Ухвала суду № 137504156, 18.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/612/23

Провадження № 1-кп/175/33/23

У Х В А Л А

іменем України

18 червня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 42021042150000043 та № 12022046680000523 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, неодруженого, маючого середню освіту, не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх, малолітніх дітей, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3, 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебувають обвинувальні акти у кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1, 2, 3, 4 ст. 190 КК України. Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був продовжений та строк дії якого спливає 19 червня 2026 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2026 року ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою продовжено обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 травня 2026 року та визначено обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила письмове клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Клопотання обгрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування та на даний час не змінилися.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений та захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід на більш м`який у виді домашнього арешту або зменшити розмір застави.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, доходить висновку про можливість продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов?язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі до місця ув?язнення.

19 червня 2026 року спливає строк застосування вказаного запобіжного заходу. Також наявні достатні дані, які свідчать, що ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою не зменшилися.

Судом встановлена наявність ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується, в тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину, при цьому враховується тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним. Окрім того, ризик переховування від суду об?єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану, який суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ст. 23 КПК України показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить тривалість злочинної діяльності обвинуваченого, кількість епізодів.

Наявність у обвинуваченого місця проживання, не є беззаперечною підставою для зміни обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такі враховується в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні і ризиками визначеними ст. 177 КПК України.

Відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою. Нові обставини, які б надавали можливість вирішення суддею питання про зміну запобіжного заходу на більш м?який не виявлено.

Тому посилання захисника та обвинуваченого на можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є безпідставними.

З врахуванням вищенаведеного, а також шляхом перевірки всіх обставин, з якими кримінальний процесуальний закон пов?язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, суд приходить до висновку про необхідність продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, так як більш м?які запобіжні заходи не забезпечать належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків.

В силу ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням тих обставин, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, його сімейного стану, відсутності відомостей щодо його майна, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає доцільним залишити без змін визначений ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2026 року розмір застави та обсяг обов?язків, пов?язаних з її внесенням. Підстави для зменшення розміру застави відсутні.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16 серпня 2026 року включно, із раніше визначеним розміром застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою діє до 16 серпня 2026 року включно.

Ухвала щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1