Ухвала суду № 137504936, 17.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/3524/26

Провадження № 2-з/345/8/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі судді Сирка Й.Й., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка подана в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 до суду надійшла позовна заява з додатками, яка підписана та подана ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 до ТОВ «Преміум лігал колекш», треті особи: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Білобожицької сільської ради, ОСОБА_3 в якій представник позивача просить:

- визнати припинено іпотеку, що виникла на підставі договору іпотеки від 29.12.2006, укладеного між КБ «Надра» та ОСОБА_4 і ОСОБА_1 щодо квартири на АДРЕСА_1 ; - визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В. про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 03.08.2020, на підставі якого внесено запис про іпотеку № 60782924 та запис про обтяження (заборону на нерухоме майно) № 60782931 за відповідачем;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіка С.В. про державну реєстрацію прав, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про іпотеку за відповідачем № 37602958;

- скасувати рішення про державну реєстрацію обтяження (заборони на нерухоме майно) №60782931 від 29.12.2006 (з урахуванням змін від 03.08.2020) щодо вищенаведеної квартири за відповідачем.

17.06.2026 ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 подав уточнену редакцію позовної заяви, зазначивши відповідачем у справі крім ТОВ «Преміум лігал колеш» ТОВ «Смерекова хата» та третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району, Тернопільської області Іванісік Сергій Васильович, третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 (до зміни імені- ОСОБА_4 ), третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Виконавчий комітет Калуської міської ради (як орган реєстрації в особі Управління «Центр надання адміністративних послуг»)про визнання іпотеки припиненою, скасування рішень про державну реєстрацію та зобов`язання вчинити дії. Крім раніше заявлених вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від лютого 2026 року, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на відповідну квартиру за ТОВ «Смерекова хата» та поновлення права власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на вказану квартиру у «спікових частках», визнання протиправним та скасування рішення сектору реєстрацію проживання управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Калуської міської ради від лютого 2026 року про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою та зобов`язання органу реєстрацію поновити відомості про реєстрацію місця проживання зазначеної особи.

Крім того, 16.06.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана від імені ОСОБА_2 , про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Преміум лігал колекшн», ТОВ «Смерекова хата» та будь-яким іншим третім особам вчиняти дії щодо відчуження (продажу, дарування, міни) передачі в іпотеку/оренду, а також вчинення будь-яких дій щодо примусового фізичного виселення мешканців чи звернення стягнення стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3174780926060), а також заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам, які виконують функції державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії (в тому числі щодо реєстрації зміни власника, зміни іпотекодержателя, внесення чи скасування обтяжень) відносно цієї ж квартири.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.10.2020 стягувача ПАТ КБ «Надра» замінено на ТОВ «Преміум лігал колекшн», відтак будь-яких реєстраційних дій з квартирою як предметом іпотеки 03.08.2020 із внесенням запису про вказане товариство як іпотекодержателя приватний нотаріус Личук Т.В. вносити не міг. При цьому ухвалами суду (останній раз 28.01.2014) ПАТ КБ «Надра» відмовлено у видачі дубліката виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 заборгованості в сумі 130 586,22 грн. на підставі рішення суду від 22.03.2010. Після цього дублікат виконавчого документа не видавався, строк пред`явлення його до виконання минув. Відтак, на підставі договору від 30.04.2020 не могло відбутися й відступлення права вимоги за відсутності чинного виконавчого провадження та відмови суду у поновлення строку пред`явлення виконавчого документа про стягнення боргу до виконання. Таким чином, новий кредитор ТОВ «Преміум лігал колекшн» втратив можливість примусового виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення відповідачів та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку про необхідність відмови у забезпеченні позову виходячи з таких підстав.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з пунктом 43 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. При цьому, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. Вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти істотному ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких від звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав визначених законом (ч.1 ст.149 ЦПК України).

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Згідно з п. 1 ч.1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Із доданих до позовної заяви копій документів вбачається, що предметом іпотеки виступає квартира на АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності законному представнику ОСОБА_1 та його сину ОСОБА_4 .

Батько заявника ОСОБА_2 , особа з інвалідністю І групи, зареєстрований у с.Негівці Калуського району Івано-Франківської області, а будь-яких відомостей щодо його проживання, зняття з реєстрації чи спроби виселення з вищенаведеної квартири ні позовна заява, ні заява про забезпечення позову не містить.

Водночас, спір у справі полягає у правомірності існування іпотеки, внесення записів, які стосуються зміни іпотекодержателів та правомірності зняття з реєстрації місця проживання у квартирі на початку 2026 року не позивача, а власне його законного представника.

У заяві не наведено достатнього обґрунтування необхідності застосування запропонованих заходів забезпечення позову, а також не надано будь-яких доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу.

Відповідно до приписів ч.7 ст.153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки не обґрунтована заявником в частині необхідності застосування таких заходів, а також у контексті їх співмірності та відповідності до заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.149-153,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя