Ухвала суду № 137509743, 18.06.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1623/26

2-п/583/21/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого-судді Плотникової Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши в судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 року представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Сікорська І.С. подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій просить скасувати заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28.05.2026 р. по справі № 583/1623/26 за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до розгляду; призначити справу до розгляду; відмовити у задоволенні позову повністю; стягнути з позивача сплачений судовий збір; розглянути справу без участі сторони відповідача. Заяву мотивує тим, що 28.05.2026 р. Охтирським міськрайонним судом Сумської області (с. Плотникова Н.Б.) винесено заочне рішення по справі № 583/1623/26 за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідач вважає, що заочне рішення прийняте з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою неправильне вирішення справи по суті, не сприяв повному, об`єктивному її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не отримувала судових повісток про призначення справи до розгляду. В матеріалах справи відсутні її розписки про повідомлення про дату та час розгляду справи, зокрема про судове засідання 28.05.2026 р., у якому було ухвалено оскаржуване заочне рішення. Отже, Відповідач не знала про розгляд справи за її участю 28.05.2026 р., була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, надати докази та навести свої доводи, що становить істотне порушення норм процесуального права. Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на те, що між ОСОБА_1 та кредитором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено електронний кредитний договір, за яким виникла заборгованість. Будь-які належні та достовірні докази, які свідчать про те, що договір про відкриття кредитної лінії № 1388-8926 від 30.04.2024 р. підписаний ОСОБА_1 та що вона погодилася з його умовами, в тому числі сумою кредиту (14 100,00 грн.), строком повернення, розміром процентів (1,5 % за кожен день) та комісією за видачу кредиту (15 %), в матеріалах справи відсутні. Паспорт споживчого кредиту та Правила відкриття кредитної лінії Відповідачем не підписані. Таким чином, наданий Позивачем договір не може бути належним та достовірним доказом укладення кредитного договору. Позивачем, як було вказано вище, належних та допустимих доказів, у яких було б зафіксовано чітку послідовність (хронологію) всіх дій фінансової установи та споживача щодо укладання електронного договору в інформаційно телекомунікаційній системі, яку фінансова установа використовує для укладення електронних договорів надано не було. Так, позивачем не надано доказів подачі відповідачем через особистий кабінет на веб-сайті кредитора заявки на отримання кредиту, не надано доказів згоди відповідача з умовами отримання кредиту, надіслання відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразового ідентифікатору у вигляді смс-коду, та його використання відповідачем для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами. Позивачем не доведено, що при підписанні договору про відкриття кредитної лінії сторони погодили умови надання всіх послуг. Зокрема, предмет договору, порядок та умови надання кредиту, порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, відповідальність, оскільки докази ознайомлення відповідача із текстом кредитного договору, умовами надання кредиту в матеріалах справи відсутні. Отже, факту укладення між позивачем і відповідачем договору на умовах, зазначених позивачем не доведено, оскільки ним не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо виникнення з відповідачкою зобов`язальних правовідносин, зокрема щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення. Посилання Позивача на часткову оплату заборгованості по договору та відповідно визнання боргу є безпідставним оскільки докази такої оплати в матеріалах справи відсутні. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Відповідач отримав кредитні кошти, в подальшому порушив обов`язок із їх повернення, тобто не виконував, або неналежним чином виконував умови кредитного договору. На підтвердження виконання обов`язку кредитора щодо переказу кредитних коштів Позивачем надано лише Квитанцію про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи та Довідку про перерахування суми кредиту № 1388-8926 від 30.04.2024 р. Вказані докази є неналежними та недопустимими, оскільки складені самим Позивачем (фінансово-розрахунковою установою) без участі Відповідача, не містять номера банківського рахунку отримувача, не містять його повних анкетних даних та не дозволяють встановити, що отримувачем коштів є саме ОСОБА_1 , а не інша особа. Матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів того, що номер банківської картки НОМЕР_1 , на яку нібито перераховано кредитні кошти, належить саме Відповідачу. Виписку з банківського рахунку Відповідача, яка б підтверджувала надходження саме 14 100,00 грн. за вказаною операцією, Позивачем не надано. Крім того, матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів, що номер банківської карти, який вказаний як номер картки відповідача, належить саме відповідачу . Не зазначено номер банківської карти ні в укладеному договорі, ні в решті підписаних відповідачем документів, про надання фінансового кредиту, не надано таких письмових доказів і суду першої інстанції. Отже, Позивач не довів заявлених позовних вимог, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком, передбаченим статтями 12, 13, 81 ЦПК України. Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі №156/268/21. Таким чином, Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі кредитних коштів та наявності заборгованості у заявленому розмірі, а судом винесено рішення та стягнуто з відповідача заборгованість за відсутності належних та допустимих доказів. Присуджена судом сума процентів (23 547,36 грн.) майже удвічі перевищує заборгованість за тілом кредиту (12 115,26 грн.), а встановлена договором процентна ставка 1,5 % за кожен день користування кредитом (що у річному вимірі становить 547,5 % річних) є явно несправедливою у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та становить непомірний тягар для Відповідачки як споживача фінансових послуг. Такий розмір нарахувань становить непомірний тягар для Відповідача як споживача фінансових послуг та яскраво свідчить про несправедливість умов договору у розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», який встановлює гранично допустиму межу компенсації на рівні 50 % від вартості продукції (тобто від тіла кредиту). З урахуванням наведеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача процентів за кредитом задоволенню не підлягають, а у разі задоволення позову підлягають істотному зменшенню.

