Рішення № 137505231, 11.06.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7424/25

Провадження №2/405/2614/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Федченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/7424/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом, який сформовано в системі «Електронний суд», до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що 16 січня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 16.01.2025-100001172, за умовами якого Позичальнику надано кредит в розмірі 12 000 грн., строком на 140 днів, дата повернення кредиту: 04.06.2025 року. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення Кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі- "Комісія», економічна сутність - плата за надання кредиту) 15% від суми кредиту та дорівнює 1800 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Згідно з п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати Кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5351-29ХХ-ХХХХ-3133.

Відповідно до Договору від 16.01.2025 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит в розмірі 12 000 грн., при цьому, Позичальником 16.01.2025 року отримано кредитні кошти в розмірі 12 000 грн., тим самим ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі, в свою чергу, відповідач ОСОБА_1 , яка є Позичальником за зазначеним Договором, свої зобов`язання за Договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість в розмірі 21 426 грн. 13 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 051 грн. 34 коп., по процентам в розмірі 8 494 грн. 79 коп. та неустойки в розмірі 2 880 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

З огляду на зазначене вище, позивач ТОВ «Споживчий центр» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним Договором № 16.01.2025-100001172 від 16.01.2025 року в розмірі 21 426 грн. 13 коп., а також судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 18 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду без повідомлення (виклику) в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

Позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» повідомлений про дату та місце судового розгляду справи належним чином, при цьому, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та підтримання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 про день та місце судового розгляду справи судом повідомлялася як в порядку ч.ч.5, 6 ст. 128 ЦПК України, так і в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, та з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Заяви, клопотання, відзив на позов на адресу суду не надходили.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Крім того, клопотань про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи до суду також не надходили, а так само не надходило від відповідача будь-яких заяв, клопотань, заперечень, відзиву на позов, на підставі чого справа розглянута судом за наявними у ній матеріалами, що відповідає вимогам ч.8 ст.178 ЦПК України.

Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, враховуючи поданий відповідачем відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, подану позивачем, оцінивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, та є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ "Споживчий центр" із заявкою, підписаною нею з використанням одноразового ідентифікатора Е443 (який був надісланий на номер її телефону) та із проставленням на неї свого електронного підпису, за яким надала згоду на укладення кредитного договору відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти).

В свою чергу, 16.01.2025 року ТОВ "Споживчий центр" ухвалив заявку ОСОБА_1 , яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомилася 16.01.2025 року за посиланням https://sgroshi.com.ua/uа/informaciya-o-kompanii.

Відповідно до умов кредитного договору № 16.01.2025-100001172 від 16.01.2025 року Позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 16.01.2025 року; сума кредиту: 12 000 грн.; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 04.06.2025 року.

Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує Позичальника про зміну строку повернення кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет Позичальника на вебсайті Кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється Позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з Позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 15% від суми кредиту та дорівнює 1800 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.82% (денна процентна ставка) = (13847.8 / 12000)/ 140 ? 100%.

Неустойка: 120 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п.15 Договору).

Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 16.01.2025 року, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п.3.1 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту: кредитна лінія; вид фінансової послуги: надання коштів та банківських металів у кредит; строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п.4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5351-29XX-XXXX-3133.

Відповідно до п.4.3 Договору днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу є день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.

Згідно з п.2.1 Договору електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.01.2025 року ТОВ "Споживчий центр" ухвалив заявку ОСОБА_1 на видачу їй кредиту та підтвердив укладення кредитного договору № 16.01.2025-100001172 від 16.01.2025 року.

З інформаційної довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих.№1-2011 від 20.11.2025 року, яка адресована ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», вбачається, що між підприємствами укладено договір про переказ коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року, та відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 16.01.2025 13:03:49 на суму 12000,00 (дванадцять тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки 5351290132553133, номер транзакції в системі iPay.ua 625832506, призначення платежу: Видача за договором кредиту №16.01.2025-100001172.

Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч.12 ст.11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із наведеного слідує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Таким чином, з підстав, зазначених вище, судом встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір № 16.01.2025-100001172 від 16.01.2025 року у формі електронного документу, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що відповідачем не спростовується, а так само відповідачем не спростовано і отримання нею за зазначеним Договором коштів в розмірі 12 000 грн.

Тим самим, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 12 000 грн. шляхом перерахування на платіжний засіб позичальника №5351-29XX-XXXX-3133, в свою чергу, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість в загальному розмірі 21 426 грн. 13 коп., та згідно з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, розмір зазначеної заборгованості, розрахованої позивачем, становить за основним боргом в розмірі 10 051,34 грн., заборгованості за процентами в розмірі 8494,79 грн., які нараховані за період з 16 січня 2025 року по 12 лютого 2025 року, та неустойка в розмірі 2880 грн., та, враховуючи, що оскільки зобов`язання відповідачем належним чином виконані не були, позивач обґрунтовано звернувся до суду за захистом порушеного майнового права з вимогами про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

З огляду на викладене вище, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що майнові права позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»порушені неналежним виконанням зобов`язання за кредитним договором № 16.01.2025-100001172 від 16.01.2025 року відповідачем ОСОБА_1 , внаслідок чого утворилася заборгованість в зазначеному позивачем розмірі, яка відповідачем не спростована,на підставі чого позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основним боргом в розмірі 10 051 грн. 31 коп., нарахованими протягом строку його (Договору) дії відсотками за користування кредитом, розмір яких передбачено умовами Договору, що становить 8 494 грн. 79 коп., є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, та стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором № 16.01.2025-100001172 від 16.01.2025 року в розмірі 18 546 грн. 13 коп.

Щодо вимоги позивача ТОВ «Споживчий центр» про стягнення неустойки в розмірі 2 880 грн., що обґрунтовано тим, що Законом України від 22.11.2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» п.6-1 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено, а п.6 цього розділу викладено в новій редакції, за яким у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Кредитний договір з відповідачем був укладений 16.01.2025 року, тобто після набуття чинності змін до Закону України "Про споживче кредитування", а тому вимога про стягнення неустойки є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як Закон України "Про споживче кредитування" є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування.

Відповідно до умов кредитного договору, з відповідачем був укладений саме споживчий кредитний договір, тобто у кредит були отримані гроші для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. а тому в цьому випадку мають застосовуватись саме норми Закону України "Про споживче кредитування".

Разом з тим, суд зауважує наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов`язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов`язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Відповідно до п. 15 Заявки кредитного договору № 16.01.2025-100001172 від 16.01.2025 року сторони погодили, що неустойка становить 120 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Споживчий центр» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, зокрема, і неустойку, в розмірі 2 880 грн.

В свою чергу, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦПК України).

При цьому, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, які є чинними на момент виникнення спірних правовідносин, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі №5-рп/2012вказано: «Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Крім того, з системного аналізу, як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», про які вказував позивач ТОВ «Споживчий центр», так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування неустойки під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином, з огляду на викладене вище вимоги позивача ТОВ «Споживчий центр» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення неустойки за кредитним договором № 16.01.2025-100001172 від 16.01.2025 року в розмірі 2 880 грн. є необґрунтованими та безпідставними, а відтак є такими в цій частині, що задоволенню не підлягають.

При розподілі між сторонами судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим та враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 096 грн. 79 коп.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 526, 530, 634, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст. ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором № 16.01.2025-100001172 від 16.01.2025 року в розмірі 18 546 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок шість) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, судовий збір в розмірі 2 096 грн. 79 коп.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова