Рішення № 137504843, 18.06.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 344/4772/26

Провадження №: 2/343/799/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 344/4772/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОФІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

позивач просить стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості в розмірі 22910,00 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 8000,00 грн, заборгованості за процентами - 14910,00 грн, а також понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 гривень та 7000,00 гривень витрат за правову допомогу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08.07.2020 ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 уклали договір позики № 9436238, за умовами якого позикодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, строк позики - 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі базової процентної ставки 1,6 % в день та розміром акційних процентів 1,28 % в день. Сторонами також визначено, що розмір процентів на прострочену позику складає 2,7 % день. Позикодавець на виконання умов договору позики надав відповідачці грошові кошти в розмірі 8000,00 грн, натомість позичальниця взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість у розмірі 22910,00 гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 8000,00 грн, заборгованості за процентами - 14910,00 грн. 10 липня 2020 року ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ПРОФІТ КАПІТАЛ" уклали договір факторингу № 10072020, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 9436238 від 08.07.2020.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить проводити розгляд справи за відсутності позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, причин неявки не повідомила, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення рекомендованими поштовими відправленнями ухвали про відкриття провадження у справі, в якій визначена дата та час проведення судового засідання, та повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 19), які повернулися до суду з відмітками "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 79-80, 84-85), що, з огляду на вимоги п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважаються врученими у день проставлення у поштових повідомленнях таких відміток. Крім того оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 суд опубліковував на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 83). Також дані РНОКПП відповідачки внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує її можливість отримувати всі процесуальні документи та повістки у застосунку "Дія". Причини неявки відповідачка не повідомила, відзив на позов не подавала, будь-яких заяв, клопотань від неї на адресу суду не поступало.

Спір між сторонами не вирішений.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

представник позивача 10.03.2026 сформував у системі "Електронний суд" адресовану Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області на підставі ухвали від 13.03.2026 року передав вказану позовну заяву за підсудністю до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, суддя якого у свою чергу на підставі ухвали від 08.04.2026 - передав до Долинського районного суду Івано-Франківської області.

На адресу Долинського районного суду Івано-Франківської області справа надійшла 30.04.2026.

Згідно з ухвалою від 01.05.2026, суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Враховуючи, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзив на позов не подала, позивач через свого представника не заперечив проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про доцільність проведення заочного розгляду справи та про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановив 16.06.2026 відповідну ухвалу.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням того, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

суд установив, що 08.07.2020 ОСОБА_1 уклала з ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" договір позики № 9436238 (а.с. 34), який підписала електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора Svgхх2zFG4, який, згідно з довідкою про ідентифікацію, направлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 45). Відповідно до умов укладеного договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджених умовах договору строк, шляхом їх перерахунку на банківський картковий рахунок позичальника, а останній зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1).

Пунктом 2 договору позики визначено: сума позики - 8000,00 грн, строк позики 30 днів. Базова процентна ставка за день користування позикою - 1,60%, знижена процентна ставка у день користування - 1,28 %. Дата надання позики 08.07.2020. Дата повернення позики 07.08.2020.

Згідно з п. 3 договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення.

У п. 4.2 передбачено, що позичальник до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-llicense/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору зрозумілі.

До матеріалів справи на підтвердження погоджених із відповідачкою умов кредитування позивач також долучив Паспорт позики та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінасового кредиту ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (а.с. 35, 36-44). Однак суд звертає увагу на те, що ні паспорт, ні правила не містять підписів відповідачки, а відтак не має підстав уважати, що саме з цим паспортом ознайомилася відповідачка, і саме ці правила вона розуміла та погодилася з ними, підписуючи договір позики. Роздруківки ж із сайту позивача та посилання на них належним доказом бути не може, оскільки ці докази повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, на що звернув свою увагу Верховний Суд України в постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15). За вказаних обставин суд не має підстав для того, щоб уважати долучені до матеріалів справи Паспорт споживчого кредиту та Правила частиною договору позики № 9436238, а вказані у них умови - такими, що сторони взаємно погодили.

На підтвердження факту перерахування відповідачці кредитних коштів позивач надав довідку № КД-000090861/ТНПП від 02.12.2025, з якій ТОВ "ФК "ФІНЕКСПРЕС" підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ", відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, на підставі чого ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 08.07.2020 перераховано 8000,00 грн (а.с. 46).

Згідно з розрахунком заборговнаості, яке провело ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ", відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.03.2021 становить 22910,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн, заборгованість за процентами - 14910,00 грн. Проценти нараховувались за період із 08.07.2020 до 07.08.2020 за відсотковою ставкою -1,28 % (8000грн*1,28% = 102,40грн), з 108.08.2020 до 05.11.2020 - 1,6% (8000грн*1,6% = 128 грн). Мала місце сплата на суму 450,00 грн (а.с. 48-50).

10 липня 2020 року ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ" та ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" уклали договір факторингу № 10072020 (а.с. 53-56), згідно з яким від першого до другого перейшло право вимоги до боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9436238 від 08.07.2020. Відповідно до вказаного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається у день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог.

Суду надано підписаний реєстр прав вимог № 114 від 23.03.2021, згідно з яким до ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9436238 від 08.07.2020 за загальну суму 22910,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн, заборгованість за процентами - 14910,00 грн (а.с. 57-59).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов договору позики, право вимоги за яким перейшло до позивача, непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Виходячи з описаних норм законодавства, на підставі досліджених письмових доказів суд висновує, що відповідачка 08.07.2020 в електронній формі уклала із ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ" договір позики № 9436238, який підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Вказане свідчить про виникнення між ОСОБА_1 та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ" кредитних правовідносин, до яких слід застосовувати вимоги ст. 509, 1054 ЦК України.

Так, у частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами укладеного договору позики, ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 8000,00 грн на 30 днів (до 07.08.2020), за користування якого мав право нараховувати базову процентну ставку за день користування позикою - 1,60% або знижену процентну ставку у розмірі - 1,28 %.

Факт перерахування відповідачці кредитних коштів підтверджений належними доказами, що описано вище. Даний факт ОСОБА_1 не заперечила, доказів на його спростування не надала. Договір позики, як і його певні умови недійсними не визнавалися.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як установив суд, 10.07.2020 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ" та ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу № 10072020, відповідно до умов якого від першого до другого перейшло право вимоги до ОСОБА_1 .

Оскільки під час розгляду справи знайшли своє підтвердження як факт укладення між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ" та ОСОБА_1 договору позики, так і факт перерахування першим останній кредитних коштів на зазначений нею у договорі рахунок, натомість доказів повернення таких матеріали справи не містять, позивач набув права вимоги до відповідачки на підставі договору, що описаний вище, суд уважає, що в останнього виникло право вимагати повернення позики (право дійсної вимоги), а у відповідачки обов`язок по поверненню тіла кредиту в розмірі 8000,00 грн.

Доказів належного виконання зобов`язань по поверненню позичкових коштів відповідачка суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування наданими їй коштами, натомість право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача у встановленому законом порядку, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають до задоволення.

Щодо виникнення за договором позики № 9436238 від 08.07.2020 обов`язку зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та періоду, протягом якого вони нараховувалися, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа № 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Позивач, пред`являючи вимоги до ОСОБА_1 , просив, у тому числі, крім тіла позики (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики встановлено, що заборгованість за процентами за користування кредитними коштами нарахована за період із 08.07.2020 до 06.08.2020 (30 днів) та з 07.08.2020 до 05.11.2020 (91 день).

Однак суд звертає увагу на те, що кредит надавався на 30 днів і датою його повернення в укладеному сторонами договорі визначено 07.08.2020. Тобто саме до цього часу кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

Посилання ж позивача на те, що продовження строку кредитування на 90 днів визначено в Правилах надання грошових коштів у позику не заслуговують на увагу, оскільки, як установлено вище, такі Правила не можна вважати частиною укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ" договору позики № 9436238. Таким чином, у вказаного Товариства законних підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування не було. Більше того, в даному випадку також нема підстав для нарахування в межах 90 днів відсоткової ставки саме в розмірі 1,6%, оскільки доказів на підтвердження погодження сторонами такого розміру в цей період матеріали справи не містять.

Тому, з урахуванням викладеного, суд уважає, що підставними до нарахування є відсотки, розрахунок яких проводився в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, в договорі позики № 9436238 його сторони погодили, що строк позики становить 30 днів, дата повернення позики - 07.08.2020, розмір процентів за користування кредитом 1,28 % в день (який застосував у розрахунку позивач).

Виходячи з указаного, заборгованість за процентами станом на 07.08.2020 (на дату повернення позики) за спірним кредитним договором за період із 08.07.2020 до 06.08.2020 могла становити 3072,00 грн (8000,00 грн *1,28%=102,40 грн відсотків у день * 30 днів). Під час виконання кредитного зобов`язання відповідачка сплатила 450,00 грн, які зараховані на погашення процентів, а відтак невиконаним зобов`язанням по сплаті відсотків за користування кредитними коштами є 2622,00 грн (3072,00 грн - 450,00 грн).

З огляду на зазначене вище, враховуючи, що відповідачка порушила умови укладеного договору позики № 9436238 від 08.07.2020, право вимоги за яким набув позивач, у встановленому порядку та строки не погашала заборгованість, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" слід стягнути 8000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 2622,00 грн заборгованості за процентами, що становить загальну суму 10622,00 грн, а позов задовольнити частково, відмовивши у стягненні процентів, нарахованих поза межами погодженого строку кредитування.

Розподіл судових витрат:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів (а.с. 16), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 гривень.

Беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про задоволення позову частково і стягнення з відповідачки 10622,00 грн боргу, що становить 46,36 % (10622,00 грн*100%/22910,00 грн) від заявленої суми, то, з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з нього на користь позивача 1234,29 грн (46,36% від 2662,40) сплаченого судового збору, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 7000,00 гривень надав:

- договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, який укладений між ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" та АО "ПРАВОВИЙ КУРС", в якому визначено порядок надання правничої допомоги та вказано, що розмір винагороди визначається та фіксується в акті прийому-передачі наданої правничої допомоги (а.с. 60-61, 64);

- додаткову угоду № 1/1 від 01.07.20204 до договору про надання правничої допомоги, згідно з якою розмір винагороди АО складає 15 % від загальної суми заборгованості боржника, яка становить від 12000,00 грн і більше; сума додаткової фінансової винагороди за проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовлення проєкту позовної заяви для направлення до суду складає 7000,00 грн (а.с. 64);

- акт № 97 прийому - передачі Реєстру боржників за договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" складає 22910,00 грн (а.с. 65);

- акт № 97 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24.12.2025, відповідно до якого розмір винагороди по боржнику ОСОБА_1 складає 7000,00 грн (а.с. 66);

- платіжну інструкцію № 1806 від 25.12.2025, згідно з якою ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" здійснило сплату на користь АО "ПРАВОВИЙ КУРС" за надані послуги за договором № 02-24 від 01.07.2024 (а.с. 68);

- наказ (розпорядження) № 02-К про прийняття на роботу Ушакевич М.П. та довіреність на її ім`я від 31.12.2025, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України Ушакевич М.П. (а.с. 67, 72, 73).

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. Натомість відповідачка не заявляла клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не наведені обставини, за яких, як на її думку, заява не підлягала би до задоволення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним, обґрунтованим та співмірним, зокрема, із складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання.

Однак, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, суд уважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3245,20 грн, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам (46,36% від заявленої до стягнення суми в розмірі 7000 грн).

На підставі викладеного, ст. 509, 526, 536, 626, 628, 639, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 3, 12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись статтями 141, 259, 264-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОФІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОФІТ КАПІТАЛ" заборгованість за договором позики № 9436238 від 08 липня 2020 року в розмірі 10622,00 (десять тисяч шістсот двадцять дві) гривні, з яких: 8000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2622,00 гривні - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, а також 1234 (одну тисячу двісті тридцять чотири) гривні 29 копійок сплаченого судового збору та 3245 (три тисячі двісіт сорок п`ять) гривень 20 копійок понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОФІТ КАПІТАЛ", місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 39992082.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С.М. Монташевич