Рішення № 137503309, 18.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Київ справа №320/29536/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виплаті недоотриманої суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Окружного адміністративного суду міста Києва і залишилася недоодержаною у зв?язку з його смертю;

зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2020 у справі № 640/13111/20 за період з 01.01.2017 по 31.01.2021 в сумі 541 724,71 грн та від 31.08.2022 у справі № 640/1275/22 за період з 01.12.2019 по 31.03.2023 в сумі 324 311,60 грн і залишилася недоодержаною у зв?язку з його смертю.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що є дружиною померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка звернулась до відповідача із заявою в порядку ст. 61 Закону України № 2262 від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262) про виплату недоодержаної пенсії, у зв`язку із смертю чоловіка. Однак, відповідач листом відмовив у такій виплаті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

14.02.2024 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.09.2020 у справі № 640/13111/20, позов задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_2 , виходячи з розміру 77% від сум грошового забезпечення, відповідно до ст. 63 Закону № 2262, постанова Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 та від 11.11.2015 № 988 та зобов`язано пенсійний орган здійснити з 01.01.2017 перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру.

Згідно з розрахунку пенсії на виконання даного рішення з січня 2017 по січень 2021 сума доплати становить 541 724,71 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 31.08.2022 у справі № 640/1275/22, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.12.2019 перерахунок і виплату ОСОБА_2 пенсії у розмірі 77 % грошового забезпечення, зазначеного у довідці МВС України від 09.08.2021 №22/6-4245, без обмеження максимальним розміром.

Згідно з листа відмови пенсійного органу недоплачена сума за даним рішенням становить 324 311,60 грн.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.03.2023, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 4682.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про одруження від 18.06.2010.

06.06.2023 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про виплату недоодержаної пенсії, у зв`язку зі смертю її чоловіка.

За результатами розгляду заяви, листом від 04.07.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві фактично не задовольнив заяву позивача, як дружині померлого пенсіонера, яка проживала разом з ним, про виплату нарахованої та недоодержаної у зв`язку з його смертю суми пенсії, посилаючись на відсутність для цього законних підстав.

Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними, та такими, що порушують її права, у зв`язку з чим звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Частиною 2 цієї норми установлено, що члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон № 2262.

Статтею 61 Закону № 2262 передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Абзацом 3 п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

У відповідності до абз. 1 п. 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Аналізуючи наведені норми у їх сукупності суд приходить до висновку, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону № 2262.

Відтак, Закону № 2262 визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 61 Закону № 2262 зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

В постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Верховний Суд в постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а зазначив, що такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058 та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Вказаний підхід суду щодо застосування ст. 61 Закону № 2262 підтверджено Верховним Судом в постанові від 16.05.2023 у справі №420/288/21.

Враховуючи, що позивачка звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою про виплату суми пенсії недоодержаної її чоловіком за життя не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, суд вважає, що у позивачки наявне право відповідно до ст. 61 Закону № 2262 на отримання недоодержаної її чоловіком суми пенсії, а у відповідача виникає обов`язок щодо її виплати.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своєї бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено 1 073,60 грн судового збору за подання даного адміністративного позову, що підтверджується квитанцією.

Відтак у зв`язку із задоволенням позову суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у сумі 1 073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у виплаті недоотриманої суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Окружного адміністративного суду міста Києва і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2020 у справі № 640/13111/20 за період з 01.01.2017 по 31.01.2021 в сумі 541 724,71 грн та від 31.08.2022 у справі № 640/1275/22 за період з 01.12.2019 по 31.03.2023 в сумі 324 311,60 грн і залишилася недоодержаною у зв`язку з його смертю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) судовий збір у сумі 1 073,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.