Ухвала суду № 137507017, 15.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17006/25

Провадження № 1-кп/643/462/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42024220000000135 від 19.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Салтівського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42024220000000135 від 19.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

Обвинуваченим 12.01.2026 подано до суду клопотання, у якому просив витребувати в уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальним провадженням № 42024220000000135 від 19.07.2024, № 42024220000000136 від 19.07.2024, № 42024220000000137 від 19.07.2024, а саме: відомостей щодо статусу, руху кримінальних проваджень за окремими вкладками «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли», «Зміни», а також додатковими вкладками по кримінальному провадженню: «Реєстрація», «Характеристика КП», «Правопорушники», «Потерпілі», «Збитки», «Наслідки», «Рух», «Файли», «Зміни» у формі роздруківок (скріншотів).

В обґрунтування клопотання обвинувачений зазначив, що під час відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України було виявлено ряд неточностей та розбіжностей в матеріалах кримінального провадження. З витягу з ЄРДР вбачається, що 18.07.2024 у кримінальному провадженні № 42024220000000135 відомості були внесені прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 209 КК України. Крім того, прокурором ОСОБА_3 були внесені відомості до ЄРДР за № 42024220000000136 від 19.07.2024 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України, та за № 42024220000000137 від 19.07.2024 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.

24.07.2027 прокурором ОСОБА_3 було прийнято постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 42024220000000135 від 19.07.2024, № 42024220000000136 від 19.07.2024, № 42024220000000137 від 19.07.2024 в одне провадження.

Постановою про визначення підслідності кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні від 24.07.2024 визначено підслідність у кримінальному провадженні № 42024220000000135 від 19.07.2024 за ч.2 ст. 28, ч.1, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 209 КК України за першим відділом детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у сфері обігу підакцизних товарів БЕБ України.

Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 31.07.2024 доручено здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 42024220000000135 від 19.07.2024 слідчим СУ ГУНП в Харківській області.

Під час досудового розслідування слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 звертався із клопотанням від 18.04.2025 про продовження строку досудового розслідування на ім`я заступника керівника Харківської обласної прокуратури.

ОСОБА_5 під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, про продовження строку дії обов`язків постійно приймав участь разом із іншими особами, які отримували підозри в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження.

Під час відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України стороною захисту не було виявлено в матеріалах будь-яких відомостей про участь у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також будь-яких процесуальних рішень про виділення матеріалів щодо останніх в окреме кримінальне провадження.

Із таких процесуальних рішень сторона захисту мала би змогу перевірити, які саме матеріали виділялися, в оригіналах чи копіях.

З реєстру матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акту, вбачається, що в розділі ІІ «Прийняті процесуальні рішення» не вбачається наявність рішень слідчого або прокурора про виділення матеріалів стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в окреме провадження

Приховування таких відомостей свідчить про наявність маніпуляцій з боку органу досудового розслідування.

Під час відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України стороною захисту було встановлено, що наявна в матеріалах досудового розслідування постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 27.02.2025 не містить підпису слідчого, що, на думку захисника, свідчить про те, що відповідні документи могли виготовлятися не в день їх складання та прийняття.

Також стороною захисту виявлено наявність вимог про витребування документів, здійснених заступником начальника відділу СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , який не внесений до слідчої групи у цьому кримінальному провадженні та відсутній у витягах з ЄРДР.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на положення ч. 3, ч. 4 ст. 290, ст. 22, 26, 93, ч. 5 ст. 214, ст. 315, 350, 370 КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання обвинуваченого, просив його задовольнити, в обґрунтування послався на підстави, викладені у письмовому клопотанні. Також захисник зазначив, що існує чисельна судова практика щодо задоволення аналогічних клопотань судами.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника ОСОБА_4 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, зазначив, що в матеріалах кримінального провадження наявні всі постанови, з якими сторона захисту була ознайомлена в порядку ст. 290 КПК України, надання розширеного витягу не передбачено, підслідність була визначена в порядку ст. 216 КПК України СУ ГУНП в Харківській області .

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані документи, вважає клопотання про витребування документів таким, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, що відповідає положенням ч. 1 ст. 2 КПК України.

За правилами ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом, як це закріплено вимогами ч. 2 ст. 93 КПК України.

Правилами п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України закріплено, що досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направлення до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У частині другій статті 214 КПК України, зокрема, передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

До клопотання про витребування відомостей з ЄРДР додано копію постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 27.02.2025, винесену слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 по кримінальному провадженню № 42024220000000135 від 19.07.2024 (т. 1 а.с.158-161), на якій відсутній підпис слідчого. У підготовчому судовому засіданні судом було досліджено оригінал зазначеної постанови, який міститься у матеріалах кримінального провадження та був наданий прокурором для огляду. Оригінал постанови містить підпис слідчого. Також відомості щодо постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 27.02.2025 слідчого ОСОБА_7 міститься в Реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024220000000135 (п. 25 розділ ІІ).

Також обвинуваченим до клопотання додані: вимога в порядку ст. 93 КПК України, ст.62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (т. 1 а.с.162-163); витяг з ЄРДР (т. 1 а.с.164-165); копія постанови заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Харківській області про створення слідчої групи від 30.01.2025 (т. 1 а.с.166-167); відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.08.2025 (т. 1 а.с.168).

З наданої стороною захисту копії протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 18.07.2025 встановлено, що станом на 24.09.2025 підозрюваний ОСОБА_5 та захисник адвокат ОСОБА_11 факт ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування підтвердили (т. 1 а.с.170-171).

Стороною захисту суду надано роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень копії ухвали судів першої інстанції, якими судами витребувано розширені витяги про рух кримінального провадження, розширений витяг з ЄРДР, відомості та картки про рух кримінальних проваджень, надано тимчасовий доступ до всієї наявної інформації з ЄРДР по кримінальному провадженню, які судом до уваги не приймаються, оскільки не є обов`язковими для суду тієї же інстанції.

Що стосується посилання обвинуваченого у клопотанні на участь у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та про виділення в окреме провадження матеріалів щодо зазначених осіб, суд звертає увагу, що до суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 , інших обвинувачених у обвинувальному акті не зазначено. у Реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024220000000135 відсутні відомості про винесення на досудовому розслідуванні постанов про виділення матеріалів з кримінального провадження.

Відповідно до частини 1 статті 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Аналізуючи доводи сторони обвинувачення щодо витребування відомостей з ЄРДР, зокрема щодо наявності або відсутності відомостей про участь у кримінальному провадженні, процесуальних рішень про виділення матеріалів щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відсутності підпису слідчого на постанові про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 27.02.2025, наявність вимог про витребування документів заступника начальника відділу СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , який не внесений до жодної слідчої групи у цьому кримінальному провадженні і відсутній у витягах з ЄРДР, що, на думку сторони захисту, має значення для з`ясування питання допустимості зібраних доказів і проведених процесуальних дій, суд враховує висновки, викладені в постановах ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зокрема позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 30.11.2021 №644/7203/19.

«Кримінальний процесуальний закон передбачає, що до ЄРДР вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (ч. 5 ст. 214 КПК).

При цьому твердження про необхідність перевірки правильності внесення всіх відомостей до ЄРДР шляхом витребування документів від держателя ЄРДР Офісу Генерального прокурора стороною захисту заявлялось як в суді першої, так і апеляційної інстанції, які дійшли обґрунтованого висновку про те, що у будь-якому разі неналежне ведення ЄРДР не визначає належність і допустимість доказів у провадженні, зібраних органом досудового розслідування, за наявності у провадженні процесуальних документів, які підтверджують законність вчинення процесуальних дій.»

Крім того, в постановах ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05 лютого 2019 року (справа № 607/11498/15-к), 09 вересня 2020 року (справа № 761/2834/15-к), 14 лютого 2022 року (справа № 477/426/17), 15 вересня 2022 року (справа № 168/411/21), Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2019 року (справа № 807/1456/17), висловлена позиція, згідно з якою ЄРДР є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Таким чином, витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує жодних правових наслідків.

У всіх наведених випадках касаційний суд дійшов висновку про те, що певне процесуальне рішення, винесене під час досудового розслідування, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до цього процесуального рішення. Водночас витяг з ЄРДР не може замінити такого процесуального рішення.

Тобто, наявні в ЄРДР відомості є похідними від процесуальних рішень прокурора, вони не можуть бути використані для встановлення або спростування факту винесення або не винесення прокурором певного процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Тому, на думку колегії суддів касаційного суду (постанова Верховного Суду від 11.07.2024 №757/21858/22), неналежне ведення ЄРДР, невідображення в ньому прийнятого під час досудового розслідування процесуального рішення, яким у провадженні, що переглядається касаційним судом, є постанова прокурора про зупинення досудового розслідування, не може свідчити про його об`єктивну відсутність в цілому, оскільки такий реєстр становить собою відповідну інформаційну базу.

«У постанові від 04 жовтня 2021 року (справа № 724/86/20, провадження № 51-1353 кмо21) об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (предметом розгляду якої було питання щодо належної процедури визначення групи слідчих, що здійснюватимуть досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні) зазначила, що відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298, реєстр - це електронна база даних, створена за допомогою автоматизованої системи, до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Таким чином, витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує правових наслідків щодо визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування. Об`єднана палата дійшла висновку про те, що процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Водночас витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні.

Тому, на думку колегії суддів касаційного суду, неналежне ведення ЄРДР, невідображення в ньому прийнятого під час досудового розслідування процесуального рішення, яким у провадженні, яке переглядається касаційним судом, є постанова прокурора про продовження строку досудового розслідування, не може свідчити про його об`єктивну відсутність в цілому, оскільки такий реєстр становить собою відповідну інформаційну базу.»

Аналогічні висновки про те, що неналежне ведення ЄРДР, невідображення в ньому прийнятого під час досудового розслідування процесуального рішення, не може свідчити про його об`єктивну відсутність в цілому, оскільки такий реєстр становить собою відповідну інформаційну базу, містяться також у постановах Верховного Суду від 10.04.2024 по справі № 344/12022/18, від 15.09.2022 по справі № 168/411/21, від 11.07.2024 по справі № 757/21858/22.

Відповідно до п. 4 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення:

реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження;

оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування;

формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування;

аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі;

інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства;

Реєстр не використовується для провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та здійснення державного регулювання.

Крім того, відповідно до п. 1 розділу ІV Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення відомості з Реєстру надаються в порядку та у випадках, встановлених КПК України, у вигляді витягу за формою, наведеною у додатку 6 до цього Положення. Тобто не передбачено надання відомостей з ЄРДР в будь-якому іншому виді (скріншоти, роздруківки) ніж витяг.

Сторона захисту посилаючись на невідображення у витягах відомостей з ЄРДР, не повідомила які саме відомості не відображені у витягах, сформованих слідчім та мають важливе значення.

З огляду на викладене, з урахуванням мети утворення та ведення ЄРДР, суд вважає, що витребування відомостей з ЄРДР за клопотанням обвинуваченого не сприяє досягненню завдання кримінального провадження, оскільки зазначені відомості не можуть вплинути на захист особи від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечити швидкий, повний та неупереджений судовий розгляд із застосуванням належної правової процедури.

Керуючись ст. 22,93,350,369-372 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про витребування відомостей з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань по кримінальним провадженням № 42024220000000135 від 19.07.2024, № 42024220000000136 від 19.07.2024, № 42024220000000137 від 19.07.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 18 червня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1