Ухвала суду № 137505939, 18.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13496/22

УХВАЛА

18 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дубліката виконавчого листа в адміністративній справі № 420/13496/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/13496/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року у справі № 420/13496/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2022 року та з 01.07.2022 року максимальним розміром 27194,80 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2022 року та з 01.07.2022 року без обмеження її максимальним розміром.

27.12.2022 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 420/13496/22.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 420/13496/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року у справі № 420/13496/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму доплати пенсії за період з 01.03.2022 року по 31.01.2023 року в розмірі 43064 (сорок три тисячі шістдесят чотири) грн 04 коп.

10.06.2026 року до суду від Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про видачу дубліката виконавчого листа в адміністративній справі № 420/13496/22, яка обґрунтована тим, що на примусовому виконанні у відділі з 05.01.2023 перебувало виконавче провадження № 70657000 з примусового виконання виконавчого листа № 420/13496/22, виданого 27.12.2022 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2022 року та з 01.07.2022 року без обмеження її максимальним розміром. 10.04.2026 до відділу звернувся стягувач із заявою про повернення виконавчого листа № 420/13496/22 без подальшого виконання. При формуванні пакету документів для повернення виконавчого листа стягувачу, було встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження № 70657000 відсутній оригінал виконавчого листа № 420/13496/22, виданий 27.12.2022 Одеським окружним адміністративним судом. Отже, виконавчий лист було загублено при передачі виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, що порушує права стягувача на виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень - завершальна стадія судового процесу, яка має своїм призначенням впровадження в життя судового рішення. Тобто під час виконання судового рішення принцип справедливості реалізовується на практиці. На органи державної виконавчої служби покладено обов`язки виконувати судові рішення.

Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана з попередніми частинами єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає в захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у судових справах та рішень інших органів (посадових осіб), є виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Так само й розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у адміністративних справах, є заключним етапом у процесі реалізації захисту порушених прав.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Ця стаття Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного (господарського) процесу, як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) стверджує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", рішення від 19 березня 1997 року в справі "Горнсбі проти Греції").

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документа, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до підпункту 18.4 підпункту 18 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку;

Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа, є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви.

Пунктом 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, враховуючи, що станом на момент розгляду заяви продовжує діяти воєнний стан, суд вважає, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа в межах встановленого строку.

Судом встановлено, що виконавчий лист, при передачі виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, було загублено, що порушує права стягувача на виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим задовольнити заяву про видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись ст.ст.7, 167, 169, 171, 379 КАС України, пп.18.4 п.18 Перехідних положень КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дубліката виконавчого листа в адміністративній справі № 420/13496/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Видати Одеському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України дублікат виконавчого листа по справі № 420/13496/22.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Г. В. Лебедєва