Ухвала суду № 137507789, 05.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/296/26 1-кс/335/2132/2026

05 червня 2026? ? року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,? ?прокурора ОСОБА_3 ,? ? слідчого ОСОБА_4 ,? ? власника майна? ? ОСОБА_5 ,? ? представника власника майна ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання? захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000061? ? від 09 квітня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 представника? ? власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000061? ? від 09 квітня 2025 року.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 27 травня 2026 року ухвалою слідчого судді Возненсенівського районного суду міста Запоріжжя було накладено арешт на автомобіль марки «BYD LEOPARD Т 13» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 .Розгляд вищезазначеного клопотання проводився без участі володільця майна, що у відповідності до приписів частини 1 статті 174 КПК України є підставою для звернення до суду із клопотанням про скасування накладеного арешту.Так, у відповідності до ухвали суду у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000061 від 09 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 189, частиною 1 статті 209, частиною 3 статті 301 КК України.В ході досудового розслідування, а саме 25.05.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частин 1 статті 209, частини З статті 301 КК України.Необхідність у накладенні арешту на майно орган досудового розслідування мотивує тим, що батько ОСОБА_7 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 09.01.2026, має у своїй власності автомобіль марки «BYD LEOPARD Т13» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

Згідно договору купівлі-продажу від 09.01.2026 ОСОБА_7 , діючи на підставі доручення продавця здійснив продаж вказаного автомобіля ОСОБА_5 , вартість якого згідно договору становить 1 135 139 гривень. У зв`язку із чим припускає що вказаний автомобіль марки «BYD LEOPARD Т13» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , фактично придбаний ОСОБА_7 за грошові кошти одержані злочинним шляхом. Дослідивши надані органом досудового розслідування докази суд прийшов помилкового висновку про необхідність задоволення клопотання пославшись на приписи статей 98 КПК України та пункт 1 частини 1 статті 96-2 КК України.

Фактично третя особа ОСОБА_5 жодного стосунку до кримінального провадження не має, окрім того факту, що його сину ОСОБА_7 повідомили про підозру.

Висновок слідчого суді про те, що транспортний засіб третьої особи може підлягати спеціальній конфіскації та відповідає критеріям статті 98 КПК України ґрунтується на припущеннях.

Вищезазначений транспортний засіб належить та був придбаний ОСОБА_5 07.01.2026 року у місті Одеса, однак не був зареєстрований в той же день, оскільки не працював сервісний центр МВС у зв`язку із чим була оформлена нотаріально посвідчена довіреність де продавець уповноважив його сина - ОСОБА_7 інтереси у сервісному центрі МВС.

Слідчий суддя зазначив в ухвалі, що орган досудового розслідування не знайшов доказів наявності у ОСОБА_5 доходів, що на його думку свідчить про неможливість придбання транспортного засобу.

Однак, зазначені висновки як органу досудового розслідування так і слідчого судді спростовуються наявністю у ОСОБА_5 значних грошових заощаджень на загальну суму 87 870 доларів США (що за курсом НБУ на момент придбання транспортного засобу дорівнювало 3 707 235, 3 міл. грн. ), що підтверджується АТ «ТАСКОМБАНК» та АТ «ПУМБ».

Вважаю, що суд не у повному обсязі дослідив надані слідчим документи, а саме повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 25.05.2026 року де за епізодом вчинення кримінального правопорушення, за частиною 1 статті 209 КК України йому інкримінується легалізація грошових коштів отриманих злочинним шляхом 25.06.2025 року до інкримінованих епізодів за частиною 3 статті 301 КК України, які за версією слідства були вчиненні ним у вересні 2025 року.

За таких обставин перед судом постає питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 209 КК України та версії органу досудового розслідування щодо можливої конфіскації майна у майбутньому.

Інших належних доказів набуття транспортного засобу внаслідок вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення судом не досліджувалось.

У зв`язку з цим він просить слідчого суддю скасувати арешт на автомобіль марки «BYD LEOPARD ТІ3» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27 травня 2026 року.

Власник майна? ? ОСОБА_5 та його представник? ?адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали заяву про скасування арешту з транспортного засобу, вважали, що арешт накладено безпідставно.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просила? ? відмовити у його задоволенні.

Слідчий ОСОБА_4 , у судовому засіданні проти задоволення клопотання про скасування арешту майна заперечував.

Заслухавши пояснення, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до таких висновків.

У провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000061 від 09 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 189, частиною 1 статті 209, частиною 3 статті 301 КК України.

27 травня 2026 року ухвалою слідчого судді Возненсенівського районного суду міста Запоріжжя було накладено арешт на автомобіль марки «BYD LEOPARD Т 13» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 .

Підставами накладення арешту на таке майно було те, що воно відповідає критеріям ст. 98? ? КПК України та? ? пункт 1 частини 1 статті 96-2 КК України.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, якщо існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, перетворення, відчуження.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому слід врахувати, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів) арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування приведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:

- перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;

- з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;

- враховувати, що обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;

- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.

Так, відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, нормами КПК України визначені виключно дві підстави, коли арешт майна має бути скасованим повністю або частково, а саме: якщо відпали підстави його застосування або якщо арешт було накладено необґрунтовано.

Тобто особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У той же час, слідчий суддя зазначає, що представником власника? ?майна, власником майна? ?під час розгляду клопотання про скасування арешту майна не було доведено і до клопотання не було долучено доказів, які б підтверджували, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба.

Так, зі змісту ухвали слідчого судді та пояснень слідчого убачається, що органом досудового розслідування розслідується обставини стосовного того, що ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою з групою осіб у період часу з вересня 2025 року до грудня 2025 року, вчинили ряд злочинів щодо виготовлення з метою збуту і збуту зображень порнографічного характеру через Всесвітню мережу «Інтернет» на сайті за посиланням www.ru.stripchat.com. Крім того, ОСОБА_7 , повідомлено про підозру, у тому, що він маючи умисел на набуття, володіння та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, достовірно знаючи про походження грошових коштів, діючи умисно, у період з травня 2025 року до червня 2025 року вчинив ряд злочинів щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на суму не менше 46 151 долару США, що згідно курсу національного банку України становить 1 919 907 гривень.

Встановлено, що батько ОСОБА_7 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 09.01.2026, має у своїй власності автомобіль марки «BYD LEOPARD Т13» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 .

Згідно договору купівлі-продажу від 09.01.2026 ОСОБА_7 , діючи на підставі доручення продавця здійснив продаж вказаного автомобіля ОСОБА_5 , вартість якого згідно договору становить 1 135 139 гривень.

У зв`язку із чим орган досудового розслідування припускає, що вказаний автомобіль марки «BYD LEOPARD Т13» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , фактично придбаний ОСОБА_7 за грошові кошти одержані злочинним шляхом.

25.05.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 301 КК України.

Отже, аналізуючи надані суду матеріали у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначений вище автомобіль відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості про обставини набуття майна за кошти, ймовірно отримані злочинним шляхом від протиправної діяльності, пов`язаної із незаконним обігом порнографічних матеріалів та легалізацією доходів. Придбання цього майна є безпосереднім результатом (наслідком) операцій з коштами, що мають ознаки злочинного походження, а сам автомобіль виступає матеріальним об`єктом, у який трансформувалися одержані внаслідок злочину доходи в еквіваленті вищевказаних грошових сум.

У зв`язку з викладеним є об`єктивні підстави вважати, що вказаний автомобіль придбаний за грошові кошти, одержані злочинним шляхом і може бути такими, що набутий кримінально протиправним шляхом, а тому в розумінні ст. 98 КПК України є речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, із вищевказаного випливає, що на даному етапі досудового розслідування, зазначений в клопотанні автомобіль повністю відповідає критеріям речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27.05.2026 року, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вищезазначене майно відповідає критеріям речових доказів та може у подальшому підлягати спеціальній конфіскації. Тому не застосування арешту цього майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть його збереженню та можливій спеціальній конфіскації.

Вказаною ухвалою слідчого судді встановлено, що зазначене вище майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025080000000061? ? від 09 квітня 2025 року, у зв`язку з чим слідчий суддя прийшла до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на вказане майно.

Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому 27.05.2026 обґрунтовано накладено арешт на транспортний засіб марки «BYD LEOPARD Т13» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , за наявності правових підстав, визначених ст. 170 КПК України.

У той же час, наразі майно, на яке було накладено арешт у вказаному кримінальному провадженні, не втратило ознак речового доказу, арешт майна необхідний для його збереження, досудове розслідування ще триває.

Разом з тим, слідчий суддя не бере до уваги посилання адвоката ОСОБА_6 на те, що арешт майна накладався за відсутності належних підстав, і на не? ?причетності власника майна до вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, оскільки, як зазначалося вище, відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Між іншого, слід зазначити, що посилання на законність набуття у власність автомобіля, на даному етапі досудового розслідування не впливає на висновок слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, може бути вилучено та арештовано незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому, жодних вагомих доказів, які б дійсно свідчили про необґрунтованість накладення арешту на майно, заявником клопотання надано не було.

Таким чином встановлено, що стороною захисту не доведено, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення вищевказаного кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Крім цього, зняття арешту з майна на даному етапі може зашкодити досягненню завдання кримінального провадження, оскільки транспортний засіб визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому триває.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.

Керуючись ст.ст.170-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна по кримінальному провадженню за № 12025080000000061? ? від 09 квітня 2025 року, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1