Вирок № 137508047, 18.06.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4499/26

Провадження №1-кп/461/533/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 м. Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, внесене 05.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141360000695 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Берегове Закарпатської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженої, працюючої менеджером з продажу «Cosmoplex», раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 04.06.2026 приблизно о 20.10 год., перебуваючи у приміщенні магазину «OYSHO», розташованого в торговому центрі «Форум Львів», що за адресою: м. Львів, вул. Під Дубом, 7Б, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного безпідставного збагачення, вважаючи, що її дії є непомітними для сторонніх осіб, таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, виконала дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме взяла товар, що належить магазину «OYSHO», який відноситься до ТОВ «Індітекс Україна» (код ЄДРПОУ 35534116), а саме: купальник (низ) вартістю 832,50 грн, купальник (верх) вартістю 1082,50 грн, бюстгальтер (майка) вартістю 1249 грн, сандалі вартістю 832,50 грн, після чого сховала зазначені речі до сумки та попрямувала до виходу з магазину, не маючи наміру оплачувати їх, однак кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки її дії були викриті працівниками магазину.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, визнала, повністю підтвердила фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Надала пояснення про те, що вчинила кримінальне правопорушення у зв`язку необдуманістю свого вчинку. Просила, щоб їй надали можливість розрахуватися за товар, однак працівники магазину відмовили та викликали поліцію. Зазначила, що неодружена, проживає з матір`ю. Шкодує про вчинене, запевнила, що в майбутньому такого більше не повториться, щиро розкаюється у вчиненому та дуже просить дати їй можливість виправитись.

Від представника потерпілого ТОВ «Індітекс Україна» - ОСОБА_5 надійшла письмова заява про судовий розгляд даного кримінального провадження у його відсутності, при призначені покарання покладається на розсуд суду.

На підставі вимог ст.325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності представника потерпілого.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу.

Оцінивши показання обвинуваченої, які вона надала вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленою із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, оскільки вона вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.

При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ч.1 ст.65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України є тяжким злочином.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченої, її вік, вона з середньою освітою, працює менеджером з продажу «Cosmoplex», має визначене та зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання у м. Києві, неодружена, проживає з матір`ю, не перебуває на обліках у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога, раніше не судима.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.66 КК України, визнає її щире каяття, яке полягало в критичному ставленні до своєї злочинної поведінки, її осуді, у тому числі шляхом повного визнання вини; активне сприяння розкриттю вчиненого кримінального правопорушення, яке полягало в наданні визнавальних показів з самого початку досудового розслідування, добровільній видачі викраденого майна.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.

При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ч.3 ст.68 КК України, яка передбачає, що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу.

Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини, за яких вчинене діяння, відшкодування заподіяної шкоди шляхом повернення викраденого майна, беручи до уваги дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ОСОБА_3 слід визначити покарання на рівні мінімальної межі санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та інші фактичні обставини справи, відшкодування заподіяної шкоди, шляхом повернення викраденого, ставлення обвинуваченої до вчиненого, яка в судовому засіданні щиро розкаялись та обіцяла не допускати в подальшому протиправної поведінки, суд вважає за можливе, застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 статтю 75 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, так як її виправлення можливе без реального відбування покарання.

Саме таке покарання, на думку суду, дасть можливість обвинуваченій оцінити свої дії, стати на шлях виправлення, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме тяжкості злочину та справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання обраний ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05.06.2026 слід до вступу вироку у законну силу - залишити без змін.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт на майно не накладався.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання - 5 /п`ять/ років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_3 на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 /один/ рік, та згідно із ст.76 КК України покласти на неї наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді особистого зобов`язання, до вступу вироку у законну силу - залишити без змін.

Речові докази:

-купальник низ, артикул 0720/408/599, купальник верх, артикул 2440/409/599, бюстгальтер-майку, артикул 5797/904/036, сандалі, артикул 1301/780/040, які передані на відповідальне зберігання представнику магазину «OYSHO», - залишити останньому;

-оптичний «DVD-R» диск із відеозаписами, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при таких.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_6