Відповідач ОСОБА_1 , її представник адвокат Сікорська І.С.., представник позивача в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. В заяві про перегляд заочного рішення представник відповідач - адвокат Сікорська І.С. просить розглянути заяву без участі сторони відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Заочним рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28.05.2026 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1388-8926 від 30 квітня 2024 року в сумі 35662,62 грн. та 1863,68 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 37526,30 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Відповідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, процесуальне законодавство закріплює юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню.

Отже, суд має скасувати заочне рішення, якщо відповідач не з`явився в судове засідання, в якому було ухвалено рішення, і не повідомив про причини своєї неявки на нього, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з наведеною нормою скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці в судове засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення у суду відсутні, з огляду на наступне.

В своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідачка не посилається на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення спору та які вплинуть на зміст рішення по суті, як це передбачено ст. 285 ЦПК України.

При розгляді справи судом було встановлено, що 30.04.2024 р. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1388-8926. Згідно з умовами даного договору відповідач отримала кредит в сумі 14100,00 грн., зобов`язавшись повернути його, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1,50% за кожен день строку користування кредитом. Комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту. Кредит надається строком на 300 днів, дата повернення кредиту 23.02.2025 р. (а.с. 10-19).

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі. Позичальником ОСОБА_1 договір та додатки до нього підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С0215. Крім того, за допомогою одноразового ідентифікатора позичальником також підписано Правила відкриття кредитної лінії та Паспорт споживчого кредиту, а також Таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 10-33).

Доводи представника відповідача про те, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем коштів спростовуються доданими до позовної заяви квитанцією від 30.04.2024 р. та довідкою про перерахування суми кредиту № 1388-8926 від 30.04.2024 р., відповідно до яких 30.04.2024 р. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перераховано на картку № НОМЕР_3 кредитні кошти в сумі 14100,00 грн. (а.с. 20, 34).

Відповідно до п. 4.2 договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

У п. 13 договору «Реквізити сторін» зазначено номер особистого електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 .

Зазначаючи про те, що матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів, що номер банківської картки, який вказаний як номер кратки відповідача, належить саме відповідачу, представником відповідача не надано доказів того, що банківська картка № НОМЕР_1 не належить відповідачці ОСОБА_1 .

Заперечення представника відповідача щодо захищеності та непропорційності нарахування відсотків, суд не бере до уваги, виходячи з наступного.

Суд, не погодившись з нарахованими позивачем відсотками, здійснив власний розрахунок відсотків, виходячи з максимального розміру денної процентної ставки, передбаченої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір, укладений з відповідачем у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1388-8926 від 30.04.2024 р. в сумі 35662,62 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що при перегляді заочного рішення суд не має підстав брати до уваги доводи заявника щодо невірного застосування судом, який виніс дане заочне рішення, норм матеріального права, оскільки такі повноваження має суд апеляційної інстанції у разі звернення сторони з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене, доводи заявника не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне в задоволенні заяви відмовити.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 травня 2026 р. по справі № 583/1623/26 за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова