Рішення № 137503675, 18.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Київ справа №320/13019/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСП МВС в Київській області (філія ГСЦ МВС), Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Регіонального сервісного центру ГСП МВС в Київській області (філія ГСЦ МВС) Територіальний сервісний центр №3244, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 13.03.2024 року за №31/10-3244-119 адміністратора Територіального сервісного центру №3244 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) щодо відмови у 1 у проведення державної реєстрації за ОСОБА_1 автомобіля марки: MITSUBISHI, моделі: OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській області (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) зареєструвати за ОСОБА_1 автомобіль марки: MITSUBISHI, моделі: OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_1 .

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що 23.01.2020 між нею та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір фінансового лізингу № КЗНОА-00000653, предметом якого є автомобіль марки MITSUBISHI OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_1 . На виконання умов зазначеного договору позивач належним чином виконала усі передбачені договором зобов`язання, а 23.02.2024 між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності за договором фінансового лізингу. Крім того, між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір купівлі-продажу предмета лізингу та підписано акт приймання-передачі транспортного засобу, у зв`язку з чим право власності на автомобіль перейшло до позивача. Після набуття права власності позивач звернулася до територіального сервісного центру МВС із заявою про проведення державної реєстрації транспортного засобу на своє ім`я, однак листом від 13.03.2024 №31/10-3244-119 їй було відмовлено у проведенні такої реєстрації. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, оскільки на дату звернення вона була законним власником автомобіля, а перебування попереднього власника у Єдиному реєстрі боржників не може обмежувати її право власності та перешкоджати державній реєстрації належного їй транспортного засобу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Донець В.А.) від 05.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2025 року №246/0/15-25 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку зі звільненням судді Окружного адміністративного суду міста Києва (відряджений до Київського окружного адміністративного суду) Донця В.А. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/13019/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Парненко В.С. одноособово.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Регіонального сервісного центру ГСП МВС в Київській області (філія ГСЦ МВС) про заміну неналежного відповідача; залучено до участі у справі в якості співвідповідача Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ 45574396).

В матеріалах справи наявні:

-відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач 1 заперечує проти задоволення позову та зазначає, що територіальний сервісний центр №3244 діяв у межах наданих законом повноважень та відповідно до вимог Порядку державної реєстрації транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388. Відповідач вказує, що під час розгляду заяви позивача адміністратором сервісного центру було здійснено перевірку відомостей відповідних державних реєстрів, у тому числі Єдиного реєстру боржників. За результатами такої перевірки встановлено, що власником транспортного засобу, який підлягав перереєстрації, значився АТ КБ «ПриватБанк», щодо якого у Єдиному реєстрі боржників містився запис про наявність виконавчих проваджень. На думку відповідача, за наявності таких відомостей проведення реєстраційної операції суперечило вимогам чинного на той момент законодавства. Відповідач наголошує, що працівники сервісного центру не наділені повноваженнями самостійно оцінювати правомірність внесення відомостей до державних реєстрів або ігнорувати інформацію, яка в них міститься. У зв`язку із цим відповідач вважає, що спірне рішення прийнято на законних підставах та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

-клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі, з приводу якого суд зазначає наступне.

Так, під час розгляду справи відповідачем 2 подано клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що після звернення позивача до суду Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24.12.2025 №1727, якою внесено зміни до пункту 15 Порядку №1388 та усунуто законодавчі обмеження щодо перереєстрації транспортних засобів, набуття права власності на які відбулося в порядку фінансового лізингу. На думку відповідача 2, після набрання чинності зазначеними змінами відсутні правові перешкоди для проведення державної реєстрації спірного транспортного засобу, а тому предмет спору між сторонами відсутній.

Суд відхиляє наведені доводи та відмовляє у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України провадження у справі може бути закрито у разі, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта протиправними.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів скасування відповідачем рішення від 13.03.2024 №31/10-3244-119, яке є предметом оскарження у даній справі. Також відсутні докази проведення державної реєстрації спірного транспортного засобу на ім`я позивача або інші докази повного поновлення її прав. Сам факт внесення змін до законодавства після виникнення спірних правовідносин не свідчить про усунення наслідків прийнятого відповідачем рішення та не позбавляє суд обов`язку надати оцінку його правомірності на момент прийняття.

Крім того, предметом даного спору є саме правомірність рішення відповідача від 13.03.2024 №31/10-3244-119, яке продовжує існувати та породжувати правові наслідки для позивача. За таких обставин підстави для закриття провадження у справі відсутні, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

23.01.2020 між позивачем та Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» укладено договір фінансового лізингу № КЗНОА-00000653, предметом якого є автомобіль марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_1 .

