Ухвала суду № 137506083, 18.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6063/26

УХВАЛА

18 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про застосування заходів процесуального примусу в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить суд:

- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення відомостей у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів за заявами про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з обліку від 08.01.2026, від 27.01.2026 та від 28.01.2026 протиправною;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення мене з обліку у зв`язку з визнання непридатним до військової служби на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" згідно ст. 21А графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року;

- визнати протиправним постановку (взяття) ІНФОРМАЦІЯ_5 мене на облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 09.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати сплату судового збору у розмірі 798,72 грн.

11.03.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі від 09.03.2026 року.

Ухвалою від 12.03.2026 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/6063/26 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.

До суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, просить суд вирішити питання щодо ІНФОРМАЦІЯ_6 як належного відповідача. У відзиві відповідач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок), яким реалізовано механізм автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України. Відповідно до п.17 вищезазначеного Порядку взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 13 і 14 цього Порядку, здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК та СП) за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстроване/не задеклароване, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил. Крім того, відповідно до абз.2 п.7 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 Генеральний штаб Збройних Сил встановлює особливості ведення військового обліку територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 автоматично, рішенням вищого штабу, зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 .

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що зважаючи на реєстрацію 24.07.2018 р. місця проживання, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2026/00223896 від 11.02.2026 р., неможливим є взяття його на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 , адже, за наявності реєстрації місця проживання, навіть у разі автоматичного взяття на облік воно могло бути здійснене виключно за належним територіальним принципом (м. Одеса), тобто за ІНФОРМАЦІЯ_8 . Враховуючи, що процедура автоматичного взяття на облік повинна базуватися на актуальних відомостях Державної міграційної служби, які чітко визначають місце проживання в м. Одесі з 24.07.2018 р., будь-яке посилання на «автоматизм» процедури взяття на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 (інший регіон), на думку позивача, є неможливим як з юридичної точки зору, адже порушує п. 17 Порядку, на який посилається відповідач, так і з фактичної точки зору, адже програмне забезпечення не могло технічно проігнорувати відомості з Державної міграційної служби та ініціювати реєстрацію в іншому регіоні ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ).

Також позивач вказує, що відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932, що затверджує Порядок, експериментальний проект реалізується протягом року з дня набрання чинності цією Постановою, а отже, враховуючи, що згідно ч. 1, 5 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування в газеті "Урядовий кур`єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законом, що було здійснено публікацією документа в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» № 171 від 23.08.2024, про що зазначено в Базі даних "Законодавство України" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/932-2024- %D0%BF), строк дії експериментального проекту закінчився 24.08.2025 року. Позивач вказує, що взяття його на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 відбулося в періоді між 22.12.2025 та 27.01.2026, що підтверджується сформованими у мобільному додатку «Резерв-плюс» електронними військово-обліковими документами о 23:03 від 22.12.2025 (де зафіксовано взяття на облік у ІНФОРМАЦІЯ_10 ) та о 22:02 від 27.01.2026 (де зафіксовано взяття на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 ), п. 17 Порядку вже не був чинним та не діяв на момент виникнення спірних правовідносин, внаслідок чого посилання на п. 17 Порядку ІНФОРМАЦІЯ_7 є безпідставним, і що підтверджує, на думку позивача, юридичну неможливість взяття його на облік у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Ухвалою від 24.04.2026 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 докази по справі, а саме: інформацію про дату взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в ІНФОРМАЦІЯ_5 ; інформацію про підстави взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та подальше його перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , враховуючи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , згідно відомостей про особу наданих з відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби з 24.07.2018 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 19.05.2026 року повторно витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 докази по справі, а саме: інформацію про дату взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в ІНФОРМАЦІЯ_5 ; інформацію про підстави взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та подальше його перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , враховуючи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , згідно відомостей про особу наданих з відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби з 24.07.2018 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

28.05.2026 року до суду від позивача надійшло клопотання про застосування до ІНФОРМАЦІЯ_2 штраф згідно ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку зі неповідомленням суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Суд зазначає, що копія ухвали суду про витребування доказів від 19.05.2026 року була 20.05.2026 року о 17.20 год. доставлена до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, станом на 18.06.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_5 вимоги ухвали суду від 19.05.2026 року про витребування доказів невиконанні, про неможливість подати докази, які витребовує суд, або неможливість подати витребувані докази у встановлені строки, суду не повідомлено.

Згідно положень ст. ст. 124, 129 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року № 16- рп/2009).

Відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 КАС України).

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 КАС України).

Так, станом на момент винесення даної ухвали, вимоги ухвали про повторне витребування доказів не виконані, причини невиконання суду не повідомлено.

Таким чином безпідставне ненадання суду витребуваних доказів та неповідомлення про причини їх неподання свідчать про створення перешкод у здійсненні судочинства, що зумовлює необхідність вживати заходи процесуального примусу.

Згідно ч. 4 ст. 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з статтею 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 145 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є, крім інших, штраф.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч. 5 ст. 149 КАС України).

Враховуючи неповідомлення суду про неможливість подати докази, повторно витребувані судом, та неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень в порядку та у строки, встановлених судом, тим самим перешкоджаючи всебічному, повному та об`єктивному розгляду справи, беручи до уваги невиконання ухвал cуду від 24.04.2026 року та від 19.05.2026 року, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів процесуального примусу шляхом стягнення в дохід Державного бюджету України суми штрафу у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 року, який дорівнює 3328,00 грн., розмір штрафу складає 3328,00 грн.

Звернути увагу відповідача, що згідно з ч.3 ст.145 КАС України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 144, 149, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Застосувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 заходи процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини другої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України в розмірі 3328,00 грн.

Стягнути в дохід Державного бюджету України із ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог ч.5 ст.149 КАС України.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржник: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Строк пред`явлення цієї ухвали до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.

Попередити ІНФОРМАЦІЯ_5 , що відповідно до ч. 6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Г. В. Лебедєва