Рішення № 137510091, 18.06.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Справа № 480/1998/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1998/26

за позовом ОСОБА_1

до Управління Служби безпеки України в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Сумській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії), допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 31 січня 2026 із застосування розміру неправильного (заниженого) прожиткового мінімуму.

2. Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії); допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2025 роки; одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 зa період з 29 січня 2020 poкy по 19 травня 2023 poкy тa з 18 червня 2025 poкy по 31 січня 2026 року, відповідно до положень постанови Kaбінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб з урахуванням постанов Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у межах справи № 826/6453/18 та від 18.06.2025 у межах справи № 320/29450/24, шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 294-ІХ на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн., з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1082-ІХ на 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн., з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1928-ІХ на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн., з 01.01.2023 по 19.05.2023 iз застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн., з 18.06.2025 по 31.01.2026 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 4059-ІХ на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що позивач проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Сумській області з 1999 року по січень 2026 року.

Відповідно до копії грошового атестату №6 від 10.02.2026 та копії довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії за період з лютого 2024 року по січень 2026 року посадовий оклад позивача становив у лютому 2024 року 7572,82 грн. з березня 2024 року по січень 2026 року 8479,60 грн., оклад за військовим званням з лютого 2024 року по січень 2026 року -1480,00 грн.

Листом від 19.03.2026 № 68/1/68/23-1500 Управління CБУ в Сумській області повідомило, що y 2019-2025 роках (період проходження позивачем військової служби в Управлінні Служби безпеки України в Сумській області) грошове забезпечення діючих військовослужбовців здійснювалось на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу тa деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, виходячи iз встановленого на 01 січня 2018 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн.).

Вважаючи, що відповідачем протиправно в період з 29.01.2020 року по 31.01.2026 року нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалася, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом нa 1 січня 2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.03.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, просить зупинити провадження у даній справі до прийняття рішення Касаційним адміністративним судом у справі № 320/29450/24.

Також відповідачем зазначено, що Порядок грошового забезпечення в СБУ визначений Постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704 (далі Постанова № 704) та Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої Наказом ЦУ СБУ № 515/ДСК від 10.04.2018 (далі Інструкція № 515), а тому виплата зазначених допомог також урегульована вказаними НПА.

Водночас, щороку, згідно з пунктом 2 статті 10 Закону України Про Службу безпеки України від 25.03.1992 року №2229-XII (далі Закон №2229-XII), Центральне Управління СБУ видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов`язкові для виконання у системі Служби безпеки України, зокрема, наказ про основні напрямки бюджетної політики в поточному році та заходи щодо ефективного використання бюджетних коштів, а також наказ про упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців на поточний рік.

Управління при використанні бюджетних коштів на виплату грошового забезпечення в умовах обмеженості бюджетних ресурсів керується в обов`язковому порядку такими нормативно-правовими актами, як Закон України Про Службу безпеки України, Законом України Про Кабінет Міністрів України, Бюджетний кодекс України, Закон України Про державний бюджет на поточний рік, Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей Постановою №704 та Інструкцією №515/ДСК.

Таким чином, застосування до усіх військовослужбовців Управління розрахунку, згідно з яким розміри посадових окладів та окладів за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14, а з 20.05.2023 року - виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14, проведено відповідачем з врахуванням та у суворій відповідності до норм всіх нормативно-правових актів, якими в своїй діяльності керується Служба безпеки України при проведення видатків за рахунок бюджетних коштів.

Більше того, відповідно до підпункту 3 пункту 5 Постанови № 704 керівники державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, мають право надавати військовослужбовцям один раз на рік допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Вказані допомоги виплачуються військовослужбовцям при вибутті у чергову відпустку або за мотивованим рапортом військовослужбовця. Інструкцією № 515 визначено, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що виплачується військовослужбовцям СБУ, визначається окремо на кожний бюджетний рік і затверджується Головою Служби безпеки України під час ухвалення основних напрямків бюджетної політики СБ України на відповідний рік.

Надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань віднесено до прав, а не обов`язків відповідача.

Таким чином, твердження позивача щодо залежності розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань від прожиткового мінімуму, встановленого на відповідний календарний рік, є безпідставними, оскільки законодавством визначено лише те, що вона не повинна перевищувати розміру місячного грошового забезпечення, а встановлення її розміру віднесено до дискреційної компетенції відповідача.

Відповідач також зазначив, що у 2020, 2021, 2022, 2023 та 2025 роках позивачу грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань були нараховані та виплачені в повному розмірі у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується довідкою УСБУ від 10.04.2026 № 161.

При цьому, відповідно до вищезазначеної довідки грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік була нарахована та виплачена ОСОБА_1 у червні 2023 року, тобто, коли постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а тому будь-які підстави для перерахунку позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік відсутні.

Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім цього, відповідач просив зупинити провадження у справі до прийняття рішення Касаційним адміністративним судом у справі № 320/29450/24 (а.с. 29-35).

Ухвалою суду від 14.04.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі відмовлено.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Сумській області з 1999 року по січень 2026 року.

Відповідно до копії грошового атестату №6 від 10.02.2026 та копії довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії за період з лютого 2024 року по січень 2026 року посадовий оклад позивача становив у лютому 2024 року 7572,82 грн. з березня 2024 року по січень 2026 року 8479,60 грн., оклад за військовим званням з лютого 2024 року по січень 2026 року -1480,00 грн (а.с. 13, 14).

Листом від 19.03.2026 № 68/1/68/23-1500 Управління CБУ в Сумській області повідомило позивача, що y 2019-2025 роках (період проходження позивачем військової служби в Управлінні Служби безпеки України в Сумській області) грошове забезпечення діючих військовослужбовців здійснювалось на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу тa деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, виходячи iз встановленого на 01 січня 2018 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн.) (а.с. 12).

Вважаючи, що відповідачем протиправно в період з 30.01.2020 року нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалася, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом нa 1 січня 2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі- Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі- Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У свою чергу, пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Згідно з приміткою 1 Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Варто зазначити, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Отже, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми постанови КМУ №704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №10, пунктом 6 якої внесено зміни, зокрема до постанови Кабінету Міністрів України №704, пункт 4 якої викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 по справі №440/6017/21 зауважив, що на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 цієї постанови було викладено в редакції змін, передбачених пунктом 6 постанови №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Тобто, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Разом з цим, Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-IX), Закон України №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон №1928-IX), Закон України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон №2710-IX), Закон України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон № 3460-IX), Закон України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4059-IX), Закон України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі - Закон №4695-IX), таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2018 року, на 2020-2026 роки, відповідно, не містять.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 по справі №913/204/18, від 10.03.2020 по справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19).

Отже, з огляду на передбачені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, а також, враховуючи те, що з 29.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1928-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Отже, розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік) за спірний період.

За наведених обставин, позивач має право на перерахунок та виплату грошового забезпечення, із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи предмет даного позову, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Сумській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії), допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 31 січня 2026 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р.

Зобов`язати Управління Служби безпеки України в Сумській області (вул. Г. Кондратьєва, 32,м. Суми,Сумська область,40030, код ЄДРПОУ 20001674) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії), допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року та з 18 червня 2025 року по 31 січня 2026 з урахуванням посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук