Рішення № 137505962, 18.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/4857/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

секретаря судового засідання - Крилова Я.А.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Фоміна А.І. (за ордером),

представника відповідача - Порохової А.Є. (на підставі виписки з ЄДРПОУ),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 20 лютого 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці, в якому позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Одеської митниці №174- дс від 31.10.2025 про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 у виді догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Одеської митниці Андрія Колівера «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 » №189-дс від 26.12.2025, котрим ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці.

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Одеської митниці Віталія Зварича «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » №59-о від 27.01.2026, котрим ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці;

- поновити ОСОБА_1 на державній службі та на посаді головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці з 27.01.2025, або на посаді, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено;

- поновити дію контракту про проходження державної служби №47 від 13.01.2025, що укладений між ОСОБА_1 та Одеською митницею;

- стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної Митної Служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.01.2026 по дату набрання рішенням по справі законної сили з вирахуванням обов`язкових податків і зборів.

Позиція позивачки обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що Наказом Одеської митниці від 13.01.2025 №71-о ОСОБА_1 з 13.01.2025 переведено на посаду головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці. Наказами Одеської митниці №4410-о від 13.02.2025 та №1086-о від 19.05.2025 на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків за посадою заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці. 06.07.2025 ОСОБА_1 пройшла спецперевірку, ініційовану Одеською митницею. Буд-яких зауважень щодо роботи ОСОБА_1 не було, будь-яких порушень в роботі не виявлено. З урахуванням наступних дій відповідача щодо виявлення порушень в роботі ОСОБА_1 , поведінка відповідача є непослідовною та суперечливою.

Наказом Одеської митниці №174-дс від 31.10.2025 ОСОБА_1 оголошено догану. Із вказаним наказом ОСОБА_1 не була ознайомлена відповідно до вимог закону України «Про державну службу». Позивачка вважає дисциплінарне стягнення у вигляді догани протиправним, посилаючись на формальний та неповний характер проведеного дисциплінарного провадження. Зокрема, зазначає, що підставою для його ініціювання став лист ДБР, який фактично містив лише запит на надання характеристики, без відомостей про порушення службових обов`язків. Крім того, у матеріалах дисциплінарної справи були допущені неточності щодо спеціального звання та відомостей про нагороди позивачки, що, на її думку, свідчить про поверхневість перевірки.

Позивачка вважає протиправним наказ про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, посилаючись на відсутність у її діях складу дисциплінарного проступку та неповне з`ясування дисциплінарною комісією фактичних обставин. Зазначає, що висновки дисциплінарної комісії щодо несвоєчасного направлення повідомлень за результатами пост-митного контролю та ненадсилання повідомлень за результатами доперевірочного аналізу не враховують особливостей функціонування модуля «Митні перевірки» АСМО «Центр» ЄАІС, який перебував у тестовому режимі та працював із технічними збоями. На її думку, окремі порушення строків були зумовлені саме технічними причинами, про які повідомлялося керівництву. Крім того, позивачка стверджує, що у період з 01.01.2025 по 06.08.2025 була єдиним працівником відділу, який здійснював пост-митний контроль та працював із зазначеним модулем, що свідчило про значне службове навантаження. Також вона зазначає, що в окремих справах лише вносила документи до системи, тоді як завершення відповідних митних формальностей залежало від інших структурних підрозділів. Позивачка наголошує, що після внесення змін до Митного кодексу України з 19.04.2025 окремі методичні рекомендації, на які посилалася дисциплінарна комісія, втратили актуальність, а програмне забезпечення не дозволяло автоматично надсилати повідомлення декларантам у випадках, коли доперевірочний аналіз не міг бути проведений через ненадання документів. Також вона вказує, що не могла впливати на технічну справність програмного забезпечення, оскільки його супровід та усунення недоліків не входили до її посадових обов`язків. На її думку, дисциплінарна комісія не врахувала попередню бездоганну службу, відсутність дисциплінарних стягнень та позитивні результати оцінювання службової діяльності.

Окрім цього, позивачка посилається на порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, зазначаючи, що під час ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи на них уже була резолюція керівника про згоду з пропозиціями дисциплінарної комісії, що, на її думку, свідчить про упередженість прийнятого рішення. Також вона стверджує, що з наказом про оголошення догани її належним чином не ознайомили.

Щодо позовних вимог про скасування наказів про звільнення. На обґрунтування позовних вимог у цій частині позивачка зазначає, що дисциплінарне провадження щодо неї було ініційовано на підставі доповідної записки відділу з питань запобігання та виявлення корупції Одеської митниці, зміст якої фактично відтворює відомості з повідомлення про підозру та ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На думку позивачки, дисциплінарна комісія безпідставно поклалася на викладені правоохоронними органами обставини, не маючи у своєму розпорядженні матеріалів кримінального провадження, повного тексту повідомлення про підозру чи судового рішення, та фактично дійшла висновку про доведеність її вини у вчиненні кримінального правопорушення, перебравши на себе повноваження суду.

Позивачка також стверджує, що наведені у поданні дисциплінарної комісії твердження про одержання неправомірної вигоди за нестворення перешкод під час митного контролю не відповідають її службовим повноваженням, оскільки вона працювала у підрозділі, який здійснював виключно постмитний контроль після завершення митного оформлення, а тому не мав можливості впливати на процес митного оформлення товарів.

Крім того, позивачка вказує, що за результатами дисциплінарного провадження наказом від 26.12.2025 № 189-дс до неї застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення, а в подальшому видано накази про припинення державної служби. При цьому, за твердженням позивачки, із наказом про застосування дисциплінарного стягнення її у встановленому законом порядку ознайомлено не було.

Оскаржений наказ Одеської митниці №189-дс від 26.12.2025, котрим ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення винесений на підставі п.4 ч.1 ст.83, п.4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу». Підставами видання даного наказу стало подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи та матеріали дисциплінарної справи. Оскаржуваний наказ ґрунтується лише на підставі висновків, викладених в доповідній записці, та поданні, зміст яких фактично відтворює обставини кримінального провадження по факту проведення обшуку на робочому місці ОСОБА_1 та вручення їй підозри за ч.3 ст.368 КК України, тобто не містить окремо від кримінального провадження конкретних обставин дій, бездіяльності і позивачки з відповідними доказами порушення нею службових обов`язків.

Позивачка звертає увагу суду на наступне: відповідно до позиції Верховного Суду, викладену у постановах від 27.11.2019 у справі №815/4824/13-а (адміністративне провадження №К/9901/20746/18) та від 07.08.2019 у справі №808/7058/14(адміністративне провадження №К/9901/10977/18), де суд вказує, що наявність лише факту порушення відносно позивача кримінальної справи, не може бути достатньою підставою для звільнення його із займаної посади за порушення присяги державного службовця; недопустимо перейняття дисциплінарною комісією на себе повноваження кримінального суду, та констатування начебто отримання позивачкою неправомірної вигоди; висновки відповідача ґрунтуються виключно на відомостях, отриманих дисциплінарною комісією Одеської митниці під час дослідження повідомлення про підозру від 07.08.2025 (за матеріалами кримінального провадження №62025000000000737 від 18.07.2025, а також ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13.08.2025 про відсторонення від посади у справі №757/37966/25-к) дисциплінарною комісією не вжито заходів щодо об`єктивного встановлення обставин, допущено процедурні порушення, а висновки побудовані на припущеннях.

На думку позивачки, дисциплінарна комісія не здійснила самостійного та об`єктивного встановлення обставин можливого дисциплінарного проступку, а фактично відтворила викладені правоохоронними органами обставини та зробила висновок про її винуватість у вчиненні корупційного злочину. Позивач вважає, що таким чином комісія перебрала на себе повноваження суду, тоді як сам факт повідомлення про підозру або здійснення кримінального провадження не є достатньою підставою для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення.

Також позивачка стверджує, що у матеріалах дисциплінарного провадження відсутні належні та самостійно встановлені докази порушення нею службових обов`язків, а висновки комісії побудовані на припущеннях і матеріалах кримінального провадження. При цьому вона наголошує, що її посадові повноваження були пов`язані із здійсненням постмитного контролю після завершення митного оформлення, тому вона не мала можливості створювати перешкоди під час митного оформлення товарів у спосіб, зазначений у матеріалах дисциплінарної справи.

На переконання позивачки, відповідач не довів належними та допустимими доказами факт вчинення нею дисциплінарного проступку, не забезпечив повного й об`єктивного дослідження обставин справи та допустив порушення процедури дисциплінарного провадження, у зв`язку з чим накази про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення та про припинення державної служби підлягають скасуванню.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач - Одеська митниця заперечує проти задоволення позову та вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в їх задоволенні, посилаючись в цілому на те, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду державної служби - головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці та виконуючи обов`язки заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, є посадовою особою Одеської митниці, а також відповідно до положень ст. 569 МКУ є державним службовцем, одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює установлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій митного органу, є суб`єктом дисциплінарного проступку, визначеного положеннями ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу».

Суб`єктивна сторона дисциплінарного проступку державного службовця характеризується виною. Дисциплінарна комісія зазначила, що дисциплінарний проступок ОСОБА_1 характеризується наявністю вини у формі умислу. Об`єктом дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1 є службові обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 6, 7, 8, 9 та останнього абзацу частини першої 1 статті 8 Закону України «Про державну службу», підпункту 3.1.1., підпункту 3.1.3., підпункту 3.12., підпункту 4.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктами 3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, пунктами 5 та 10 Контракту про проходження державної служби від 13.01.2025 № 47 та пункт 10 Посадової інструкцію заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером 27.12.2024 (починає діяти 29.12.2024), обов`язки якого вона виконувала на час скоєння проступку. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1 , полягає у неналежному виконанні посадових обов`язків, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8, 9 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», підпункту 3.1.1., підпункту 3.1.3., підпункту 3.12., підпункту 4.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктами 3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, пунктами 5 та 10 Контракту про проходження державної служби від 13.01.2025 № 47, пункт 10 Посадової інструкцію заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером 27.12.2024 (починає діяти 29.12.2024), обов`язки якого вона виконувала на час скоєння проступку. Наслідками дисциплінарного проступку, вчиненого ОСОБА_1 є порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби.

Згідно з вимогами пунктів 31 та 32 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, ОСОБА_1 було запрошено на засідання дисциплінарної комісії для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження шляхом надіслання листа від 27.11.2025 № 20-01/12- 01/57850 на адресу електронної пошти, зазначеної в особовій картці державного службовця, для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Дисциплінарне провадження було проведено за участі ОСОБА_1 та її представника.

Комісія дійшла висновку, що встановлені під час здійснення дисциплінарного провадження факти свідчать про порушення ОСОБА_1 державного службовця в частині сумлінного і професійного виконання нею своїх посадових обов`язків (пункт 7 частини першої статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889 «Про державну службу»), тобто вчинення дисциплінарного проступку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону. Комісією, у відповідності до частини другої статті 67 Закону України «Про державну службу», враховано в якості обставини, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 неодноразові заохочення керівництвом митних органів та «відмінний» висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Одеської митниці за 2024 рік.

Комісією, у відповідності до частини четвертої статті 67 Закону України «Про державну службу», встановлено, що обставинами, що обтяжують дисциплінарну відповідальність ОСОБА_1 є наявність дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани (наказ Одеської митниці № 174-дс від 31.10.2025) та вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп.

На підставі вищевикладеного, за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8, 9 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», підпункту 3.1.1., підпункту 3.1.3., підпункту 3.12., підпункту 4.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктами 3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, пунктами 5 та 10 Контракту № 47, пункт 10 Посадової інструкцію заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером 27.12.2024 (починає діяти 29.12.2024), обов`язки якого вона виконувала на час скоєння проступку, порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби, наказом Одеської митниці № 189-дс від 26.12.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 » застосовано до головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби та припинено 27.01.2026 державну службу, відповідно до наказу Одеської митниці №59-0 від 27.01.2026.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Зазначеною ухвалою також витребувати у Одеської митниці належним чином засвідчені копії наступних доказів: належим чином засвідчену копію матеріалів дисциплінарної справи ОСОБА_1 , в повному обсязі; копію наказу начальника Одеської митниці Андрія Колівера "Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 " №189-дс від 26.12.2025; копію наказу в.о.начальника Одеської митниці Віталія Зварича "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " №59-о від 27.01.2026; копію контракту про проходження державної служби №47 від 13.01.2025, що укладений між ОСОБА_1 та Одеською митницею; копію довідки про розмір середньої звробітної плати, яку було нараховано та виплачено ОСОБА_1 , за останні два місяці, які передують наказу про звільненню з посади. Зобов`язано відповідача надати витребувані судом документи у строк до 12 березня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року витребувати у Одеської митниці інформацію щодо штатної посади ОСОБА_1 , чи обіймають посаду головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту, чи є зазначена посада вакантною або заміщеною іншою особою. Зобов`язано відповідача надати витребувані судом документи у строк до 12 березня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

12 березня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

12 березня 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

12 березня 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

17 березня 2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

17 березня 2026 року від позивача до суду надійшла заява про залишення без задоволення заяву Одеської митниці про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської митниці без розгляду.

17 березня 2026 року від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у судовому засіданні за участю позивача та її представника.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. В задоволенні заяви представника Одеської митниці про залишення позову без розгляду - відмовлено.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року заяву Одеської митниці - задоволено частково. Заяву ОСОБА_1 - задоволено.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та припинення про припинення державної служби, поновлення на посаді вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті. Призначено перше судове засідання на 26 березня 2026 року о 12 год. 00 хв.

24 березня 2026 року від відповідача до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив).

26 березня 2026 року від відповідача до суду надійшло додаткові письмові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року продовжити розгляд справи за позовом за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними дій та скасування наказу про звільнення з публічної служби в порядку загального позовного провадження. Призначено по справі підготовче засідання на 06 травня 2026 року об 11 год. 00 хв.

13 квітня 2026 року від відповідача до суду надійшла заява про залучення документів.

06 травня 2026 року від позивача до суду надійшла заява про надання письмових пояснень та долучення письмових доказів.

13 травня 2026 року від відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

13 травня 2026 року від відповідача до суду надійшла заява про виклик та допит у якості свідка начальника управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_6 .

У підготовчому судовому засіданні 14 травня 2026 року приєднано до матеріалів справи додаткові пояснення та задоволено заяву про виклик та допит свідка ОСОБА_6 .

За результатом розгляду питання про відсутність інших доказів за предметом позову, та поважних підстав їх ненадання. Судом поставлено на обговорення питання щодо можливості закінчення підготовчого провадження, враховуючи вирішення всіх питань, передбачених ч. 2 ст. 180 КАС України, а також положення ст.ст. 163-165 КАС України, у межах строків підготовчого провадження розгляду справи. Представники сторін не заперечували проти його закінчення.

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними дій, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії.

Призначено справу до судового розгляду по суті на 21 травня 2026 року о 10 год. 30 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30.

04 червня 2026 року від відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

11 червня 2026 року від відповідача до суду надійшла заява про долучення письмових доказів.

Станом на 18 червня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, допитавши свідків, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивачки та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Наказом Одеської митниці від 13.01.2025 року №71-о ОСОБА_1 з 13.01.2025 року переведено на посаду головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці.

В ході проведення перевірки Комісія встановила, що метою посади, яку обіймає ОСОБА_1 , відповідно до посадової інструкції головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером 27.12.2024 року (починає діяти 29.12.2024), є здійснення контролю шляхом аналізу зовнішньоекономічних операцій, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів та проведення пост-митного контролю.

З посадовою інструкцією головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером 27.12.2024 року (починає діяти 29.12.2024), ОСОБА_1 ознайомлена 13.01.2025 року.

Наказами Одеської митниці від 13.02.2025 року № 441-о «Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_1 » та від 19.05.2025 року № 1086-о «Про покладання виконання обов`язків на ОСОБА_1 » на головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці в період з 13.02.2025 року по 12.05.2025 року та з 19.05.2025 року по 13.08.2025 року відповідно.

Комісія встановила, що метою посади заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером 27.12.2024 року (починає діяти 29.12.2024), є організація здійснення Відділом митного контролю шляхом аналізу зовнішньоекономічних операцій, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів та проведення пост-митного контролю.

З посадовою інструкцією заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером 27.12.2024 року (починає діяти 29.12.2024), Ірина Коваленко ознайомлена 13.02.2025 року.

Щодо наказу начальника Одеської митниці №174-дс від 31.10.2025 року про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 у виді догани, судом встановлено наступне.

Згідно з наказом Одеської митниці від 07.10.2025 року № 167-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» на підставі доповідної записки управління проведення митного аудиту від 26.09.2025 № 19/19-01/4767 порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_1 .

Метою проведення дисциплінарного провадження було визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Початок формування дисциплінарної справи 09.10.2025 року, закінчення формування дисциплінарної справи 24.10.2025 року, строк формування 16 календарних днів.

Дисциплінарною комісією (далі - Комісія) з розгляду дисциплінарної справи розглянуто відомості, зазначені в доповідній записці управління проведення митного аудиту від 26.09.2025 року № 19/19-01/4767, відповідно до якої управлінням проведення митного аудиту Одеської митниці, з урахуванням листа старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Віталія Бойка від 15.08.2025 № 10-2-05-01-20050, щодо ознак невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, недотримання вимог чинного законодавства України здійснено аналіз роботи головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці.

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи за результатами здійснення дисциплінарного провадження, порушеного наказом Одеської митниці від 07.10.2025 № 167-де «Про порушення дисциплінарного провадження» стосовно головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці Ірини Коваленко встановлені порушення законодавства України з питань митної справи.

ОСОБА_1 під час проведення пост-митного контролю встановлено, що за митними деклараціями від 01.02.2025 № 25UA50050000320805 (справа 4011), від 01.02.2025 № 25UA50050000319105 (справа 4010), від 20.01.2025 № 25UA50050000161900 (справа 3998), від 20.11.2024 № 24UA50050003941700 (справа 3306), від 18.11.2024 № 24UA50037000618700 (справа 3116), від 13.11.2024 № 24UA50002000951300 (справа 3109), від 14.11.2024 № 24UA5005000387313 (справа 3091), від 14.11.2024 № 24UA50050003872802 (справа 3089) було проставлено відмітки про завершення пост-митного контролю, але повідомлення про результати надіслано декларантам з порушенням терміну.

У ході проведення ОСОБА_1 доперевірочного аналізу встановлено, що за митними деклараціями від 24.08.2023 № 23UA50050002953515 (справа 121), від 21.07.2023 № 23UA50050002505008 (справа 120), від 08.07.2023 № 23UA50050002349404 (справа 119), від 17.06.2023 № 23UA50050002078400 (справа 117), від 22.11.2023 № 23UA50058000030800 (справа 116), від 27.02.2024 № 24UA50002000175700 (справа 426), від 20.02.2025 №25UA50002000143601 (справа 371), від 03.02.2025 № 25UA50002000095910 (справа 370), від 23.08.2022 № UA500500/2022/028832 (справа 125), від 28.09.2023 № 23UA50050003434201 (справа 123) не було надіслано декларантам повідомлення про результати доперевірочного аналізу.

Такі повідомлення про результати доперевірочного аналізу були сформовані та 13.08.2025 направлені на адресу декларантів вже іншими посадовими особами управління.

У своєму поясненні від 31.10.2025 року б/н перед притягненням до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 поважних причин неналежного виконання своїх посадових обов`язків не зазначила.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку.

Наказом Одеської митниці № 174-дс від 31.10.2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 » за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, передбачених пунктами 1, 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», своїх посадових обов`язків, передбачених пунктом 5 розділу 3 посадової інструкції заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, затвердженої 27.12.2024 в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером, пунктом 2 розділу 3 посадової інструкції головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, затвердженої 27.12.2024 в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером, що призвело до порушення пунктів 1, 2 розділу IV Методичних рекомендацій щодо алгоритму дій посадових осіб митних органів у напрямі здійснення пост-митного контролю, затверджених наказом Державної митної служби України від 22.12.2023 № 979, наказано застосувати до головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани. Датою притягнення до дисциплінарної відповідальності вважати перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.

Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи від 24.10.2025 № 19-02/10-01/52549, матеріали дисциплінарної справи, пояснення ОСОБА_1 від 31.10.2025 б/н.

Щодо наказу начальника Одеської митниці № 189-дс від 26.12.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, судом встановлено наступне.

Згідно з наказом Одеської митниці від 13.11.2025 року № 176-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» із продовженням строку здійснення дисциплінарного провадження та строку формування дисциплінарної справи наказом Одеської митниці від 28.11.2025 № 180-дс, на підставі резолюції начальника Одеської митниці до доповідної записки відділу з питань запобігання та виявлення корупції Одеської митниці від 05.11.2025 року № 09/09-54491 порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_1 .

Метою проведення дисциплінарного провадження було визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Початок формування дисциплінарної справи 19.11.2025 року, закінчення формування дисциплінарної справи 18.12.2025 року, строк формування 30 календарних днів.

За результатами здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці дисциплінарною комісією в цілому встановлено наступне.

Відповідно до доповідної записки відділу з питань запобігання та виявлення корупції Одеської митниці від 05.11.2025 № 09/09/54491 вбачається, що 06.08.2025 близько 18 год, на території АЗС «VST», за адресою: м. Одеса, вул. Архітекторська, 26 а, під час отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, співробітниками Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань викрито та затримано ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, яка на той час виконувала обов`язки заступника начальника цього ж відділу. На робочому місці останньої проведений обшук. 07.08.2025 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, з метою отримання неправомірної вигоди використовувала своє службове становище, можливості пов`язані із займаною посадою, службовий авторитет митного органу, недобросовісно, несумлінно виконувала посадові обов`язки заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, а саме використовувала своє службове становище в приватних інтересах задля отримання неправомірної вигоди за нестворення перешкод під час митного контролю товарів, які ввозяться на митну територію України суб`єктами зовнішньо-економічної діяльності ТОВ «СМАРТ ТРЕК» та ТОВ «ТРАНСГЛОБУС», які мають недоплату сум митних платежів та значні не надходження до державного бюджету України.

Обіймаючи посаду державної служби, а саме: головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління 2 проведення митного аудиту Одеської митниці та виконуючи обов`язки заступника начальника цього відділу, ОСОБА_1 використала своє службове становище та надані їй повноваження задля власної вигоди та незаконного збагачення, отримуючи доходи із незаконних джерел.

Такі діяння, вчинені ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків, суперечать інтересам Одеської митниці, як відокремленого структурного підрозділу Державної митної служби України, так і Державної митної служби в цілому.

Недобросовісне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків у поєднанні зі зневажливим, недбалим ставленням до них, зокрема, та до завдань, що стоять перед державною службою загалом, свідчить про порушення Присяги державного службовця.

У своєму поясненні перед притягненням до дисциплінарної відповідальності від 25.12.2025 б/н ОСОБА_1 свою вину у скоєнні дисциплінарного проступку не усвідомила та не визнала.

Наказом Одеської митниці № 189-дс від 26.12.2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 » за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8, 9 частини першої статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», порушення підпунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3 Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктів 3, 5 Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, завдань, визначених пунктами 5 та 10 Контракту про проходження державної служби від 13.01.2025 № 47, пункту 10 розділу 3 посадової інструкції заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером 27.12.2024, порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби та унеможливлює подальше виконання нею посадових обов`язків, наказано притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_1 , визначивши датою притягнення до дисциплінарної відповідальності перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності.

Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи від 18.12.2025 року № 20-01/20-01/62574, матеріали дисциплінарної справи, пояснення ОСОБА_1 від 25.12.2025 року б/н, витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності Пенсійного фонду України від 19.12.2025 року № 19932528-2037003725-1.

Наказом №6-о від 05.01.2026 року Одеської митниці за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8, 9 частини першої статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», порушення підпунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3 Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктів 3, 5 Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, припинено 05.01.2026 року державну службу ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці та звільнено її із займаної посади у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з пунктом 4 частини першої статті 83, пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу».

Підстава: наказ Одеської митниці від 26.12.2025 року № 189-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 », листки тимчасової непрацездатності від 19.12.2025 року № 19932528- 2037003725-1, від 27.12.2025 року № 19932528-2037211720-2.

Наказом 10-о від 06.01.2026 року Одеська митниця скасувала як нереалізований наказ Одеської митниці від 05.01.2026 року № 6-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Підстава: листок тимчасової непрацездатності від 05.01.2026 року № 20313970-2037436547-1.

Згідно з наказом Одеської митниці № 59-о від 27.01.2026 року «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», на підставі наказу Одеської митниці від 26.12.2025 року № 189-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 », припинено 27.01.2026 року державну службу ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці та звільнено її із займаної посади у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з пунктом 4 частини першої статті 83, пунктом 4 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу».

Вважаючи протиправними спірні накази, позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проходження служби в митних органах визначається главою 79 Митного кодексу України (далі - МКУ).

Відповідно до частини першої та частини третьої статті 569 МКУ, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 МКУ, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріальнотехнічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Нормативно-правовим актом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, є ЗУ «Про державну службу».

Відповідно до частини першої статті 1 ЗУ «Про державну службу», державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно з частиною другою статті 1 ЗУ «Про державну службу», державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно зі статтями 8, 62 Закону України «Про державну службу» серед основних обов`язків державного службовця визначено:

- дотримання Конституції та законів України; - дотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки;

- забезпечення в межах наданих повноважень ефективного виконання завдань і функцій державних органів; - сумлінне і професійне виконання свої посадових обов`язків;

- виконання рішень державних органів, наказів (розпоряджень), доручень керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; - додержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

- недопущення вчинків, несумісних із статусом державного службовця, тощо.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби у цих органах.

Одеська митниця, яка утворена наказом Держмитслужби від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, діє відповідно до Конституції України, МКУ, інших законодавчих і нормативно-правових актів та на підставі Положення про Одеську митницю, затвердженого наказом Держмитслужби від 29.10.2020 № 489 «Про затвердження положень про територіальні органи Держмитслужби» (далі - Положення № 489).

Відповідно до пункту 1 Положення № 489, Одеська митниця (далі - Митниця) є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Державної митної служби України як її відокремлений підрозділ. Зоною діяльності митниці є територія Одеської області, Україна.

Згідно з підпунктом 8 пункту 11 Положення № 489, начальник Одеської митниці в межах делегованих повноважень Держмитслужби затверджує положення про структурні підрозділи Митниці і посадові інструкції працівників, призначає на посаду та звільняє з посади, в тому числі покладає виконання обов`язків за вакантними посадами, керівників структурних підрозділів та їх заступників.

На виконання вищевказаних норм Положення № 489, в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером наказом від 27 грудня 2024 року № 88 затверджено Положення про управління проведення митного аудиту Одеської митниці (далі - Положення про управління).

Відповідно до положень Управління та його структурні підрозділи у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Положеннями про Державну митну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (зі змінами), Положенням про Одеську митницю, затвердженим наказом Держмитслужби від 29.10.2020 № 489, Розподілом основних функцій, які виконують структурні підрозділи митниць, затвердженим наказом Держмитслужби від 03.05.2024 № 574 (із змінами), положеннями про свої структурні підрозділи, розпорядчими документами Держмитслужби, митниці.

Основними завданнями Управління є:

1. забезпечення та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи та в межах повноважень, визначених законом, законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, після завершення операцій з митного контролю;

2. забезпечення та здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань митної справи шляхом організації та проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митої справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати у повному обсязі митних платежів, і зустрічних звірок та пост-митного контролю;

3. організація та контроль за визначенням у передбачених Митним та Податковим кодексами України випадках суми податкових та грошових зобов`язань платників податків;

4. організація та застосування до платників податків передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог законодавства з питань митної справи та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу (крім штрафних санкцій за адміністративне правопорушення, передбачених розділом XVIII Митного кодексу України, та штрафів за несвоєчасне подання декларацій);

5. організація проведення пост-митного контролю із залученням профільних структурних підрозділів митниці.

Управління очолює начальник, якого призначає на посаду та звільняє з посади керівник митниці.

Начальник Управління має заступника начальника управління - начальника відділу відповідно до затвердженого штатного розпису, якого призначає на посаду та звільняє з посади керівник митниці.

Працівники Управління призначаються на посади та звільняються з посад керівником митниці в порядку, передбаченому законодавством про державну службу.

Відповідно до пункту 4 розділу IV Положення про управління обов`язки начальника Управління та його заступника визначаються у положеннях про відповідні структурні підрозділи Управління та посадових інструкціях.

Управління складається з відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків, відділу здійснення контролю у невиїзному порядку та відділу здійснення контролю у виїзному порядку.

Положення про відділ доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці затверджено 27.12.2024 в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Колівером.

Основними завданнями відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків Управління є:

1. забезпечення та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи та в межах повноважень, визначених законом, законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;

2. здійснення контролю за дотриманням законодавства України з питань митної справи шляхом організації та проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати у повному обсязі митних платежів та пост-митного контролю;

3. організація та контроль за визначенням у передбачених Митним та Податковим кодексами України випадках суми податкових та грошових зобов`язань платників податків;

4. організація та застосування до платників податків передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог законодавства з питань митної справи та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу (крім штрафних санкцій за адміністративне правопорушення, передбачених розділом XVIII Митного кодексу України, та штрафів за несвоєчасне подання декларацій);

5. організація проведення пост-митного контролю із залученням профільних структурних підрозділів митниці.

Функціональні обов`язки посадових осіб Відділу визначаються їх посадовими інструкціями, розробленими та затвердженими у установленому порядку (п.п.7 п.5 Положення про Відділ).

Згідно Положення про управління проведення митного аудиту (далі - Управління), затвердженого Наказом Одеської митниці від 27.12.2024 № 800, Управління є самостійним структурним підрозділом Одеської митниці, що зокрема здійснює організацію митного контролю шляхом проведення пост-митного контролю та документальних перевірок. Відповідно до положення про відділ доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці є структурним підрозділом Управління Одеської митниці.

Основними посадовими обов`язками головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці є:

- здійснення аналізу зовнішньоекономічних операцій з метою визначення платників податків для проведення документальних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи;

- здійснення контролю за дотриманням законодавства України з питань митної справи шляхом проведення виїзних та невиїзних документальних перевірок платників податків, визначення сум податкових зобов`язань, які приймаються за результатами проведення перевірок;

- підготовка та направлення податкових повідомлень-рішень, які приймаються за результатами проведення документальних перевірок;

- здійснення заходів з проведення документальних перевірок юридичних та фізичних осіб та проведення пост-митного контролю;

- взаємодія із структурними підрозділами, Одеської митниці з питань ініціювання направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності поданих митницям документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, достовірності відомостей, що в них містяться, відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України, або територію вільної митної зони;

- прийняття участі в оцінці надання авторизації/здійснення моніторингу відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації авторизованого економічного оператора, авторизації на застосування спрощень, у тому числі передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, авторизацію на застосування кінцевого використання товарів (в межах компетенції);

- виконання розпорядження й доручення начальника Відділу, Управління, керівництва митниці, керівництва Державної митної служби України, в межах компетенції;

- прийняття участі у заходах щодо підвищення професійного рівня працівників відділу (економічне навчання);

- належне зберігання службових документів, запобігання розголошенню чи несанкціонованому витоку з відділу конфіденційної інформації;

- виконання положення про державну службу, трудового законодавства, правила внутрішнього службового розпорядку, охорони праці та техніки безпеки, правила пожежної безпеки під час виконання службових обов`язків;

- забезпечення належного зберігання службового посвідчення, дотримання правил використання бланків суворої звітності.

Згідно частини п`ятої статті 570 Кодексу з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці у разі делегування йому відповідних повноважень.

Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер.

Чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується.

Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.

Дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668 (далі - Наказ № 668) затверджено Кодекс етичної поведінки працівників Державної митної служби України (далі - Кодекс) та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України (далі - Правила).

Кодексом визначено загальні вимоги та правила професійної етики працівників Державної митної служби України, якими вони мають керуватися під час виконання посадових обов`язків та в інших, передбачених цим Кодексом, випадках.

Положення Кодексу застосовуються до всіх без винятку працівників Держмитслужби (далі - Працівники) (пункт 1.2. Кодексу).

Так, згідно Кодексу, Працівники зобов`язані дотримуватися вимог Кодексу як під час виконання посадових (службових) обов`язків, так і в позаробочий час.

Відповідно до пункту 1.3. Кодексу, при прийнятті на роботу до Держмитслужби, митниць та територіальних органів Держмитслужби кожен Працівник зобов`язаний ознайомитися зі змістом Кодексу та бути повідомленим про відповідальність за невиконання його вимог, встановлених норм і підписати відповідне повідомлення за формою, наведеною у додатку до цього Кодексу, яке долучається до особової справи відповідного працівника.

Положеннями Кодексу передбачено, що Працівники під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані:

- неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, розпорядчих документів Держмитслужби, положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників (пункт 3.1.1.);

- неухильно виконувати правила етичної поведінки Держмитслужби (пункт 3.1.3.). Згідно пункт 3.12. Кодексу працівники мають дбати про авторитет державної служби, а також про позитивну репутацію Держмитслужби, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до пункту 4.3. Кодексу, працівники не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам Держмитслужби чи негативно вплинути на репутацію працівника або Держмитслужби.

Пунктом 5.1. Кодексу визначено, що Працівники повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових (службових) обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами.

Крім того, згідно пункту 5.3. Кодексу, Працівникам забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до пунктів 9.1. та 9.2. Кодексу, персональна відповідальність щодо дотримання Кодексу покладається на кожного Працівника Держмитслужби. За порушення правил етичної поведінки особи, винні у їх вчиненні, притягуються до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, і відповідальність за них. Необхідність правового врегулювання забезпечення службової дисципліни обумовлена потребою в реалізації основних принципів державної служби (верховенство права, законність, професіоналізм, патріотизм, доброчесність, ефективність тощо), визначених статтею 4 Закону. Дисциплінарна ж відповідальність є одним із найефективніших засобів забезпечення службової дисципліни.

ЗУ «Про державну службу» зараховує «порушення присяги» до видів дисциплінарних проступків, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Частиною 1 ст. 64 ЗУ «Про державну службу» передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Службові (посадові) обов`язки - це обов`язки державного службовця визначені Законом України «Про державну службу» (передусім, приписами частини першої статті 8 Закону), іншими нормативно-правовими та локальними актами у зв`язку з обійманням такою особою конкретної посади у конкретному органі, що покладає на нього низку додаткових (власне «посадових», «обумовлених посадою») обов`язків, положенні про конкретний державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовій інструкції (в частині обов`язків, що однозначно випливають з приписів законів і не суперечать йому), а також правилами внутрішнього службового розпорядку.

Згідно з ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарний проступок - це протиправна винна поведінка (дія або бездіяльність) державного службовця, яка підпадає під ознаки одного з правопорушень, описаних в частині другій статті 65 Закону України «Про державну службу».

Склад дисциплінарного проступку характеризують його об`єкт, об`єктивний бік, суб`єкт, суб`єктивний бік.

Державні службовці як спеціальний суб`єкт юридичної відповідальності наділені низкою ознак, - це громадяни України, які: 1) є правосуб`єктними; 2) зараховуються на державну службу шляхом проходження конкурсу та у разі успішного його проходження - наказом уповноваженої особи; 3) складають присягу державного службовця; 4) їхня діяльність здійснюється відповідно до законодавства про державну службу; 5) виконують повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу; 6) оплата їхньої діяльності здійснюється з державного бюджету.

Таким чином, суб`єктом дисциплінарного проступку державного службовця є особи, уповноважені на виконання функцій держави, - громадяни України, які займають посади державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апарату (секретаріаті), одержують заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснюють установлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримуються принципів державної служби.

Відповідно до положень ст. 569 МКУ, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у ст. 544 МКУ, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митних органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Правове становище посадових осіб митних органів визначається МКУ, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством України про державну службу та іншими актами законодавства України.

Суб`єктивна сторона дисциплінарного проступку державного службовця характеризується виною.

Вина державного службовця виражається у його внутрішньому психічному ставленні до суспільно шкідливого діяння та до наслідків, що настали або могли настати. Вина державного службовця може бути виражена у формі умислу або необережності.

Умисно вчинений дисциплінарний проступок тоді, коли державний службовець усвідомлював протиправний характер свого вчинку, але, незважаючи на це, здійснив таке правопорушення.

Так, у частині першій статті 65 Закону України «Про державну службу» чітко наголошено, що дисциплінарним проступком є винна дія чи бездіяльність державного службовця.

Мотив як ознака суб`єктивного боку - це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості державного службовця і спонукають його вчинити проступок.

Мета у даному складі дисциплінарного проступку - це уява державного службовця про бажаний результат, до якого він прагне. При цьому, мотив і мета близькі за значенням. Якщо мотив показує, чим керується особа, скоюючи дисциплінарний проступок, то мета визначає спрямованість діяння, найближчий результат, тобто те, чого державний службовець хоче досягти в результаті вчинення дисциплінарного проступку. При цьому, більшою мірою про наявність мотиву і мети як кваліфікуючих ознак варто вести мову за матеріальних складів дисциплінарних проступків державних службовців.

Загальним об`єктом дисциплінарного проступку державного службовця треба вважати суспільні відносини, що складаються у сфері державної служби щодо забезпечення необхідного рівня службової дисципліни в державних органах, що виражаються через неухильне додержання принципів державної служби, присяги державного службовця, беззаперечне та неухильне виконання державним службовцем службових обов`язків, сумлінне дотримання правил внутрішнього службового розпорядку.

Безпосереднім об`єктом проступку можуть бути: а) службові обов`язки, визначені за посадою; б) правила додержання службової дисципліни (режим робочого часу, розпорядок дня, правила поводження зі службовими документами); в) загальні правила поведінки державних службовців поза службою, а також етичні вимоги, що висуваються до них.

Частиною 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» визначено чіткий вичерпний перелік дій або бездіяльності державного службовця, що є дисциплінарним проступком та за вчинення таких дій настає дисциплінарна відповідальність:

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15- денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Об`єктивна сторона будь-якого дисциплінарного проступку складається із протиправної поведінки суб`єкта, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ними.

Таким чином, об`єктивна сторона характеризує зовнішню сторону поведінки правопорушника й полягає в: (а) дії (бездіяльності) державного службовця; (б) наслідках, які настали; (в) причинному зв`язку між дією/бездіяльністю й результатом, який настав.

За приписами ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивачку дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України, з урахуванням особливостей, встановлених ЗУ «Про державну службу».

Отже, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Статтею 66 Закону України «Про державну службу» визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 5 статті 66 ЗУ «Про державну службу» визначено, що звільнення з посади державної служби є винятковим випадком і може бути застосоване у разі вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 цього Закону (порушення Присяги державного службовця).

Дисциплінарна комісія в результаті розгляду дисциплінарної справи може дійти висновку про необхідність застосування більш м`якого або більш жорсткого виду стягнення з урахуванням пом`якшуючих або обтяжуючих обставин вчинення дисциплінарного проступку. Однак, у випадку застосування більш жорсткого виду стягнення має бути обов`язково здійснена перекваліфікація дисциплінарного проступку на той, що відповідає обраному виду стягнення.

Частиною другою статті 67 Закону України «Про державну службу» визначені обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця, серед яких: усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку, попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень, високі показники виконання службових завдань.

Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України «Про державну службу» під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Як встановлено судом, відповідно до доповідної записки управління проведення митного аудиту Одеської митниці внутрішньої безпеки Одеської митниці від 26.09.2025 року №19/19-01/47767: управління проведення митного аудиту Одеської митниці, з урахуванням листа старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Віталія Бойка від 15.08.2025 №10-2-05-01-20050, щодо ознак невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, недотримання вимог чинного законодавства України здійснено аналіз роботи головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці.

При цьому суд звертає увагу на те, що в листі старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Віталія Бойка від 15.08.2025 року №10-2-05-01-20050 запитувалася лише характеристика ОСОБА_1 . У цьому листі були відсутні будь-які додаткові клопотання слідчого, крім отримання характеристики.

Відповідно до висновків доповідної записки управління проведення митного аудиту Одеської митниці внутрішньої безпеки Одеської митниці від 26.09.2025 року №19/19- 01/47767: «за результатом проведеного аналізу роботи головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці Коваленко І. М. за напрямком проведення:

1. пост-митного контролю встановлено, що за митними деклараціями від 01.02.2025 № 25UА500500003208U5 (справа 4011), від 01.02.2025 № 25UА50050000319U5 (справа 4010), від 20.01.2025 № 25UА500500001619U0 (справа 3998), від 29.11.2024 №24UА500500039417U0 (справа 3306), від 18.11.2024 № 24UА500370006187U0 (справа 3116), від 16.11.2024 № 24UА500020009513U0 (справа 3109), від 14.11.2024 № 24UА500500038731U3 (справа 3091), від 14.11.2024 № 24UА500500038728U2 (справа 3089), від 29.11.2024 №24UА500500039417U0 (справа 3026) ОСОБА_1 було проставлено відмітки про завершення пост-митного контролю, але повідомлення про результати надіслано декларантам з порушенням терміну;

2. доперевірочного аналізу встановлено, що за митними деклараціями від 24.08.2023 № 23UА500500029535U5 (справа 121), від 21.07.2023 № 23UА500500025050U8 (справа 120), від 08.07.2023 № 23UА500500023494U4 (справа 119), від 17.06.2023 № 23UА500500020784U0 (справа 117), від 22.11.2023 № 23UА500580000308U0 (справа 116), від 27.02.2024 № 24UА500020001757U0 (справа 426), від 20.02.2025 № 25UА500020001436U1 (справа 371), від 03.02.2025 № 25UА500020000959U0 (справа 370), від 23.08.2022 № UА500500/2022/028832 (справа 125), від 28.09.2023 № 23UА500500034342U1 (справа 123), ОСОБА_1 не було надіслано декларантам повідомлення про результати доперевірочного аналізу.

Такі повідомлення про результати доперевірочного аналізу були сформовані та 13.08.2025 року направлені на адресу декларантів вже іншими посадовими особами управління».

Комісія зазначала, що за напрямком проведення пост-митного контролю до 19.04.2025 року згідно норм статті 337-1 Митного кодексу України (яка виключена з Митного кодексу України (далі - МКУ) згідно Закону України від 22.08.2024 № 3926) встановлено, що за справами, ініційованими та зареєстрованими в модулі «Митні перевірки» в АСМО «Центр» ЄАІС Держмитслужби №№ 4011, 4010, 3998, 3306, 3116, 3109, 3091, 3089, 3026, ОСОБА_1 було проставлено відмітки про завершення пост-митного контролю, але повідомлення про результати надіслано декларантом з порушенням терміну.

Судом встановлено, що з 01.01.2024 року в Одеській митниці наказом Державної митної служби України від 28.08.2023 року № 411 «Про запровадження рекомендаційно-технічного пілотного проекту виконання митних формальностей в автоматичному режимі» запроваджено рекомендаційно-технічний пілотний проект здійснення пост-митного контролю для виконання норм статті 337-1 Митного кодексу України.

Відповідно до норм статті 337-1 МКУ для цілей пост-митного контролю митні органи мають право перевіряти точність і повноту інформації, що міститься у митній декларації, загальній декларації прибуття, та наявність, точність і правильність документів, на підставі яких здійснено випуск товарів.

Пост-митний контроль здійснюється за результатами застосування системи управління ризиками та може бути ініційований під час митного оформлення або протягом 30 календарних днів з дня випуску товарів.

Пост-митний контроль здійснюється виключно тим митним органом, що здійснював митне оформлення товарів.

Митний орган надсилає декларанту в електронній формі повідомлення з переліком документів, які необхідно надати для здійснення пост-митного контролю.

Декларант зобов`язаний надати документи, зазначені у повідомленні митному органу для здійснення пост-митного контролю, протягом 15 календарних днів з дати отримання такого повідомлення, у вигляді оригіналів або засвідчених в установленому порядку копій на паперовому носії або електронних (сканованих) копій, засвідчених кваліфікованим електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів таких документів.

Пост-митний контроль здійснюється у приміщенні митного органу Відомості про перелік документів, зазначених у повідомленні декларанту для здійснення пост-митного контролю, та про результати його здійснення вносяться до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів.

Про результати пост-митного контролю митний орган повідомляє декларанта в письмовій або електронній формі.

Результати пост-митного контролю підприємства враховуються системою управління ризиками, що застосовується митними органами, та під час планування і проведення документальних перевірок.

Після завершення проведення пост-митного контролю митний орган повертає оригінали документів декларанту (у разі їх надання).

Суд наголошує, що саме результати проведення пост-митного контролю враховуються в системі управління ризиків, що застосовується митними органами, та під час планування і проведення документальних перевірок.

Нормами статті 337-1 Митного кодексу України та наказом Державної митної служби України від 28.08.2023 № 411 «Про запровадження рекомендаційно-технічного пілотного проекту виконання митних формальностей в автоматичному режимі» зазначався порядок пост-митного контролю та підстави його проведення.

До наказу Державної митної служби України від 28.08.2023 року № 411 надавався алгоритм дій посадових осіб митних органів у напрямку здійснення пост-митного контролю.

Так у пункті 1 розділу IV Алгоритму зазначалось, що не пізніше 10 днів з дня отримання документів після їх перевірки на відповідність заявленим відомостям у митній декларації та виконання митних формальностей всіма залученими структурними підрозділами, посадові особи митного аудиту вносять до модуля «Митні перевірки» АСМО «Центр» ЄАІС інформацію про результати проведення постмитного контролю шляхом проставлення відповідних відміток.

Пунктом 2 розділу IV Алгоритму, передбачено, що у день внесення до модуля «Митні перевірки» АСМО «Центр» ЄАІС відмітки про завершення пост-митного контролю посадові особи підрозділу митного аудиту інформують декларанта про його результати.

Відносно справи № 4011 МД від 01.02.2025 року № 25UA500500003208U5 в матеріалах дисциплінарної справи зазначено, що повідомлення декларанту про початок здійснення пост-митного контролю направлено 21.02.2025 року за електронним підписом ОСОБА_1 , за допомогою модуля «Митні перевірки» АСМО «ЦЕНТР» ЄАІС, але не зазначено, що результати проведення внесені вчасно.

Щодо повідомлення декларанта про результати проведення пост-митного контролю, яке було внесено системою 17.04.2025 року, то позивачка наголошувала, що через нестабільну роботу електронного модуля «Митні перевірки» АСМО «ЦЕНТР» ЄАІС іноді ставалися технічні збої або не записувались документи, або надсилались декілька разів, про що відповідно повідомлялось керівнику підрозділу і враховувалося в роботі.

Аналогічна ситуація склалася і з справами №4010 МД від 01.02.2025 року № 25UA500500003191U5, №3998 МД 20.01.2025 року № 25UA500500001619U0, 3306 МД від 29.11.2024 року № 24UA500500003941U0, 3116 МД від 18.11.2024 року № 24UA500370006187U0, 3109 за МД від 13.11.2024 року № 24UA500020009513U0, 3191 за МД від 14.11.2024 року № 24UA500500038731U3, 3089 за МД від 14.11.2024 року № 24UA500500038728U3, 3026 за МД від 27.10.2024 року № 24UA5005000336603U3.

Справи 4011, 4010, 3998 ініціювались, відповідно до наданих до матеріалів справи документів, в один і той же час, документи брокером або імпортером надіслані на електронну пошту Одеської митниці od.post-control@customs.go.ua одночасно, тобто результати пост-митного контролю внесені вчасно і справу було сформовано.

Що стосується, інформації щодо повідомлень, які були надіслані з порушенням строків, позивачка зазначає, що так це могло статися з технічних причин, про які повідомлялись керівнику підрозділу, але з навантаженням роботи з урахуванням того, що у період з 01.01.2025 року по 06.08.2025 року ОСОБА_1 являлась єдиним співробітником відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, який ініціював та проводив пост-митний контроль та працював з модулем «Митні перевірки», хоча доступ та обов`язки були у всіх працівників відділу, позивачкою зазначений модуль перевірявся та, коли виявлялись технічні помилки, вони виправлялись.

Судом встановлено, що справи 3306, 3116, 3109, 3109, 3091, 3089, 3026 ініціювались, відповідно до наданих до матеріалів справи документів, співробітниками інших підрозділів. Після надання брокером документів на електронну пошту Одеської митниці od.postcontrol@customs.go.ua, ОСОБА_1 вносила їх до модуля «Митні перевірки» про, що є відповідні скріншоти в матеріалах дисциплінарної справи, в подальшому для завершення пост-митного контролю ініціатор справи, відповідно до Наказу Державної митної служби від 28.08.2023 № 411 «Про запровадження рекомендаційно-технічного пілотного проекту виконання митних формальностей в автоматичному режимі» повинен внести результати своєї перевірки, ОСОБА_1 лише підтверджувала надання брокером документів.

Після внесення ініціатором справи до модуля «Митні перевірки» результатів митної формальності, ОСОБА_1 формувала загальні результати справи.

Суд зазначає, що в матеріалах дисциплінарної справи не зазначено, коли саме внесені формальності ініціатором, у зв`язку з тим, що ініціаторами були інші підрозділи, а доступ до модуля «Митні перевірки» в наявності тільки у декількох осіб спеціалізованих підрозділів.

Відповідно до матеріалів дисциплінарної справи пост-митний контроль по справам 3306, 3116, 3109, 3109, 3091, 3089, 3026, не надано інформації коли саме було внесено митні формальності та сформовано результат.

Проте суд наголошує, що саме результати проведення пост-митного контролю в рамках реалізації статті 337-1 МКУ вносяться до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів.

Що стосується, інформації щодо повідомлень, які були надіслані з порушенням строків, суд враховує пояснення позивачки, що це могло статися з технічних причин, про які повідомлялись керівнику управління та відповідний Департамент Державної митної служби.

Також суд враховує, що у період з 01.01.2025 року по 06.08.2025 року ОСОБА_1 була єдиним співробітником відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, який ініціював та проводив пост-митний контроль та працював з модулем «Митні перевірки», хоча доступ та обов`язки були у всіх працівників відділу, ОСОБА_1 зазначений модуль перевірявся та коли виявлялись технічні помилки вони виправлялись.

Наказом Держмитслужби від 01.09.2023 року №451 (із внесеними змінами Наказом від 27.12.2023 № 990) були затверджені показники та методики розрахунку оцінки ефективності виконання завдань та функцій митницями Держмитслужби.

Відповідно до Методики розрахунку показника «Оцінка ефективності здійснення пост-митного контролю оцінювання показників роботи митниці в частині проведення пост-митного контролю як форми митного контролю здійснювалось за наступними коефіцієнтами: К1 - коефіцієнт виявлення порушень за результатами проведених пост-митних контролів; К2 - коефіцієнт рівня внесення змін у митні декларації шляхом оформлення аркушів коригування; К3 - коефіцієнт рівня залучення підрозділів митниці до проведення пост-митного контролю.

В поданні начальнику митниці надано матеріали дисциплінарної справи, в яких зазначено, що оцінювання роботи митниці в частині проведення пост-митного контролю не здійснювалось за напрямом дотримання процедури проведення постмитного контролю, які передбачені статтею 337- 1 МКУ (з 19.04.2025 відповідно до статті 344-11 МКУ доперевірочного аналізу) та методичних рекомендацій щодо алгоритму дій посадових осіб митних органів у напрямі здійснення пост-митного контролю, які затверджені наказом Державної митної служби від 21.08.2023 року № 411 (у редакції наказу Державної митної служби України «Про внесення змін до наказів Держмитслужби від 21.08.2023 № 411 та від 12.10.2023 № 608).

Разом з тим, позивач вказує, що відповідно до Наказу Держмитслужби від 01.09.2023 року №451 кожного місяця до Держмитслужби надавалась інформація та звіт про проведення пост-митного контролю, Протоколи селекторних нарад Держмитслужби надані в матеріалах дисциплінарної справи. Також інформація про проведення пост-митного контролю щомісячно надавалась керівнику Одеської митниці.

Також суд враховує, що відповідно до звітів оцінювання роботи працівників Одеської митниці, які надані в матеріалах дисциплінарної справи, оцінювання роботи ОСОБА_1 за 2024 рік «відмінно».

Законом України від 22.08.2024 року № 3926-XI були внесені зміни до МКУ відповідно до якого, починаючи з 19.04.2024 року пост-митний контроль здійснюється у тому числі шляхом проведення доперевірочного аналізу згідно норм статті 344-1 МКУ та внесенням митних декларацій до того ж самого модуля «Митні перевірки» АСМО «Центр» ЄAIC.

Твердження дисциплінарної комісії щодо єдиного підходу митниць під час ініціювання проведення доперевірочного аналізу митниці продовжують керуватися методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Державної митслужби від 21.08.2023 року № 411 є помилковими, у зв`язку з тим що з внесенням змін до Митного кодексу України, зазначений наказ втратив чинність.

Тобто починаючи з 19.04.2025 року Законом України від 22.08.2024 року № 3926-XI були внесені зміни до МКУ, а саме стаття 344-1 Пост-митний контроль.

За митними деклараціями від 24.08.2023 року № 23UA50050002953 (справа 121), від 21.07.2023 року № 23UA500500025050U8 (справа 120), від 08.07.2023 року № 23UA500500023494U4 (справа 119), від 17.06.2023 року № 23UA500500020784 (справа 117), від 22.11.2023 року № 23UA50058000030800 (справа 116), від 27.02.2024 року № 24UA50002000175700 (справа 426), від 20.02.2025 року № 25UA500020001436 (справа 371), від 03.02.2025 року № 25UA50002000095900 (справа 370), від 23.08.2022 року № UA500500/2022/028832 (справа 125), від 28.09.2023 року № 23UA50050003434 (справа 123), ОСОБА_1 відповідно до матеріалів справи були проставлені відмітки про результати проведеного доперевірочного аналізу, але не зазначено, незважаючи на скріншоти наявні в матеріалах справи, що результат у всіх зазначених справах був однаковий: «Доперевірочний аналіз неможливо провести у зв`язку із ненаданням запитуваних документів».

При проведені навчання Держмитслужби з роботою модуля «Митні перевірки» були надані слайди для керування роботою зазначеного модуля.

Суд враховує пояснення позивачки відносно того, що при внесенні результату доперевірочного аналізу модуль «Митні перевірки» «Доперевірочний аналіз неможливо провести у зв`язку із ненадання запитуваних документів», модуль не надавав можливості відправити повідомлення декларанту про неможливість проведення доперевірочного аналізу, про що повідомлялось керівнику та керуючий департамент Держмитслужби.

До 06.08.2025 року модуль «Митні перевірки» знаходився ще в тестовому режимі та до нього постійно вносились зміни, відносно чого представники відповідачів у судовому засіданні не заперечували.

Твердження про ненадання повідомлення про результати доперевірочного аналізу, що в свою чергу унеможливило ознайомлення декларантів із результатами проведеного доперевірочного аналізу та можливого самостійного внесення змін до митної декларації, спростовується тим, що при ненаданні документів доперевірочний аналіз неможливо провести.

Також позивачка звертає увагу на те, що при направленні повідомлення декларанту, щодо ініціювання брокер інформувався про це в телефонному режимі. У зв`язку з тим, що модуль «Митні перевірки» самостійно автоматично вказує електронну адресу зазначену у 54 графі митної декларації, а це особа, яка фактично вносила відомості до МД та направляла до митниці, та не завжди є одержувачем вантажу, що в свою чергу унеможливлює надання документів.

Щодо порушення норми Методичних рекомендацій до Наказу Державної митної служби України від 28.08.2023 року № 411 «Про запровадження рекомендаційно-технічного пілотного проекту виконання митних формальностей в автоматичному режимі», які діяли до 19.04.2025 року митні формальності, результати митного постмитного контролю були внесені, щодо порушення термінів направлення повідомлень позивачка наголошувала, що їх відправляє модуль «Митні перевірки», який є технічною програмою, і про всі випадки було відомо керівнику підрозділу та вони виправлялися при виявленні.

Суд враховує, що представниками відповідача під час судового розгляду не наведено належних, достатніх та переконливих пояснень та не надано доказів, які б спростовували зазначені пояснення позивачки або свідчили про те, що несвоєчасне направлення повідомлень було наслідком її винних дій чи бездіяльності, а не технічних особливостей функціонування програмного забезпечення. Не надано також доказів проведення перевірки працездатності модуля «Митні перевірки» у відповідні періоди, спростування інформації про наявність технічних збоїв чи підтвердження того, що позивачка мала реальну можливість самостійно усунути такі недоліки.

Суд враховує, що при проведенні пост-митного контролю до 19.04.2025 року, всі технічні помилки були усунуті, при цьому, як наголошує позивачка - саме технічні, оскільки модуль «Митні перевірки» АСМО «Центр» ЄAIC - це комп`ютерна програма, яка перебувала в тестовому режимі, тобто не функціонувала повноцінно на період подій, а це стало фактично спричинило недоліки в роботі, які в подальшому були визначені як підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Суд враховує той факт, що ОСОБА_1 не могла вплинути на коректність роботи модуля «Митні перевірки» АСМО «Центр» ЄAIC, а лише мала можливість доповідати про недоліки модуля та збої, які в ньому відбуваються. Будь-яке програмне забезпечення, яке запроваджується вперше проходить тестовий період, протягом якого виявляються та усуваються недоліки функціонування такого програмного забезпечення, про що складаються відповідні звіти.

Суд зазначає, що забезпечення постійної безперебійної роботи, а також внесення змін то технічної програми модуля «Митні перевірки» АСМО «Центр» ЄAIC, не входило до посадових обов`язків ОСОБА_1 .

Також суд звертає увагу на те, що в матеріалах дисциплінарного провадження не зазначені основні питання коли саме ініціатором було проставлено результати пост-митного контролю, що є основним завданням, який саме результат, чи були внесені зміни до митної декларації, якщо результатом було встановлення порушення (що є самостійною згодою суб`єкта господарювання).

В матеріалах дисциплінарного провадження відсутні матеріали, які зазначають чи перевірялось своєчасність внесення ініціаторами результатів пост-митного контролю, чи працювали бази, не траплялись помилки, у зв`язку із тим, що це є технічна програма, можливе виключення електроенергії, що викликало перебої в роботі електронних баз митниці.

Дисциплінарною комісією не зазначено, з яким саме результатом завершено вищезазначені доперевірочні аналізи, а також не зазначено, були по вказаним митним деклараціям, самостійно суб`єктами господарювання, внесені зміні до них, чи сплачені можливі донарахування до Державного бюджету.

Проте відповідно до матеріалів дисциплінарної справи, а саме скріншотів модулю «Митні перевірки» де зазначено, що по всім цим справам, було винесено результат «Доперевірочний аналіз не може бути проведено, у зв`язку з ненаданням підприємством документів».

Суд враховує пояснення позивачки відносно того, що у зв`язку з тим, коли справа завершувалась результатом «Доперевірочний аналіз не може бути проведено, у зв`язку з ненаданням підприємством документів», станом на 01.08.2025 року модуль не надавав можливості формувати повідомлення про результати проведеного доперевірочного аналізу для відправки декларанту, про що ОСОБА_1 інформувала своє керівництво, яке, в свою чергу, інформувало керуючий Департамент Держмитслужби.

При цьому суд враховує, що результати проведеного доперевірочного аналізу або неможливість його проведення, є основним завданням цього модулю та саме вони мають значення та враховуються системою управління ризиками Держмитслужби та під час планування документальних перевірок, були внесені вчасно.

Вся ця інформація була викладена у поясненнях ОСОБА_1 , але до уваги відповідачем не була взята.

Отже, дослідивши матеріали дисциплінарної справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами наявність у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, який за своїм характером та ступенем тяжкості міг бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення у виді догани.

Суд звертає увагу, що значна частина висновків дисциплінарної комісії ґрунтується на формальній констатації окремих недоліків у роботі модуля «Митні перевірки» АСМО «Центр» ЄАІС та факті несвоєчасного направлення окремих повідомлень декларантам, однак не містить належної оцінки причин виникнення таких обставин, технічних особливостей функціонування зазначеного програмного забезпечення, яке перебувало у стадії тестової експлуатації, а також не враховує пояснень позивачки щодо наявних системних збоїв та повідомлень про них керівництву.

Матеріалами справи також не підтверджено, що саме дії чи бездіяльність ОСОБА_1 , а не технічні особливості функціонування програмного забезпечення або дії інших посадових осіб, які брали участь у проведенні відповідних митних формальностей, стали безпосередньою причиною виявлених недоліків. При цьому відповідачем не досліджено питання своєчасності внесення результатів перевірок іншими структурними підрозділами, хоча такі обставини мали істотне значення для повного та об`єктивного встановлення фактичних даних.

Суд також бере до уваги, що основна інформація про результати пост-митного контролю та доперевірочного аналізу була внесена до відповідних інформаційних систем, а дисциплінарним органом не встановлено, що внаслідок дій позивачки були спотворені результати контролю, приховані порушення митного законодавства, завдано шкоди державним інтересам чи створено ризики ненадходження коштів до бюджету.

Більше того, відповідач не навів жодних доказів того, що несвоєчасне надсилання окремих повідомлень спричинило негативні правові наслідки для держави або учасників митних правовідносин, вплинуло на можливість проведення контролю чи унеможливило реалізацію покладених на митні органи функцій.

Суд критично оцінює неможливість представників відповідача та начальника управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_6 , допитаної у судовому засіданні як свідка, надати чітку та обґрунтовану відповідь на запитання суду щодо того, чи були внаслідок дій або бездіяльності позивачки заподіяні будь-які негативні наслідки або шкода інтересам держави. Особливого значення ці обставини набувають з огляду на встановлений судом факт використання при здійсненні відповідних перевірок спеціалізованого програмного забезпечення, функціональні можливості якого передбачають внесення окремих відомостей та прийняття процесуальних рішень лише визначеним колом посадових осіб відповідних структурних підрозділів митного органу. За таких умов відповідачем не доведено, що саме дії чи бездіяльність ОСОБА_1 , а не особливості функціонування програмного забезпечення або дії інших уповноважених працівників, стали причиною будь-яких порушень чи спричинили негативні наслідки для державних інтересів.

Оцінюючи дії дисциплінарної комісії, суд зазначає, що остання не забезпечила всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, не надала належної оцінки доводам і поясненням позивачки, не перевірила викладені нею відомості щодо технічних збоїв програмного забезпечення та фактичного навантаження на працівника, а також не дослідила питання функціонування відповідного програмного комплексу у тестовому режимі.

При цьому суд враховує, що у спірний період ОСОБА_1 фактично була єдиним працівником відповідного підрозділу, який здійснював ініціювання та супроводження процедур пост-митного контролю із використанням зазначеного модуля, що об`єктивно впливало на обсяг виконуваних нею функцій та рівень службового навантаження, що також не заперечувалось та не було спростовано начальником управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_6 , яка була допитана судом у якості свідка.

Суд також бере до уваги, що під час судового розгляду, при дослідженні письмових доказів, зокрема штатних розписів та структури Одеської митниці із внесеними до них змінами за 2024- 2026 роки, представниками відповідача та начальником управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_6 , допитаною як свідок, не були спростовані доводи позивачки щодо наявності технічної та організаційної можливості внесення відповідних відомостей до функціонального модуля «Митні перевірки» АСМО «Центр» ЄАІС іншими уповноваженими працівниками у разі тимчасової відсутності посадової особи, яка ініціювала перевірку, але не мала можливості завершити її з поважних причин, зокрема у зв`язку з перебуванням на лікарняному.

Крім того, відповідачем не наведено переконливих аргументів та не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про здійснення керівництвом управління проведення митного аудиту Одеської митниці належного контролю за виконанням підлеглими працівниками своїх службових обов`язків упродовж 2024- 2026 років, у тому числі щодо організації роботи з функціональним модулем «Митні перевірки» АСМО «Центр» ЄАІС, розподілу повноважень між працівниками та забезпечення безперервності виконання відповідних функцій у разі відсутності окремих посадових осіб.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено відсутність можливості належного виконання відповідних дій іншими уповноваженими працівниками митного органу, а також не підтверджено вжиття керівництвом достатніх організаційних заходів для забезпечення безперервності роботи підрозділу та належного функціонування механізму здійснення пост-митного контролю.

Крім того, матеріали справи свідчать про позитивні результати службової діяльності позивачки, зокрема отримання нею оцінки «відмінно» за результатами оцінювання службової діяльності, відсутність даних про попередні дисциплінарні стягнення та належне виконання покладених службових обов`язків протягом попереднього періоду служби. Зазначені обставини відповідно до статті 67 Закону України «Про державну службу» підлягали обов`язковому врахуванню під час вирішення питання про вид дисциплінарного стягнення, однак належної оцінки дисциплінарною комісією не отримали.

Суд критично оцінює пояснення начальника управління проведення митного аудиту Одеської митниці ОСОБА_6 , допитаної у судовому засіданні як свідка, оскільки вони не узгоджуються з письмовими доказами, наявними в матеріалах справи. Зокрема, саме ОСОБА_6 упродовж 2024 року підписувала звіти про результати виконання ОСОБА_1 поставлених завдань та досягнення показників результативності, ефективності і якості службової діяльності, а також інші службові документи та доповідні записки, не висловлюючи будь-яких зауважень щодо виконання позивачкою посадових обов`язків.

Більше того, за результатами оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 її робота була оцінена позитивно, а матеріали справи не містять доказів того, що до моменту ініціювання дисциплінарного провадження керівництвом управління виявлялися системні порушення, неналежне виконання нею службових обов`язків чи ставилися питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин суд вважає суперечливою позицію свідка, яка, з одного боку, тривалий час підтверджувала належне виконання позивачкою своїх функціональних обов`язків та засвідчувала це власним підписом на офіційних документах, а з іншого - у межах спірних правовідносин фактично підтримує висновки про істотні порушення службової дисципліни без наведення нових, належних та переконливих доказів, які б пояснювали таку зміну оцінки службової діяльності позивачки.

Окремо суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодних доказів притягнення до дисциплінарної відповідальності інших посадових осіб Одеської митниці, діяльність яких була безпосередньо пов`язана із виконанням відповідних процедур пост-митного контролю та доперевірочного аналізу, зокрема керівників структурного підрозділу чи працівників, які виступали ініціаторами окремих справ, брали участь у їх супроводженні або здійснювали контроль за організацією роботи підрозділу.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що частина спірних процедур виконувалася за участю інших посадових осіб, а окремі митні формальності та результати перевірок вносилися саме ініціаторами справ із числа працівників інших структурних підрозділів. Крім того, позивачка неодноразово повідомляла керівництво про технічні недоліки роботи модуля «Митні перевірки» АСМО «Центр» ЄАІС та об`єктивні труднощі, пов`язані з його функціонуванням, а також фактично здійснювала відповідний напрям роботи одноосібно.

За таких обставин покладення дисциплінарної відповідальності виключно на ОСОБА_1 без надання оцінки діям (бездіяльності) інших посадових осіб, які були причетні до організації та здійснення відповідних процесів, свідчить про відсутність всебічного та об`єктивного дослідження обставин дисциплінарної справи і не узгоджується з принципами індивідуалізації юридичної відповідальності, справедливості та рівності всіх державних службовців перед законом.

Вибірковий підхід до притягнення до дисциплінарної відповідальності за відсутності належного обґрунтування причин застосування дисциплінарного стягнення саме до позивачки ставить під сумнів об`єктивність висновків дисциплінарної комісії та законність прийнятого за їх результатами рішення про її звільнення.

Таким чином, оскільки матеріали дисциплінарної справи не містять належних і достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а висновки дисциплінарної комісії зроблені без повного та об`єктивного дослідження всіх обставин, із неврахуванням пояснень позивачки, технічних особливостей функціонування програмного забезпечення та інших істотних факторів, суд доходить висновку про необґрунтованість застосованого дисциплінарного стягнення.

За таких обставин спірний наказ №174-дс від 31.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани не відповідає критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та вмотивованості, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оцінюючи правомірність наказу про звільнення позивачки з посади державної служби, суд виходить з того, що звільнення як вид дисциплінарного стягнення є найбільш суворим заходом дисциплінарного впливу та відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону України «Про державну службу» має винятковий характер. Його застосування можливе лише за умови належного, повного та об`єктивного встановлення всіх елементів дисциплінарного проступку, доведеності вини державного службовця та дотримання принципу пропорційності.

Як встановлено судом, оскаржуваний наказ Одеської митниці №189-дс від 26.12.2025 року, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення винесений на підставі п.4 ч.1 ст.83, п.4 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».

Підставами видання даного наказу стало подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи та матеріали дисциплінарної справи.

Оскаржуваний наказ ґрунтується лише на підставі висновків, викладених в доповідній записці, та поданні, зміст яких фактично відтворює обставини кримінального провадження по факту проведення обшуку на робочому місці ОСОБА_1 та вручення їй підозри за ч.3 ст.368 КК України, тобто не містить окремо від кримінального провадження конкретних обставин дій, бездіяльності позивачки з відповідними доказами порушення нею службових обов`язків.

Так, відповідач фактично у своєму висновку за результатами службового розслідування відтворив виклад обставин кримінального правопорушення, який міститься в Повідомленні про підозру від 07.08.2025 року (за матеріалами кримінального провадження №62025000000000737 від 18.07.2025 року) та в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 13.08.2025 року (справа №757/37966/25-к):

«Однак, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, з метою отримання неправомірної вигоди, використовувала своє службове становище, можливості пов`язані із займаною посадою, свій службовий авторитет митного органу, недобросовісно, несумлінно виконувала посадові обов`язки заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, а саме використовувала своє службове становище в приватних інтересах задля отримання неправомірної вигоди за нестворення перешкод під час митного контролю товарів, які ввозяться на митну територію України суб`єктами зовнішньо-економічної діяльності ТОВ «СМАРТ ТРЕК» та ТОВ «ТРАНСГЛОБУС», які мають недоплату сум митних платежів та значні не надходження до державного бюджету України.

З огляду на зазначене, Комісія встановила, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду державної служби - головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці та виконуючи обов`язки заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, використовуючи своє службове становище та надані і' повноваження задля власної вигоди та незаконного збагачення, отримуючи доходи із незаконних джерел».

В той же час, дисциплінарний орган поміж іншого зазначив, що вказані висновки відповідача ґрунтуються на відомостях, що містяться у Доповідній записці від 05.11.2025 року №09/09/54491, в якій фактично відтворені обставини, котрі наведені в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 13.08.2025 року (справа №757/37966/25-к).

Тобто з викладеного вбачається, що дисциплінарна комісія самостійно не встановлювала обставини, а скористалася інформацією ЄДРСР в загальному доступі, тобто взяла інформацію із знеособленими даними та самостійно зазначила по тексту ОСОБА_1 .

Зокрема, як у доповідній записці так і в поданні зазначено, що дисциплінарна комісія використала інформацію наявну в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 13.08.2025 (справа №757/37966/25-к), яка розміщена на сайті «Судова влада» за відповідним посиланням.

В матеріалах справи міститься лише скорочений текст ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13.08.2025 року (справа №757/37966/25-к).

При цьому позивач звертала увагу суду, що в розпорядженні дисциплінарної комісії відсутні матеріали кримінального провадження, повідомлення про підозру від 07.08.2025 року (за матеріалами кримінального провадження № 62025000000000737 від 18.07.2025), повного тексту ухвали Печерського районного суду міста Києва.

Суд вважає, що дисциплінарна комісія допустила порушення в частині обґрунтованості свого рішення, оскільки посилається на документи та обставини, які нею безпосередньо не були встановлені. Комісія так і зазначає, що всі ці обставини були встановлені правоохоронними органами.

Комісія фактично перебирає на себе повноваження суду та приймає рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

При цьому суд зазначає, що рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України.

Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 р. у справі Ringvold v. Norway, заява №34964/97).

Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

На відміну від звільнення зі служби у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.

Вирішення питання про правомірність притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясування саме наявності складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Дисциплінарна та кримінальна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності. Притягнення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за одні і ті ж самі дії не суперечить приписам статті 61 Конституції України.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Тому, припинення державної служби у зв`язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.

Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 803/1303/16 та від 05 червня 2019 року у справі № 826/13803/16.

За висновком дисциплінарної комісії дисциплінарний проступок ОСОБА_1 характеризується наявністю вини у формі умислу, об`єктом дисциплінарного проступку, вчиненого позивачкою є службові обов`язки, визначені пунктами 1,2,6,7,8,9 та останнього абзацу частини 1 статі 8 Закону України «Про державну службу», підпунктами 3.1.1.. 3.1.3, 3.12, 4.3 Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби, затверджені Наказом Держмитслужби від 02.09.2021 №668, пунктами 5 та 10 Контракту про проходження державної служби від 13.01.2025 №47 та пунктом 10 Посадової інструкції заступника начальника відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці.

Об`єктивна сторона полягає у неналежному виконанні вищенаведених посадових обов`язків.

У постанові від 22.12.2023 року у справі № 140/3984/22 Верховний Суд вказав, що дисциплінарний орган зобов`язаний самостійно зібрати та оцінити докази, а не покладатися виключно на матеріали кримінального провадження. Це забезпечує дотримання принципів об`єктивності та неупередженості.

У постанові від 12.09.2019 року у справі № 9901/797/18 Верховний Суд зазначив, що дисциплінарне рішення не може ґрунтуватися лише на матеріалах кримінального провадження, особливо якщо воно було закрите через відсутність складу кримінального правопорушення. Це підкреслює необхідність проведення окремого дисциплінарного розслідування.

У постанові від 17.11.2022 року у справі № 480/9492/20 Верховний Суд звертав увагу, що в правозастосовчій практиці існує правова позиція, яка вказує на неможливість притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення.

Підтримуючи вищевказану позицію, Верховний Суд в постанові від 17.04.2024 року у справі №320/11315/22 зазначив, що суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи наявні в матеріалах службового розслідування будь-які інші докази, крім матеріалів кримінального провадження, що були добуті в ході службового розслідування та надавали б підстави для висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку у виді порушення службової дисципліни.

При цьому, в постанові від 23.03.2023 року у справі № 826/2076/17 Верховний Суд вказав, що повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/ посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження стверджувати про її винуватість як доконаний факт не можна.

В аспекті характеру спірних правовідносин Верховний Суд у вказаній справі також зауважував, що з`ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування (реєстрація кримінального провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування (письмовому повідомленні про підозру).

Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії працівника прокуратури отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали чи можуть настати для такої особи.

Як було зазначено вище висновок службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінувалися позивачці у кримінальному провадженні №62025000000000737 від 18.07.2025 року, у зв`язку чим такі неправомірні або оспорюванні дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов`язковими для адміністративних судів.

У зв`язку з цим, притягненню особи до відповідальності має передувати встановлення факту його винуватості в рамках кримінального провадження.

Жодних самостійних висновків, котрі ґрунтуються на незалежних доказах матеріали дисциплінарного провадження не містять.

Системний аналіз наведених обставин дає суду підстави для висновку, що дисциплінарною комісією та суб`єктом призначення не було забезпечено самостійного, повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин, які могли б свідчити про наявність у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, достатнього для застосування виняткового виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з державної служби.

Фактично висновки дисциплінарної комісії побудовані на викладених у повідомленні про підозру та судових рішеннях, прийнятих у межах кримінального провадження, припущеннях щодо можливого вчинення позивачкою кримінального правопорушення, без наведення самостійно встановлених фактів порушення нею службової дисципліни, без дослідження належних та допустимих доказів, а також без встановлення причинно-наслідкового зв`язку між її діями та порушенням інтересів державної служби.

При цьому дисциплінарна комісія, використовуючи формулювання про нібито отримання позивачкою неправомірної вигоди, використання службового становища для незаконного збагачення та вчинення корупційних дій, фактично надала оцінку обставинам, які є предметом кримінального провадження та підлягають встановленню виключно в порядку кримінального судочинства за результатами розгляду справи компетентним судом.

Сам факт повідомлення особі про підозру, проведення щодо неї досудового розслідування або постановлення ухвал слідчого судді в межах кримінального провадження не є беззаперечним доказом вчинення нею дисциплінарного проступку та не звільняє дисциплінарний орган від обов`язку самостійно довести наявність усіх елементів складу такого проступку. До набрання законної сили обвинувальним вироком особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а наведені органом досудового розслідування обставини мають характер версії обвинувачення, яка підлягає перевірці та доведенню у встановленому законом порядку.

Матеріали дисциплінарної справи не містять належних і достатніх доказів, які б окремо від матеріалів кримінального провадження підтверджували порушення ОСОБА_1 . Присяги державного службовця чи інших службових обов`язків у такому обсязі та з такою тяжкістю, що унеможливлювали б подальше проходження нею державної служби.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами дисциплінарного провадження, наданими відповідачем доказами, поясненнями його представників та показаннями свідка ОСОБА_6 не доведено наявності у діях ОСОБА_1 умислу на використання свого службового становища чи наданих їй повноважень у власних інтересах, з метою отримання неправомірної вигоди або незаконного збагачення.

Так само відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували вчинення позивачкою будь-яких умисних дій, спрямованих на одержання неправомірної вигоди для себе чи третіх осіб, використання службового становища в особистих інтересах або отримання доходів із незаконних джерел.

Відповідачем також не наведено переконливих мотивів, чому саме застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відповідає принципу пропорційності та є необхідним у конкретних обставинах справи, не враховано вимоги статей 66 та 67 Закону України «Про державну службу» щодо винятковості такого заходу та необхідності оцінки всіх пом`якшуючих і характеризуючих особу обставин.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ про звільнення №189-дс від 26.12.2025 року прийнято відповідачем без належного фактичного та правового обґрунтування, на підставі недоведених припущень, із підміною самостійного дисциплінарного дослідження матеріалами кримінального провадження, а тому він не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та вмотивованості, визначеним законодавством, і підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З огляду на визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці № 189-дс від 26.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення, суд дійшов висновку, що наказ Одеської митниці № 59-о від 27.01.2026 року «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 », яким фактично реалізовано зазначене дисциплінарне стягнення, є похідним від первісного рішення про звільнення та не має самостійної правової підстави для існування.

Оскільки підставою для видання наказу № 59-о слугував саме наказ № 189-дс, який суд визнав незаконним, відсутні й правові підстави для подальшого існування акта, прийнятого на його виконання. Відтак наказ Одеської митниці № 59-о від 27.01.2026 року «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » також підлягає визнанню протиправним та скасуванню як похідний акт, виданий на виконання незаконного рішення про застосування дисциплінарного стягнення.

Щодо поновлення ОСОБА_1 на державній службі та на посаді головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці з 27.01.2025 року, або на посаді, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Отже, з викладених норм Конституції України вбачається, що одним із принципів дії правової системи в Україні визначено принцип верховенства права та встановлено, що права і свободи можуть бути обмежені виключно у випадках, передбачених Конституцією України, а саме, у разі введення воєнного або надзвичайного стану.

Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді, як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в ч.1 ст.235 та статті 240-1 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, єдиним можливим рішенням суду є поновлення такого працівника на займаній або прирівняній до займаної посаді.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, або на посаді, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено з 27 січня 2025 року.

У відповідності з п.2 ч.1 ст.371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню, рівно як і рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Відповідно до зазначеної норми Закону суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, або на посаді, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено з 27 січня 2025 року.

Щодо позовної вимоги про поновлення дії Контракту про проходження державної служби №47 від 13.01.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та Одеською митницею, суд зазначає таке.

Контракт про проходження державної служби є особливою формою реалізації трудових (службових) правовідносин, який визначає умови проходження державної служби, права та обов`язки сторін, а також підстави припинення відповідних правовідносин. При цьому дія такого контракту є похідною від існування службових правовідносин між державним службовцем та суб`єктом призначення.

Судом встановлено, що припинення дії Контракту №47 від 13.01.2025 року відбулося виключно у зв`язку із прийняттям наказу про припинення державної служби та звільнення позивачки. Самостійних підстав для припинення чи розірвання зазначеного контракту, окрім незаконного звільнення, відповідачем не наведено та матеріалами справи не підтверджено.

Водночас поновлення працівника на державній службі за рішенням суду означає відновлення всіх прав та обов`язків, що існували між сторонами до моменту незаконного звільнення. Наслідком поновлення на посаді є безперервність службових правовідносин, а тому контракт про проходження державної служби вважається таким, що продовжує свою дію, без необхідності прийняття окремого судового рішення про його поновлення.

Таким чином, задоволення позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на державній службі та на відповідній посаді фактично відновлює дію Контракту про проходження державної служби №47 від 13.01.2025 року, а тому окреме задоволення позовної вимоги про поновлення його дії не є необхідним, оскільки не створює самостійного способу захисту порушеного права та охоплюється наслідками поновлення позивачки на службі.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної Митної Служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.01.2026 по дату набрання рішенням по справі законної сили з вирахуванням обов`язкових податків і зборів, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 235 КзПП України (в редакції станом на час видання наказу про звільнення), при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

За правовою позицією ВС, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року № 755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок), цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт «з» пункту 1). Відповідно до ч.3 п.2 Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Оскільки позивачку звільнено з роботи з 27.01.2026 року, відповідно 26.01.2026 року є останнім днем роботи, за який відповідачем виплачено позивачу заробітну плату при проведенні розрахунку при звільненні.

Тривалість вимушеного прогулу позивача, який утворився внаслідок винесення протиправного наказу, суд вважає необхідним обраховувати з 27.01.2026 року по 18.06.2026 року.

Кількість робочих днів у періоді затримки з 27.01.2026 року по 18.06.2026 року становить 103 дні.

Згідно довідки № 61 від 04.03.2026 року, виданій ОСОБА_1 про те, що станом на день звільнення 27.01.2026 року за останні два календарні місяці (листопад 2025 р. та грудень 2025 р.) її середньогодинна заробітна плата становить 171,95 грн. (сто сімдесят одна гривня 95 коп.) середньоденна заробітна плата становить: 1 378,60 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 60 коп.) середньомісячна заробітна плата становить: 29 640,00 грн. (двадцять дев`ять шістсот сорок гривень 00 коп.).

Виходячи з наведених величин, судом здійснено розрахунок середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу за період часу з 27.01.2026 року по 18.06.2026 року, а саме: оскільки нарахована середньоденна заробітна плата становить 1 378,60 грн., а кількість днів вимушеного прогулу складає 103 дні, то середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Одеської митниці складає 141 995 грн. 80 коп.

У відповідності з п.2 ч.1 ст.371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню, рівно як і рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Відповідно до зазначеної норми Закону суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 29 640,00 грн. (двадцять дев`ять шістсот сорок гривень 00 коп.).

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд вирішує розподіл судових витрат у справі не здійснювати.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці №174-дс від 31.10.2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 ».

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці №189-дс від 26.12.2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 ».

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці №59-о від 27.01.2026 року «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, або на посаді, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено з 27.01.2026 року.

Стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.01.2026 року по 18.06.2026 року у розмірі 141 995 грн. 80 коп. (сто сорок одна тисяча дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 80 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді головного державного інспектора відділу доперевірочного аналізу та оцінки ризиків управління проведення митного аудиту Одеської митниці, або на посаді, що є рівнозначною (рівноцінною) посаді, з якої звільнено з 27 січня 2026 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 29 640,00 грн. (двадцять дев`ять тисяч шістсот сорок гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Одеська митниця (65078, Україна, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21а, ЄДРПОУ 44005631).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 18 червня 2026 року.

Суддя С.О. Cтефанов