На виконання умов зазначеного договору АТ КБ «ПриватБанк» придбало у власність вказаний транспортний засіб та передало його позивачу у користування на умовах фінансового лізингу. У подальшому позивач належним чином виконала всі передбачені договором фінансового лізингу зобов`язання, зокрема, здійснила оплату всіх лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором.

23.02.2024 між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» підписано акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності за договором фінансового лізингу № КЗНОА-00000653, відповідно до якого сторони підтвердили повне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором та перехід до неї права власності на предмет лізингу.

Крім того, цього ж дня між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір купівлі-продажу предмета лізингу та підписано акт приймання-передачі транспортного засобу, відповідно до яких позивачу передано у власність автомобіль марки MITSUBISHI, модель OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_1 .

З метою реалізації свого права власності на транспортний засіб та виконання вимог законодавства щодо його державної реєстрації позивач 13.03.2024 звернулася до Територіального сервісного центру МВС №3244 із заявою про проведення державної реєстрації (перереєстрації) вказаного автомобіля на своє ім`я.

За результатами розгляду поданих документів листом від 13.03.2024 №31/10-3244-119 адміністратор ТСЦ №3244 відмовив позивачу у проведенні державної реєстрації транспортного засобу. Підставою для відмови зазначено наявність у Єдиному реєстрі боржників відомостей про АТ КБ «ПриватБанк» як власника транспортного засобу на момент звернення до сервісного центру.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, а особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише у випадках та порядку, встановлених законом.

За приписами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові та організаційні засади фінансового лізингу визначені Законом України «Про фінансовий лізинг».

Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону фінансовий лізинг є видом правових відносин, за якими лізингодавець набуває річ у власність та передає її лізингоодержувачу у користування на визначений строк за встановлену плату.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» порядок та умови набуття лізингоодержувачем права власності на об`єкт фінансового лізингу визначаються договором фінансового лізингу або окремим договором купівлі-продажу (викупу) об`єкта фінансового лізингу.

Лізингоодержувач має право набути у власність об`єкт фінансового лізингу за умови належного виконання своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортних засобів полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, звіркою ідентифікаційних номерів та внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок здійснення державної реєстрації транспортних засобів визначався Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1388 державна реєстрація та перереєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі документів, які підтверджують правомірність набуття права власності на транспортний засіб.

До таких документів належать, зокрема, договори купівлі-продажу, договори фінансового лізингу, акти приймання-передачі та інші документи, які підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності.

Водночас відповідно до пункту 15 Порядку №1388 у редакції, чинній станом на 13.03.2024, сервісні центри МВС під час проведення реєстраційних дій перевіряли інформацію щодо наявності обтяжень та відомостей у відповідних державних реєстрах, у тому числі у Єдиному реєстрі боржників.

Разом з тим зазначені положення Порядку №1388 підлягають застосуванню з урахуванням вимог Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансовий лізинг» та принципу верховенства права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що даний спір виник у сфері реалізації суб`єктом владних повноважень управлінських функцій щодо надання адміністративної послуги з державної реєстрації транспортного засобу та стосується правомірності рішення про відмову у проведенні такої реєстрації.

Предметом судового розгляду у даній справі є перевірка правомірності рішення Територіального сервісного центру №3244 від 13.03.2024 №31/10-3244-119 про відмову позивачу у проведенні державної реєстрації транспортного засобу марки MITSUBISHI OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що 23.01.2020 між позивачем та Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» укладено договір фінансового лізингу №КЗНОА-00000653, предметом якого є зазначений транспортний засіб.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2024 між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» підписано акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності за договором фінансового лізингу, яким підтверджено належне виконання позивачем усіх договірних зобов`язань та перехід до неї права власності на предмет лізингу.

Крім того, цього ж дня між сторонами укладено договір купівлі-продажу предмета лізингу та акт приймання-передачі транспортного засобу.

Таким чином, судом встановлено, що станом на момент звернення до сервісного центру МВС позивач набула право власності на спірний транспортний засіб на підставі договору фінансового лізингу, договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі, тобто у спосіб, прямо передбачений чинним законодавством.

Наведені обставини підтверджуються належними та допустимими доказами, достовірність яких відповідачем не спростована.

Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується факт укладення договору фінансового лізингу, факт виконання позивачем своїх договірних зобов`язань, факт укладення договору купівлі-продажу предмета лізингу та факт переходу права власності на транспортний засіб до позивача.

Також відповідачем не надано жодних доказів того, що документи, подані позивачем для проведення державної реєстрації транспортного засобу, не відповідали вимогам законодавства або містили недоліки, які перешкоджали проведенню відповідної реєстраційної дії.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, єдиною підставою для відмови у проведенні державної реєстрації транспортного засобу стала наявність у Єдиному реєстрі боржників відомостей щодо АТ КБ «ПриватБанк».

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд виходить із того, що наявність запису у Єдиному реєстрі боржників щодо особи, яка раніше була власником транспортного засобу, сама по собі не спростовує факту переходу права власності до іншої особи та не може автоматично позбавляти нового власника можливості реалізувати належні йому правомочності власника.

Із матеріалів справи не вбачається, що спірний транспортний засіб перебував під арештом, був предметом заборони відчуження або існувало судове рішення, яким було б обмежено право позивача на набуття чи реалізацію права власності на нього.

За змістом статей 41 Конституції України, 321, 328 та 334 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та підлягає захисту державою. Особа, яка набула право власності на майно на законних підставах, не може бути обмежена у реалізації такого права інакше як на підставі закону та за наявності належним чином встановлених обставин.

У даному випадку відповідач фактично поставив реалізацію права власності позивача у залежність від наявності запису у Єдиному реєстрі боржників щодо іншої особи, яка на момент звернення позивача вже не була власником спірного транспортного засобу.

На переконання суду, такий підхід не відповідає принципу індивідуального характеру юридичної відповідальності та призводить до необґрунтованого втручання у право власності особи, яка не є боржником у відповідних виконавчих провадженнях.

Суд також враховує, що під час розгляду справи відповідачем 2 подано клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтоване прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2025 №1727, якою внесено зміни до Порядку №1388 та усунуто законодавчі обмеження щодо перереєстрації транспортних засобів, набуття права власності на які відбулося за договорами фінансового лізингу.

Разом з тим суд уже дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, оскільки предметом спору є правомірність рішення від 13.03.2024 №31/10-3244-119, яке не було скасоване відповідачем та продовжує існувати.

Водночас зміст поданого клопотання має значення для оцінки фактичної правової позиції відповідача у справі.

Так, аналіз наведених у клопотанні доводів свідчить про те, що відповідач фактично не наполягає на існуванні правових перешкод для проведення державної реєстрації спірного транспортного засобу та не наводить аргументів щодо законності спірної відмови.

Більше того, відповідач прямо зазначає, що після внесення змін до Порядку №1388 проведення відповідної реєстраційної дії стало можливим.

Отже, фактично відповідачем 2 визнається відсутність об`єктивних перешкод для державної реєстрації транспортного засобу за позивачем.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду у подібних відносинах, викладену у постанові від 07.05.2025 у справі №480/509/24, відповідно до якої регіональні сервісні центри МВС, незважаючи на відсутність статусу юридичної особи, є суб`єктами владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, оскільки наділені законом повноваженнями щодо прийняття адміністративних актів та можуть бути сторонами у спорах щодо оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності.

Оцінюючи доводи сторін у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачами не виконано покладені на них частиною другою статті 77 КАС України обов`язки доведення правомірності оскаржуваного рішення.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що позивач набула право власності на транспортний засіб на законних підставах, подала необхідні документи для проведення державної реєстрації, а відмова у її проведенні ґрунтувалася виключно на формальному застосуванні відомостей Єдиного реєстру боржників щодо іншої особи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення Територіального сервісного центру №3244 від 13.03.2024 №31/10-3244-119 прийняте без належних правових підстав, не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, порушує право власності позивача та підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Матеріалами справи встановлено всі юридично значимі обставини, необхідні для вирішення питання про проведення державної реєстрації транспортного засобу. Відповідачами не доведено наявності будь-яких інших підстав, які б перешкоджали проведенню відповідної реєстраційної дії. Більше того, відповідач 2 визнає відсутність законодавчих перешкод для проведення державної реєстрації транспортного засобу після внесення змін до Порядку №1388.

За таких обставин направлення позивача на повторне проходження адміністративної процедури не забезпечить ефективного та повного захисту її порушеного права та фактично призведе до повторного покладення на неї негативних наслідків неправомірного рішення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є не лише скасування оскаржуваного рішення, а й зобов`язання відповідача здійснити державну реєстрацію транспортного засобу марки MITSUBISHI OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_1 , за позивачем.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Інші доводи сторін висновків суду по суті спору не змінюють.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на загальну суму 1211,20 грн.

З огляду на те, що адміністративний позов задоволено, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСП МВС в Київській області (філія ГСЦ МВС), Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати рішення від 13.03.2024 року за №31/10-3244-119 адміністратора Територіального сервісного центру №3244 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) щодо відмови у 1 у проведення державної реєстрації за ОСОБА_1 автомобіля марки: MITSUBISHI, моделі: OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_1 ;

Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Київській області (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) зареєструвати за ОСОБА_1 автомобіль марки: MITSUBISHI, моделі: OUTLANDER, номер кузова НОМЕР_1 ;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.