Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/5725/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 02.03.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та сум індексації;
2. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 74 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та сум індексації, з урахуванням раніше виплачених сум;
3. Визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення за 2022 р., 2024 р., 2025 р. та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р., сум індексації;
4. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення за 2022 р., 2024 р., 2025 р. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р. з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона 28.11.2025 Головним управлінням Національної поліції в Одеській області прийнято наказ № 1564 о/с «По особовому складу», яким звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0155404), інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 28.11.2025 Наказано виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувану відпустку за період 2021- 2025 років у загальному розмірі 74 дні. 13.02.2026 на адресу ГУНП в Одеській області було направлено адвокатський запит № 2 з проханням, зокрема, надати детальний розрахунок виплати грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувану відпустку.
Листом від 17.02.2026 № 60698-2026 Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області повідомлено: «Згідно з вимогами абзацу 10 пункту 8 розділу VІІІ наказу МВС України від 06.04.2016 № 260, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, виплата грошової компенсації за невикористані відпустки проводилась виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби. Складові грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2025 року становили: - посадовий оклад 2400,00 грн;- оклад за спеціальним званням - 1600,00 грн.;- надбавка за стаж служби в поліції (20%) 800,00 грн.- надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (40%) 1920,00 грн Разом: 6720,00 грн. Одноденний розмір грошового забезпечення визначався шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів, а саме: 6720,00 грн./30 = 224,00 грн. Одноденний розмір грошового забезпечення 224,00 грн.*74 доби = 16576,00 грн. (сума грошової компенсації). Одночасно здійснено перерахунок грошового забезпечення за період з 29.11.2025 по 30.11.2025, який утримано з грошової компенсації за невикористану відпустку у сумі 456,88 грн».
При цьому, з доданої до листа довідки про складові грошового забезпечення за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, вбачається, що у листопаді 2025 року до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 входила індексація - 133,23 грн та додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, яка у листопаді нарахована у розмірі 7 096,76 грн, а у грудні у розмірі 5 999,94 грн, однак, зазначені виплати не були враховані при обчислені грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток. З повідомлення про нараховані та виплачені суми за грудень 2025 року вбачається, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за листопад 2025 року нарахована у розмірі 5 999,94 грн, за 18 днів, тобто, за день вона складає 333,33 грн (5 999,94 грн/18 днів), а за місяць складає 9 999,99 грн (333,33 грн*30 днів).
При цьому, з доданий до вищевказаного листа від 17.02.2026 № 60698-2026, довідок про складові грошового забезпечення за період з січня 2020 року по грудень 2025 року, вбачається, що у 2022 - 2025 роках ОСОБА_1 виплачувалася матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, без урахування суми індексації, та у 2022 році матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, без урахування суми індексації. Так, з довідки від 17.02.2026 № 117 про складові грошового забезпечення за період з січня 2022 року по грудень 2022 року вбачається, що у березні 2022 року ОСОБА_1 виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 12 838,91 грн, що дорівнює місячному грошовому забезпеченню за лютий 2022 року, однак, без урахування суми індексації за лютий 1620,09 грн. Також, з довідки від 17.02.2026 № 117 про складові грошового забезпечення за період з січня 2022 року по грудень 2022 року вбачається, що у листопаді 2022 року ОСОБА_1 виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціальнопобутових питань у розмірі 12034,40 грн, що дорівнює місячному грошовому забезпеченню за вересень 2022 року, однак, без урахування суми індексації за вересень 2563,60 грн. З довідки від 17.02.2026 № 119 про складові грошового забезпечення за період з січня 2024 року по грудень 2024 року вбачається, що у жовтні 2024 року ОСОБА_1 виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 21495,80 грн, що дорівнює місячному грошовому забезпеченню за вересень 2024 року, однак, без урахування суми індексації за вересень 130,20 грн. З довідки від 17.02.2026 № 120 про складові грошового забезпечення за період з січня 2025 року по грудень 2025 року вбачається, що у жовтні 2025 року ОСОБА_1 виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 23522,76 грн, що дорівнює місячному грошовому забезпеченню за вересень 2025 року, однак, без урахування суми індексації за вересень 133,23 грн.
Відтак на переконання позивачки, ГУ НП в Одеській області допущено протиправну бездіяльність щодо не включення до складу її грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, та індексації при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток та індексації при обчислені розміру матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 р, 2024 р., 2025 р. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 р.
Ухвалою судді від 04.03.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
20.03.2026 від представника відповідача ГУ НП в Одеській області надійшов відзив (вх. №ЕС/30553/26) з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши наступне.
ОСОБА_1 , згідно довідки про грошове забезпечення із зазначенням усіх складових за період з січня 2025 по грудень 2025 від УФЗБО ГУ НП в Одеській області № 188 від 12.03.2026 було нараховано та виплачено компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 16 576 грн. Насамперед позивач просить суд, зобов`язати ГУ НП в Одеській області здійснити перерахунок та виплату компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток ОСОБА_1 в загальній кількості 74 дні з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та сум індексації.
Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 28.11.2022 №775 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 01.12.2022 №1514/38850) було затверджено Порядок та умови виплати поліцейським додаткової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) який визначає механізм і розмір виплати додаткової винагороди поліцейським на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) поліцейським із числа курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, передбачених пунктами 1 - 12 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». З наведеного вище, вбачається, що додаткова винагорода нараховується з 2022 року, що унеможливлюжє її врахування при обчисленні суми за невикористані дні відпустки за роки що передували 2022 року (до року прийняття нормативно правового акту). Таким чином, компенсація, виплачена ОСОБА_1 за 30 діб невикористаної відпустки за 2021 рік не може включати в себе виплати, які почали здійснюватись після 28 лютого 2022 року.
З викладеного випливає, що додаткова винагорода є тимчасовою виплатою на період дії воєнного стану та не є складовою грошового забезпечення поліцейського відповідно Порядку № 260. Крім того, якщо поліцейський знаходиться у відпустці, додаткова винагорода у дні відпустки не нараховується, що вказує на непостійний характер таких виплат не тільки з огляду на їх дію тільки під час військового стану, а і з огляду на те що у разі відстуності працівника на службі на цей день виплата додаткової винагороди не нараховується, тобто така виплата не є фіксованою.
У Постанові № 168 прямо передбачено, що ця винагорода виплачується «на період дії воєнного стану», що вкотре підтверджує тимчасовість такої виплати. Таким чином, посилання позивача на практику, яка стосується військовослужбовців та Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборона України від 07.06.2018 № 260, яким передбачено включення до складу грошового забезпечення військовослужбовцям сум додаткової винагороди, є юридично некоректними, оскільки ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України. За таких обставин вважаємо, що правові підстави для перерахунку суми грошової компенсації за дні невикористаної відпустки ОСОБА_1 відсутні.
Щодо врахування сум індексації до складу компенсації за невикористані відпустки, матеріальної допомоги для оздоровлення за 2022, 2024, 2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2022 рік зазначає, що у період з 15.08.2016 по 05.07.2020 ОСОБА_1 проходила службу в Одеському державному університеті внутрішніх справ, відповідно нарахування та виплата грошового забезпечення, а також індексації грошового забезпечення здійснювалось цим університетом.
Матеріальна допомога для оздоровлення ОСОБА_1 :
у 2022 році виплачена у березні у розмірі грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби в поліції, надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії у загальній сумі 12838,91 грн;
у 2023 році виплачена у квітні із розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням , надбавки за стаж служби в поліції, надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії у загальній сумі 22737,02 грн;
у 2024 році виплачена у жовтні із розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби в поліції, надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії у загальній сумі 21485,80 грн;
у 2025 році виплачена у жовні із розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби в поліції, надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії у загальній сумі 23522,76 грн.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 у 2022 році виплачена у листопаді із розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби в поліції, надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції та премії за жовтень у загальній сумі 12034,40 грн.
Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції. Отже, йдеться не про автоматичну гарантовану щомісячну виплату, а про окремий вид матеріального забезпечення, який надається у встановлених межах за відповідним управлінським рішенням. Із наданих відповідачем матеріалів вбачається, що такі виплати позивачу фактично були призначені і виплачені у конкретних розмірах. Позивач не оскаржує відповідні індивідуальні рішення (накази/розпорядчі акти), якими були визначені підстави та розміри цих допомог, а фактично просить суд самостійно змінити алгоритм їх обчислення та підмінити собою дискреційні повноваження керівника. Вказане свідчить про те, що такі виплати як матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань є разовими виплатами, не мають постійного характеру, а тому також не можуть мати у своєму складі індексації грошового доходу.
24.03.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Осипова Б.В. надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/32075/26), у якій останній висловив заперечення та зазначив на відсутність належного обґрунтування доводів відповідача.
Інших заяв по суті станом на момент розгляду справи до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , у період з 15 серпня 2016 року по 28 листопада 2025 року проходила службу в органах Національної поліції України, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1564 о/с від 28.11.2025 по особовому складу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, 28 листопада 2025 року, установивши щомісячну премію за листопад 2025 року в розмірі 0%. .
Виплатити грошову компенсацію за:
30 діб невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2021 рік;
07 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2022 рік;
04 доби невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2023 рік;
05 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2024 рік;
28 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за період служби з 01 січня 2025 року до дня звільнення.
Стаж служби в поліції на день звільнення становить 09 років 03 місяці 13 днів.
Сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 108 гривень 35 копійок.
13.02.2026 адвокат Самодурова Н.В. діючи в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернулась до начальника ГУ НП в Одеській області із адвокатським запитом №2 в якому просила, зокрема: повідомити кількість днів невикористаної ОСОБА_1 щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за період служби з 01.01.2025 до дня звільнення (28.11.2025); надати детальний розрахунок виплати грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову оплачувану відпустку за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки у загальному розмірі 74 дні та за період служби з 01.01.2025 р. до дня звільнення; надати інформацію щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 15.08.2016 по 28.11.2025.
17.02.2026 ГУ НП в Одеській області надали відповідь у формі листа №60698-2026 в якому повідомили наступне.
[...] За результатами розгляду повідомляємо, що остаточний розрахунок з ОСОБА_1 проведено 25 грудня 2025 року. Наказом ГУ НП в Одеській області № 1564 о/с від 28.11.2025 ОСОБА_1 визначено виплату грошової компенсації за:
30 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2022 рік;
07 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2023 рік;
05 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2024 рік;
28 діб невикористаних щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток за період служби з 01 січня 2025 року до дня звільнення.
Згідно з вимогами абзацу 10 пункту 8 розділу VІІІ наказу МВС України від 06.04.2016 № 260, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, виплата грошової компенсації за невикористані відпустки проводилась виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби. Складові грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2025 року становили:
- посадовий оклад 2400,00 грн;
- оклад за спеціальним званням - 1600,00 грн;
- надбавка за стаж служби в поліції (20%) 800,00 грн;
- надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (40%) 1920,00 грн Разом: 6720,00 грн.
Одноденний розмір грошового забезпечення визначався шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів, а саме: 6720,00 грн/30 = 224,00 грн. Одноденний розмір грошового забезпечення 224,00 грн*74 доби = 16576,00 грн (сума грошової компенсації).
Одночасно здійснено перерахунок грошового забезпечення за період з 29.11.2025 по 30.11.2025, який утримано з грошової компенсації за невикористану відпустку у сумі 456,88 грн.
Також у грудні 2025 року було нараховано і виплачено додаткову винагороду відповідно до вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за листопад у сумі 5999,94 грн. [...]
19.02.2026 адвокат Самодурова Н.В. діючи в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернулась до начальника ГУНП в Одеській області із адвокатським запитом №3 в якому просила, зокрема: повідомити чи була включена до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення індексація. Якщо ні, здійснити відповідний перерахунок та доплату з урахування сум індексації; повідомити чи була включена до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань індексація. Якщо ні, здійснити відповідний перерахунок та доплату з урахування сум індексації.
Проте станом на дату звернення до суду з вказаним позовом, відповіді отримано не було.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, що визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 за №580-VIII (надалі по тексту також - Закон України «Про Національну поліцію України», Закон №580-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (надалі по тексту також поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 3 Закону №580-VIII).
За змістом частини 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейські проходять службу в поліції: на посадах у центральному органі управління поліції, територіальних органах, закладах, установах поліції; під час перебування в розпорядженні згідно з положеннями статті 67 цього Закону; під час навчання на денній формі навчання за державним замовленням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських; під час прикомандирування до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування згідно з положеннями статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України», статті 29 Закону України «Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим» та статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»; під час відрядження до державних органів, установ та організацій згідно з положеннями статті 71 цього Закону.
Згідно пункту 4 частини 10 статті 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 3 Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року за №260 (надалі по тексту також Порядок №260), визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Абзацом 10 пункту 8 Розділу III Порядку № 260 визначено, що виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу І цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
Зі змісту листа від 17.02.2026 №60698-2026 вбачається, що розмір грошового забезпечення позивача для розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки становив 16576,00 грн. (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, 20% надбавка за стаж служби в поліції, 40% надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції).
Таким чином, розмір компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки розраховано без урахування допомоги, передбаченої Постановою №168.
Свою позицію щодо відсутності підстав для врахування отриманої позивачем додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 при виплаті компенсації за невикористані відпустки за фактично відпрацьований час, відповідач обґрунтовував тим, що виходячи з приписів пункту 3 розділу І Порядку №260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер, тому для включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 до розрахунку компенсації за невикористану відпустку необхідно з`ясувати чи має така винагорода постійний характер.
Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, винагородою, яка має постійний характер, Верховний Суд зазначав, що пункт 1 Постанови №168 чітко і однозначно передбачає, що:
- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;
- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- визначається наказами командирів (начальників).
Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №200/1564/24, від 27.03.2025 у справі №240/2921/23.
Застосовуючи коментовану правову позицію суд зазначає, що правовідносини у справах №200/1564/24, №240/2921/23 та у справі що розглядається є відмінними, втім указаний підхід підлягає врахуванню для з`ясування правової природи додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови №168.
Отже, такий висновок є застосовним до спірних правовідносин та суд не знаходить підстав для відступу від останнього.
Натомість, абзац 1 пункту 6 розділу VI Порядку №260 та абзац 10 пункту 8 Розділу III Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється виплата грошової компенсації за невикористану відпустку.
Водночас, за приписами коментованих норм виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби.
Згідно з довідками про складові грошового забезпечення за 2022, 2023, 2024 та 2025 щодо суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, установлено, що починаючи з березня 2022 року по листопад 2025 року включно (місяць звільнення) позивачка отримувала таку винагороду. Не заперечується вказані обставини і відповідачем.
Отже, під час визначення розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки, відповідачем протиправно не було враховано у складі грошового забезпечення позивача додаткову щомісячну винагороду, передбачену Постановою №168, яку позивач отримувала перед звільненням.
Верховний Суд у постанові від 20.08.2024 у справі №420/693/23 дійшов висновку, що оскільки додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що виплачувався позивачу, починаючи з березня 2022 року і до дня її звільнення, то указана винагорода входить до складу грошового забезпечення.
Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо не включення сум індексації до складу розміру місячного грошового забезпечення, з якого позивачу визначався розмір матеріальної допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористанні відпустки, суд зазначає наступне.
Як вже раніше зазначалось, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частини 1, 2 статті 94 Закону України № 580-VІІ).
Грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що прямо зазначено в пункті 1 Постанови № 988.
В підпункті 3 пункту 4 Постанови № 988 вказано, що поліцейським один раз на рік надається матеріальна допомогу для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення. Вказане право надається керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення.
Пунктом 13 Розділу II Порядку № 260 передбачено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.
Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу виплачувалась грошова допомога для оздоровлення у березні 2022 року у сумі 12838,91 грн; у квітні 2023 року у сумі 22737,02 грн; у жовтні 2024 року у сумі 21495,80 грн та у жовтні 2025 року у сумі 23522,76 грн та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у листопаді 2022 року у сумі 12034,40 грн.
При цьому до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних вище виплат, відповідач не включив суми індексації.
Крім того, як будо встановлено вище позивачці також була нарахована компенсація невикористаних відпусток у розмірі 16576,00 грн без урахування індексації грошового забезпечення.
Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що жодна норма чинного законодавства, яким регулюється проходження служби в поліції, не передбачає включення індексації до розрахунку компенсації невикористаних відпусток. Ні Закон України «Про Національну поліцію», ні Наказ МВС № 260 не містять норми, яка б передбачала включення індексації або розширення складу грошового забезпечення З огляду на це, зазначаємо, що у позивача відсутні правові підстави для включення індексації до сум компенсації за невикористані відпусток.
Як вже зазначалось, пунктом 1 Постанови № 988 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частини 5 статті 94 Закону України № 580-VІІІ грошове забезпеченні поліцейських індексується відповідно до закону.
Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон України № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доході населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельне спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон України № 1282-ХІІ).
Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Статтею 6 Закону України № 1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно зі статтею 4 вказаного Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженою постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошовою утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства пре загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін з місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошовою забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплат розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Субсидіарне застосування зазначених правових норм вказаних Законів дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Згідно з довідками про складові грошового забезпечення за 2022, 2024 та 2025 встановлено що позивачці нараховувалась індексація грошового забезпечення, що не спростовується матеріалами справи.
Відтак зважаючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та сум індексації.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 74 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та сум індексації, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення за 2022 2024 та 2025 роки та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, сум індексації грошового забезпечення.
Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для оздоровлення за 2022, 2024 та 2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач Головне управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ 40108740).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
Судове рішення № 137505926, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 18.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/5725/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: