Рішення № 137504688, 18.06.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5157/25

2/215/426/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого, судді - Квятковського Я.А.

за участю секретаря - Зуб А.С.

представник позивача - Ніколенко В.В.

відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - Зеркіна А.С.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м.Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

20.06.2025 АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача борг за кредитом б/н від 26.04.2010 у розмірі 70293,56 грн, також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3028 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що згідно укладеного договору № б/н від 26.04.2010 року, АТ КБ «ПриватБанк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі щомісячною сплатою відсотків. Відповідачу встановл.ювались кредитні ліміти на картці, перевипускалась картка. Вона користувалась кредитом, але ухиляється від повернення кредиту і відсотків.

Щодо зміни кредитного ліміту, то банк керується п. 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 Умовами та Правилами договору, де зазначено, що банк має право за власної ініціативи змінювати кредитний ліміт, а клієнт дає свою згоду. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах договору.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 70293,56 грн. і яка складається з наступних сум: 52091,60 грн. заборгованість за тілом кредиту; 18201,96 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати 2422,40 грн. судового збору.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 12.09.2025, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.04.2026 року предствник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить позов залишити без задоволенню. В обгрунтування зазначає, що позивач не надав документально підтвердження наявності заборгованості, правильності нарахування суми або дійсності кредитного договору станом на сьогодні. Вказує, що розмір можливих відсотків становить 177,32 грн. Також, вказує на те, що пропущений строк позовної давності, оскільки з моменту нібито виникнення заборгованості минуло 15 років 6 місяців, докази переукладення договору не надані. Відповідачка будь якого кредитного договору у 2010 році взагалі не укладала з банком.

Розгляд справи неодноразово було відкладено, у т.ч. на 09.06.2026 року. 09.06.2026 суд перейшов на стадію ухвалення рішення до 18.06.2026.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 і представник в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що 26.04.2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , згідно письмової анкети - заяви останньої укладено кредитний договір, згідно якого Банк надав відповідачці кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку а.с. 27.

Згідно розрахунку відповідачка має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» по кредитному договору, станом на 28.05.2025 року в розмірі 70293,56 грн. : 52091,60 грн. заборгованість за тілом кредиту; 18201,96 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом - а.с. 10-18.

Згідно довідки банку на ім`я ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 26.04.2010 було видано кредитні картки за: № НОМЕР_1 термін дії 06/16, № НОМЕР_2 термін дії 09/16, № НОМЕР_3 термін дії 03/17, № НОМЕР_4 термін дії 03/18, № НОМЕР_5 термін дії 03/21, № НОМЕР_6 термін дії 07/21 - а.с. 26.

Також позивачем надано виписку з банківського рахунку за зазначеними картками, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідачки (поповнення рахунку готівкою у терміналі самообслуговування, зняття готівки у банкоматі, придбання товарів у магазинах тощо) за період з 07.03.2013 року по 29.05.2025 року, а.с. 19-24.

Згідно довідки встановлено, що ОСОБА_1 з 07.03.2013 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 600 грн, з 07.03.2013 змінено кредитний ліміт до 300 грн, з 19.02.2015 змінено кредитний ліміт до 540 грн, з 20.03.2015 змінено кредитний ліміт до 460 грн, з 03.04.2015 збільшено кредитний ліміт до 30 грн, з 12.05.2015 змінено кредитний ліміт до 0 грн, з 16.02.2016 збільшено кредитний ліміт до 1000 грн, з 05.09.2016 змінено кредитний ліміт до 3000 грн., з 03.10.2016 змінено кредитний ліміт до 6000 грн., з 04.10.2016 змінено кредитний ліміт до 6000 грн., з 03.11.2016 змінено кредитний ліміт до 8000 грн., з 06.12.2016 змінено кредитний ліміт до 8200 грн., з 07.12.2016 змінено кредитний ліміт до 8200 грн., з 12.01.2017 змінено кредитний ліміт до 8200 грн., з 15.08.2017 змінено кредитний ліміт до 25000 грн., з 18.07.2018 змінено кредитний ліміт до 0 грн., а.с. 25.

Оцінка суду.

Відповідно до вимог ст. 6, ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правилами ч. 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У даному випадку як випливає з матеріалів справи між сторонами виникли кредитні зобовязання, суд погоджується з доводами позивача про отримання кредиту відповідачкою на банківську картку і його використання протягом терміну дії кредитної картки. При цьому, в анкеті заяві відповідачка поставила позначку про намір отримати кредитну картку. Правом розірвання кредитного договору вона не скористалась.

З урахуванням викладеного, доводи представника відповідача про неукладення кредитного договору є надуманими і недоведеними, спростовуються матеріалами справи.

Доказів щодо погашення заборгованості відповідачкою суду не надано, що свідчить про порушення зобовязання. Тому вимоги позивача про стягнення тіла кредиту підлягають задоволенню.

Щодо стягнення відсотків - то суд зазначає таке.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПРИВАТБАНК").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної стави (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 26.04.2010 року процентна ставка за користування кредитом не визначена. Витяги з Тарифів банку також не містять підпису відповідачки.

Банк, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування вказаних сум, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Однак матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цими умовами та правилами була ознайомлена відповідач та погодилася з ними, в тому числі у разі їх зміни банком.

Тож, суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про розмір процентів за користування кредитом, надані банком Умови та правила надання банківських послуг, тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки сторонами не дотримано вимоги статті 207 ЦК України.

У даному випадку витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який міститься в матеріалах справи, не містить підпису відповідача, тому суд вважає, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили розмір процентів за користування кредитом.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги у цій частині є недоведеними і до задоволення не підлягають.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, з метою захисту майнових прав банку, позов слід задовольнити стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 52091,60 грн. заборгованість за тілом кредиту.

Клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності суд відхиляє, оскільки згідно розрахунку банку відповідачка погашала заборгованість 12.02.2018, що свідчить про визнання боргу і має наслідком переривання строку позовної давності, а також з урахуванням положень п.п.12,19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, які діяли на час звернення позивача до суду.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір, а саме 3028 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 52091,60 грн., а також сплачені при подачі позову судові витрати 3028 грн. судового збору, а всього 55119,60 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18.06.2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження за адресою: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_8 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: