частки пайового внеску в еквіваленті 42955 (сорок дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) доларів США 00 центів, що дорівнює в національній валюті 1`846764 (один мільйон вісімсот сорок шість тисяч сімсот шістдесят чотири) грн 32 коп. за курсом НБУ станом на 13.02.2026 року.

У зв`язку з наведеним, позивач звернулася з цим позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

09.03.2026 року засобами поштового зв`язку від представника Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» Новак Л.А. надійшов відзив на позовну заяву, за яким відповідач визнав позов частково, а саме в частині розірвання Договору асоційованого членства у споживчому товаристві №2/58 від 14.12.2020 року та стягнення зі Споживчого товариства «БУДОВА ПАРК» сплачених грошових коштів у розмірі 1 209 183,00 грн., в решті позовних вимог просив відмовити, посилаючись на таке.

Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору (а саме - пункти 2.6., 3.1.5., 5.2) у відповідача у випадку розірвання цього Договору наявний обов`язок з повернення позивачу 1 209 183,00 грн. - суми фактично сплачених позивачем грошових коштів в гривні.

Відсутні жодні правові підстави (ані законодавчі, ані договірні) для повернення відповідачем у випадку розірвання Договору будь-якої іншої суми коштів ніж 1 209 183,00 грн. - сума фактично сплачених позивачем грошових коштів в гривні.

Вимога про стягнення з Товариства грошових коштів в еквіваленті долара США не відповідає умовам Договору.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

21 травня 2026 року від представника позивача адвоката Магури О.В. надійшло клопотання підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляду справи за її відсутності.

У судове засідання представник відповідача Споживчого товариства «Будова-Фінанс» Новак Л.А. не з`явилась, про місце та час його проведення повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Споживче товариство «БУДОВА ПАРК» мало намір забезпечити фінансування будівництва житлового комплексу «М. Парк» забудовником Колективне Підприємство «Будова» на земельній ділянці, належній на праві оренди ТОВ «Михайлівський маєток» в м. Одесі за адресою: площа Михайлівська, 16. Проект складався з двох 16-ти поверхових будинків.

Рішенням Одеської міської ради № 2109-VІІ від 26.04.2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий № 5110137300:18:010:0007), площею 0,5179 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової і громадської забудови) за адресою: м. Одеса, Михайлівська площа, 16, присвоєно вказаній земельній ділянці адресу, а також надано ТОВ «Михайлівський маєток» вказану земельну ділянку в оренду строком на 5 років для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоквартирних житлових будинків із підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями.

Встановлено, що 14.12.2020 року між позивачем та Споживчим товариством «БУДОВА ПАРК» укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві за №2/58. (а.с. 57-65)

Згідно розділу 1 цього Договору відповідно до Статуту Товариства та цього Договору Товариство приймає Пайовика в асоційовані члени Товариства. Пайовик при підписанні даного Договору ознайомився з положеннями Статуту та згоден їх реалізовувати.

Відповідно п.1.2 розділу 1 вказаного договору пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки в Товариство, з метою забезпечення Товариством будівництва будинку за рахунок внесеного ОСОБА_2 , а також прийняти на себе в розмірі Цільового внеску як частини витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацію статутних цілей і завдань, на умовах цього договору, а Товариство зобов`язується забезпечити будівництво Будинку, і, після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовикові закріплене за ним об`єкт. Розмір частки, зазначений в пункті 2.1 цього Договору, є остаточним і включає в себе витрати Товариства на забезпечення будівництва Будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва Будинку та здачі його в експлуатацію (Пай), а також витрати на утримання Товариства та реалізацію їм заданих цілей та завдань (Цільовий внесок), крім випадків, зазначених в п.2.8 цього Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору пайовикові після здачі будинку в експлуатацію передається товариством двокімнатна квартира загальною площею 62,8 кв.м. під будівельним номером АДРЕСА_2 . (а.с. 66)

Відповідно до пункту 2.1. Договору, пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язується внести частку в розмірі еквівалентному 42955 (сорок дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) доларів США 00 центів, що на момент укладення Договору становить 1209183 (один мільйон двісті дев`ять тисяч сто вісімдесят три) гривень 00 копійок, за курсом 28,1500 грн. за 1 долар США.

Внесення частки пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства та/або внесення готівкових коштів в касу товариства в національній валюті України в порядку, визначеному Додатком №2 до цього Договору (пункт 2.2. договору).

Згідно до пункту 2.6. Договору у випадку, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовику, сума коштів, що повертають, визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконанням Пайовиком своїх зобов`язань, при цьому Частка, яка підлягає поверненню, не індексується і на неї не нараховуються відсотки.

Згідно до пункту 7.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до пункту 3.1.5. Пайовик має право вимагати від Товариства розірвання даного Договору в разі невиконання товариством своїх зобов`язань згідно п. 4.2.1. цього Договору і повернення фактично внесеної частки на момент розірваного Договору, протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього Договору.

Згідно пункту 4.2. Товариство зобов`язано: забезпечити будівництво будинку в строк - 4 квартал 2023 року (п. 4.2.1.), сумлінно виконувати Договір щодо Пайовика (п. 4.2.6.)

У разі дострокового розірвання Договору з причин, пов`язаних з невиконанням товариством пункту 4.2.1. (щодо забезпечення будівництва будинку в строк 4 квартал 2023 року) - повернути пайовикові фактично внесену ним частку на момент розірвання цього договору. (абз. 2 п.4.2.7. договору)

Пунктом 5.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, а у випадках, не передбачених договором, відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 3.2.7. Договору передбачено, що в ході будівництва будинку у зв`язку з технологічною необхідністю та іншими обставинами, що обумовлюють затримку будівництва будинку, товариство має право переносити строк закінчення будівництва будинку, але не більше ніж на 6 (шість) місяців.

Згідно до пункту 5.2. Договору у разі прострочення у виконанні зобов`язання по п.4.2.1. цього Договору з боку товариства більш ніж на 180 днів, з урахуванням п.3.2.7. Договору, товариство на письмову вимогу пайовика виплачує пайовикові штраф в розмірі 0,01% від розміру невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, починаючи з 181 дня прострочення виконання. У випадку розірвання Договору за ініціативою пайовика, якщо товариство прострочило виконання п.4.2.1. цього Договору, товариство зобов`язано повернути пайовику всю суму частки, яка фактично була ним внесена на момент розірвання цього Договору на протязі 20-ти банківських днів з моменту розірвання Договору на рахунок пайовика, вказаний в даному Договорі або іншим узгодженим сторонами способом або на депозитний рахунок нотаріуса.

Відповідно до Додатку №2 до Договору, сторони визначили наступний порядок та строки внесення частки: внесення грошової суми в еквіваленті 42955,00 доларів США (1209183,00 грн.) не пізніше 14.12.2020 року. (а.с. 67)

На виконання своїх зобов`язань за Договором №2/58 ОСОБА_1 сплатила 14.12.2020 року перший внесок на користь Споживчого Товариства «Будова Парк», а всього нею було сплачено 42955,00 доларів США.

Так, на підтвердження внесення грошової суми в еквіваленті 42955,00 доларів США (540367,00 грн), ОСОБА_1 отримала від Споживчого Товариства «Будова Парк» наступні квитанції до прибуткових касових ордерів: квитанція до прибуткового касового ордера №53 від 15.12.2020 року 49990,00 грн. 1801,12 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №88 від 21.12.2020 року 49990,00 грн. 1791,76 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №148 від 22.12.2020 року 49990,00 грн. 1773,26 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №197 від 23.12.2020 року 49990,00 грн. 1755,88 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №234 від 24.12.2020 року 49990,00 грн. 1763,31 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №311 від 28.12.2020 року 49990,00 грн. 1762,07 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №376 від 29.12.2020 року 49990,00 грн. 1768,93 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №435 від 30.12.2020 року 49990,00 грн. 1768,93 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №12 від 04.01.2021 року 49990,00 грн. 1796,91 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №99 від 05.01.2021 року 49990,00 грн. 1758,35 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №123 від 06.01.2021 року 49990,00 грн. 1827,79 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №206 від 11.01.2021 року 49990,00 грн. 1902,93 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №225 від 12.01.2021 року 49990,00 грн. 1782,81 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №308 від 14.01.2021 року - 49990,00 грн. 1787,27 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №325 від 15.01.2021 року 49990,00 грн. 1781,54 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №401 від 18.01.2021 року 49990,00 грн. 1782,17 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №410 від 19.01.2021 року 49990,00 грн. 1773,32 доларів США; квитанції до прибуткового касового ордера №477 від 20.01.2021 року 49990,00 грн. 1770,81 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №481 від 22.01.2021 року 49990,00 грн. 1776,47 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №499 від 25.01.2021 року 49990,00 грн. 1773,95 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №557 від 26.01.2021 року 49990,00 грн. 1776,47 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №563 від 27.01.2021 року 49990,00 грн. 1775,21 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №602 від 28.01.2021 року 49990,00 грн. 1775,21 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №607 від 29.01.2021 року 49990,00 грн. 1773,32 доларів США; квитанція до прибуткового касового ордера №643 від 01.02.2021 року 9423,00 грн. 335,00 доларів США. (а.с. 70-75)

Отже, в період з грудня 2020 року по січень 2021 року ОСОБА_1 добросовісно сплатила на користь Споживчого Товариства «Будова Парк» 1209183,00 грн., що в еквіваленті дорівнює 42955,00 доларів США.

Факт сплати зазначеної суми відповідачем не заперечується, про що представником зазначено у відзиві.

При цьому Споживче товариство «БУДОВА ПАРК», отримавши від ОСОБА_1 грошові кошти за період з грудня 2020 року по січень 2021 року в загальному розмірі 42955,00 доларів США, свої зобов`язання забезпечити фінансування будівництва будинку, взагалі не виконало, оскільки будівництво будинку так і не було почато після підписання Договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2023 року по справі № 916/3126/22 визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 року, № 2109-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5179 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5110137300:18:010:0007 та надання її в оренду ТОВ «Михайлівський маєток». Дана обставина визнається та не оспорюється сторонами.

Листом від 29.04.2022 року № 04-22/1 ТОВ «Михайлівський маєток» звернулось до Одеської міської ради стосовно поновлення договору оренди землі. Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради в листі від 27.10.2022 року № 01-19/1329 зроблено висновок про неможливість поновлення ТОВ «Михайлівський маєток» оренди земельної ділянки площею 0,5179 га кадастровий №5110137300:18:010:0007) з видом цільового призначення - для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків із підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями. (а.с. 80-81)

Щодо розірвання Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/58 від 14.12.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. У той же час тлумачення не може створювати нові умови договору, а виключно роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов. Оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складають права та обов`язки сторін, то тлумачення потрібно розуміти як спосіб виконання сторонами умов правочину.

У цій справі сторони погодили, що одиницею виміру суми коштів за цим зобов`язанням є долар США (валюта зобов`язання).

Валютою платежу сторони у договорі визначили національну валюту - гривню.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, а вразі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на то вона розраховувала при укладенні договору.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.12.2020 р. у справі № 199/3846/19 навів критерії, які необхідно враховувати при оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання.

Істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» - позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Споживче Товариство «БУДОВА ПАРК» не виконало свій обов`язок у встановлений строк, який остаточно сплинув у липні 2024 року, передати пайовикові після здачі будинку в експлуатацію двокімнатну квартиру загальною площею 68,2 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_2 , оскільки будівництво взагалі не відбувалось, що є істотним порушенням умов договору.

Позивач втратив можливість отримати у власність після здачі будинку в експлуатацію двокімнатну квартиру загальною площею 68,2 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_2 , оскільки таке будівництво неможливе за законом, тобто потерпіла сторона не може використати результати договору.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником відповідача визнано позовні вимоги в частині розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/58 від 14.12.2020 року.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню, як обґрунтовані та доведені.

Щодо стягнення пайового внеску.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір розірваний у зв`язку з істотними порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Позивач вважає збитками суму сплачених на користь Споживчого Товариства «БУДОВА ПАРК» грошових коштів, в еквіваленті 42 955 (сорок дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) доларів 00 центів США за офіційним курсом обміну валюти в комерційних банках та дорівнює станом на 13.02.2026 року в національній валюті 1`846764 (один мільйон вісімсот сорок шість тисяч сімсот шістдесят чотири) грн 32 коп., тобто курсову різницю.

Відповідач, не погоджуючись з позицією позивача, вказує, що Товариство отримало від позивача 1 209 183,00 грн., внесеної ним частки за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/58 від 14.12.2020 року. Вказаним Договором асоційованого членства встановлено обов`язок Товариства у випадку розірвання Договору - повернути пайовику всю суму частки, яка фактично була ним внесена в гривні на момент розірвання цього Договору (п. 2.6., 5.2. Договору).

Встановлено право пайовика вимагати від Товариства повернення фактично внесеної ним частки на момент розірвання Договору (п. 3.1.5. Договору).

Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору (а саме - пункти 2.6., 3.1.5., 5.2) у відповідача у випадку розірвання цього Договору наявний обов`язок з повернення позивачу 1 209 183,00 грн. - суми фактично сплачених позивачем грошових коштів в гривні. У відповідача відсутній обов`язок з повернення позивачу суми грошових коштів в еквіваленті до долару США, як цього вимагає позивач.

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до вимог ст. 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у ст. 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із елементів належного виконання зобов`язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.

Гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У пункті 2.1 Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/58 від 14.12.2020 року, Пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язується внести Частку в розмірі еквівалентному 42 955,00 доларів США, що на момент укладення Договору становить 1 209 183,00 гривень, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfm.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом, що на дату укладення Договору становить 28,1500 гривень за 1 долар США.

Зазначений в даному пункті розмір Частки, закріплений в гривні, в частині не оплаченої Пайовиком може бути проіндексований (збільшений) Товариством в односторонньому порядку, під час дії цього Договору, у разі збільшення вартості долара США по відношенню до гривні, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfm.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, що на дату укладення Договору становить 28,1500 гривень за 1 долар США. Індексація проводиться щодо сум внесених після укладення цього Договору, в разі збільшення вартості долара США шляхом множення на курсову різницю, у порядку, передбаченому Додатком № 2.

Розмір Частки, закріплений в еквіваленті долара США, індексуванню не підлягає.

Пайовик вносить Частку (або її частину, згідно з графіком) виключно в національній валюті України гривні - виходячи з розміру Частки (або її частини), закріпленого в еквіваленті долара США, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfin.com.ua/currency/auction/uscl/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом.

За п. 2.2. цього Договору внесення Частки Пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства та/або внесення готівкових коштів в касу Товариства в національній валюті України у порядку, визначеному в Додатку № 2 до цього Договору.

Згідно п. 2.6. Договору у випадках, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовикові, сума коштів, що повертаються визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання Пайовиком своїх зобов`язань, при цьому сума Частки, яка підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. У той же час тлумачення не може створювати нові умови договору, а виключно роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов. Оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складають права та обов`язки сторін, то тлумачення потрібно розуміти як спосіб виконання сторонами умов правочину.

У цій справі сторони погодили, що одиницею виміру суми коштів за цим зобов`язанням є долар США (валюта зобов`язання).

Валютою платежу сторони у договорі визначили національну валюту - гривню.

Таким чином, належним виконанням зобов`язання, яке виникло між сторонами, є повернення Товариством позивачу грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною 42 955,00 доларів США на момент платежу, оскільки інших клопотань та заяв щодо збільшення позовних вимог від позивача суду не надходило.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року по справі № 500/5194/16, за якою зроблено висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України:

«78. Відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між фізичними особами резидентами.

79. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення».

Велика Палата Верховного Суду вказала, що за частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У цій справі спір виник у зв`язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку договірного зобов`язання, в зв`язку з чим спір підлягає вирішенню судом. На момент розгляду справи судом платіж на виконання умов договору відповідач не здійснив.

Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов`язання та обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).

Тому, формулюючи висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Тому стягнення з Товариства на користь позивача грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною 42 955,00 доларів США, має бути здійснена на момент платежу, а не станом на 13.02.2026 року, тобто фактично на момент подання позовної заяви.

При цьому, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а тому стягненню підлягає сума, визначена позивачем при подачі позову.

Задовольняючи в цій частині позов частково, суд виходить з того, що позивач в обґрунтування позовних вимог визначає як збитки «курсову різницю», при цьому Верховний Суд у постанові від 9 грудня 2020 року по справі № 127/27222/16-ц та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 по справі № 750/8676/15-ц вказують, що «курсова різниця» жодним чином не може бути ані збитками, ані упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

При зверненні до суду позивачу необхідно було сплати судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі 16 640 грн. 00 коп.

Позивачем при подачі позову до суду не було сплачено судовий збір у відповідності до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, зазначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору.

У зв`язку з тим, що відповідач визнав позов частково, слід стягнути з відповідача на користь держави 50 відсотків судового збору в розмірі 8 320 гривень (16640,00 грн. х 50%) який мав бути сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.16, 23, 192, 524, 526, 533, 626, 627, 637, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. ст. 76-78, 83, 141, 142, 263 - 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова Парк» про розірвання Договору асоційованого членства в споживчому товаристві у зв`язку з істотними порушеннями та відшкодування збитків в розмірі сплаченої частки пайового внеску задовольнити частково.

Розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №2/58 від 14.12.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Будова Парк».

Стягнути зі Споживчого Товариства «Будова Парк» (ЄДРПОУ 43951458, адреса: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) грошові кошти у вигляді сплаченої частки пайового внеску в розмірі, еквівалентному 42 955 (сорок дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) доларів США 00 центів, що дорівнює за курсом НБУ в національній валюті 1 846 764 (один мільйон вісімсот сорок шість тисяч сімсот шістдесят чотири) грн 32 коп. в межах заявлених позовних вимог.

Стягнути зі Споживчого Товариства «Будова Парк» (ЄДРПОУ 43951458, адреса: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь держави судовий збір у розмірі 8 320 (вісім тисяч триста двадцять) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01 червня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН