Ухвала суду № 137508322, 18.06.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/136/26 Справа №447/4000/25

У Х В А Л А

щодо забезпечення цивільного позову

18.06.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву представника цивільного позивача потерпілої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні №12025140000001144, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пушкіно Московської області, РФ, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебувають матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

У підготовчому судовому засіданні 18.06.2026 протокольною ухвалою постановлено прийняти до спільного розгляду з кримінальним провадженням про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 , поданий до суду 05.01.2026.

03.02.2026 засобами системи «Електронний Суд» представник потерпілої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення цивільного позову, відповідно до якої просить забезпечити цивільний позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 , що належить відповідачу ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності на квартиру від 18.07.1995, виданого виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів згідно розпорядження за №469 (Відповідь ОКП «БТІ та ЕО» від 30.01.2026 року, №244) до моменту набрання рішенням суду законної сили та повним виконання його відповідачем.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 05.01.2026 потерпілою ОСОБА_3 було подано цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяного особі у кримінальному провадженні №12025140000001144 від 17.10.2025, за ч. 3 ст. 286 КК України обвинуваченим ОСОБА_5 . Ціна позову становить 1 000 000,00 грн. та витрати правову допомогу складають 50 000,00 грн. Представник цивільного позивача вказує, що згідно з протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 17.10.2025, ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 відсутня. 21.01.2026 подано адвокатський запит в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» щодо надання інформації хто є власником №7 у будинку АДРЕСА_3 , оскільки така інформація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відсутня. Відповідності до аналітичного профілю на особу УКА ГУНП у Львівській області ГУНП у Львівській області, ЄРДР №12025140000001144 від 17.10.2025, відомості про нерухоме майно у ОСОБА_5 відсутні (матеріали кримінального провадження, том 1, аркуш справи 118). З відповіді ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 30.01.2026 №244, встановлено, що згідно з архівних даних станом на 29.12.2012 квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі свідоцтва №Г-02691 про право власності на квартиру від 18.07.1995 виданого виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядження за №469. Вважає, що заява про забезпечення позову є підставною та забезпечуватиме ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів цивільного позивача, оскільки існує реальна загроза відчуження вказаного нерухомого майна, а саме ОСОБА_5 може розпорядитись майном на власний розсуд, у ОСОБА_5 відсутні інші активи, за рахунок яких може бути виконано рішення суду, дії ОСОБА_5 свідчать про намір ухилитися від виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали, надані цивільним позивачем, суд приходить такого висновку.

Так, ч. 1 ст. 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частинами 4, 5 стаття 128 КПК України передбачено, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд наголошує на тому, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову та не вирішуються матеріально-правові вимоги позивача по суті позову. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається саме на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

З огляду на наведене у заяві та долучені до заяви про забезпечення позову докази, представником заявника не доведено мету забезпечення позову. Доказів того, що обвинуваченим вживатимуться дії щодо відчуження майна, на яке представник заявника просить накласти арешт, не надано, як і не надано доказів щодо підтвердження наявності в ОСОБА_5 вказаного майна, про накладення арешту на яке просить заявник. А саме з долученого до заяви про забезпечення цивільного позову копії аналітичного профілю на особу ОСОБА_5 УКА ГУНП у Львівській області ЄРДР №12025140000001144 від 17.10.2025 вбачається, що нерухоме майно у ОСОБА_5 відсутнє. Інформаційної довідки, сформованої з з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, до заяви не долучено.

З копії відповіді директора Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Львівської обласної ради за №244 від 30.01.2026 на адвокатський запит ОСОБА_4 повідомлено, що згідно з архівних даних станом на 29.12.2012 квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі свідоцтва №Г-02691 про право власності на квартиру від 18.07.1995, виданого виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів згідно з розпорядженням за №469.

Копії вищевказаного свідоцтва до відповіді та заяви про забезпечення позову не долучено, що унеможливлює як підтвердження права власності на вказане нерухоме майно, так і визначення частки у праві власності кожного з володільців.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява належним чином не вмотивована та не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення цивільного позову, суд вважає за належне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 128, 372, 376 КПК України, ст. 149, 150, 153, 258, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника цивільного позивача потерпілої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні №12025140000001144, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, шляхом накладення арешту на нерухоме майно відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Текст ухвали складено 18.06.2026.

Суддя ОСОБА_1