Рішення № 137505596, 18.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 рокусправа № 380/23348/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» (вул. Городоцька, буд. 20, м. Львів, код ЄДРПОУ 08563978) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)», у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» в не розгляді моєї ОСОБА_1 Заяви (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби від 07 жовтня 2025 року із пакетом документів у відповідності до вимог передбачених Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 року № 379;

- зобов`язати Державну установу «Львівська установа виконання покарань (№19)» розглянути мою ОСОБА_1 Заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від 07 жовтня 2025 року із пакетом документів та підготувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог передбачених пунктом 15, 16 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 року № 379 і висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 26 березня 2001 року по 06 лютого 2006 року проходив службу в органах кримінально-виконавчої системи на посадах середнього і старшого начальницького складу безперервно.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 97/25/6284/Р від 23.09.2025 року йому встановлено з 16.04.2025 року ІІ групу інвалідності «захворювання, ТАК пов`язане із проходженням служби в органах в ДКВС України» - безстроково.

07.10.2025 позивачем подано рекомендованим листом та в електронному вигляді до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» та голові комісії з реорганізації Державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 № 379. До заяви (рапорту) позивачем було долучено витяг з рішення експертної команди та постанову М(ВЛ)К.

Вказує, що листом від 04.11.2025 голова комісії з реорганізації Державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, мотивуючи тим, що Порядку вказано визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням нею служби, або визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби інвалідності протягом шести місяців після її звільнення із служби з причин, зазначених у цьому підпункті. Рекомендовано надати зазначені документи відповідно до пункту 14 постанови КМУ від 4 квітня 2025 року № 379.

Позивач вважає протиправними дії відповідача, оскільки всі необхідні документи для призначення одноразової грошової допомоги були долучені до заяви від 07.10.2025 і не потребують додаткового дублювання. Вказує, що у відповіді не зазначено, які саме документи необхідно додати. Крім цього вважає, що лист не є висновком про призначення чи відмову у призначенні ОГД, не містить підписів інших посадових осіб, не затверджений керівником ДУ «Львівська виправна колонія (№19)» та міжрегіональним територіальним органом з питань виконання кримінальних покарань.

Ухвалою суду від 02.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що позивач проходив у державній установі «Львівська виправна колонія (№48)», був звільнений із служби з державної установи ««Львівська виправна колонія (№48)». На час розгляду даної справи в суді державна установа «Львівська виправна колонія (№48)» перебуває в стадії припинення шляхом її реорганізації відповідно Наказу Міністерства юстиції України №1652/5 від 14.05.2020.

Вказує, що на сьогоднішній день ДУ «Львівська виправна колонія (№48)» здійснює заходи для припинення шляхом реорганізації, діяльністю установи керує голова комісії з припинення, в установи відкриті рахунки в органах державного казначейства. п.9, 10 Наказу Міністерства юстиції України №1652/5 від 14.05.2020 було зобов`язано голову комісії з реорганізації державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» забезпечити передачу державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» майна, майнових прав та обов`язків установи оспорюються стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які актом сторонами, правовстановчих документів установи, справ згідно з приймання передачі і долучити його до передавального акта. Після затвердження передавального акта Міністерством юстиції України забезпечити подання документів, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», до органу, який здійснив реєстрацію установи, для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання. Однак, до цього часу вказані дії не були здійснені. Відповідно частини 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. На сьогодні в державному реєстрі відсутній запис про припинення державної установи «Львівська виправна колонія (№48)». Вважає, що за таких обставин державна установа «Львівська установа виконання покарань (№19)» не може бути відповідачем у даній справі. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та наказом Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області від 06.02.2006 №8 о/с був звільнений в запас з посади старшого інженера енерго-механічного відділу Львівської виправної колонії Управління Департаменту у Львівській області (№48).

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 23.09.2025 № 97/25/6284/Р позивачу з 16.04.2025 встановлено другу (ІІ) групу інвалідності. Причина інвалідності: захворювання, одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку. Наявний висновок ВЛК, або ЛЕК, або МВЛК. ДКВС - Державна кримінально-виконавча служба України: Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в ДКВС України.

Постановою №68 від 25.08.2025 медичної (військово-лікарської комісії) Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» встановлено, що захворювання позивача, ТАК пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

07.10.2025 позивач звернувся до начальника Державної установи «Львівська виправна колонія (№19)» та голови комісії з реорганізації Державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» із заявою (рапортом) щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 №379.

До заяви позивач долучив: витяг з рішення ЕКОПФО № 97/25/6284/Р від 23.09.2025, постанову М(ВЛ)К №68 від 25.08.2025, копію паспорта, копію довідки про присвоєння РНОКПП, копію рахунку на виплату пенсії або грошової допомоги від 18.09.2025.

Листом від 04.11.2025 №4/54 голова комісії з реорганізації Державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» повідомив позивача, зокрема, про те, що механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги врегульовано нормами постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 №379. Позивачу рекомендовано надати документи, визначені пунктом 14 зазначеної постанови.

Відповідь відповідача на заяву (рапорт) позивача від 07.10.2025 в матеріалах справи відсутня.

Позивач, вважаючи, що відповідач не здійснив належного розгляду його заяви про призначення одноразової грошової допомоги, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша); це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина друга); пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя).

Згідно частини п`ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога в разі визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 №379 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (далі Порядок №379).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - одноразова грошова допомога), які проходять (проходили) службу в міжрегіональних територіальних органах з питань виконання кримінальних покарань, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, закладах освіти Державної кримінально-виконавчої служби (у тому числі курсантів, слухачів закладів освіти), на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби, а також в таборах для тримання військовополонених (далі - органи (установи).

Пунктом 2 Порядку №379 визначено, що одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, зокрема у разі визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням нею служби, або визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби інвалідності протягом шести місяців після її звільнення із служби з причин, зазначених у цьому підпункті (підпункт 4).

Згідно пункту 3 Порядку №379 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у таких розмірах:

1) у разі загибелі особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби з причин, визначених підпунктом 1 пункту 2 цього Порядку, - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

2) у разі смерті особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, що настала під час проходження нею служби, - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

3) у разі визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби внаслідок причин, зазначених у підпункті 3 пункту 2 цього Порядку, інвалідності:

I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

4) у разі визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби внаслідок причин, зазначених у підпункті 4 пункту 2 цього Порядку, інвалідності:

I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

5) у разі отримання особою рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби поранення (контузії, травми або каліцтва) внаслідок причин, зазначених у підпункті 5 пункту 2 цього Порядку, - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

6) у разі отримання особою рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби поранення (контузії, травми або каліцтва) внаслідок причин, зазначених у підпункті 6 пункту 2 цього Порядку, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Пункт 5 Порядку №379 передбачає, що днем виникнення права на виплату одноразової грошової допомоги є:

1) у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть;

2) у разі визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або в довідці медико-соціальної експертної комісії;

3) у разі визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби ступеня втрати професійної працездатності без визначення інвалідності - дата прийняття рішення, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 6 Порядку №379 за наявності особистого розпорядження особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках. У такому разі розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат, визначених абзацом другим цього пункту.

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на одноразову грошову допомогу мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в розмірі 50 відсотків частки, яка належить кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

Пунктом 14 Порядку №379 встановлено, що для призначення і виплати одноразової грошової допомоги особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби подає уповноваженому структурному підрозділу в паперовій формі такі документи:

1) заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності.

Особа, яка проходила службу та звільнена з Державної кримінально-виконавчої служби, також подає копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

2) витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідку медико-соціальної експертної комісії;

3) довідку медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо результату визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

4) рішення відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Достовірність зазначеної інформації в заяві (рапорті) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності без встановлення інвалідності чи встановленням інвалідності засвідчує своїм підписом особа, яка подає документи, та перевіряє особа, яка їх приймає. Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 2-4 цього пункту, здійснює керівник органу (установи), що видав документ.

Копії документів особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), подає служба персоналу (кадровий підрозділ).

Акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, за формою, визначеною Мін`юстом, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням особою рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби кримінального та/або адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, до уповноваженого структурного підрозділу подає підрозділ державного нагляду за охороною праці.

Довідку органу (установи), яким попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати) до уповноваженого структурного підрозділу подає бухгалтерська служба.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги особі, якій призначається і виплачується одноразова грошова допомога, особа подає до органу (установи) документи (їх копії), зазначені у цьому пункті, та належним чином засвідчену копію відповідного рішення суду, крім випадків, коли орган (установа) був учасником у справі.

Відповідно до пунктів 15, 16 Порядку №379, висновок про призначення одноразової грошової допомоги або висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги у місячний строк з дня реєстрації документів (в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, в таборах для тримання військовополонених, на підприємствах установ виконання покарань - у двадцятиденний строк) та визначення повного кола осіб, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), складається уповноваженим структурним підрозділом, підписується керівниками бухгалтерської служби, служби персоналу (кадрового підрозділу), підрозділу державного нагляду за охороною праці та юридичної служби органу (установи), в якому особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби проходить (проходила) службу, або особами, на яких покладено виконання таких функцій, та затверджується керівником відповідного органу (установи) або особою, на яку покладено виконання таких функцій.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги щодо осіб, останнє місце проходження служби яких було в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, діяльність яких оптимізована шляхом консервації або ліквідації, на час подання заяви (рапорту) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, затверджується міжрегіональним територіальним органом з питань виконання кримінальних покарань, у безпосередньому підпорядкуванні якого перебувають (перебували) ці установи виконання покарань, слідчі ізолятори.

У разі затвердження висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги чи у випадку повернення документів (документи подано не в повному обсязі чи подано не за належністю) заявник у місячний строк з дня реєстрації документів письмово інформується з обґрунтуванням підстав відмови в призначенні одноразової грошової допомоги чи повернення документів.

Рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги може бути оскаржене в порядку адміністративного оскарження або в судовому порядку.

У разі надсилання запитів до органів (установ), закладів освіти Державної кримінально-виконавчої служби, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій строк підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги може бути продовжено до отримання відповідної інформації для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня надсилання запиту.

Аналіз положень Порядку №379 свідчить, що про те, що держава гарантує особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які визнані особами з інвалідністю чи втратили працездатність (за певних умов), одноразову грошову допомогу.

Відповідно до матеріалів справи, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 23.09.2025 № 97/25/6284/Р позивачу з 16.04.2025 встановлено другу (ІІ) групу інвалідності. Причина інвалідності: захворювання, одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку. Наявний висновок ВЛК, або ЛЕК, або МВЛК. ДКВС - Державна кримінально-виконавча служба України: Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в ДКВС України.

Отже, позивач, як колишній працівник органів ДКВС, має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

Суд встановив, що наказом Міністерства юстиції України від 14.05.2020 №1652/5 «Про реорганізацію державної установи «Львівська виправна колонія (№ 48)» шляхом її приєднання до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» реорганізовано державну установу «Львівська виправна колонія (№ 48)» шляхом її приєднання до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

Пунктом 2 вказаного наказу встановлено, що державна установа «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» є правонаступником усього майна, прав і обов`язків припиненої державної установи «Львівська виправна колонія (№ 48)».

Як свідчать матеріали справи, 07.10.2025 позивач звернувся до начальника Державної установи «Львівська виправна колонія (№19)» та голови комісії з реорганізації Державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» із заявою (рапортом) щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 №379.

До заяви позивач долучив: витяг з рішення ЕКОПФО № 97/25/6284/Р від 23.09.2025, постанову М(ВЛ)К №68 від 25.08.2025, копію паспорта, копію довідки про присвоєння РНОКПП, копію рахунку на виплату пенсії або грошової допомоги від 18.09.2025.

Отже, позивачем виконано вимоги Порядку №379 та долучено до заяви документи, визначені пунктом 14 вказаного порядку.

Листом від 04.11.2025 №4/54 голова комісії з реорганізації Державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» повідомив позивача, зокрема, про те, що механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги врегульовано нормами постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2025 №379. Позивачу рекомендовано надати документи, визначені пунктом 14 зазначеної постанови.

При цьому, матеріали справи не містять доказів розгляду відповідачем заяви позивача від 07.10.2025 та надання відповіді чи прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Порядку №379.

Щодо твердження представника відповідача про те, що ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» не може бути відповідачем у даній справі, оскільки в державному реєстрі відсутній запис про припинення ДУ «Львівська виправна колонія (№ 48)», а також у зв`язку із не передачею до ДУ «Львівська виправна колонія (№ 19)» майна, майнових прав та обов`язків, суд зазначає зазначене не звільняє відповідача від обов`язку розглянути заяву (рапорт) позивача у встановленому чинним законодавством порядку та надати позивачу відповідь.

Нормами ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР встановлено обов`язок, зокрема, суб`єктів владних повноважень, об`єктивно і вчасно розглядати заяви (клопотання) громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви (рапорту) позивача від 07.10.2025 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби, зобов`язавши відповідача розглянути заяву (рапорт) позивача від 07.10.2025 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби та прийняти відповідне рішення згідно вимог чинного законодавства.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» (вул. Городоцька, буд. 20, м. Львів, код ЄДРПОУ 08563978) щодо не розгляду заяви (рапорту) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.10.2025 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби.

3. Зобов`язати Державну установу «Львівська установа виконання покарань (№19)» (вул. Городоцька, буд. 20, м. Львів, код ЄДРПОУ 08563978) розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.10.2025 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби та прийняти відповідне рішення згідно вимог чинного законодавства.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 18.06.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович