Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 463/3706/26
Провадження № 2/463/1765/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді - Мармаша В.Я.,
з участю секретаря судового засідання - Цебрик Х.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у справі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и в :
представник Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернувся до суду із зазначеним вище позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, - на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 48 476,83 грн виплаченого страхового відшкодування, а також судовий збір в розмірі 3 328,00 грн.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 27.04.2026 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі. Всі наявні у справі докази були надані стороною позивача.
Відповідачу скеровувалась ухвала про відкриття провадження, позов з додатками на адресу зазначену у позові та на адресу реєстрації, яка підтверджена інформацією наданою з Єдиного державного демографічного реєстру, а також відповіддю Західного міжрегіонального управління ДМС . Окрім того, інформація про наявність такого позову у Личаківському суді була розміщена у відкритому доступі на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет - http://court.gov.ua
Таким чином, відповідач, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наявність поданого Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» позову про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, відзиву на позов із викладом своїх заперечень щодо заявлених позивачем позовних вимог чи заяви про визнання позову на адресу суду не скерував. З врахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи (позовній заяві), в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи встановлено, що 03 лютого 2023 року о 19 год 55 хв у м. Львів на вул. Личаківська, 175а, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом ЗАЗ 110377-40, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду та внаслідок цього по інерції зіткнувся з транспортним засобом «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалась попереду, після чого ОСОБА_1 не вжив заходів щодо недопущення самовільного руху транспортного засобу, не поставив на стоянкове гальмо, внаслідок чого автомобіль здійснив самовільний рух та здійснив наїзд на транспортний засіб «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , чим порушив вимоги п.2.3б, 13.1, 15.12 Правил дорожнього руху, що спричинило технічні пошкодження транспортних засобів.
А тому, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, що підтверджено копією постанови Личаківського районного суду м.Львова від 30 березня 2023 року.
Крім того, ОСОБА_1 03 лютого 2023 року о 19 год. 55 хв. на вул. Личаківська, 175а м. Львів, керував транспортним засобом марки «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
А тому, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обрано йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, що підтверджено копією постанови Личаківського районного суду м.Львова від 15 листопада 2023 року.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2023 року постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 15 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишено без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та фахівця в галузі права ОСОБА_5 - без задоволення.
Як передбачено ч. 6 ст. 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Пунктом 7 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею ст. 1187 ЦК України діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від вини.
Згідно роз`яснень, що містяться в п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, відповідно до ч. 2 ст.1192 ЦК України.
Судом встановлено, що 20.12.2022 року між власником транспортного засобу «Subaru Outback», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 та позивачем був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової вдповідальності власників наземного транспорту № ЕР-212566403, згідно якого забезпеченими є майнові інтереси власника транспортного засобу: «Subaru Outback», н.з. НОМЕР_1 .
ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_4 , в розмірі 48 476,83 грн, що підтверджується платіжним дорученням №ЗР028027 від 10.04.2023.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. п. 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Статтею 108 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», відповідач спричинив дорожньо-транспортну пригоду, його було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП, внаслідок ДТП потерпілому завдано збитки, позивачем здійснено виплату страхових відшкодувань потерпілому, тому до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем відшкодування шкоди не відбулося, переконливих доказів на спростування позиції позивача відповідач суду не надав, викладені позивачем обставини знайшли своє підтвердження, позовна заява ґрунтується на законних підставах та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні в суд з позовом позивачем сплачено 3 328 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №ЗР039969 від 26 березня 2026 року.
А тому, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 3 328 грн 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 48 476,83 грн (сорок вісім тисяч чотириста сімдесят шість гривень вісімдесят три копійки), а також 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень) судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Дата складення тексту рішення суду 18.06.2026 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Мармаш В. Я.
Судове рішення № 137508208, Личаківський районний суд м.Львова було прийнято 18.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 463/3706/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: