Рішення № 137509407, 18.06.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3090/26

Провадження № 2/466/2682/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

09 квітня 2026 року, ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 191430 від 10.07.2025, у розмірі 34 251,39 грн, судовий збір, та витрати а правову допомогу в розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що 10.07.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №191430, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти у сумі 18 750 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 2f5165aa. Перед укладенням кредитного договору відповідачка зареєструвалася на веб-сайті кредитодавця, створила особистий кабінет, пройшла процедуру ідентифікації та верифікації особи, надала необхідні персональні дані та підтвердила свою згоду з умовами кредитування.

На виконання умов кредитного договору кредитодавець здійснив перерахування кредитних коштів на банківську картку відповідачки, а частину кредитних коштів використано для погашення комісії за надання кредиту відповідно до умов договору.

Однак відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, проценти та інші передбачені договором платежі не сплатила, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Крім того, позивач зазначає, що право вимоги за кредитним договором перейшло до нього на підставі договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал». Відповідно до Реєстру прав вимоги №3 від 03.12.2025 року та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог №3 від 03.12.2025 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №191430 від 10.07.2025 року. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідачки становить 34 251,39 грн., у зв`язку із чим позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою суду від 20.04.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подала відзив на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що 10.07.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №191430, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 18 750 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. Перед укладенням договору відповідачка пройшла процедуру реєстрації на веб-сайті кредитодавця, створила особистий кабінет, надала персональні дані, пройшла процедуру ідентифікації та верифікації особи та підтвердила свою згоду з умовами кредитування шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 2f5165aa.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином укладений між сторонами кредитний договір відповідає вимогам чинного законодавства щодо форми правочину та є належним доказом виникнення цивільно-правових зобов`язань між сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Згідно умов договору загальний розмір кредиту становив 18 750 грн., при цьому 15 000 грн. було перераховано на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , а 3 750 грн. використано для погашення комісії за надання кредиту.

Крім того, на виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» надало інформацію, відповідно до якої банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 . Також банком підтверджено факт зарахування на вказану картку 15 000 грн., у період з 10.07.2025 року по 15.07.2025 року та підтверджено належність відповідачці фінансового номера телефону, який використовувався при укладенні кредитного договору.

Таким чином матеріалами справи належним чином підтверджено факт отримання відповідачкою кредитних коштів та виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Водночас відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, проценти та інші передбачені договором платежі не сплатила, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у встановлений строк.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом також встановлено, що 10.10.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №10102025.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №3 від 03.12.2025 року та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог №3 від 03.12.2025 року до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №191430 від 10.07.2025 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Таким чином суд приходить до висновку, що ТОВ «Юніт Капітал» є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 34 251,39 грн.

Суд бере до уваги, що умовами кредитного договору сторонами погоджено суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки, комісійних платежів та загальну вартість кредиту. Будь-яких доказів на спростування розрахунку позивача, доказів погашення заборгованості чи недійсності кредитного договору відповідачкою суду не подано.

Крім того, відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи наведене, оцінюючи подані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 34 251,39 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення заборгованості є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалами справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано: копія договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, копія Додаткової угоди № 25771505961 від 21.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, копія Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, копія свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія Довіреності адвоката.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 7 000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №191430 від 10.07.2025 року в розмірі 34 251, 39 грн. (тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят одна гривня 39 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000( три тисячі гривень) гривень. В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя І. Є. Зима