Рішення № 137505060, 16.06.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2096/25

Провадження № 2/352/115/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Струтинського Р. Р.

з участю секретаря Гребінника В. М.

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 70875 грн та судових витрат.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що 09.02.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачка ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 461772224 на суму 15000 грн, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора MAFE-3682. Отже, саме відповідачка ініціювала укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти відповідачці, шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 15000 грн 09.02.2024 на банківську картку № НОМЕР_1 , яку остання вказала у заявці при укладенні кредитного договору. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №280 від 16.04.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. 10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01, на виконання якого підписали реєстр прав вимоги №2 від 10.10.2024, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки. Згідно до реєстру боржників №б/н від 04.06.2025 за договором факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 70875 грн. Загальна сума заборгованості відповідачки, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 70875 грн, що складається з: 15000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 55875 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Просив стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

03.02.2026 суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачки позов не визнала, мотивуючи, що доданий договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, який посвідчує відступлення прав вимоги та витяг з реєстру прав вимоги №280 від 16.04.2024 до конкретного боржника не свідчить про набуття ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «ФК» Онлайн Фінанс», а в подальшому і позивачем права вимоги до відповідачки, оскільки станом на 2018 рік у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не існувало право вимоги до відповідачки, оскільки кредитний договір було укладено лише 09.02.2024. Договір факторингу є похідним від кредитного договору, а отже не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги. Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилося на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійсними. Вважає, що позивач не виконав обов`язку щодо доведення отримання права вимоги за договором № 461772224 від 09.02.2024. Крім того, позивачем на підтвердження перерахування відповідачці коштів за кредитним договором не надано належних доказів, зокрема розрахункового документу (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку. Також, позивачем не надано належного пояснення щодо нарахування суми заборгованості кредиту в сумі 70875 грн. належного розрахунку, який би узгоджувався з матеріалами справи. умовами кредитного договору, позивач не надав. Натомість наданий розрахунок заборгованості підготовлений робітниками ТОВ «Юніт Капітал» є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум, та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачки. Таким чином, сторона відповідачки вважає, що ТОВ «Юніт Капітал» у встановленому законом порядку, не довело факту перерахування кредитних коштів за договорами. Просила відмовити у задоволенні позову.

04.02.2026 представником позивача надіслано відповідь на відзив, в якій зазначено, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжне доручення №4а6371с2-с0bd-4238-926e-528db33f08e3 від 09.02.2024 з відміткою Товариства. Саме це і є підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів відповідачці, підтвердження факту укладання кредитного договору № 461772224 від 09.02.2024, та наявність заборгованості у боржника. Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача, представник зазначив, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» дійсно уклало договір факторингу з ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018. Відповідно до п.8.6 договору, додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод, якими продовжено строк дії договору до 31.12.2024. Таким чином, його виконання здійснювалося не одномоментно, а протягом всього часу його дії. з 28.11.2018 по 31.12.2024. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 16.04.2024 до договору факторингу від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 40125 грн. Відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Реєстр прав вимоги до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, до якого включено кредитний договір № 46772224 від 09.02.2024 укладено 16.04.2024, тобто через два місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає відповідачка. У подальшому, 10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01, і згідно витягу з реєстру прав вимоги №2 до договору до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 70875 грн. 04.06.2024 відповідно до договору факторингу № 04/06/25-Ю до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки на суму 70875 грн. надані позивачем витяги з реєстру прав вимоги до договорів факторингу підписані та мають печатки уповноважених осіб. Щодо нарахування відсотків, то вони нараховувалися в межах погоджених умов кредитного договору. Просив позов задоволити в повному обсязі.

16.02.2026 представник відповідачки надала письмове заперечення на відповідь на позовну заяву, в якому викладено обставини, аналогічні тим, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за відсутності сторони позивача, позов підтримав, просив його задоволити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, представник відповідачки в поданій суду заяві просила справу розглянути у відсутності сторони відповідачки та відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Установлено, що 09.02.2024 відповідачка ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» залишила заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, номер банківської картки для перерахування коштів, та на підставі якої цього ж дня між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою укладено договір кредитної лінії № 461772224 (т.1 а.с. 70-90).

Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно умов договору кредитор надав відповідачці кредит на суму 15000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору, додатків до нього та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.2.1 договору). Первісний кредитор відповідно до п. 5.1 договору шляхом ініціювання через банк провайдер 09.02.2024 перерахував відповідачці кредитні кошти на вказану картку № НОМЕР_1 . Сторони погодили, що рекомендованою датою дострокового повного повернення кредиту є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 10.03.2024, тобто протягом 30 днів від дати отримання кредиту (п.7.1 договору). кінцева дата повернення кредиту- 11.03.2026 (п.7.3 договору).

Погоджена процентна ставка за користування кредитом протягом дисконтного періоду в розмірі 0,21% від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 76,65% річних, за умови повного дострокового погашення кредиту (п.8.5.1 договору).

Згідно п.8.4 кредитного договору без повного дострокового повернення кредиту протягом дисконтного періоду денна процентна ставка за весь строк дії договору встановлена в розмірі 2,50% в день.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги. зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Указаний договір факторингу викладений у новій редакції на підставі додаткової угоди від 31.12.2020 (т.1 а.с.45-49).

Згідно подальших додаткових угод до вказаного договору факторингу його дія продовжена до 31.12.2024 (т.1 а.с.50-52).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1280 від 16.04.2024 до договору факторингу №28/1118-01 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 461772224 від 09.02.2024 на загальну суму 40125 грн (т.1 а.с.150-152).

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Онлайн Фінанс» укладено дорговір факторингу №10/1024-01 (т.1 а.с.139-145).

Згідно витягу з реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 до договору факторингу до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на суму 70875 грн (т.1 а.с.136).

04.06.2025 ТОВ «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором (т.1 а.с.125-131). Згідно реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 (т.1 а.с.122-124) до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 70875 грн, яка складається з 15000 грн заборгованості за тілом кредиту, 55875 грн заборгованості за відсотками.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором позивач заявив до стягнення заборгованість у розмірі 70875 грн, яка складається з 15000 грн простроченого тіла кредиту, 55875 грн прострочених відсотків, що підтверджується випискою з особового рахунку (т.1 а.с. 103).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частина 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.12 цього Закону (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору), якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частина 1 ст. 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Суд установив, що первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є позивач, неправомірно, порушивши вимоги ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», застосував до споживчого кредиту, який відповідачка отримала 09.02.2024, денну процентну ставку 2,50%.

Частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою ст.8 доповнена згідно із ЗУ №3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Вказана норма набрала чинності 24.12.2023, тобто станом на час укладення договору про споживчий кредит з відповідачкою ця норма була чинною.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, умова укладеного між сторонами кредитного договору, передбачена п.8.4 щодо встановлення денної процентної ставки у 2,50% є нікчемною у порядку ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому суд, ураховуючи надані позивачем розрахунок заборгованості первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (т.1 а.с.107-109) визначає заборгованість відповідачки за відсотками у розмірі 18795 грн таким чином:

-з 09.02.2024 до 10.03.2024 15000 х 0,21%= 31,50 грн х 30 дн.=945 грн;

-з 11.03.2024 до 07.07.2024 15000 х 1%=150 грн х 119 дн.= 17850 грн.

Відтак, суд визначає до стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 461772224 від 09.02.2024 у розмірі 33795 грн, що складається з 15000 грн заборгованості за тілом кредиту та 18795 грн заборгованості за відсотками.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з огляду на часткове задоволення судом заявленого банком позову на суму 33795 грн, що становить 47,68 % від заявленої суми позову, суд стягує з відповідачки на користь позивача витрати з оплати судового збору в розмірі 1155 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Ураховуючи, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги від 05.06.2025 (т.1 а.с.99-101), додатковою угодою до договору від 05.06.2026 (а.с.94), актом прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 на суму 7000 грн (а.с.93); з огляду на часткове задоволення позову, суд стягує з відповідачки на користь позивача 4000 грн витрат на правничу допомогу.

Загальна сума судових витрат, що підлягають стягненню з відповідачки, становить 5155 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 207, 512, 514, 526, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст. 137, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», заборгованість за кредитним договором № 461772224 від 09.02.2024 у розмірі 33795 (тридцять три тисячі сімсот дев`яносто п`ять), що складається з 15000 грн заборгованості за тілом кредиту, 18795 грн заборгованості за відсотками, та 5155 (п`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн судових витрат, а всього 38950 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складене 18.06.2026.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